Головний біль напруги
Головний біль напруги (ГБН) є найпоширенішою формою первинного головного болю (ГБ). Він має двобічний локалізаційний характер (потилиця, скроні, лоб), описується як стискальний («каска», «обруч»), інтенсивність, як правило, не посилюється при звичайній фізичній активності, можлива супутня нудота. Патогенез пов’язаний з активацією ноцицептивних механізмів, напругою м’язів скальпа та шиї, а також дисфункцією антиноцицептивної системи на тлі стресу або тривожних розладів.
Діагностика ґрунтується на клінічних критеріях Міжнародної класифікації головного болю (ICHD-3). Інструментальна візуалізація (магнітно-резонансна томографія / комп’ютерна томографія) показана лише за наявності «червоних прапорців»: раптовий початок, зміна звичного патерну, наявність неврологічних симптомів, ГБ, що пробуджує пацієнта від сну.
Невідкладна допомога та лікування. У гострий період для корекції нападу застосовують прості або комбіновані анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (парацетамол, ібупрофен, кеторолак, диклофенак, а також комбінації з кофеїном). Важливо: при хронічній формі ГБН (>15 днів на місяць) призначення бензодіазепінів, нейролептиків або міорелаксантів не є рекомендованим через низьку доказовість та ризик побічних ефектів. Препаратами 1-ї лінії для профілактики є антидепресанти (зокрема амітриптилін у низьких дозах 10–50 мг на добу), а також когнітивно-поведінкова терапія та методи релаксації.
Кластерний (пучковий) ГБ
Кластерний ГБ (КГБ) (синдром Хортона) — нападоподібний, однобічний, надзвичайно інтенсивний біль (пацієнти описують як «пекучий»), що локалізується в періорбітальній ділянці. Напади виникають серіями («кластерами»), що тривають тижнями або місяцями, і супроводжуються вираженими вегетативними симптомами на боці болю: сльозотечею, почервонінням ока, закладеністю носа, пітливістю, можливий синдром Горнера. Характерною є неспокійна поведінка пацієнта під час нападу. Переважно хворіють чоловіки віком 20–40 років.
Невідкладна допомога. Засобом вибору для купірування гострого нападу є інгаляція 100% кисню (8–12 л/хв) або триптани (суматриптан, 6 мг підшкірно, 20 мг інтраназально або 50–100 мг перорально). Увага! Триптани протипоказані при неконтрольованій артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця та порушеннях ритму серця. Для профілактики застосовують верапаміл (у дозі 240–480 мг на добу) з обов’язковим контролем електрокардіографії (ЕКГ) через ризик брадикардії. У короткостроковий період також застосовують короткий курс кортикостероїдів (преднізолон).
Діагностичний підхід при ГБ у практиці екстреної допомоги
Обстеження пацієнта має бути спрямоване на виявлення потенційно небезпечних станів. Клінічний огляд включає оцінку вітальних функцій (дихання, сатурація, артеріальний тиск, пульс, ЕКГ), неврологічний статус (черепні нерви, рухова та чутлива сфери, менінгеальні симптоми), пальпацію голови та шиї, офтальмоскопію. Насторожувати мають:
- раптовий, «громоподібний» ГБ;
- ГБ, що посилюється при фізичному навантаженні, кашлі або нахилах;
- поєднання з лихоманкою, ригідністю потиличних м’язів, парезами, порушенням свідомості, анізокорією;
- вперше виниклий ГБ у віці старше 50 років (потребує виключення скроневого артеріїту).
Вторинний ГБ та особливості терапії
ГБ при судинних захворюваннях. Часто пов’язаний з артеріальною гіпотензією / гіпертензією або венозною дисциркуляцією, що проявляється тупим, стискальним болем, нудотою, слабкістю. Лікування полягає в корекції судинного тонусу (за показаннями: вінпоцетин, пентоксифілін) та усуненні першопричини, але слід пам’ятати про низький рівень доказовості цих засобів при ГБ.
ГБ при вертеброгенній патології (шийний остеохондроз). Характеризується іррадіацією в плече або руку, болючістю паравертебральних точок. Провідна роль у лікуванні належить лікувальній фізкультурі та фізіотерапії, а не лікарським засобам.
Посттравматичний ГБ. Виникає після черпено-мозкової травми, часто супроводжується когнітивними порушеннями. Потребує виключення хронічної субдуральної гематоми (комп’ютерна томографія / магнітно-резонансна томографія).
Абузусний ГБ (медикаментозний). Розвивається при надмірному (≥10 днів на місяць) застосуванні анальгетиків або триптанів. Лікування передбачає відміну препарату, що спричинив біль.
ГБ при інфекціях. Супроводжує менінгіти, енцефаліти, завжди є вторинним та потребує специфічної терапії (антибіотики, противірусні).
Загальні принципи корекції гострого болю:
- при епізодичному ГБ — простий анальгетик або НПЗП (ібупрофен 400 мг, парацетамол 1000 мг, комбінації з кофеїном);
- при доведеній мігрені — специфічні засоби: триптани або дигідроерготамін;
- категорично не рекомендовано застосування спазмолітиків (дротаверин) при судинному ГБ, оскільки їх ефективність не доведена, а також бензодіазепінів при ГБ напруги без психіатричної коморбідності.
Висновок
ГБ — мультидисциплінарна проблема, що потребує диференційованого підходу. Ключовими етапами є виявлення «червоних прапорців» для виключення загрозливих станів, верифікація типу ГБ за критеріями ICHD-3, призначення патогенетично обґрунтованої терапії (гострої та профілактичної) з урахуванням доказової бази та уникнення поліпрагмазії.
Список рекомендованої літератури
|
Відомості про авторів:
Зозуля Іван Савович — доктор медичних наук, професор, професор кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. E-mail: [email protected]. ORCID: 0000-0002-8496-9876 Волосовець Антон Олександрович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. ORCID: 0000-0002-5225-1480 |
Information about the authors:
Zozulia Ivan S. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Emergency Medicine of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. E-mail: [email protected]. ORCID: 0000-0002-8496-9876 Volosovets Anton O. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Emergency Medicine of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0002-5225-1480 |
Надійшла до редакції/Received: 16.08.2026
Прийнято до друку/Accepted: 18.08.2026
