Вплив гормонального фону на посттравматичний стресовий розлад та розлади вживання алкоголю в учасників бойових дій | Український Медичний Часопис

Дані літератури щодо ролі кортизолу та тестостерону за умов посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у поєднанні з розладами вживання алкоголю (РВА) чи ізольованого перебігу в учасників бойових дій не є одностайними. Це зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження. Мета: визначити вплив вмісту кортизолу та тестостерону на ПТСР та РВА в учасників бойових дій. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 585 чоловіків віком 20–56 років, які поділені на основні групи (ОГ1 n=150 з ПТСР; ОГ2 n=124 з ПТСР та РВА); групу порівняння (ПГ n=156 з РВА) та контрольні групи (КГ1 n=105 — військові, що не перебували в зоні бойових дій; КГ2 n=50 здорових цивільних). Психологічне обстеження та діагностика ПТСР проведені за наказом МОЗ України від 23.02.2016 р. № 121, діагностика РВА — за анкетами CAGE та AUDIT, тривожність — за шкалою самооцінки Спілбергера — Ханіна, адаптивність — за опитувальником «Адаптивність–200». У сироватці крові оцінювали рівні серотоніну та тестостерону. Кортизол у слині визначено імуноферментним аналізом. Результати опрацьовані статистично, перевірені на правильність розподілу, результати подані як M±m, кореляційний аналіз проведено за Спірменом — Пірсоном (r). За рівень істотності прийнято значення р<0,05. Результати. У комбатантів із ПТСР кількість кортизолу в слині була істотно вищою, ніж у групі контролю (17,70 проти 1,01 нмоль/л; р<0,0001), і він корелював із вмістом серотоніну (р<0,0001). Зростання рівня кортизолу корелювало зі зменшенням РВА, нижчим вмістом загального білірубіну, активацією системного запалення, зростанням реактивної тривожності та зменшенням адаптивності. Вміст тестостерону у пацієнтів із ПТСР був істотно нижчим, ніж у здорових осіб (7,90 проти 22,10 нмоль/л; р<0,001). За умов РВА рівень тестостерону істотно підвищувався (з 7,70 до 8,98 нмоль/л; р<0,05). У комбатантів з поєднаним перебігом ПТСР з РВА пригнічення продукції тестостерону асоціювалося з розвитком анемічного синдрому, а зростання нормального вмісту — з тенденцією до збільшення алкогольної залежності, активації системного запалення та зниження рівня тромбоцитів. Висновок. За умов ПТСР та алкогольної адикції в учасників бойових дій істотно зростав вміст кортизолу в слині та знижувався рівень тестостерону в крові.

Вступ

Перебування військовослужбовців у зоні бойових дій є одним із найпотужніших психотравмувальних факторів, що чинять вплив на розвиток афективних розладів, соціальної дезадаптації та посттравматичні стресові розлади (ПТСР) [1]. ПТСР визначають як гострі чи хронічні психічні розлади або неврози внаслідок переживання сильних психотравмувальних подій, якими найчастіше є військові дії зі смертями та каліцтвами, а також терористичні акти, масивні аварії та пожежі, сцени сексуального, фізичного та психологічного насильства й насильницької смерті, які переживає сама людина чи яких вона була свідком [2]. За сучасними уявленнями, ПТСР вже не належить, як раніше, до тривожних станів, а є окремим порушенням [3], асоційованим із травмою чи стресом [4].

Велику роль у забезпеченні психічних функцій відіграє функція осі «гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози — гонади» [5], що через зміну секреції глюкокортикоїдів регулює фізіологічні та поведінкові реакції, метаболічний фон, активність патогенетичних процесів та адаптивність. Функція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково-гонадної осі знижується з віком пацієнтів, пригнічуючи усі пов’язані з нею прояви і викликаючи погіршення якості життя та виникнення низки хвороб [5, 6]. Скринінг активності цієї осі можна проводити за вмістом кортизолу та тестостерону.

Описано, що активність осі «гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози — гонади» змінюється у військових [7], знижуючись за умов великих депресивних розладів та розладів вживання алкоголю (РВА) [8]. Однак дані літератури щодо ролі кортизолу та тестостерону за умов ПТСР у поєднанні з РВА чи ізольованого перебігу не є одностайними [7], що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.

Мета: визначити вплив вмісту кортизолу та тестостерону на ПТСР та РВА в учасників бойових дій.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 585 чоловіків віком 20–56 років з дотриманням Гельсінської декларації та за інформованою згодою (протоколи комісії з біоетики від 16.12.2019 р. № 10 та 20.01.2025 р. № 1). Пацієнти з ПТСР поділені на 2 основні групи: ОГ1 (n=150; середній вік 31,0±2,6 року) з ізольованим перебігом та ОГ2 (n=124; 27,5±4,0 року; р>0,05) з поєднанням ПТСР та РВА. До групи порівняння (ПГ) включено 156 комбатантів з РВА (28,1±3,7 року; р>0,05). Також сформовано 2 контрольні групи: КГ1 військових, що не перебували в зоні бойових дій (n=105; 22,4±4,2 року), та КГ2 здорових цивільних осіб (n=50; 30,1±6,5 року; обидва р>0,05). Психологічне обстеження та діагностика ПТСР проведені за рекомендаціями наказу МОЗ України від 23.02.2016 р. № 121, діагностика РВА — за тестами CAGE (CAGE questionnaire; Cut down, Annoyed, Guilty, Eye-opener) та AUDIT (Alcohol Use Disorders Identification Test; 1989), тривожність — за шкалою самооцінки Спілбергера — Ханіна (1976), адаптивність — за опитувальником «Адаптивність–200» відповідно до Інструкції з організації вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, які прибули до військової частини для відбуття строкової служби у Збройних силах України (ЗСУ) (2009). Крім загальних аналізів крові та сечі, у сироватці крові оцінювали рівні серотоніну (норма 0,22–2,05 мкмоль/л) та тестостерону (норма 10–40 нмоль/л). Кортизол у слині визначено за допомогою імуноферментного аналізу.

Результати опрацьовані статистично, перевірені на правильність розподілу, подані як M±m, кореляційний аналіз проведено за Спірменом — Пірсоном (r). За рівень істотності прийнято значення р<0,05.

Результати

У комбатантів із ПТСР кількість кортизолу в слині була істотно вищою, ніж у групі контролю: 17,70±0,31 проти 1,01±0,12 нмоль/л (р<0,0001) та перевищувала нижню межу норми (10,2 нг/л) у 1,7 раза. Визначення рівня кортизолу у групах показало, що максимальним його вміст зафіксовано в осіб з ізольованим ПТСР (18,90±0,24 нмоль/л), у комбатантів з ізольованою РВА він був лише дещо нижчим (17,45±0,54 нмоль/л; р>0,05). При поєднанні ПТСР і РВА вміст кортизолу був істотно нижчим, ніж за умов ізольованого ПТСР (16,51±0,38 нмоль/л; р<0,05) (таблиця, рисунок), і він корелював із кількістю серотоніну (r=0,92; р<0,0001).

Таблиця. Рівні кортизолу в слині та тестостерону в крові у пацієнтів основних, порівняльної та контрольних груп (M±m)

Показник, одиниці	ОГ1	ОГ2	ПГ	КГ1	КГ2
Кортизол у слині, нмоль/л	18,90±0,24^{1, 2, 3, 4}	16,51±0,38^{1, 5, 6}	17,45±0,54^{2, 7, 8}	1,25±0,15^{3 ,5, 7}	0,77±0,08^{4, 6, 8}
Розмах коливань кортизолу, нмоль/л	18,66–19,14	16,13–16,89	16,91–17,99	1,10–1,40	0,69–0,85
Тестостерон у крові, нмоль/л	7,70±0,33^{9, 10, 11}	8,10±0,42^{12, 13}	8,98±0,56^{9, 14, 15}	22,67±0,37^{10, 12, 14}	21,54±0,47^{11, 13, 15}
Розмах коливань тестостерону, нмоль/л	7,37–8,03	7,68–8,52	8,42–9,54	22,30–23,04	21,07–22,01

Примітка: ^1–15 — різниця між групами істотна (р<0,05).

Рисунок Вміст кортизолу в слині (А) та тестостерону в крові (Б) у пацієнтів з ізольованим ПТСР (ОГ1), поєднанням ПТСР з РВА (ОГ2), ізольованою РВА (ПГ) та у групі контролю (КГ1, КГ2)

За кореляційним аналізом, зростання рівня кортизолу у комбатантів із ПТСР корелювало зі зменшенням РВА за СAGE (r=-0,29; р<0,05), зниженням загального білірубіну, що свідчить про оксидативний стрес [9] (r=0,26; р<0,05), з активацією системного запалення за швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ) (r=0,98; р<0,0001), зростанням реактивної тривожності за Спілбергером — Ханіним (r=0,31; р<0,05) та зниженням адаптивності (r=–0,59, р<0,05). Тобто підвищення рівня кортизолу в слині асоціювалося з погіршенням психометричних характеристик комбатантів.

Вміст тестостерону в крові у пацієнтів із ПТСР обох ОГ був істотно нижчим, ніж у здорових осіб обох КГ: 7,90±0,37 проти 22,10±0,42 нмоль/л (р<0,001). У всіх пацієнтів з ізольованими перебігами ПТСР та ПТСР+ РВА вміст тестостерону не досягав нижньої межі норми (10 нмоль/л), тобто у пацієнтів виявили гіпоандрогенію, тоді як у контролі вміст тестостерону відповідав нормі.

Рівень тестостерону за умов зловживання алкоголем істотно підвищувався (7,70±0,33 проти 8,98±0,56 нмоль/л; р<0,05), а у комбатантів із поєднанням цих станів значення було проміжним (8,10 нмоль/л) (див. таблицю, рисунок). Серед усіх комбатантів із поєднанням ПТСР та РВА рівень тестостерону не досягав норми: у 9,68% він становив ≤7,0 нмоль/л; у 80,64% — 7,01–8,99 нмоль/л; у 9,68% — перевищував 9,0 нмоль/л.

У комбатантів із поєднаним перебігом ПТСР та РВА з нижчим вмістом тестостерону (<7,0 нмоль/л) подальше його зниження супроводжувалося нижчим рівнем гемоглобіну з розвитком анемічного синдрому (r=0,69; р<0,05). Серед комбатантів із поєднаним перебігом ПТСР та РВА та наближеним до норми вмістом тестостерону (>9,0 нмоль/л) подальше зростання кількості андрогену супроводжувалося тенденцією до збільшення вираженості РВА за AUDIТ (r=0,57; р=0,08) на фоні активації системного запалення за ШОЕ (r=0,58; р=0,05) та зниження рівня тромбоцитів (r=-0,57; р=0,06).

Обговорення

Пов’язаним із ментальною діяльністю вважається рівень кортизолу, який є одночасно і продуктом, і медіатором діяльності головного мозку, що підвищувався під час першого епізоду психозу [10], зростав у 39% ветеранів із ПТСР [11] та визнаний маркером тривоги та депресії [12]. За нашими даними, у комбатантів із ПТСР кількість кортизолу в слині була істотно більшою, ніж у контролі (17,70 проти 1,01 нмоль/л; р<0,0001).

Це співпадає з даними літератури, за якими рівень кортизолу підвищувався за умов вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, а також фізичного чи ментального насилля [13]. Крім того, порівняльне дослідження вмісту кортизолу у волоссі у пацієнтів із тривожністю та РВА чи без неї показало, що незалежно від вживання алкоголю за умов високої генералізованої тривожності вміст кортизолу був вищим і позитивно корелював з результатами опитування за шкалою Гамільтона [14]. Описана кореляція між рівнем кортизолу в слині та задоволенням від життя і реакцією на природні катаклізми [15]. Тобто визначення рівня кортизолу в слині вважають важливим маркером стресу [16]. Глюкокортикоїдна чутливість підвищувалася за умов ПТСР і поєднувалася з мітохондріальною дисфункцією [17].

Важливими наслідками функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково-гонадної осі можна вважати зміну кількості тестостерону. За нашими даними, у комбатантів із ПТСР змінювався вміст тестостерону в бік суттєвого зниження. Це відповідає даним літератури, за якими низький вміст базального тестостерону корелював з тяжкістю тривоги та соціальної напруги [18]. Також низький вміст тестостерону асоціювався з депресіями, погіршенням настрою, тривогою, інсомнією, погіршенням пам’яті [19]. Дійсно, за нашими даними, зниження рівня тестостерону корелювало зі зростанням реактивної тривоги.

Тестостерон синтезується з холестерину, регулює розвиток м’язів та кісток, настрій, агресію, домінування, ризикову поведінку [20]. Змінюється вміст тестостерону і у військових, однак дані літератури не є однозначними. Так, навіть 12-тижневий курс базової військової підготовки призводив до змін вмісту тестостерону, кортизолу та їх відношення, які були важливими для контролю за психологічним станом [7].

Щодо вмісту тестостерону за умов ПТСР, то дані в літературі є розбіжними, однак висловлюється думка щодо відсутності відмінності його вмісту залежно від наявності чи відсутності ПТСР, бо рівень тестостерону, як і вираженість ПТСР, значною мірою залежать від генетичних факторів [21]. Так само і в пацієнтів з РВА описані позитивні кореляції між генетичними факторами з тестостероном у чоловіків [22]. Однак дані щодо впливу алкоголізму на вміст тестостерону залишаються неоднозначними [23].

Не все відомо щодо вмісту тестостерону за умов депресій, маній, когнітивних розладів та зловживання алкоголем [20]. Саме тестостерон відіграє основну роль у балансі між мультивимірною психологічною сіткою настрою — поведінки — самосприйняття — самопочуття та якістю життя чоловіків будь-якого віку, впливаючи також на тривогу, починаючи з нефокусованих острахів до фобій та явних панічних синдромів; зумовлюючи опірність стресу, агресію [24]. Найчастіше зменшення вмісту тестостерону асоціювалося з депресіями, погіршенням настрою, тривогою, інсомнією, погіршенням пам’яті [19, 24].

Висновки

У комбатантів із ПТСР рівень кортизолу в слині був істотно вищим, ніж у контролі (17,70 проти 1,01 нмоль/л; р<0,0001) і корелював із вмістом серотоніну (р<0,0001). Зростання рівня кортизолу корелювало зі зменшенням вираженості РВА, нижчим рівнем загального білірубіну, активацією системного запалення, зростанням реактивної тривожності та зниженням адаптивності.

Вміст тестостерону у пацієнтів із ПТСР був істотно нижчим, ніж у здорових осіб (7,90 проти 22,10 нмоль/л; р<0,001). За умов зловживання алкоголем рівень тестостерону істотно підвищувався (з 7,70 до 8,98 нмоль/л; р<0,05). У комбатантів із поєднаним перебігом ПТСР та зловживанням алкоголем пригнічення продукції тестостерону асоціювалося з розвитком анемічного синдрому, а зростання нормального вмісту — з тенденцією до підвищення алкогольної залежності, активації системного запалення та зниження рівня тромбоцитів.

Перспективи подальших досліджень

Вивчення активності кортизолу та тестостерону за умов інших травм у комбатантів.

Конфлікт інтересів

Автор декларує відсутність конфлікту інтересів.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.

Джерела фінансування

Самофінансування.

Список використаної літератури

1. Miller L.N., Forbes D., McFarlane A.C. et al. (2023) Cumulative trauma load and timing of trauma prior to military deployment differentially influences inhibitory control processing across deployment. Sci. Rep., 13(1): 21414. doi: 10.1038/s41598-023-48505-7.
2. Palgi Y., Greenblatt-Kimron L., HoffmanY. et al. (2024) PTSD symptoms and subjective traumatic outlook in the Israel-Hamas war: Capturing a broader picture of posttraumatic reactions. Psychiatry Research, 339: 116096. PMID: 39067235.
3. Anjum G., Aziz M., Hamid H.K. (2023) Life and mental health in limbo of the Ukraine war: How can helpers assist civilians, asylum seekers and refugees affected by the war? Front Psychol., 14: 1129299. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1129299.
4. Merians A.N., Spiller T., Harpaz-Rotem I. et al. (2023) Post-traumatic Stress Disorder. Med. Clin. North Am., 107(1): 85–99. doi: 10.1016/j.mcna.2022.04.003.
5. Handelsman D.J., Wittert G.A. (2024) Testosterone and Depression Symptoms in Aging Men. J. Clin. Endocrinol. Metab., 109(9): e1798–e1799. doi: 10.1210/clinem/dgae093.
6. Al-Kufaishi A.M.A., Al-Musawi N.J.T. (2024) Hypothalamus-pituitary-adrenal axis in patients with post-traumatic stress disorders and related to oxidative stress. Horm. Mol. Biol. Clin. Investig. doi: 10.1515/hmbci-2024-0017.
7. Tait L.J., Bulmer M.S., Drake M.J. et al. (2024) Impact of 12 weeks of basic military training on testosterone and cortisol responses BMJ Mil. Health, 170(4): 325–330. doi: 10.1136/military-2022-002179.
8. Karlović D., Serretti А., Marčinko D. et al. (2012) Serum testosterone concentration in combat-related chronic posttraumatic stress disorder. Neuropsychobiology, 65(2): 90–5. doi: 10.1159/000329556.
9. Schoissengeier V., Maqboul L., Weber D. et al. (2024) Association between bilirubin and biomarkers of metabolic health and oxidative stress in the MARK-AGE cohort. iScience, 27(7): 110234. doi: 10.1016/j.isci.2024.110234.
10. Rossini Gajšak L., Vogrinc Ž., Čelić Ružić M. et al. (2021) Salivary cortisol response to psychosocial stress in patients with first-episode psychosis. Croat Med. J., 62(1): 80–89. doi: 10.3325/cmj.2021.62.80.
11. Schumacher S., Engel S., Niemeyer H. et al. (2022) Salivary Cortisol and Alpha-Amylase in Posttraumatic Stress Disorder and Their Potential Role in the Evaluation of Cognitive Behavioral Treatment Outcomes. J. Trauma Stress, 35(1): 78–89. doi: 10.1002/jts.22683.
12. Budala D.G., Luchian I., Virvescu D.I. et al. (2025) Salivary Biomarkers as a Predictive Factor in Anxiety, Depression, and Stress. Curr. Issues Mol. Biol., 47(7): 488. doi: 10.3390/cimb47070488.
13. Panneh M., Ding Q., Kabuti R. et al. (2024) Associations of hair cortisol levels with violence, poor mental health, and harmful alcohol and other substance use among female sex workers in Nairobi, Kenya Discov. Ment Health, 4(1): 29. doi: 10.1007/s44192-024-00086-1.
14. Bijjal S., Huchegowda R., Gowda S.H. et al. (2024) A comparative study on hair cortisol concentration among generalized anxiety disorder patients with and without alcohol dependence syndrome presenting to a tertiary care center: A pilot study Indian J. Psychiatry, 66(9): 838–845. doi: 10.4103/indianjpsychiatry.indianjpsychiatry_520_24.
15. Flinn M.V., Thum E., Lau I. et al. (2025) Cortisol and psychological responses to natural disasters. Psychoneuroendocrinology, 177: 107474. doi: 10.1016/j.psyneuen.2025.107474.
16. AlSahman L., AlBagieh H., AlSahman R. (2025) Stress and salivary cortisol levels among temporomandibular disorders: a case-control study. J. Oral. Facial. Pain Headache, 39(2): 202–209. doi: 10.22514/jofph.2025.039.
17. Blalock Z.N., Wu G.W.Y., Lindqvist D. et al. (2024) Circulating cell-free mitochondrial DNA levels and glucocorticoid sensitivity in a cohort of male veterans with and without combat-related PTSD. Transl. Psychiatry, 14(1): 22. doi: 10.1038/s41398-023-02721-x.
18. He D., Gou Y., Wei W. et al. (2026) The complex relationship between testosterone imbalance and the risk of depression and anxiety in men. J. Affect. Disord., 407: 121815. doi: 10.1016/j.jad.2026.121815.
19. Indirli R., Lanzi V., Arosio M. et al. (2023) The association of hypogonadism with depression and its treatments. Front Endocrinol (Lausanne), 14: 1198437. doi: 10.3389/fendo.2023.1198437.
20. Genchi V.A., Cignarelli A., Sansone A. et al. (2024) Understanding the Role of Alcohol in Metabolic Dysfunction and Male Infertility Metabolites, 14(11): 626. doi: 10.3390/metabo14110626.
21. Cusack S.E., Maihofer A.X., Bustamante D. et al. (2024) Genetic influences on testosterone and PTSD. J. Psychiatr. Res., 174: 8–11. doi: 10.1016/j.jpsychires.2024.04.002.
22. Waller C., Ho A., Batzler A. et al. (2024) Genetic correlations of alcohol consumption and alcohol use disorder with sex hormone levels in females and males Res Sq [Preprint]: rs.3.rs-3944066. doi: 10.21203/rs.3.rs-3944066/v1.
23. Ho A.M., Pozsonyiova S., Waller T.C. et al. (2023) Associations of sex-related steroid hormones and proteins with alcohol dependence: A United Kingdom Biobank study Drug Alcohol Depend., 244: 109781. doi: 10.1016/j.drugalcdep.2023.109781.
24. Shen H., Stafford C., Meijsen J. et al. (2025) Associations between testosterone and future PTSD symptoms among middle age and older UK residents. Transl. Psychiatry, 15(1): 268. doi: 10.1038/s41398-025-03482-5.

Інформація про автора:

Фітькало Олег Степанович — кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії та дитячої психіатрії, психотерапії та клінічної психології факультету післядипломної освіти ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Львів, Україна. Е-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0001-6321-9518

Information аbout the author:

Fitkalo Oleg S. — MD, PhD, Associate Professor, Department of Psychiatry and Child Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology, Faculty of Postgraduate Education, State Non-Profit Company «Danylo Halytsky Lviv National Medical University», Lviv, Ukraine. Е-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0001-6321-951

Надійшла до редакції/Received: 04.05.2026
Прийнято до друку/Accepted: 06.05.2026