Фармакологічний авангард та цифрова кардіологія в менеджменті артеріальної гіпертензії

Вступ

Менеджмент пацієнтів із серцево-судинною патологією, яка залишається головною причиною інвалідизації та передчасної смертності населення у світі, зазнає фундаментальних та стрімких трансформацій. Декларація жорсткіших цільових рівнів артеріального тиску (АТ) у міжнародних узгоджувальних документах останніх років вимагає від клініцистів принципово нової методологічної та терапевтичної агресії. Проте незважаючи на колосальний розвиток світової кардіо­фармакології, реальні показники ефективного конт­ролю гемодинаміки на популяційному рівні в більшості країн світу (включаючи лідерів глобальної економіки — США, Японію та Китай) часто не досягають навіть 40%, демонструючи кризу традиційної «епізодичної» медичної моделі.

На спільній науковій сесії Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) та Європейського товариства з гіпертензії (European Society of Hypertension — ESH) під назвою «Advances in the management of hypertension» провідні світові експерти констатували зміну парадигми в підходах до ведення пацієнтів із судинною патологією.

Роботу президії цієї панельної дискусії як співголови та модератори забезпечували визнані лідери європейської кардіології: професорка Софі Брауверс (Sofie Brouwers), госпіталь AZORG, Алст, Бельгія, та професор Анджей Янушевич (Andrzej Januszewicz), Національний інститут кардіології, Варшава, Польща.

Цей огляд покликаний озброїти українських практикуючих лікарів чітким розумінням сучасних міжнародних стандартів діагностики та фармакотерапії у сфері кардіології, що дозволить подолати феномен клінічної інертності та суттєво покращити прогноз виживаності пацієнтів.

Методологічні обмеження манжетної термодинаміки та прогностичний пріоритет нічного АТ

Сучасний менеджмент пацієнтів із серцево-судинною патологією знаходиться на етапі фундаментальної перебудови, зумовленої стрімкою цифровізацією медичного інструментарію та накопиченням нових доказів у галузі гемодинамічного моніторингу. Центральною подією сесії став програмний виступ експрезидента Міжнародного товариства з гіпертензії (International Society of Hypertension — ISH), професора Афінського університету Джорджа Стергіу (George Stergiou), MD, PhD, FRCP, присвячений критичному аудиту новітніх діагностичних технологій із позицій доказової медицини [1].

Історичний базис та криза «стоп-кадрової» діагностики

Професор Дж. Стергіу розпочав свій виступ із ретроспективного аналізу, підкресливши, що винахід італійського лікаря Сципіоне Ріва-Роччі (Scipione Riva-Rocci, 1863–1937), який понад століття тому запропонував використання оклюзійної манжети, заклав фундаментальну основу для всієї доказової бази сучасної кардіології. Протягом десятиліть у клінічній практиці чітко сформувалися та закріпилися 5 стандартів манжетного вимірювання АТ:

• класичне офісне вимірювання в кабінеті лікаря, що залишається юридичним орієнтиром;
• домашній самоконтроль АТ (ДСАТ), який підвищує залученість пацієнта;
• дистанційний домашній телемоніторинг із бездротовою передачею даних безпосередньо лікарю;
• добове амбулаторне моніторування АТ (ДМАТ), що вважається золотим стандартом оцінки циркадних ритмів;
• громадські аптечні чи соціальні термінали експрес-контролю.

Проте незважаючи на статус золотого стандарту, класичне вимірювання за допомогою манжети має низку фундаментальних методологічних обмежень, які в епоху персоналізованої медицини починають гальмувати ефективний контроль захворювання. Доповідач виділив 4 ключові недоліки традиційного підходу (табл. 1).

Таблиця 1. Основні обмеження традиційного манжетного вимірювання АТ

Прогностичний феномен нічної АГ

Необхідність переходу до безперервного, точного та максимально комфортного моніторингу АТ поза межа­ми клініки зумовлена різною прогностичною цінністю існуючих методів діагностики. Для ілюстрації цієї тези професор Дж. Стергіу продемонстрував кардіологічній спільноті переконливі дані масштабного когортного дослідження N. Staplin та співавторів, опублікованого в журналі «Lancet» [2]. Загальна вибірка його охоп­лювала 59 124 пацієнтів, а середній термін динамічного спостереження становив 9,7 року, що дозволяє судити про високу статистичну достовірність отриманих результатів. У дослідженні детально порівнювали зв’язок між рівнем САТ, виміряним різними методами, та відносним ризиком (Hazard Ratio — HR) загальної та кардіоваскулярної смертності. Аналіз представлених графіків дозволив зробити важливі клінічні висновки.

Найменш круте підвищення ризику смертності демонструє клінічний тиск. Це безпосередньо пов’язано з високою частотою гіпертензії «білого халата» та епізодичним характером вимірювання, що розмиває реальну прогностичну картину.

Денний АТ та середньодобовий показник (24 год) очікувано демонструють значно вищу кореляцію з виживаністю пацієнтів та ступенем ураження органів-мішеней.

Проте найвищу прогностичну цінність щодо летальних наслідків має саме нічний АТ. Крива кардіоваскулярного ризику стрімко злітає вгору навіть за відносно невисоких показників нічного САТ — починаючи вже з рівня понад 120–130 мм рт. ст.

Така закономірність робить контроль АТ під час сну критично важливим, але водночас найскладнішим клінічним завданням. Класичний метод ДМАТ хоч і дозволяє фіксувати нічні показники, супроводжується повторним надуванням манжети кожні 20–30 хв, що серйозно порушує архітектуру сну пацієнта, викликає мікропробудження і, як наслідок, призводить до артефактного підвищення АТ. Саме цей клінічний парадокс змусив медичну індустрію та наукову спільноту звернути пильну увагу на ринок натільних цифрових пристроїв.

Еволюція натільних осцилометричних пристроїв із мікроманжетою на зап’ястку та регуляторні стандарти їх валідації

Прагнення кардіологічної спільноти оптимізувати 24-годинний гемодинамічний контроль без зниження якості життя пацієнтів зумовило вихід індустрії натільних моніторів АТ у фазу активної технологічної та клінічної зрілості. У межах аналізу сучасного ринку гаджетів професор Дж. Стергіу запропонував чітку класифікацію, розділивши всі доступні натільні пристрої на три великі класи:

1. Наручні смартгодинники з вбудованою механічною надувною мікроманжетою в ремінці (класичний осцилометричний принцип).

2. Безманжетні пристрої для безпосередньої оцінки та безперервного моніторингу АТ на основі оптичних або інших датчиків.

3. Безманжетні побутові пристрої, призначені виключно для масового популяційного скринінгу артеріальної гіпертензії.

Найвищий рівень клінічної довіри та доказової спроможності сьогодні демонструють пристрої 1-го типу, які використовують компресійний метод. Історичним і регуляторним проривом у цьому сегменті став смартгодинник Omron HeartGuide, схвалений американським регулятором — Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) у 2019 р. Проте перше покоління таких пристроїв було обмежене можливістю проведення лише ручних епізодичних замірів у статичному положенні під час домашнього самоконтролю або на робочому місці. Сучасна генерація натільних пристроїв, яскравим лідером якої є медично сертифікована модель Huawei Watch D2, зробила фундаментальний крок уперед — прилад трансформувався в автономну систему, здатну виконувати повноцінне автоматизоване ДМАТ протягом 24 год [3].

Консенсус ESH 2026: офіційна легітимізація технології

Головною науково-організаційною новиною європейського конгресу стало офіційне оприлюднення консенсусного документа Робочої групи ESH з моніторингу АТ [4]. Цей документ вперше на найвищому експертному рівні легітимізував використання осцилометричних годинників із мікроманжетою в реальній медичній практиці.

Водночас доповідач з Міжнародного товариства з гіпертензії (International Society of Hypertension — ISH) застеріг практикуючих лікарів від надмірного некритичного оптимізму. Більшість комерційних моделей, доступних на споживчому ринку, не мають опублікованих та верифікованих доказів незалежної клінічної валідації. Станом на 2026 р. повну доказову базу досліджень статичної валідації за найбільш жорстким універсальним стандартом AAMI / ESH / ISO Universal Standard (ISO 81060-2) мають лише кілька комерційних моделей:

• Omron HeartGuide (успішно валідовано для ручних дискретних замірів у дослідженнях [5, 6]);
• Huawei Watch D І покоління (валідовано для ручних статичних замірів у незалежних трайлах [7–9]);
• Huawei Watch D2 (успішно пройшов валідацію як для ручних статичних замірів, так і для динамічного режиму цілодобового амбулаторного ДМАТ [3, 10]).

Жорсткі критерії динамічної валідації амбулаторних систем

Професор Дж. Стергіу нагадав кардіологічній спільноті, що, згідно з чинним третім виданням міжнародного стандарту ISO 81060-2:2018-11, для будь-яких пристроїв, які заявляються як системи амбулаторного чи добового моніторингу (ДМАТ), проведення лише статичних тестів у стані спокою є абсолютно недостатнім. Протокол вимагає обов’язкового проведення специфічного клінічного дослідження в динаміці.

Цей суворий методологічний регламент включає:

• обов’язкове виконання пацієнтами навантажувальних тестів на велоергометрі;
• досягнення стійкого підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС) щонайменше на ≥15% від вихідного стану спокою;
• залучення в дослідження не менше 35 учасників;
• забезпечення умови, за якої щонайменше ≥30% усіх отриманих у динаміці замірів мають бути зафіксовані в умовах високого САТ (>140 мм рт. ст.).

На сьогодні серед усього різноманіття смартгодинників цим найсуворішим критеріям динамічного стандарту відповідає лише технологічний лідер сегмента — Huawei Watch D2.

Низка успішних клінічних випробувань [11–13] переконливо довели високу ефективність манжетних годинників у фіксації специфічних патологічних станів: стрес-індукованої гіпертензії, прихованої робочої гіпертензії, загрози синкопальних станів (раптової непритомності через гіпотензію), а також в оцінці ступеня ураження органів-мішеней. Зокрема, продемонстровано чіткий прямий зв’язок між показниками моніторингу за допомогою таких годинників та масою міокарда лівого шлуночка.

Проте, незважаючи на легітимізацію, Консенсус ESH 2026 фіксує кілька принципових «сірих зон», які все ще залишаються під знаком запитання і потребують подальшого вивчення в довгострокових проспективних дослідженнях [4]:

1. Ефективність тривалого контролю реальної прихильності пацієнтів до носіння пристрою.

2. Вплив гідростатичного тиску на точність нічних замірів (проблема неконтрольованого зміщення руки пацієнта відносно рівня серця під час сну).

3. Наявність прямого доведеного зв’язку між показниками годинникових замірів та частотою розвитку твердих кінцевих точок — серцево-судинних катастроф (інсультів, інфарктів) у довгостроковій перспективі.

Повністю безманжетні технології: інженерна класифікація, бар’єри валідації та регуляторний статус

У прагненні повністю нівелювати фізичний та психологічний дискомфорт, пов’язаний із компресією тканин, світова інженерна думка активно розвиває сегмент повністю безманжетних пристроїв. На спільній сесії було представлено фундаментальну класифікацію безманжетних технологій, яка базується на спільній експертній роботі. Сучасні розробники намагаються безперервно оцінювати гемодинамічний тиск у судинному руслі, використовуючи 6 основних фізико-математичних та оптичних методів (рис. 1) [14]:

• час поширення пульсової хвилі: розрахунок рівнів АТ на основі визначення часу проходження хвилі між двома точками — електричним сигналом серця (R-хвиля на електрокардіограмі (ЕКГ)) та периферійним оптичним датчиком;
• аналіз контуру пульсової хвилі: глибокий комп’ютерний аналіз геометричної форми, амплітуди та контурів пульсової хвилі, що зчитується за допомогою оптичного сенсора;
• оптична візуалізація обличчя: трансдермальна оптична візуалізація мікроскопічних змін кольору шкіри обличчя та наповнення капілярів, що фіксується камерою смартфона;
• осцилометричне притискання пальця: оцінка судинного опору пальцевих артерій при притисканні пальця користувача до сенсора смартфона з дозованим зусиллям;
• ультразвукове сканування: безперервний ультра­звуковий моніторинг діаметра стінок великих магістральних судин за допомогою натільних ультразвукових патчів;
• метод розвантаженої артерії: відстеження постійного об’єму крові в судинах за допомогою пальцевих датчиків, що імітують класичний лабораторний метод Пєназа.

Рисунок 1. Інженерна класифікація безманжетних технологій оцінки АТ (А–F) за методологією R. Mukkamala, G. Stergiou та співавторів (ESH)

Примітки: ФПГ — фотоплетизмограма, ЧППХ — час прибуття пульсової хвилі.

6 обов’язкових тестів методологічного регламенту ESH

Спікер наголосив, що для офіційного та юридичного доведення точності будь-якого безманжетного пристрою методологічний регламент ESH [15] вимагає успішного та безкомпромісного проходження 6 обов’язкових тестів валідації (табл. 2).

Таблиця 2. Основні компоненти комплексного тестування точності носимих пристроїв для вимірювання АТ

Консолідована позиція міжнародних кардіологічних асоціацій

Саме через нестабільність результатів та високий ризик індивідуальних похибок (що підтверджено в незалежних дослідженнях оптичного браслета Aktiia, де стандартне відхилення становило близько 7–8 мм рт. ст.) провідні медичні товариства світу демонструють жорстку та консолідовану позицію [16]:

• настанови ESH, 2023: безманжетні пристрої не повин­ні використовуватися для діагностики або ведення артеріальної гіпертензії [17];
• настанови ESC, 2024: жодна з безманжетних методик наразі не рекомендована для застосування у клінічній практиці [18];
• спільна узгоджена позиція AHA / ACC, 2025: цим технологіям присвоєно категорію III класу рекомендацій: відсутність користі (клас III: відсутність користі, рівень доказовості C-LD). Експерти наголошують, що використання цих девайсів для діагностики або конт­ролю підвищеного АТ у дорослих слід уникати [19].

Єдиними винятками в безманжетному сегменті, які змогли отримати статус спеціалізованих медичних виробів для окремих клінічних завдань, є вузькопрофільні платформи: браслет Aktiia (сертифікований у США з можливістю покриття витрат за рахунок спеціальних ощадних медичних рахунків як перше клінічно схвалене безманжетне рішення для безперервного моніторингу) та медична смарткаблучка SkyLabs CART-I (отримала європейське маркування відповідності CE та впроваджена в Південній Кореї в офіційні госпітальні протоколи та рецептурні листи для дистанційного нагляду за пацієнтами).

Водночас в ексклюзивному дослідженні G. Stergiou та співавторів, дані якого будуть представлені на майбутній конференції на ISH Meeting у Дубаї в жовтні 2026 р., проаналізовано точність саме повністю безманжетного монітора Huawei Smartwatch Watch D5 Cuffless BP monitor. Алгоритм аналізує АТ за 24 год і видає попередження при середньому показнику >115/75 мм рт. ст. Модель Watch D5 продемонструвала вищу чутливість — 64% у загальній вибірці та 65% у пацієнтів, які вже отримують лікування. Проте специфічність пристрою становила 79% для пацієнтів на терапії та знизилася до 58% у первинній групі без лікування, що вказує на суттєвий ризик гіпердіагностики та потребує додаткової верифікації (рис. 2) [1].

Рисунок 2. Показники чутливості та специфічності безманжетного оптичного трекера у виявленні добової артеріальної гіпертензії залежно від наявності антигіпертензивної терапії

Концепція гібридного 24-годинного моніторингу

Висхідним і найбільш перспективним трендом кардіо­логії професор Дж. Стергіу назвав синергію методів — Hybrid Cuff + Cuffless 24h ДМАТ (гібридне комбіноване добове моніторування АТ). Цей підхід усуває дискомфорт пацієнта, повністю зберігаючи медичну точність, завдяки поєднанню рідких манжетних замірів для калібрування та постійного оптичного трекінгу.

На конгресі детально розібрано дві такі системи:

1. SOMNOmedics NIBPpro — професійний госпітальний комплекс, де комбінуються манжетний та безманжетний режими. Апарат надуває плечову манжету рідко, виключно для автоматичного перекалібрування безманжетного датчика, що працює на основі часу поширення пульсової хвилі.

2. Huawei Watch D3 — перспективний смартгодинник, що реалізує збалансований протокол: пристрій робить лише 7 точних осцилометричних замірів вбудованою мік­романжетою на добу (4 вдень та 3 вночі) для безперервного внутрішнього калібрування системи. В усіх проміжках між ними оптичні датчики фотоплетизмограми (ФПГ) безперервно будують суцільну криву АТ пацієнта без надування ремінця.

Підбиваючи підсумки стану індустрії наприкінці своєї доповіді, Дж. Стергіу сформулював три чіткі клінічні вердикти:

1. Наручні годинники з вбудованою механічною мік­романжетою пройшли належну статичну та динамічну валідацію. Вони є повністю готовими до клінічного використання як високоефективна альтернатива домашньому самоконтролю.

2. Повністю безманжетні пристрої (каблучки, оптичні датчики без компресії), незважаючи на колосальний інженерний потенціал, на сьогодні не мають переконливих доказів точності для клінічного використання і не можуть бути підставою для діагностики чи зміни доз ліків.

3. Масові споживчі пристрої зі скринінг-функціями (Apple Watch, Huawei Watch D5) офіційно схвалені кардіо­логічними асоціаціями виключно як інструменти первинного популяційного скринінгу. Будь-яке сповіщення гаджета про ризик гіпертензії не є діагнозом, а є абсолютним і негайним показанням для направлення пацієнта на класичне або гібридне добове моніторування.

Масовий популяційний скринінг, ШІ-алгоритми (Apple, Huawei) та концепція гібридного 24-годинного моніторингу АТ

Однією з найгарячіших подій конгресу в Мюнхені стала сесія у форматі великих дебатів: «Безманжетні вимірювання артеріального тиску, додатки на основі штучного інтелекту (ШІ) та чат-боти стануть основою лікування гіпертензії». Яскравим відображенням зміни парадигми в оцінці гемодинаміки стала доповідь професорки Іди Танг (Yida Tang), віцепрезидентки та голов­ної лікарки Третього госпіталю Пекінського університету в Бейцзині, Пекін, Китай, яка представила позицію технооптимістів [20]. Спікерка обґрунтувала необхідність рішучого переходу від традиційних дискретних «стоп-кадрів» артеріального тиску до інтегрованих цифрових екосистем ведення пацієнтів, здатних забезпечити безперервний і пацієнтоцентричний контроль. Навівши масштабну статистику, згідно з якою артеріальна гіпертензія уражує третину дорослого населення планети й залишається головним чинником передчасної смертності, вона назвала традиційні тонометри джерелом прогалин у континуумі допомоги — від слабкого скринінгу й терапевтичної інертності лікаря до низької прихильності хворих та помилок діагностики через ефект «білого халата».

Виходом із цієї кризи є впровадження повністю безманжетних пристроїв, які оцінюють тиск без оклюзії артерій, трансформуючи ізольовані заміри на суцільний інформаційний масив під час рутинної щоденної активності. Перехід до такого контролю усуває фізичний і психологічний стрес від повторного надування манжети, покращує комплаєнс та дозволяє надійно пов’язувати патерни коливання АТ зі стресовими чинниками, фізичним навантаженням чи фазами сну пацієнта. При цьому гаджетам не потрібно копіювати манжету для видачі абсолютних цифр — їхнє завдання полягає у високоспецифічному популяційному скринінгу (як у функціях сповіщення Apple Watch із чутливістю 41,2% та специфічністю 92,3% чи трекері Huawei з датчиком дотику пальця) для раннього виявлення осіб, які потребують підтверджувального вимірювання [21].

Фундаментом цієї моделі є інтеграція ШІ, мобільних додатків та розмовних чат-ботів, які будують безперервний континуум допомоги поза клінікою, забезпечуючи підтримку пацієнтів у режимі 24/7. ШІ-платформи дозволяють автоматично об’єднувати дані натільних пристроїв та електронних медичних карток, проактивно прогнозувати ризик ускладнень та будувати інтерактивні системи самоконтролю (проєкт Medicagent) [22]. На етапі довгострокового розвитку кардіології наступного покоління ці інновації об’єднаються в цілісну екосистему за рахунок технологій «цифрових двійників» пацієнта, математично прозорого пояснюваного ШІ, децентралізованого навчання мереж для захисту медичної таємниці та передових сенсорів оцінки жорсткості судинної стінки в реальному часі.

Скептичний реалізм: клінічні бар’єри та небезпека цифрового ілюзіонізму

Опонентом у дискусії виступив професор Вашингтонського університету Юджин Янг (Eugene Yang), професор медицини у Вашингтонському університеті в Сіетлі, США, який представив позицію клінічного реалізму [23]. Він зазначив, що, попри очевидні теоретичні переваги безманжетних технологій, як-от зручність фонового трекінгу, аналіз циркадних ритмів без порушення сну пацієнта та потенціал використання в палатах інтенсивної терапії, станом на сьогодні ці системи категорично не готові стати основою менеджменту артеріальної гіпертензії. Професор Ю. Янг продемонстрував результати місячного дослідження валідації оптичного браслета Aktiia за адаптованим протоколом міжнародного стандарту: при формально низькій середній похибці стандартне відхилення становило 7,75 мм рт. ст. для САТ та 6,86 мм рт. ст. для ДАТ, що вказує на ризик грубих індивідуальних помилок у конкретних пацієнтів.

Найбільш критичним виявився аналіз нічних профілів, де оптичний пристрій систематично й суттєво завищував показники порівняно з референтним моніторингом, створюючи загрозу хибної класифікації пацієнта як такого, що не має належного нічного зниження АТ, та призначення необґрунтованої нічної терапії [16].

Саме через нестабільність результатів провідні медичні союзи світу демонструють консолідовану позицію: так, у настановах АНА та АСС безманжетним технологіям офіційно присвоєно найнижчу категорію третього класу рекомендацій, яка прямо забороняє їхнє використання для діагностики або контролю високого АТ у дорослих. Детально розібравши демографічну структуру розробки алгоритму сповіщення Apple Watch, професор Ю. Янг підкреслив клінічну небезпеку низької чутливості споживчих пристроїв.

Головний каверзний нюанс цієї скринінгової функції, який детально обґрунтовано в масштабній публікації [24], полягає в тому, що 59% осіб із недіагностованою артеріальною гіпертензією взагалі не отримають жодного сповіщення. Відсутність тривожного сигналу призводить до хибного заспокоєння пацієнтів, відтермінування кваліфікованої медичної допомоги та запізнілої діагностики.

Важливим гуманітарним аргументом доповіді став соціально-економічний вимір цифрової нерівності. Статистика світових баз даних підтверджує, що в країнах із низьким та середнім рівнем доходу доступ до інтернету та смартфонів залишається критично обмеженим (падаючи в окремих регіонах до 30–35%), що загрожує дискримінацією найбільш вразливих верств населення.

Підбиваючи підсумки, професор Ю. Янг сформулював 4 заповіді для майбутнього кардіології: впровадження суворих протоколів валідації безманжетних платформ, дотримання принципу «не зашкодь» через підвищення чутливості приладів, розробка стратегій подолання цифрового розриву та надійний захист пацієнтів від кіберризиків і помилок автономного ШІ.

Організаційні стратегії первинної ланки: 5-компонентна модель ABCDE та командний менеджмент артеріальної гіпертензії

Декларація нових, більш суворих цільових рівнів АТ у міжнародних кардіологічних настановах вимагає кардинальної перебудови роботи на первинній ланці медичної допомоги, де лікується понад 80% пацієнтів із цією патологією. На спільній сесії ESC / ESH координаторка робочої групи ESH із питань організації медичної допомоги на рівні первинної ланки та взаємодії медичних команд, експрезидентка Португальського товариства з артеріальної гіпертензії, докторка Роза де Піню (Rosa de Pinho), Португалія, запропонувала системний покроковий підхід для подолання клінічної інертності та успішного ведення пацієнтів [25].

Стратегічна 5-компонентна модель досягнення цілі АТ

Для ефективної відповіді на глобальний клінічний виклик щодо недосягнення цільових показників АТ докторка Р. де Піню розробила та обґрунтувала універсальну модель, яка складається із 5 взаємопов’язаних стовпів (рис. 3, табл. 3).

Рисунок 3. Практичні засади 5-компонентної пацієнтоцентричної моделі ABCDE та концепція командного менеджменту (Team-based care) для покращення контролю АТ на рівні первинної ланки (за матеріалами ESC Congress 2026)

Примітка: ФКП — фіксована комбінація препаратів.

Таблиця 3. Модель A–E для комплексного ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Тріада причин незадовільного контролю АТ та модель Team-based care

Спікерка констатувала, що головною причиною незадовільних результатів лікування судинного русла на рівні первинної медичної допомоги є синергія 3 деструктивних чинників:

1. Низька медична грамотність населення (нерозуміння суті хвороби, безсимптомного перебігу та довгострокових ризиків).

2. Медична інертність (зволікання практикуючих лікарів із посиленням терапії та титрацією доз).

3. Відсутність прихильності (самовільний пропуск або повне припинення прийому таблеток пацієнтом після першої ж нормалізації показників АТ).

Єдиним науково доведеним інструментом подолання цієї деструктивної тріади є впровадження моделі Team-based care (командна допомога). Чітко розподілена спільна робота сімейного лікаря, навченої медичної сестри та клінічного фармацевта підвищує грамотність населення, зводить нанівець інертність лікування та покращує комплаєнс максимально економічно ефективним способом.

Покроковий фармакологічний алгоритм настанов ESH

Доповідачка представила чіткий терапевтичний маршрут підбору лікарських засобів. Згідно з офіційною стратегією Guidelines for the management of arterial hypertension [17], антигіпертензивна фармакотерапія базується на таких критеріях:

• прийом лікарських засобів здійснюється 1 раз на добу, причому перевага надається ранковому часу;
• безумовна перевага надається фіксованим комбінаціям в одній таблетці на будь-якому кроці лікування.

Монотерапія на старті заборонена для більшості пацієнтів. Вона дозволена як вузький клінічний виняток лише для осіб із низьким ризиком при АТ <150/95 мм рт. ст., при високому нормальному АТ із дуже високим кардіоваскулярним ризиком або у кволих пацієнтів старечого віку.

Терапевтичний маршрут підбору Single-Pill Combinations (SPC) / фіксованих комбінацій препаратів з найвищим рівнем доказовості (клас I) складається з двох послідовних кроків:

• крок 1-й. Подвійна комбінація в низькій дозі. Рекомендується комбінація блокатора ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) або блокатори рецепторів ангіотензину (БРА) II) з антагоністом кальцію (БКК) або діуретиком (рис. 4). У разі хорошої переносимості дозу титрують до повної. Це забезпечує ефективний контроль АТ у понад 60% пацієнтів;
• крок 2-й. Потрійна комбінація. Якщо цільового АТ не досягнуто протягом 1–3 міс (контроль через 1 міс є пріоритетним), пацієнта проактивно переводять на потрійну фіксовану комбінацію препаратів у такому складі: іАПФ/БРАІІ + БКК + діуретик. Цей крок гарантує стабільний контроль гемодинаміки у понад 90% пацієнтів.

Рисунок 4. Покроковий фармакологічний алгоритм підбору антигіпертензивної терапії на основі фіксованих комбінацій препаратів, визначення цільових рівнів АТ та тактики адаптації доз на первинній ланці охорони здоров’я (за матеріалами ESC Congress 2026)

Примітки: ІМ — інфаркт міокарда, СН — серцева недостатність, ЧСС — частота серцевих скорочень, ССЗ — серцево-судинні захворювання.

Докторка Р. де Піню також навела спільний протокол Португальського товариства кардіологів, згідно з яким первинною метою для всіх є рівень <140/90 мм рт. ст., а для дорослих осіб віком до 65 років цільовим орієнтиром є жорсткий діапазон 120–129/70–79 мм рт. ст. Експерти підкреслили: блокатори бета-адренорецепторів можуть бути додані на будь-якому етапі алгоритму за наявності чітких клінічних показань (стенокардія, перенесений інфаркт міокарда, систолічна хронічна серцева недостатність або ЧСС >80 уд./хв).

Фармакологічний авангард кардіології: дефініція істинної резистентності та інноваційні таргетні молекули

У сучасному менеджменті артеріальної гіпертензії особ­ливе місце посідає проблема пацієнтів, чий АТ залишається стійким до стандартних схем лікування. На спільній сесії ESC / ESH відома європейська дослідниця, професорка Ягеллонського університету та експертка ESH Катажина Столяж-Скжипек (Katarzyna Stolarz-Skrzypek), Краків, Польща, обґрунтувала необхідність розширення кардіофармакологічного арсеналу та оприлюднила результати випробувань інноваційних молекул, які кардинально змінюють прогноз для найбільш тяжких категорій пацієнтів [26].

Диференційна діагностика резистентності

Професорка К. Столяж-Скжипек зазначила, що незадовільний контроль АТ має багато причин, але медична спільнота повинна чітко розмежовувати два гемодинамічні фенотипи. Клінічне правило спікерки звучить безкомпромісно: «Підтверджуйте істинну резистентність перед додаванням нових ліків». Кожен резистентний пацієнт є складним для контролю, але не кожен пацієнт із важким для контролю АТ є істинно резистентним (табл. 4).

Таблиця 4. Диференціація складного для контролю та істинно резистентного перебігу артеріальної гіпертензії

Нові препарати та молекули майбутнього мають усунути цей парадокс — вони повинні покращувати конт­роль АТ без збільшення тягаря лікування для пацієнта. Переходячи від симптоматичного зниження АТ до глибокої регуляції судинного тонусу, натрій-об’ємної біології та надтривалої супресії систем регуляції, доповідачка виділила три інноваційні напрямки.

А. Блокада рецепторів ендотеліну: апроцитентан (aprocitentan).

Апроцитентан є пероральним препаратом і являє собою новий клас ліків — подвійні антагоністи рецепторів ендотеліну (ЕТ_А та ЕТ_В). Блокуючи обидва типи рецепторів, молекула усуває патологічний вплив ендотеліну-1 (потужного природного вазоконстриктора), забезпечуючи стійке зниження судинного опору. Доказова база молекули закріплена в масштабному дослідженні фази ІІІ PRECISION [27]. Препарат тестувався у пацієнтів з істинною резистентною АГ на тлі стандартизованої базової терапії, довівши свою високу ефективність. Проте практичне застосування апроцитентану вимагає від лікаря клінічної обережності: суворого контролю затримки рідини та набряків, моніторингу коливань гемоглобіну, а також ретельного консультування пацієнток через потенційну тератогенність препарату.

Б. Інгібування альдостеронсинтази (ІАС): баксдростат, лорундростат, вікадростат.

Цей інноваційний клас ліків знижує продукцію альдо­стерону безпосередньо перед активацією мінералокортикоїдних рецепторів судин та нирок, що зупиняє процеси фіброзу стінок судин та міокарда. Нові молекули цілеспрямовано блокують специфічний цитохром CYP 11B2 (альдостеронсинтазу). Фундаментальна клінічна перевага класу ІАС, доведена у випробуваннях, — зниження альдостерону при повному збереженні (незалежності) синтезу кортизолу, оскільки суміжний фермент CYP 11B1 (відповідальний за кортизол) при цьому не блокується.

У доповіді було детально розібрано статус трьох представників класу ІАС:

1. Баксдростат (baxdrostat). Вже офіційно схвалений у США, ставши першим у своєму класі. За даними дослідження фази ІІІ BaxHTN, додавання баксдростату в дозі 1–2 мг один раз на добу забезпечує клінічно значуще додаткове зниження систолічного АТ з поправкою на плацебо на ≈ –9 мм рт. ст. на 12-му тижні терапії. Застосування вимагає обов’язкового моніторингу рівнів калію та функції нирок. Певною «сірою зоною» залишаються довгострокові серцево-судинні наслідки [28].

2. Лорундростат (lorundrostat). Знаходиться на стадії клінічної розробки. Спікерка представила результати дослідження ADVANCE-HTN, де первинною кінцевою точкою було середнє значення цілодобового систолічного АТ за даними ДМАТ. Прийом лорундростату в дозі 50 мг один раз на добу показав виражене зниження цілодобового САТ на –15,4 мм рт. ст. (чистий ефект з поправкою на плацебо становив ≈ –7,9 мм рт. ст.). Цікаво, що вища доза 100 мг була менш ефективною (–13,9 мм рт. ст.), що робить 50 мг терапевтичним оптимумом. Рівень гіперкаліємії становив помірні 5–7%, що потребує рутинного біохімічного нагляду [29].

3. Вікадростат (vicadrostat). Новітній представник класу, який наразі також знаходиться на етапі активної клінічної розробки [30].

РНК-інтерференція та сайленсинг ангіотензиногену, оновлені стандарти модифікації способу життя пацієнтів з АГ

Найбільш революційним напрямком у розширенні кардіофармакологічного арсеналу, представленим професоркою К. Столяж-Скжипек, стала технологія РНК-інтерференції та сайленсингу ангіотензиногену на прикладі інноваційної молекули зілебесиран (zilebesiran) [31]. Цей підхід повністю виключає людський фактор нерегулярного прийому таблеток, оскільки препарат вводиться ін’єкційно підшкірно і діє на етапі синтезу білків-поперед­ників у печінці. Молекула блокує матричну РНК, зупиняючи продукцію ангіотензиногену та забезпечуючи надтривалу стабільну супресію РААС. Одна підшкірна ін’єкція забезпечує стабільний контроль АТ протягом кількох місяців. Наразі досліджується протокол введення препарату всього 1 раз на 6 міс.

Клінічна ефективність та профіль безпеки зілебесирану активно розширюються за рахунок 4 фундаментальних багатоцентрових досліджень (табл. 5).

Таблиця 5. Клінічна програма досліджень зілебесирану при артеріальній гіпертензії

Модифікація способу життя як повноцінний метод лікування АГ

Утримання АТ в межах нових суворих цільових значень потребує повної відмови від сприйняття немедикаментозних методів як другорядних чи допоміжних. На спільній сесії ESC / ESH проректор з наукової роботи Університету Тейлора, керівник Центру активного способу життя професор Фаді Дж. Чарчар (Fadi J. Charchar), Малайзія, проголосив головний маніфест сучасної профілактики: «Спосіб життя — це лікування, а не прелюдія до лікування» [36]. За даними ВООЗ, у світі налічується 1,4 млрд дорослих із артеріальною гіпертензією, і лише близько 20% мають контрольований рівень АТ [37]. Згідно із консенсусом настанов ESC та AHA / ACC, модифікація способу життя отримала особливий статус, проте діє чітке правило: використовувати зміни способу життя одночасно з лікарськими засобами, а не замість них [19].

Популяційний тягар ультраоброблених продуктів (UPF)

Головним деструктивним популяційним тригером сучасності експерт назвав частку споживання продуктів глибокої технологічної переробки (Ultra-Processed Food — UPF). Велике дослідження, опубліковане в «European Journal of Nutrition», продемонструвало серйозний географічний розрив у країнах Європи [38]:

• у Південній Європі (Італія, Румунія) частка UPF у добовому калоражі становить помірні 14%;
• у Середній Європі вона сягає 27%;
• у Північній Європі (Велика Британія, Ірландія) понад половина популяційного раціону — 51% — складається з ультраобробленої їжі.

UPF виступає джерелом величезної кількості прихованого натрію та консервантів, що викликає пряме ендотеліальне запалення судинної стінки та нівелює ефект терапії.

Нутриціологічні стандарти та калієва революція

Доповідач узагальнив модель здорового харчування пацієнта з артеріальною гіпертензією, розділивши її на 5 рекомендованих компонентів та 3 суворі заборони (рис. 5).

Рисунок 5. Сучасні нутриціологічні рекомендації та оптимальний дієтичний патерн для пацієнтів із АГ з акцентом на обмеження ультраоброблених продуктів (за матеріалами ESC Congress 2026)

*Хронічна хвороба нирок: індивідуалізувати споживання калію .

Фундаментальною новелою стало офіційне включення до протоколів замінників солі з калієм із присвоєнням високого класу доказовості — клас 2a, рівень A. Дослідження DECIDE-Salt підтвердило, що заміна натрію калієм у домашньому раціоні забезпечує на 40% нижчу частоту розвитку нових випадків гіпертензії протягом 2 років спостереження [39]. Проте впровадження цієї опції потребує від медичної команди попереднього аналізу функції нирок для уникнення ризику гіперкаліємії, а сама рекомендація не стосується дітей та вагітних.

Стосовно кофеїну, за даними офіційного документа AHA Scientific Statement (Circulation), кава визнана безпечною для більшості людей [40]. Безпечна добова доза для здорових дорослих становить ≤400 мг/добу (3–5 чашок). При артеріальній гіпертензії ліміт знижується до <300 мг/добу, а при тяжкій неконтрольованій артеріальній гіпертензії вживання обмежується до ≤1 чашки на добу до стабілізації АТ. Крім того, лікарям необхідно пам’ятати, що нефільтрована кава (френч-прес, по-турецьки) містить сполуку кафестол, яка підвищує рівень холестерину (ХС) ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), а вживання енергетичних напоїв має бути повністю ліквідоване [41].

Математика руху, ментальний стрес-менеджмент та фінальна концепція амбулаторного супроводу

Для успішної реалізації немедикаментозного вектора лікування практикуючому лікарю необхідно оперувати конкретними кількісними параметрами. Професор Ф.Дж. Чарчар надав медичній спільноті чіткі цифрові еквіваленти очікуваного зниження АТ (в мм рт. ст.) для трьох основних модальностей фізичної активності, які в сучасних протоколах рекомендується виписувати у вигляді комбінованих навантажень (табл. 6).

Таблиця 6. Основні види фізичної активності для немедикаментозного контролю АТ

Окремою терапевтичною ціллю на етапі амбулаторного ведення визнано зниження надмірної маси тіла щонайменше на ≥5% від вихідного рівня пацієнта. Розрахункова математика свідчить: кожні втрачені 5 кг маси тіла забезпечують додаткове зниження АТ на –4,4 / –3,6 мм рт. ст., що за своєю ефективністю є еквівалентним терапевтичній дії середньої дози одного антигіпертензивного препарату в режимі монотерапії.

Ментальний, екологічний вектори та кругова система 5 стовпів

Сучасна модель тривалого некомерційного супроводу хворих на артеріальну гіпертензію включає обов’язковий і структурований стрес-менеджмент. Дослідженнями підтверджено, що регулярні глибокі дихальні практики та медитація усвідомленості за умови щоденного виконання забезпечують зниження АТ на ≈ –4 / –2 мм рт. ст. Для нівелювання патологічної симпатоадреналової відповіді судин медична команда має навчити пацієнта жорсткої структуризації щоденної рутини, гігієни сну із обов’язковим виключенням мережевих екранів, кофеїну перед сном та регулярного виконання коротких практик психологічної самодопомоги за офіційними протоколами ВООЗ [42].

На базі великої публікації в журналі «Nature» сформульовано засадниче правило: сучасні споживчі гаджети є неперевершеними та зручними інструментами моніторингу поведінки людини, тоді як фінальна оцінка гемодинамічної відповіді судинного русла на ці зміни залишається суворою функцією компресійної манжети [43]. Побудова довгострокового амбулаторного менеджменту має спиратися на кругову систему 5 концептуальних стовпів: рух, харчування / сіль, уникнення UPF / алкоголю, сон / стрес та довготривала пожиттєва турбота (рис. 6).

Рисунок 6. Комплексна модель довготривалого контролю АТ через призму пацієнтоцентричного підходу та модифікації ключових факторів способу життя (за матеріалами ESC Congress 2026)

Примітки: АТ — артеріальний тиск, спільне ведення пацієнта — командна медична допомога та залучення пацієнта.

Технологічні аспекти та методологічні виклики амбулаторного супроводу: аналіз матеріалів панельної дискусії провідних експертів

Логічним продовженням глобального аудиту новітніх діагностичних систем на конгресі в Мюнхені стала унікальна інтерактивна сесія «Слово за вами: поставте свої запитання щодо вимірювання та контролю АТ у 2026 р.» [44]. Роботу цього високопрофільного експертного консорціуму забезпечували визнані лідери світової кардіо­васкулярної медицини та ключові розробники міжнародних узгоджувальних документів: професор Кадзуо­мі Каріо (Kazuomi Kario), Медичний університет Дзічі, Японія, професорка Альта Шутте (Alta Schutte), Інститут глобального здоров’я імені Джорджа, Австралія, професор Ріан Туїз (Rheaume Touyz), Університет Макгілла, Канада, та професорка Теммі Брейді (Tammy Brady), Університет Джонса Гопкінса, Дитячий медичний центр, США.

1. Оптимізація кабінетного вимірювання: впровадження автоматизованих протоколів

Під час панельної дискусії учасники приділили значну увагу проблемі суттєвих похибок і браку часу при рутинному оцінюванні АТ в умовах клініки. Головним інструментом подолання медичної інертності, викликаної недовірою лікарів до власних поодиноких замірів, експерти визнали метод автоматизованого кабінетного вимірювання. Цей підхід дозволяє повністю стандартизувати процедуру та розв’язати проблему дефіциту часу під час амбулаторного прийому.

Згідно з представленим регламентом, запуск спеціально запрограмованого тонометра здійснюється одним натисканням кнопки, після чого медичний працівник залишає приміщення. Прилад самостійно витримує обов’язкову 5-хвилинну паузу для адаптації та відпочинку пацієнта, виконує три послідовні заміри з інтервалами у 30 с і автоматично вираховує середнє значення гемодинаміки.

Такий протокол не лише забезпечує високу якість діагностичних даних, а й повністю нівелює тривожну судинну відповідь пацієнта («ефект білого халата») завдяки відсутності лікаря в кабінеті. Делегація цієї процедури навченому персоналу або медсестрам у зоні очікування дозволяє суттєво оптимізувати робочий процес, звільняючи час лікаря для безпосереднього обговорення стратегії лікування та взаємодії з хворим.

2. Геометрія манжети та антропометрична відповідність як чинники точності

Учасники панельної дискусії наголосили, що підбір манжети залишається критичним, але часто ігнорованим фактором у практичній кардіології. Особливу складність становить ведення пацієнтів із вираженим ожирінням (з окружністю плеча понад 42 см), які становлять близько 6,5% дорослої популяції.

Фундаментальна проблема полягає в анатомічній формі кінцівки: у таких пацієнтів плече має не циліндричну, а виражену конічну геометрію (з різницею між проксимальним та дистальним відділами до 20 см). Використання стандартних циліндричних манжет у цих умовах призводить до нерівномірного розподілу тиску, зміщення кривої осциляцій та, як наслідок, до хибного завищення показників на 5–20 мм рт. ст.

У педіатричній практиці відзначається гострий дефіцит валідованих пристроїв та різноманітності розмірного ряду манжет. Окремо виділено психологічний аспект: маркування великих манжет як «стегнових» при накладанні на руку дитини чи підлітка є стигматизувальним фактором. Індустрії рекомендовано перейти на нейтральне літерне або цифрове кодування розмірів.

За неможливості адекватного накладання плечової манжети альтернативою може виступати валідований зап’ястковий пристрій, проте за суворої умови утримання руки на рівні серця в розслабленому стані, оскільки знаходження кінцівки на колінах штучно підвищує результат на ~5 мм рт. ст.

3. Інтеграція ШІ в алгоритми нічного трекінгу

У контексті еволюції систем добового моніторингу фахівці відзначили суттєве досягнення — впровадження алгоритмів машинного навчання в технологію вимірювання під час надування манжети. На відміну від класичних декомпресійних пристроїв, які нагнітають максимальний тиск, а потім повільно випускають повітря, нові системи аналізують судинні коливання безпосередньо в процесі плавного надходження повітря.

Застосування математичних моделей штучного інтелекту (ШІ) дозволило:

• скоротити загальний час механічного стискання кінцівки на 30%;
• мінімізувати болісні відчуття та дискомфорт пацієнта;
• забезпечити високу точність фіксації нічної гіпертензії завдяки усуненню факторів пробудження та мікроактивацій нервової системи під час сну.

4. Регламент технічного обслуговування та збереження валідації приладів

Наприкінці панельної дискусії кардіологи розставили чіткі акценти в питанні контролю точного функціонування обладнання, розділивши поняття калібрування та технічного догляду. Сучасні електронні пристрої, на відміну від старих механічних аналогів, не потребують щорічного налаштування точності самого датчика АТ. Електронні плати не втрачають лінійності виміру з часом — вони або працюють коректно, або повністю виходять із ладу.

Головні зусилля медичного персоналу мають бути спрямовані на регулярне технічне обслуговування, зумовлене природним зношуванням і втомою матеріалів. Обов’язковій перевірці підлягають герметичність повітряних трубок, надійність клапанів скидання тиску, цілісність з’єднань та стан липучок манжети.

Будь-яка спроба самостійного втручання в архітектуру тонометра або використання сторонніх, неоригінальних манжет повністю анулює його клінічну валідацію, оскільки кожен прилад сертифікується за суворими міжнародними протоколами (зокрема, ISO 2018) виключно як єдина цілісна вимірювальна система. При виявленні технічних дефектів обладнання має направлятися виключно до спеціалізованих сервісних центрів виробника.

Висновки

Ефективний контроль системної гемодинаміки на популяційному рівні потребує рішучого відходу від дискретної «стоп-кадрової» моделі вимірювань на користь суцільного інтелектуального моніторингу за допомогою клінічно валідованих компресійних цифрових систем (відповідно до критеріїв ISO 81060-2:2018-11) та предик­тивних алгоритмів машинного навчання. Сучасний фармакологічний алгоритм базується на безальтернативній стратегії первинної багатокомпонентної блокади нейрогуморальних систем (РААС, симпатична нервова система) за допомогою ФКП, а у випадках істинної резистентності — на ранньому підключенні інноваційного біотехнологічного інструментарію, зокрема технологій сайленсингу матричної РНК печінки з інтервалом введення 1 раз на пів року. Клінічний успіх довгострокового амбулаторного супроводу нерозривно пов’язаний із квантифікацією немедикаментозних інтервенцій, що передбачає регламентоване дозування аеробних та ізометричних навантажень, інтенсивне зниження індексу маси тіла та елімінацію аліментарних прозапальних тригерів, як-от продукти глибокої технологічної переробки (UPF).

Підготувала К.О. Сергієнко

Список використаної літератури

• 1. Stergiou G. (2026) New ways to measure blood pressure: ready for clinical use? Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 2. Staplin N., de la Sierra A., Ruilope L.M. et al. (2023) Relationship between clinic and ambulatory blood pressure and mortality: an observational cohort study in 59 124 patients. Lancet, 401(10393): 2041–2050. doi: 10.1016/S0140-6736(23)00733-X.
• 3. Zhou Y., Zhang W., Wang X.Y. et al. (2025) Accuracy of a wearable watch-type oscillometric blood pressure monitor in rest and ambulatory blood pressure measurements. Hypertens Res., 48(11): 2961–2968. doi: 10.1038/s41440-025-02345-2.
• 4. Stergiou G.S., Menti A., Asayama K. et al. (2026) Wearable wrist-watch type cuff oscillometric blood pressure monitors: consensus statement by the European Society of Hypertension Working Group on blood pressure monitoring. Journal of Hypertension, 44(10): 1721–1731. doi: 10.1097/HJH.0000000000004415.
• 5. Kuwabara M., Harada K., Hishiki Y. et al. (2019) Validation of two watch-type wearable blood pressure monitors according to the ANSI/AAMI/ISO81060-2:2013 guidelines: Omron HEM-6410T-ZM and HEM-6410T-ZL. J. Clin. Hypertens. (Greenwich), 21(6): 853–858. doi: 10.1111/jch.13499.
• 6. Lunardi M., Muhammad F., Shahzad A. et al. (2024) Performance of wearable watch-type home blood pressure measurement devices in a real-world clinical sample. Clinical Research in Cardiology, 113(10): 1393–1404. doi: 10.1007/s00392-023-02353-7.
• 7. Zhang W., Zhou Y.N., Zhou Y. et al. (2022) Validation of the watch-type HUAWEI WATCH D oscillometric wrist blood pressure monitor in adult Chinese. Blood Press Monit., 27(5): 353–356. doi: 10.1097/MBP.0000000000000608.
• 8. Wang L., Xian H., Guo J. et al. (2022) A novel blood pressure monitoring technique by smart HUAWEI WATCH: a validation study according to the ANSI/AAMI/ISO 81060-2:2018 guidelines. Front. Cardiovasc. Med., 9: 923655. doi: 10.3389/fcvm.2022.923655.
• 9. Yi L., Lv Z.H., Hu S.Y. et al. (2022) Validating the accuracy of a multifunctional smartwatch sphygmomanometer to monitor blood pressure. J. Geriatr. Cardiol., 19(11): 843–852. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2022.11.004.
• 10. Liu Y., Lu Y., Wu J. et al. (2025) Accuracy and reduced sleep disruption of a wearable smartwatch for nocturnal blood pressure monitoring: a validation study. J. Clin. Hypertens. (Greenwich), 27(11): e70183. doi: 10.1111/jch.70183.
• 11. Tomitani N., Kanegae H., Suzuki Y. et al. (2020) Stress-induced blood pressure elevation self-measured by a wearable watch-type device. Am. J. Hypertension, 34: 377–382.
• 12. Groppelli A., Rafanelli M., Testa G.D. et al. (2022) Feasibility of blood pressure measurement with a wearable (watch-type) monitor during impending syncopal episodes. J. Am. Heart Assoc., 11(16): e026420. doi: 10.1161/JAHA.122.026420.
• 13. Kario K., Shimbo D., Tomitani N. et al. (2020) The first study comparing a wearable watch-type blood pressure monitor with a conventional ambulatory blood pressure monitor on in-office and out-of-office settings. J. Clin. Hypertens., 22: 135–141.
• 14. Mukkamala R., Stergiou G.S., Avolio A.P. (2022) Cuffless blood pressure measurement. Ann. Rev. Biomed Eng., 24: 203–230. doi: 10.1146/annurev-bioeng-110220-014644.
• 15. Stergiou G.S., Avolio A.P., Palatini P. et al. (2023) European Society of Hypertension recommendations for the validation of cuffless blood pressure measuring devices: European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability. J. Hypertens., 41(12): 2074–2087. doi: 10.1097/HJH.0000000000003483.
• 16. Vybornova A., Polychronopoulou E., Wurzner-Ghajarzadeh A. et al. (2021) Blood pressure from the optical Aktiia Bracelet: a 1-month validation study using an extended ISO81060-2 protocol adapted for a cuffless wrist device. Blood Press Monit., 26(4): 305–311. doi: 10.1097/MBP.0000000000000531.
• 17. Mancia G., Kreutz R., Brunström M. et al. (2023) 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J. Hypertens., 41(12): 1874–2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
• 18. McEvoy J.W., McCarthy C.P., Bruno R.M. et al. (2024) 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension. Eur. Heart J., 45(38): 3912–4018. doi: 10.1093/eurheartj/ehae178.
• 19. Jones D.W., Ferdinand K.C., Taler S.J. et al. (2025) 2025 AHA/ACC/AANP/AAPA/ABC/ACCP/ACPM/AGS/AMA/ASPC/NMA/PCNA/SGIM Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. J. Am. Coll. Cardiol., 86(18): 1567–1678. doi: 10.1016/j.jacc.2025.05.007.
• 20. Tang Y. (2026) Cuffless blood pressure measurements, artificial intelligence-based apps, and chatbots will become the mainstay of hypertension care: pro. Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 21. Cohen J.B., Addo D.K., Jacobs J.A. et al. (2026) Impact of a smartwatch hypertension notification feature for population screening. JAMA, 335(11): 1001–1003. doi: 10.1001/jama.2025.26925.
• 22. Griffin A.C., Khairat S., Bailey S.C. et al. (2023) A chatbot for hypertension self-management support: user-centered design, development, and usability testing. JAMIA Open, 6(3): ooad073. doi: 10.1093/jamiaopen/ooad073.
• 23. Yang E. (2026) Cuffless blood pressure measurements, artificial intelligence-based apps, and chatbots will become the mainstay of hypertension care: con. Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 24. Cohen J.B., Brady T.M., Juraschek S.P. et al. (2026) Apple Watch for hypertension screening. Hypertension, 83(2): e26031. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.125.26031.
• 25. De Pinho R. (2026) New blood pressure targets: how do we get there? Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 26. Stolarz-Skrzypek K. (2026) Overview of new antihypertensive drugs. Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 27. Schlaich M., Bellet M., Weber M. et al. (2022) Dual endothelin antagonist aprocitentan for resistant hypertension (PRECISION): a multicentre, blinded, randomised, parallel-group, phase 3 trial. The Lancet, 400: 1927–1937.
• 28. Flack J.M., Azizi M., Brown J.M. et al. (2025) Efficacy and safety of baxdrostat in uncontrolled and resistant hypertension. N. Engl. J. Med., 393(14): 1363–1374. doi: 10.1056/NEJMoa2507109.
• 29. Laffin LJ., Rodman D., Luther J.M. et al. (2023) Aldosterone synthase inhibition with lorundrostat for uncontrolled hypertension: the Target-HTN randomized clinical trial. JAMA, 330(12): 1140–1150. doi: 10.1001/jama.2023.16029.
• 30. Correa-Rotter R., Rossing P., Canziani M.E. et al. (2026) Post-hoc analysis on the effects of vicadrostat/empagliflozin by CKD severity/hypertension status. Kidney Int. Rep., 11(7): 106545. doi: 10.1016/j.ekir.2026.106545.
• 31. Verma S., Pradhan A., Thandi P. (2026) Zilebesiran: an RNA interference agent — its need and potential to transform hypertension treatment. Egypt Heart J., 78(1): 12. doi: 10.1186/s43044-026-00724-9.
• 32. Bakris G.L., Saxena M., Gupta A. et al. (2024) RNA interference with zilebesiran for mild to moderate hypertension: the KARDIA-1 randomized clinical trial. JAMA, 331(9): 740–749. doi: 10.1001/jama.2024.0728.
• 33. Desai A.S., Karns A.D., Badariene J. et al. (2025) Add-on treatment with zilebesiran for inadequately controlled hypertension: the KARDIA-2 randomized clinical trial. JAMA, 334(1): 46–55. doi: 10.1001/jama.2025.6681.
• 34. Morosan P.A., Bobu A.M., Carauleanu A. et al. (2025) Zilebesiran as an innovative siRNA-based therapeutic approach for hypertension: emerging perspectives in cardiovascular medicine. Int. J. Mol. Sci., 26(21): 10717. doi: 10.3390/ijms262110717.
• 35. Alnylam Pharmaceuticals (2026) Zilebesiran in patients with hypertension not adequately controlled and with either established cardiovascular disease or high risk for cardiovascular disease (ZENITH) (ClinicalTrials.gov Registry No. NCT07181109). U.S. National Library of Medicine. ClinicalTrials.gov.
• 36. Charchar F. (2026) Overview of lifestyle interventions. Conference presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.
• 37. World Health Organization (2023) Global report on hypertension: the race against a silent killer. World Health Organization.
• 38. Mertens E., Colizzi C., Peñalvo J.L. (2022) Ultra-processed food consumption in adults across Europe. Eur. J. Nutr., 61(3): 1521–1539. doi: 10.1007/s00394-021-02733-7.
• 39. Zhang X., Yuan Y., Li C. et al. (2024) Effect of a salt substitute on incidence of hypertension and hypotension among normotensive adults. J. Am. Coll. Cardiol., 83(7): 711–722. doi: 10.1016/j.jacc.2023.12.013.
• 40. Marcus G.M., Hu F.B., van Dam R.M. et al. (2026) Caffeine and cardiovascular disease: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 154(9): e345–e355. doi: 10.1161/CIR.0000000000001454.
• 41. Hao W.R., Cheng C.Y., Chen H.Y. et al. (2024) The association between cafestol and cardiovascular diseases: a comprehensive review. Medicina (Kaunas), 60(6): 867. doi: 10.3390/medicina60060867.
• 42. World Health Organization (2020) Doing what matters in times of stress: an illustrated guide.
• 43. Bayoumy K., Gaber M., Elshafeey A. et al. (2021) Smart wearable devices in cardiovascular care: where we are and how to move forward. Nat. Rev. Cardiol., 18(8): 581–599. doi: 10.1038/s41569-021-00522-7.
• 44. Kario K., Schutte A., Touyz R. et al. (2026) The floor is yours: bring your questions on how to measure and monitor blood pressure in 2026 — expert panel. Panel presentation, ESC Congress 2026, Munich, Germany.