Мелатонін у комплексному підході до порушень сну: від фізіології до практичного застосування | Український Медичний Часопис

Порушення сну, зокрема інсомнія та десинхронози, є поширеними проявами хронічного стресу в неврологічній практиці. Стаття присвячена комплексному аналізу фізіологічної ролі мелатоніну та синергічних нутрицевтичних компонентів (екстрактів пасифлори, валеріани, магнію та вітаміну В₆) у регуляції циркадних ритмів і структури сну. Розглянуто молекулярні механізми дії, доказову базу клінічної ефективності та безпеки застосування екзогенного мелатоніну. Проаналізовано раціональність використання багатокомпонентних добавок на прикладі комплексу ПасіВалем-М Мелатонін для оптимізації процесів засинання та підвищення резистентності нервової системи до стресових чинників.

Вступ

Сучасна неврологія розглядає хронічний стрес як один із провідних тригерів формування психосоматичних та вегетативних розладів. Серед клінічних проявів хронічного психоемоційного перенапруження порушення сну (інсомнії) посідають провідне місце, їх відмічають у 30–50% дорослого населення в різні періоди життя [1, 2]. Сон є фундаментальним біологічним процесом, необхідним для консолідації пам’яті, відновлення нейроендокринного гомеостазу, елімінації токсичних метаболітів із міжклітинного простору головного мозку за допомогою глімфатичної системи, а також підтримки адекватної імунної відповіді [3].

У неврологічній практиці терапія інсомній тривалий час базувалася на широкому застосуванні класичних снодійних засобів — агоністів ГАМК-рецепторного комплексу (бензодіазепінів та так званих Z-препаратів). Проте їх тривалий прийом асоційований із низкою суттєвих обмежень: розвитком толерантності, психічної та фізичної залежності, синдрому рикошету, а також когнітивними порушеннями, денною сонливістю та підвищенням ризику падінь, особливо у пацієнтів літнього віку [4, 5].

У зв’язку з цим фокус уваги клініцистів змістився в бік фізіологічно обґрунтованих методів корекції сну, спрямованих на ресинхронізацію біологічних ритмів та м’яку модуляцію нейромедіаторних систем. Центральне місце в цьому підході належить мелатоніну — нейрогормону шишкоподібної залози, що є головним ендогенним регулятором циркадних циклів «сон — неспання» [3, 6]. Клінічний інтерес становить не лише монотерапія мелатоніном, а й його поєднання з нутрицевтиками, які мають доведену синергічну дію на центральну нервову систему, зокрема з магнієм, вітаміном В₆ та стандартизованими рослинними екстрактами [7, 8].

Фізіологія сну та патогенез інсомнії в умовах стресу

Регуляція циклу «сон — неспання» підпорядкована двопроцесній моделі Борбелі, яка передбачає взаємодію двох факторів [9]:

процес S (гомеостатичний драйв сну) — відображає накопичення сомногенних речовин (переважно аденозину) під час неспання. Чим довше людина не спить, тим вищим є гомеостатичний тиск сну;
процес C (циркадний ритм) — генерується супрахіазматичними ядрами (СХЯ) гіпоталамуса і визначає коливання схильності до сну протягом 24-годинного циклу незалежно від тривалості попереднього неспання.

Головним водієм ритму (пейсмейкером) є СХЯ, які отримують світлову інформацію від сітківки ока через ретиногіпоталамічний тракт. У темряві гальмівний вплив СХЯ на паренхіму епіфіза нівелюється, що запускає каскад ферментативного синтезу мелатоніну з амінокислоти L-триптофану через проміжні етапи утворення 5-гідрокситриптофану (5-HTP) та серотоніну [6].

Гострий та хронічний стрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь, призводячи до гіперпродукції кортикотропін-рилізинг-фактора, адренокортикотропного гормону та кортизолу. Кортизол діє як фізіологічний антагоніст мелатоніну щодо циркадної регуляції. За умов хронічного стресу відмічають згладжування добової кривої кортизолу (відсутність його зниження у вечірній час) та супресію нічного піку секреції мелатоніну [10]. Це призводить до стану клінічного «гіперараузалу» (hyperarousal) — патологічної гіперактивації систем неспання (ретикулярної формації, локус церулеус, орексинергічних нейронів), що робить засинання неможливим навіть за високого гомеостатичного тиску сну [4].

Додатково стрес індукує дисбаланс між збуджувальними (глутаматергічною) та гальмівними (ГАМК-ергічною) системами головного мозку. Брак гальмівного контролю проявляється не лише труднощами ініціації сну, а й дефрагментацією його структури — частими нічними пробудженнями та зменшенням тривалості глибоких фаз сну (NREM-сон), які є ключовими для соматичного відновлення пацієнта.

Мелатонін: молекулярні механізми та клінічна доказовість

Мелатонін (N-ацетил-5-метокситриптамін) є унікальною еволюційно давньою молекулою. Його хронобіологічний ефект реалізується через взаємодію з двома типами мембранних рецепторів, що спряжені з G-білками [11]:

MT1-рецептори — локалізовані переважно в СХЯ гіпоталамуса, передній частці гіпофіза та церебральних судинах. Їх активація пригнічує нейрональну активність СХЯ, що полегшує первинну ініціацію сну та зумовлює сомнолентний ефект;
MT2-рецептори — містяться в сітківці та СХЯ; вони відповідають за фазовий зсув циркадних ритмів, допомагаючи синхронізувати внутрішній біологічний годинник із зовнішніми астрономічними циклами (детальніше молекулярні каскади сигналінгу мономерних та гетеродимерних рецепторів представлено на рис. 1) [11].

Рисунок 1. Молекулярні механізми сигнальних шляхів мономерних та гетеродимерних рецепторів мелатоніну MT₁ і MT₂

Примітки: MT₁ / MT₂ — мелатонінові рецептори 1-го та 2-го типів; АЦ — аденілатциклаза; АТФ — аденозинтрифосфат; цАМФ — циклічний аденозинмонофосфат; ФЛС — фосфоліпаза C; ФІФ₂ — фосфатидилінозитол-4,5-бісфосфат; ДАГ — діацилгліцерол; ІФ₃ — інозитол-1,4,5-трифосфат; ПКС — протеїнкіназа C; NH₂ — аміногрупа; COOH — карбоксильна група; (Ca²⁺)вн — концентрація іонів кальцію всередині клітини; Gi / Gq — G-білки інгібіторного (Gi) та активаторного (Gq) типів, що належать до гетеротримерних G-білків і складаються з α-, β- та γ-субодиниць.

Окрім безпосереднього хронобіологічного впливу, мелатонін виявляє потужні нерецепторні ефекти. Він є прямим антиоксидантом, здатним нейтралізувати вільні радикали кисню та азоту, а також стимулювати експресію ендогенних антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази). Це забезпечує виражений нейропротекторний ефект, захищаючи нейрони від оксидативного стресу, індукованого тривалим безсонням (загальну схему антиоксидантних механізмів та органів-мішеней захисту наведено на рис. 2) [12].

Рисунок 2. Молекулярні механізми антиоксидантного та тканинно-специфічного захисного впливу мелатоніну

Примітки: C3OHM — циклічний 3-гідроксимелатонін; AFMK — N¹-ацетил-N²-форміл-5-метоксикінурамін; AMK — N¹-ацетил-5-метоксикінурамін; AP-1 — білок-активатор 1; HIF-1α — фактор, що індукується гіпоксією, 1-альфа; Nrf2 — ядерний фактор, пов’язаний з еритроїдним фактором 2; NF-κB — ядерний фактор каппа Бі; Bcl-2 — білок лімфоми B-клітин 2; АФК — активні форми кисню; СОД — супероксиддисмутаза; ГПО — глутатіонпероксидаза; КАТ — каталаза; МДА — малоновий діальдегід.

Клінічна доказовість та хронофармакологія екзогенного мелатоніну

Ефективність та безпека застосування екзогенного мелатоніну при розладах сну активно досліджуються в межах сучасної доказової медицини, що відображено в оновлених міжнародних клінічних рекомендаціях.

Корекція циркадних порушень

Згідно з актуальними масштабними оглядами, терапія мелатоніном має найвищий рівень доказовості при синдромі затримки фази сну (СЗФС) та розладах, зумовлених десинхронозом (джетлаг). Препарат діє як потужний хронобіотик, зміщуючи фазу циркадного ритму [13].

Вплив на архітектоніку та параметри сну при інсомнії

Метааналізи клінічних досліджень (зокрема фундаментальний аналіз Ferracioli-Oda та співавторів, що охопив 1683 пацієнтів, а також новіші огляди) підтверджують статистично значуще, хоча й помірне, скорочення латентного періоду засинання та збільшення загальної тривалості сну. Головною перевагою мелатоніну залишається його високий профіль безпеки: на відміну від Z-препаратів та бензодіазепінів, він не порушує фізіологічної архітектоніки сну (співвідношення фаз REM та Non-REM) і не викликає синдрому відміни, толерантності чи денної сомноленції [13, 14].

Позиція профільних медичних товариств (ESRS та AASM)

Сучасні медичні стандарти розглядають мелатонін диференційовано. Відповідно до оновлених настанов Європейського товариства досліджень сну (European Sleep Research Society — ESRS), рутинне застосування стандартного мелатоніну при хронічній первинній інсомнії у дорослих не має сильних рекомендацій (терапією 1-ї лінії визнано когнітивно-поведінкову терапію (КПТ)). Водночас ESRS підтверджує доцільність короткострокового призначення лікарських форм мелатоніну пролонгованого вивільнення (2 мг) як терапії вибору для пацієнтів віком старше 55 років, що компенсує вікове зниження секреції ендогенного гормону епіфізом [4, 13, 14].

Оптимальний режим дозування та таймінг

У клінічній практиці для терапії транзиторних розладів сну застосовується діапазон доз 1–5 мг. З погляду хронобіології, критично важливим є час прийому препарату [13]:

для прямого снодійного ефекту (ініціація сну) — за 30–60 хв до відходу до сну;
для хронобіотичного ефекту (фазовий зсув при циркадних розладах) — за 1,5–2 год до бажаного часу засинання, що забезпечує максимальну відповідність терапевтичного піку концентрації внутрішньому біологічному годиннику.

Синергічні нутрицевтичні компоненти в терапії порушень сну

Хоча мелатонін ефективно керує «біологічним годинником», за умов вираженого психоемоційного стресу його монотерапії може бути недостатньо через феномен гіперараузалу та надмірне збудження кори головного мозку. У таких випадках патогенетично виправданим є підхід, що поєднує хронобіотик із седативними та вегетостабілізувальними компонентами.

Екстракт пасифлори (Passiflora incarnata)

Пасифлора інкарната (Passiflora incarnata) традиційно використовується як рослинна добавка із седативними та анксіолітичними властивостями. Основними біологічно активними сполуками екстракту є флавоноїди, зокрема вітексин, ізовітексин та апігенін, а також алкалоїди індольного ряду [15].

Молекулярний механізм дії пасифлори пов’язують насамперед із впливом на ГАМК-ергічну систему. Експериментальні дослідження показали, що екстракт Passiflora incarnata може модулювати функцію ГАМК-рецепторів типу A та впливати на ГАМК-ергічну передачу, що потенційно зумовлює зниження нейрональної збудливості [16] та свідчить про можливий багатокомпонентний вплив екстракту на рецепторні системи, залучені в регуляцію циклу сон–неспання [17].

Клінічні дані щодо впливу пасифлори на сон залишаються обмеженими, однак результати контрольованих досліджень свідчать про потенційне покращення суб’єктивної якості сну. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні A. Ngan та R. Conduit (2011) 7-денне вживання чаю з пасифлори було пов’язане з покращенням суб’єктивної якості сну порівняно з плацебо [18].

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні M.K. Harit та співавторів (2024) за участю осіб зі стресом і порушеннями сну використання екстракту Passiflora incarnata супроводжувалося покращенням показників сну та зменшенням вираженості симптомів стресу [19]. Водночас систематичний огляд K. Janda та співавторів (2020) підкреслює перспективність пасифлори при нейропсихіатричних симптомах, але наголошує на необхідності подальших якісних клінічних досліджень [15].

Тому пасифлору доцільно розглядати як потенційний допоміжний компонент комплексного підходу до корекції порушень сну, особливо за наявності симптомів психоемоційного напруження.

Екстракт валеріани (Valeriana officinalis)

Екстракт кореня валеріани лікарської (Valeriana officinalis) належить до рослинних добавок, які традиційно застосовують для полегшення нервового напруження та порушень сну. Біологічна активність валеріани пов’язана з комплексом біологічно активних сполук, серед яких особливе значення мають сесквітерпени, зокрема валеренова кислота, а також валепотріати та інші компоненти рослинного екстракту [20].

Одним із запропонованих механізмів дії валеріани є вплив на ГАМК-ергічну нейротрансмісію. Зокрема, валеренова кислота може модулювати активність ГАМК-рецепторів типу A (GABA_A), що потенційно сприяє посиленню гальмівної нейротрансмісії та зниженню нейрональної збудливості. Водночас механізм дії цілісного екстракту валеріани є складним і не може бути зведений лише до впливу валеренової кислоти. Докази клінічної ефективності валеріани при порушеннях сну залишаються неоднорідними. Систематичний огляд і метааналіз N. Shinjyo та співавторів (2020), який включав рандомізовані контрольовані дослідження, продемонстрував потенційне покращення окремих параметрів сну, однак результати між дослідженнями істотно відрізнялися. Автори пов’язують таку неоднорідність, зокрема, з відмінностями в характеристиках препаратів валеріани, їх дозуванні та методах оцінювання ефективності [20].

Сучасний огляд безрецептурних добавок для лікування безсоння також підкреслює значну варіабельність наукової бази рослинних препаратів і необхідність стандартизації досліджуваних продуктів [21]. Тому валеріану доцільно розглядати як потенційний допоміжний компонент комплексного підходу до корекції порушень сну, але наявні дані не дають підстав характеризувати її ефект як гарантований або стабільний для всіх пацієнтів.

Магній та Вітамін В₆ (піридоксин): cинергізм та нейромодулювальний ефект

Магній є незамінним внутрішньоклітинним катіоном, який виступає кофактором у понад 300 ферментативних реакціях. У центральній нервовій системі магній виконує роль природного антагоніста кальцію та неконкурентного блокатора NMDA-рецепторів (глутаматних рецепторів, що відповідають за процеси збудження та ексайтотоксичності). Блокуючи іонні канали NMDA-рецепторів, магній перешкоджає надмірному надходженню іонів кальцію в нейрони, захищаючи їх від клітинного стресу та нівелюючи процеси центральної сенситизації [22].

Окрім цього, магній має виражені ГАМК-ергічні властивості, безпосередньо взаємодіючи з ГАМК-А-рецепторами та посилюючи їхню спорідненість з ендогенним гальмівним лігандом. Актуальні клінічні дані та метааналізи підтверджують, що хронічний дефіцит магнію тісно асоційований із системним дистресом, тривожними розладами та порушеннями архітектоніки сну [23]. Призначення магнію пацієнтам з інсомнією приводить до клінічно значущого підвищення концентрації сироваткового мелатоніну, зниження рівня кортизолу, скорочення часу засинання та підвищення загальної ефективності сну [7, 24]. У сучасній практиці особлива увага приділяється високобіодоступним і нейротропним органічним формам магнію (гліцинату та треонату), які здатні ефективно долати гематоенцефалічний бар’єр. Водночас у готових багатокомпонентних комплексах раціональним є використання магнію оксиду. Попри нижчу початкову біодоступність порівняно з органічними солями, оксид містить максимальну кількість чистого (елементарного) магнію на одиницю маси (близько 60%), що дозволяє мінімізувати розмір таблетки без втрати дозування. Фармакокінетичні особливості неорганічної солі повністю нівелюються за умов її поєднання з вітаміном B₆ (піридоксином) — обов’язковим фізіологічним синергістом магнію. Піридоксин полегшує кишкову абсорбцію катіону, оптимізує його трансмембранний транспорт усередину клітин та забезпечує внутрішньоклітинну фіксацію, запобігаючи швидкому виведенню магнію з організму. Клінічні дослідження доводять, що таке поєднане застосування забезпечує значно вищий терапевтичний ефект у зниженні рівня стресу та тривоги порівняно з монотерапією магнієм [25].

Крім того, роль піридоксину не обмежується лише транспортною функцією. У формі піридоксальфосфату він є ключовим коферментом у синтезі базових нейромедіаторів — ГАМК, серотоніну та дофаміну, безпосередньо підтримуючи баланс між процесами збудження та гальмування в головному мозку [26].

Практичний інструмент лікаря: комплекс ПасіВалем-М Мелатонін

У реальній клінічній практиці комплаєнс пацієнта суттєво знижується за необхідності прийому кількох окремих препаратів (монокомпонентів). Оптимальним рішенням є використання фіксованих комбінацій, які забезпечують багатовекторний патогенетичний вплив на структуру розладів сну.

Однією з таких сучасних збалансованих добавок, доступних на фармацевтичному ринку України, є комбінований комплекс ПасіВалем-М Мелатонін виробництва «БІОТІКОМ» (Польща), який постачається компанією «Асфарма» [27]. Його склад розроблений за принципом синергізму нутрицевтичних та рослинних компонентів.

Компонентний склад та дозування

Кожна таблетка ПасіВалем-М Мелатонін містить чітко дозовані та стандартизовані інгредієнти:

мелатонін — 1,9 мг;
екстракт пасифлори сухий (Passiflora incarnata) — 200 мг (стандартизований за вмістом флавоноїду вітексину — 3,5%);
екстракт валеріани сухий (Valeriana officinalis) — 120 мг;
магній — 150 мг (що становить 40% від добової референсної потреби);
вітамін B₆ (піридоксину гідрохлорид) — 1,0 мг (71% від добової референтної потреби).

Деталізовану патогенетичну модель синергічної взаємодії хронобіотика, седативних рослинних екстрактів та нейротропних нутрицевтиків продемонстровано на рис. 3.

Рисунок 3. Патогенетична модель багатовекторного впливу фіксованої комбінації хронобіотика, седативних фітоекстрактів та нутрицевтиків на структуру розладів сну

Примітки: табл. — таблетка; MT₁ / MT₂ — мелатонінові рецептори 1-го та 2-го типів; GABAA — гамма-аміномасляна кислота типу А; NMDA-рецептори — N-метил-D-аспартатні рецептори.

Клініко-патогенетичне обґрунтування використання фіксованої комбінації

З позицій клінічної сомнології та фармакології, поєднання 1,9 мг мелатоніну з рослинними седативними екстрактами, магнієм та вітаміном B₆ у складі комплексу ПасіВалем-М Мелатонін дає змогу комплексно розв’язувати кілька важливих патогенетичних завдань.

Корекція десинхронозу та скорочення латентності сну

Доза мелатоніну 1,9 мг узгоджується з чинними вимогами українського і європейського законодавства, є клінічно обґрунтованою та ефективною для компенсації дефіциту епіфізарної секреції гормону, спричиненого стресом або віковими змінами. Цей хронобіотик сприяє скороченню часу, необхідного для засинання, оптимізує архітектоніку сну з легким ранковим пробудженням та полегшує адаптацію при розладах сну через роботу в нічні зміни або зміну часових поясів. Ефективність використання екзогенного мелатоніну при циркадних порушеннях та інсомнії узгоджується з положеннями чинної клінічної настанови Американської академії медицини сну (American Academy of Sleep Medicine — AASM) [28], найновішим оновленням Європейської настанови з діагностики та лікування безсоння [4], а також фундаментальними даними Кокранівських систематичних оглядів [29].

Нівелювання проявів клінічного гіперараузалу

Включення до складу сухого екстракту пасифлори (200 мг, стандартизованого за вмістом вітексину — 3,5%) та сухого екстракту валеріани (120 мг) забезпечує взаємодоповнювальний вплив на ГАМК-ергічну систему. Фітоекстракти діють як позитивні алостеричні модулятори GABA_A-рецепторного комплексу, викликаючи м’який, фізіологічний седативний та анксіолітичний ефекти. Це сприяє зниженню емоційної напруженості, дратівливості, занепокоєння та чутливості до світлових чи звукових подразників під час засинання, усуваючи як ментальний, так і соматичний компоненти тривоги.

Метаболічна підтримка та підвищення стресостійкості ЦНС

Нутрицевтичний синергізм магнію (150 мг) та вітаміну B₆ (1,0 мг піридоксину гідрохлориду) виступає базовим фактором нейропротекції. Магній забезпечує стабілізацію судинного тонусу, підтримання електролітного балансу в нейронах і діє як фізіологічний блокатор кальцієвих каналів NMDA-рецепторів. Вітамін B₆ виступає обов’язковим кофактором синтезу ендогенного серотоніну та мелатоніну, а також полегшує внутрішньоклітинний транспорт магнію. Усунення мікроелементного дефіциту знижує загальну реактивність нервової системи на хронічні психоемоційні подразники протягом дня, зменшує втому та опосередковано покращує якість нічного відпочинку.

Практичні аспекти використання в неврологічній практиці

Вживання фіксованої комбінації ПасіВалем-М Мелатонін доцільно розглядати при широкому спектрі патологічних станів у неврологічній та загальномедичній практиці (табл. 1) [27].

Таблиця 1. Спектр рекомендацій фіксованої комбінації в неврологічній та загальномедичній практиці

Клінічна форма розладу сну / синдром	Патогенетичні особливості та характеристики стану пацієнта
Психофізіологічна (стрес-індукована) інсомнія	Труднощі з ініціацією сну на тлі вираженого психоемоційного напруження, підвищеної дратівливості, персистуючого відчуття тривожності та неможливості повноцінного ментального й соматичного розслаблення перед сном (феномен гіперараузалу).
Синдром затримки фази сну	Порушення архітектоніки неспання та сну, зумовлене хронічним зсувом режиму дня у пацієнтів із поведінковими чи соціальними факторами десинхронозу (наприклад ІТ-фахівці, особи «вільних професій»).
Екстринсивні циркадні розлади сну	Гострий або хронічний десинхроноз, спричинений роботою за змінним чи нічним графіком (Shift Work Sleep Disorder), а також розлади, пов’язані зі швидким перетином кількох часових поясів (jet lag).
Вікова інсомнія	Порушення тривалості та глибини сну, безпосередньо асоційоване з інволюційними змінами секреторної активності епіфіза та прогресуючим дефіцитом продукції ендогенного мелатоніну у пацієнтів старших вікових груп.
Соматоформні дисфункції нервової системи	Комплексна нутрицевтична підтримка при астенічних станах, синдромі хронічної втоми та психовегетативному синдромі, що супроводжуються емоційною лабільністю й вторинними розладами сну.

Режим дозування, тривалість курсу та безпека

Згідно з офіційною інструкцією, ПасіВалем-М Мелатонін призначають внутрішньо дорослим по 1 таблетці на добу за 30 хв–1 год до сну. Регламентований термін вживання становить 14 днів. Подальше споживання та можливість пролонгації курсу визначаються лікарем індивідуально.

У разі безперервного вживання комплексу протягом кількох місяців методологічно необхідно дотримуватися схеми інтервального прийому: робити 1-тижневу перерву за кожен місяць використання.

Профіль переносимості та застереження

Важливою клінічною перевагою комплексу є відсутність ризику формування психічної чи фізичної залежності, а також синдрому відміни, що вигідно відрізняє його від синтетичних гіпнотиків (бензодіазепінів та Z-препаратів). Добавка демонструє високий профіль безпеки та зазвичай добре переноситься пацієнтами. Профіль безпеки, суворі обмеження та застереження щодо використання фіксованої комбінації, які практикуючий лікар має обов’язково враховувати при призначенні пацієнтам, систематизовано відповідно до офіційної інструкції виробника та наведено в табл. 2 [27].

Таблиця 2. Клінічні параметри безпеки, протипоказання та застереження при вживанні багатокомпонентного комплексу

Клінічний параметр / категорія

Перелік суворих обмежень та застережень відповідно до інструкції

Протипоказання

Дитячий вік (до 18 років)
Період вагітності
Період грудного вигодовування
Підвищена індивідуальна чутливість або ідіосинкразія до будь-якого з компонентів комплексу
Захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються її депресією / пригніченням функцій

Соціальні та професійні обмеження

Через наявність мелатоніну та седативних фітоекстрактів пацієнтам заборонено керувати транспортними засобами та виконувати роботи з потенційно небезпечними технічними механізмами щонайменше протягом 5 год після вживання таблетки

Висновки

Терапія розладів сну в умовах сучасного високого рівня психоемоційного стресу вимагає від лікаря-невролога зваженого й багатовекторного підходу. Основним завданням є не просто примусова індукція сну, а відновлення природної архітектоніки циркадних ритмів і зниження клінічного гіперараузалу без ризику виникнення медикаментозної залежності чи синдрому післядії. Екзогенний мелатонін має потужну доказову базу клінічної ефективності та безпеки як системний хронобіотик. Його поєднання зі стандартизованими рослинними екстрактами пасифлори інкарнати (титрованої за вітексином) та валеріани лікарської, посилене нейрометаболічним синергізмом магнію та вітаміну В₆, є патогенетично обґрунтованим рішенням, що одночасно впливає на мелатонінові, ГАМК-ергічні та глутаматні рецепторні системи. Багатокомпонентний комплекс ПасіВалем-М Мелатонін повністю відповідає критеріям раціональної нутрицевтичної підтримки в амбулаторній практиці. Такий формат дає лікарю змогу рекомендувати комплексну нутрицевтичну підтримку без потреби підбирати кілька окремих добавок і може полегшити пацієнтові дотримання рекомендацій. Завдяки вивіреному дозуванню мелатоніну (1,9 мг) та технологічній стандартизації сировини ця добавка дає змогу м’яко полегшити процеси ініціації сну, скоригувати прояви гострого чи хронічного десинхронозу, усунути симптоми тривожності та підвищити загальну толерантність нервової системи до стресових чинників довкілля без ризику формування психічної чи фізичної залежності, а також синдрому відміни.

Список використаної літератури

1. Morin C.M., Bjorvatn B., Chung F. et al. (2021) Insomnia, anxiety, and depression during the COVID-19 pandemic: An international collaborative study. Sleep Medicine, 87: 38–45. DOI: 10.1016/j.sleep.2021.07.035.
2. Bhaskar S., Hemavathy D., Prasad S. (2016) Prevalence of chronic insomnia in adult patients and its correlation with medical comorbidities. Journal of Family Medicine and Primary Care, 5(4): 780–784. DOI: 10.4103/2249-4863.201153.
3. Ahlström M.E., Sihvonen A.J. (2025) The sleep puzzle: Linking glymphatic function to cognitive decline. European Journal of Neurology, 32(12): e70451. DOI: 10.1111/ene.70451.
4. Riemann D., Espie C.A., Altena E. et al. (2023) The European insomnia guideline: An update on the diagnosis and treatment of insomnia 2023. Journal of Sleep Research, 32(6): e14035. DOI: 10.1111/jsr.14035.
5. Kim W.J., Kim H.S. (2024) Emerging and upcoming therapies in insomnia. Translational and Clinical Pharmacology, 32(1): 1–17. DOI: 10.12793/tcp.2024.32.e5.
6. Wani P.D. (2026) Melatonin and sleep: Exploring its role in regulating the circadian rhythm and sleep-wake cycle. Journal of Family Medicine and Primary Care, 15(3): 1057–1062. DOI: 10.4103/jfmpc.jfmpc_150_25.
7. Mah J., Pitre T. (2021) Oral magnesium supplementation for insomnia in older adults: A systematic review and meta-analysis. BMC Complementary Medicine and Therapies, 21(1): 125. DOI: 10.1186/s12906-021-03297-z.
8. Djokic G., Vojvodić P., Korcok D. et al. (2019) The effects of magnesium-melatonin-vitamin B complex supplementation in treatment of insomnia. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences, 7(18): 3101–3105. DOI: 10.3889/oamjms.2019.771.
9. Borbély A. (2022) The two-process model of sleep regulation: Beginnings and outlook. Journal of Sleep Research, 31(4): e13598. DOI: 10.1111/jsr.13598.
10. Andreadi A., Andreadi S., Todaro F. et al. (2025) Modified cortisol circadian rhythm: The hidden toll of night-shift work. International Journal of Molecular Sciences, 26(5): 2090. DOI: 10.3390/ijms26052090.
11. Liu J., Clough S.J., Hutchinson A.J. et al. (2016) MT1 and MT2 melatonin receptors: A therapeutic perspective. Annual Review of Pharmacology and Toxicology, 56: 361–383. DOI: 10.1146/annurev-pharmtox-010814-124742.
12. Monteiro K.K.A.C., Shiroma M.E., Damous L.L. et al. (2024) Antioxidant actions of melatonin: A systematic review of animal studies. Antioxidants, 13(4): 439. DOI: 10.3390/antiox13040439.
13. Mahanag S., Kshirsagar G., Khode A. (2026) Long-term melatonin use: Benefits, risks, and clinical implications. International Journal of Pharmaceutical Sciences, 4(8): 2763–2783. DOI: 10.5281/zenodo.21988755.
14. Buscemi N., Vandermeer B., Hooton N. et al. (2005) The efficacy and safety of exogenous melatonin for primary sleep disorders: A meta-analysis. Journal of General Internal Medicine, 20(12): 1151–1158. DOI: 10.1111/j.1525-1497.2005.0243.x.
15. Janda K., Wojtkowska K., Jakubczyk K. et al. (2020) Passiflora incarnata in neuropsychiatric disorders: A systematic review. Nutrients, 12(12): 3894. DOI: 10.3390/nu12123894.
16. Appel K., Rose T., Fiebich B. et al. (2011) Modulation of the γ-aminobutyric acid (GABA) system by Passiflora incarnata L. Phytotherapy Research, 25(6): 838–843. DOI: 10.1002/ptr.3352.
17. Appel K., Schwarzensteiner I., Zimmermann C. et al. (2026) A Passiflora incarnata extract exerts multi-target effects on selected sleep-related receptors. Journal of Ethnopharmacology, 372: 122198. DOI: 10.1016/j.jep.2026.122198.
18. Ngan A., Conduit R. (2011) A double-blind, placebo-controlled investigation of the effects of Passiflora incarnata (passionflower) herbal tea on subjective sleep quality. Phytotherapy Research, 25(8): 1153–1159. DOI: 10.1002/ptr.3400.
19. Harit M.K., Mundhe N., Tamoli S.Sr. et al. (2024) Randomized, double-blind, placebo-controlled, clinical study of Passiflora incarnata in participants with stress and sleep problems. Cureus, 16(3): e56530. DOI: 10.7759/cureus.56530.
20. Shinjyo N., Waddell G., Green J. (2020) Valerian root in treating sleep problems and associated disorders: A systematic review and meta-analysis. Journal of Evidence-Based Integrative Medicine, 25: 2515690X20967323. DOI: 10.1177/2515690X20967323.
21. Salame A., Mathew S., Bhanu C. et al. (2025) Over-the-counter products for insomnia in adults: A scoping review of randomised controlled trials. Sleep Medicine, 129: 219–237.
22. Kirkland A.E., Sarlo G.L., Holton K.F. (2018) The role of magnesium in neurological disorders. Nutrients, 10(6): 730. DOI: 10.3390/nu10060730.
23. Arab A., Rafie N., Amani R. et al. (2023) The role of magnesium in sleep health: A systematic review of available literature. Biological Trace Element Research, 201(1): 121–128. DOI: 10.1007/s12011-022-03162-1.
24. Abbasi B., Kimiagar M., Sadeghniiat K. et al. (2012) The effect of magnesium supplementation on primary insomnia in elderly: A double-blind placebo-controlled clinical trial. Journal of Research in Medical Sciences, 17(12): 1161–1169.
25. Pouteau E., Kabir-Ahmadi M., Noah L. et al. (2018) Superiority of magnesium and vitamin B6 over magnesium alone on severe stress in healthy adults with low magnesemia: A randomized, single-blind clinical trial. PLoS ONE, 13(12): e0208454. DOI: 10.1371/journal.pone.0208454.
26. McCabe D., Lisy K., Lockwood C. et al. (2017) The impact of essential fatty acid, B vitamins, vitamin C, magnesium and zinc supplementation on stress levels in women: A systematic review. JBI Database of Systematic Reviews and Implementation Reports, 15(2): 402–453. DOI: 10.11124/JBISRIR-2016-002965.
27. ПасіВалем-М Мелатонін (2022) Інструкція з використання дієтичної добавки. Реформ Фарма Ілач Кімья Гида Козметік Тідж. Сан. А. Ш. / Представництво «Асфарма» в Україні.
28. Auger R.R., Burgess H.J., Emens J.S. et al. (2015) Clinical practice guideline for the treatment of intrinsic circadian rhythm sleep-wake disorders: Advanced sleep-wake phase disorder (ASWPD), delayed sleep-wake phase disorder (DSWPD), non-24-hour sleep-wake rhythm disorder (N24SWD), and irregular sleep-wake rhythm disorder (ISWRD): An update for 2015. Journal of Clinical Sleep Medicine, 11(10): 1199–1236. DOI: 10.5664/jcsm.5100.
29. Herxheimer A., Petrie K.J. (2002) Melatonin for the prevention and treatment of jet lag. Cochrane Database of Systematic Reviews, (2): CD001520. DOI: 10.1002/14651858.CD001520.

Мелатонін у комплексному підході до порушень сну: від фізіології до практичного застосування