Вікові особливості церебральної гемодинаміки і метаболізму мозку у відновний період після перенесеного інсульту

Вступ

Аналіз показників здоров’я населення України констатує збереження високого рівня захворюваності і смертності людей від неінфекційних захворювань, переважно серцево-судинних (інсульт, інфаркт міокарда), що є суттєвим показником проблем у системі їх профілактики. Цереброваскулярні захворювання, насамперед мозковий інсульт, є важливою медико-соціальною проблемою.

Реабілітація як один із компонентів системи вторинної профілактики покликана забезпечити відновлення здоров’я після перенесеного інсульту. Важливою вимогою, яка висувається до програми реабілітації в неврології, є комплексність, врахування всіх факторів, які можуть вплинути на перебіг відновлення процесу [1]. Відомо, що одним із факторів ризику розвитку і перебігу інсульту є вік. Це зумовлено тим, що в процесі старіння звужується діапазон функціональної активності і компенсаторних можливостей серцево-судинної, нервової, імунної систем і формуються лімітуючі ланки, які зумовлюють розвиток цереброваскулярних захворювань. Останніми десятиліттями не тільки підвищується частота інсульту, але й змінюється вікова структура захворювання за рахунок збільшення середнього віку [2].

Мета роботи: вивчення особливостей церебральної гемо­динаміки, метаболічних порушень у відновний період після перенесеного інсульту в пацієнтів старших вікових груп.

Об’єкт і методи дослідження

Під нашим спостереженням знаходилося 220 хворих з перенесеним ішемічним інсультом середнього і похилого віку з визначенням стану церебральної динаміки, метаболізму головного мозку і їхнього співвідношення. Середній вік становив 52,3±3,7 і 67±2,5 року (похилий вік). Інсульт перенесений у більшості пацієнтів у каротидному басейні (до 1 року після гострого періоду). Усім хворим проводили клінічне обстеження, ультразвукове дослідження судин головного мозку і шиї. Оцінювали товщину комплексу інтима — медіа загальної сонної артерії, ступінь стенозу, частоту виявлення і структуру атеросклеротичних бляшок, діаметр судин, швидкісні показники церебральної гемодинаміки, проводили комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку (за необхідності в ангіорежимі), лабораторні методи дослідження. Отримані дані статистично оброблені за допомогою стандартного статистичного пакета «Microsoft (K) Excel, 97.

Результати та їх обговорення

Аналіз стану церебральної гемодинаміки і метаболізму у хворих середнього і похилого віку, які перенесли атеросклеротичний ішемічний інсульт, показав наявність вікових особливостей механізмів післяінсультної реорганізації як гемо­динаміки, так і метаболізму головного мозку [3]. Так, дані хворих, які перенесли інсульт в середньому і похилому віці, відрізнялися. У хворих середньої вікової групи показники церебральної гемодинаміки значно знижені як в ураженій, так і неураженій частині мозку. Натомість у хворих похилого віку зниження церебральної гемодинаміки менш виражене в судинах ураженого й інтактного каротидного басейнів.

Стан мозкового кровотоку оцінювали також і за показниками структури атеросклеротичних бляшок в судинах каротидного басейну. Розрізняли 3 типи атеросклеротичних бляшок: гіпоехогенні, гетерогенні і гіперехогенні. Найбільш агресивні з тромболізацією гіпоехогенні бляшки. Встановлено, що у пацієнтів середнього віку більш висока, ніж у пацієнтів похилого віку, частота цього типу атеросклеротичних бляшок, що вказує на більш агресивний перебіг атеросклеротичного процесу у хворих середнього віку. Вивчаючи рівень метаболічних процесів (за даними МРТ) за результатами спектрального аналізу, встановлено наявність основних метаболітів в білій і сірій речовині головного мозку, з більш вираженими змінами метаболізму у хворих похилого віку. У них знижено вміст NAA — метаболіта, що характеризує рівень нейрональної активності (для прогнозу перебігу і виходу інсульту) в лобній і потиличній ділянках ураженої півкулі, у хворих середнього віку — в лобній ділянці ураженої півкулі на тлі компенсаторного підвищення вмісту NAA в потиличній ділянці інтактної півкулі [4, 5].

У хворих похилого віку знижено вміст Cr в потиличній ділянці ураженої півкулі. У хворих середньої вікової групи в цій самій ділянці відмічено підвищення вмісту Cr. У 70% хворих похилого віку і у 30% середнього відмічали наявність лактату в різних зонах головного мозку, що вказує на більш виражену гіпоксію у хворих похилого віку. Встановлено, що у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, вміст основних метаболітів у потиличній зоні статистично корелює з об’ємною швидкістю кровотоку в екстракраніальних судинах інтактного каротидного басейну. У хворих похилого віку вміст метаболітів як в ураженій, так і в інтактній зоні корелює з гемодинамікою в інтактній середній мозковій артерії. Таким чином, у хворих середнього віку у відновний період інсульту більш виражені зміни церебральної гемодинаміки, а  похилого віку — більш значимо знижений метаболізм головного мозку [3].

Вікові особливості метаболізму і церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, свідчать, що в системі реабілітації хворих похилого віку акцент треба робити на активізації метаболічних процесів, а середнього віку — на церебральній гемодинаміці [1, 6, 7].

Реабілітація як один із компонентів системи вторинної профілактики покликана забезпечити відновлення здоров’я після перенесеного інсульту. Підвищення ефективності реабілітації пацієнтів з цереброваскулярною патологією являє собою актуальне завдання. Важливою вимогою, що висувається до програм реабілітації в неврології, є їхня комплексність, врахування всіх багаточисельних факторів, які можуть впливати на перебіг відновного періоду. Об’єм і склад базової програми лікувально-реабілітаційних процедур і лікувальної терапії у пацієнтів, які перенесли інсульт, включає набір методик лікувальної фізкультури, фізіо­терапії, психотерапії та медикаментозної терапії.

Проведений аналіз показав, що програми постінсульт­ної реабілітації повинні передбачити не тільки заходи, спрямовані на зменшення вираженості неврологічного дефіциту і покращення адаптації пацієнтів до вимог щоденного життя, але й активні дії з виявлення і профілактики негативного впливу метаболічного синдрому та порушень церебральної гемодинаміки.

Висновок

Встановлено особливості змін церебральної гемодинаміки і метаболізму головного мозку у віковому аспекті. Так, у пацієнтів середнього віку, які перенесли інсульт, домінують гемодинамічні зміни, а у пацієнтів похилого віку — метаболічні порушення головного мозку (гіпоксія), що потрібно враховувати при реабілітаційних заходах.

Список використаної літератури

Надійшла до редакції/Received: 12.07.2026
Прийнято до друку/Accepted: 18.07.2026