Дослідження впливу надмірної маси тіла та ожиріння на активність та життєдіяльність співробітників Національної поліції та військовослужбовців МВС України

Вступ

Сучасні тенденції формування показників захворюваності засвідчують зростання тягаря неінфекційних хвороб, серед яких патології ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин посідають одне з визначальних місць [6, 8, 10]. Вказані тенденції окремі дослідники пов’язують з надмірною калорійністю щоденного раціону, низькою якістю продуктів харчування та гіподинамією [3, 4, 11]. Зокрема, порушення обміну речовин, які проявляються надмірною масою тіла (НМТ) та ожирінням, часто поєднуються із цукровим діабетом, поширеність якого зростає в більшості країн світу. Більше того, наявність НМТ здатна ускладнювати перебіг багатьох супутніх неінфекційних хвороб [1, 2, 5, 7, 9, 12].

Аналіз загального числа хвороб ендокринної системи, розладів харчування, порушення обміну речовин, виявлених у поліцейських та військовослужбовців МВС України у 2021 р., свідчить, що в загальній структурі цього класу хвороб серед означеного контингенту ожиріння (26,1±0,73%) посідає 2-ге місце. Незважаючи на зменшення питомої ваги ожиріння у структурі загального числа захворювань за означеним класом хвороб серед атестованого контингенту поліцейських та військовослужбовців МВС України (з 37,5±0,72% у 2017 р. до 26,1±0,73% у 2021 р.), його питома вага суттєво переважає аналогічні значення серед усього контингенту (з 20,2±0,34% до 15,0±0,32%), а у структурі загальної кількості вперше зареєстрованих хвороб ендокринної системи, розладів харчування, порушення обміну речовин серед поліцейських та військовослужбовців МВС України у 2021 р. ожиріння (33,0±1,78%) становить практично 1/3 випадків. Продовжує збільшуватися чисельність хворих, які потребують диспансерного нагляду в лікувально-профілактичних установах МВС України (з 87 163 у 2017 р. до 92 780 у 2021 р. або +6,1±0,08%), серед них значною є питома вага цукрового діабету як серед усього контингенту (37,5±0,060%), так і серед поліцейських та військовослужбовців МВС України (28,0±1,04%). Вищенаведене обґрунтувало доцільність планування та проведення соціологічного дослідження з вивчення наявності проблем особистої НМТ, її впливу на життєдіяльність та активність співробітників Національної поліції та військовослужбовців МВС України.

Мета дослідження: вивчення впливу НМТ, ожиріння на активність та життєдіяльність співробітників Національної поліції та МВС України.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проведене методом соціологічного опитування за спеціально розробленою анкетою (460 осіб з попереднім пілотним дослідженням 50 осіб). Респондентами для проведення соціологічного дослідження стали поліцейські та військовослужбовці МВС України, індекс маси тіла (ІМТ) яких при проведенні профілактичних медичних оглядів перевищив значення 25,0 км/м². Усі респонденти залучалися до соціологічного дослідження після усної добровільної згоди на участь у ньому. Опитування було цілком анонімним.

Середній вік опитаних становив 39,0±1,2 року. Серед опитаних респондентів переважали чоловіки (312 чоловіків, або 67,83±2,18% проти 148 жінок або 32,17±2,18%). Середня тривалість роботи в МВС України респондентів, які дали згоду на участь у дослідженні, становила 14,9±0,99 року.

Методи, використані для планування і проведення дослідження, включали медико-статистичний та контент-аналіз, метод соціологічного дослідження (анкетного опитування).

Результати

За узагальненими результатами соціологічного опитування, з’ясовано, що більшість (88,70±1,48%) респондентів не мали жодних больових відчуттів, які були б пов’язані з НМТ.

Попри те, що більшість (89,13±1,45%) не відмічали ускладнень у щоденному догляді за собою, 10,87±1,45% зазначили, що їх НМТ все ж таки незначно ускладнює рутинний щоденний догляд за собою. Більшість опитаних (90,22±1,38%) здатні пройти будь-яку відстань, не зазнаючи будь-яких обмежень при сидінні (85,22±1,65%) та стоянні (79,35±1,89%). Водночас наявність НМТ заважає пройти відстань, більшу за 500 м, лише 0,43±0,31% опитаних, більшу за 1,5 км, — 9,35±1,36%, ще 2,83±0,77% опитаних через свою НМТ можуть сидіти не більше ніж 0,5 год, а 1,09±0,48% — взагалі не більше 10 хв. Відчувають незручності від НМТ під час тривалого стояння 15,87±1,70%, а 3,91±0,90% опитаних вона заважає стояти більше 1 год.

10,43±1,43% респондентів відмітили наявність незначних порушень сну, пов’язаних із НМТ, хоча більшість (86,52±1,59%) не відмічали таких порушень.

Внаслідок появи НМТ та/або ожиріння у незначної кількості опитаних відбулися незначні зміни в статевому (10,87±1,45%) і соціальному житті (8,26±1,28%). У 1,09±0,48% респондентів виникли пов’язані з ожирінням суттєві складнощі у статевому житті. 2,17±0,68% зазначили про появу пов’язаних із НМТ та/або ожирінням обмежень для їх участі в активних заняттях спортом, подорожах, особливо без індивідуального транспорту, в яких у кожного 10-го (9,78±1,38%) відчувається їх НМТ, а 2,83±0,77% з причини таких неприємних відчуттів вимушені розраховувати тривалість своїх активних подорожей без індивідуального транспорту за часом близько 2 год.

З’ясовано, що свої питання чи проблеми, пов’язані з НМТ, більшість респондентів не схильні обговорювати з іншими людьми з аналогічними проблемами (55,22±2,32%), навіть якщо ці люди здатні запропонувати обмін досвідом, дієві методики, ефективні профілактичні заходи, вправи та стратегії. Ще 11,52±1,49% зазначили, що не схильні обговорювати свої особисті проблеми, пов’язані з НМТ та ожирінням, зі сторонніми людьми. Лише 1/3 (33,26±2,20%) опитаних зазначили про наявність позитивного досвіду спілкування з іншими людьми з НМТ або ожирінням щодо обміну дієвими методиками, ефективними профілактичними заходами.

В анамнезі більшості респондентів (85,87±1,62%) не було звернень до медичного персоналу з консультативною метою та скаргами з приводу НМТ або ожиріння. Хоча більшість опитаних (77,17±1,96% або 355 осіб) оцінили свою довіру до порад медичного персоналу щодо контролю НМТ в діапазоні від 3 до максимальних 5 балів, майже кожен 5-й (17,17±1,76% або 79 осіб) визнав цю довіру мінімальною.

Самоаналіз фізичної активності, зокрема тривалості перебування в положенні сидячи та стоячи протягом доби, виявив, що майже половина опитаних (42,61±2,31%) проводять у положенні сидячи 8 і більше годин на добу, зокрема 8 год на добу — 21,74±1,91%, 9 год — 7,17±1,20%, 10 год — 5,43±1,06%, 11 год — 1,09±0,48%, 12 год — 6,52±1,15%, 14 год — 0,65±0,37%. Водночас найбільша кількість опитаних зазначили, що проводять стоячи 4 (22,83±1,96%), 3 (20,22±1,87%) або 2 (18,04±1,79%) год на добу.

Серед джерел інформації, які викликають найбільшу довіру у разі потреби в консультації з приводу НМТ або ожиріння, виявилися лікарі таких спеціальностей: сімейний лікар (34,35±2,21%); терапевт (29,35±2,12%); ендокринолог (15,87±1,70%); інші лікарі різного фаху (37,61±2,26%), а також інтернет (22,83±1,96%), інформація з месенджерів та від блогерів (17,39±1,77%), різна інформація із засобів масової інформації (16,30±1,72%). Порівняно низькими виявилися доступність, цікавість та цінність інформації, яка надходила до пацієнтів від медичної сестри (2,83±0,77%), від інших незнайомих людей з аналогічними проблемами (0,65±0,37%), з публікацій у науковій літературі (0,65±0,37%), з публікацій у газетах та журналах (7,17±1,20%) та від громадських організацій та об’єднань (8,70±1,31%).

Висновки

Враховуючи середній вік опитаних (39,0±1,2 року), вплив НМТ на соціальне, статеве життя та побут респондентів виявився незначним. Близько 10,0% опитаних за різними характеристиками визнали наявність незнач­них обмежень, пов’язаних із НМТ. При цьому більшість (85,87±1,62%) не були консультовані медичним персоналом з приводу запитань чи проблем, пов’язаних із НМТ, та не переймалися щодо можливого негативного ставлення рідних та знайомих (92,83±1,20%), а також соціального оточення (91,3±1,31%) щодо появи чи розвитку НМТ та ожиріння.

Наведене доводить, що безсимптомність проявів ранніх ознак появи НМТ (ІМТ 25,0–29,9 кг/м²) та ожиріння (ІМТ ≥30,0 кг/м²), безпечність з цього приводу самих пацієнтів зумовлюють відсутність потреби в консультативній медичній допомозі. Саме ці виявлені особливості актуалізують проведення профілактичних діагностичних обстежень з призначенням (за потреби) модифікації способу життя та харчування для попередження збільшення вираженості ознак НМТ та/або ожиріння серед обраного контингенту поліцейських та військовослужбовців МВС України. Ефективним може стати комплексний підхід у консультативно-діагностичному супроводі осіб з НМТ та ожирінням з урахуванням їх індивідуальних особливостей та умов місця роботи, зокрема щодо можливості реалізації ними запропонованих профілактичних заходів. Актуальним є пошук ефективних стратегій медичного та організаційно-комунікаційного супроводу пацієнтів, які висловили бажання впроваджувати ефективні профілактичні стратегії попередження виникнення НМТ та ожиріння. Отримані результати аргументують правильний вибір стратегії комунікації із такими пацієнтами щодо виявлення факторів ризику виникнення та формування НМТ або ожиріння.

Список використаної літератури

• 1. Finocchiaro G. Bioelectrical impedance analysis and cardiovascular risk. Measures of adiposity matter in prognostic stratification. Eur J Prev Cardiol. 2019 Jun;26(9):903-904. doi: 10.1177/2047487319832748. Epub 2019 Feb 26. PMID: 30808194.
• 2. Gagné-Ouellet V, Breton E, Thibeault K, Fortin CA, Desgagné V, Girard Tremblay É, Cardenas A, Guérin R, Perron P, Hivert MF, Bouchard L. Placental Epigenome-Wide Association Study Identified Loci Associated with Childhood Adiposity at 3 Years of Age. Int J Mol Sci. 2020 Sep 29;21(19):7201. doi: 10.3390/ijms21197201. PMID: 33003475; PMCID: PMC7582906.
• 3. Jakubec L, Gába A, Dygrýn J, Rubín L, Šimůnek A, Sigmund E. Is adherence to the 24-hour movement guidelines associated with a reduced risk of adiposity among children and adolescents? BMC Public Health. 2020 Jul 16;20(1):1119. doi: 10.1186/s12889-020-09213-3. PMID: 32677940; PMCID: PMC7364474.
• 4. Janda D, Gába A, Vencálek O, Fairclough SJ, Dygrýn J, Jakubec L, Rubín L. A 24-h activity profile and adiposity among children and adolescents: Does the difference between school and weekend days matter? PLoS One. 2023 May 18;18(5):e0285952. doi: 10.1371/journal.pone.0285952. PMID: 37200304; PMCID: PMC10194946.
• 5. Koivula T, Lempiäinen S, Laine S, Sjöros T, Vähä-Ypyä H, Garthwaite T, Löyttyniemi E, Sievänen H, Vasankari T, Knuuti J, Heinonen IHA. Cross-Sectional Associations of Body Adiposity, Sedentary Behavior, and Physical Activity with Hemoglobin and White Blood Cell Count. Int J Environ Res Public Health. 2022 Nov 2;19(21):14347. doi: 10.3390/ijerph192114347. PMID: 36361221; PMCID: PMC9657926.
• 6. Laine S, Sjöros T, Vähä-Ypyä H, Garthwaite T, Löyttyniemi E, Sievänen H, Vasankari T, Knuuti J, Heinonen IHA. Body Adiposity, But Not Elements of Objectively Measured Sedentary Behavior or Physical Activity, Is Associated With Circulating Liver Enzymes in Adults With Overweight and Obesity. Front Endocrinol (Lausanne). 2021 Apr 20;12:655756. doi: 10.3389/fendo.2021.655756. PMID: 33959099; PMCID: PMC8095079.
• 7. Larsen BA, Klinedinst BS, Wolf T, McLimans KE, Wang Q, Pollpeter A, Li T, Mohammadiarvejeh P, Fili M, Grundy JG, Willette AA. Adiposity and insulin resistance moderate the links between neuroelectrophysiology and working and episodic memory functions in young adult males but not females. Physiol Behav. 2023 Nov 1;271:114321. doi: 10.1016/j.physbeh.2023.114321. Epub 2023 Aug 9. PMID: 37567373; PMCID: PMC10592072.
• 8. Logan NE, Occidental N, Watrous JNH, Lloyd KM, Raine LB, Kramer AF, Hillman CH. The complex associations between adiposity, fitness, mental wellbeing and neurocognitive function after exercise: A randomized crossover trial in preadolescent children. Prog Brain Res. 2024;283:123-165. doi: 10.1016/bs.pbr.2023.11.004. Epub 2023 Dec 19. PMID: 38538186.
• 9. Macklin M, Thompson C, Kawano-Dourado L, Bauer Ventura I, Weschenfelder C, Trostchansky A, Marcadenti A, Tighe RM. Linking Adiposity to Interstitial Lung Disease: The Role of the Dysfunctional Adipocyte and Inflammation. Cells. 2023 Sep 5;12(18):2206. doi: 10.3390/cells12182206. PMID: 37759429; PMCID: PMC10526202.
• 10. Mao K, Zhang M, Cao J, Zhao X, Gao L, Fu L, Cheng H, Yan C, Xu X, Shi X, Jiang Z, Wang B, Zhang YB, Mi J. Coding Variants are Relevant to the Expression of Obesity-Related Genes for Pediatric Adiposity. Obesity (Silver Spring). 2021 Jan;29(1):194-203. doi: 10.1002/oby.23046. PMID: 34494379.
• 11. Moriarity DP, Mengelkoch S, Slavich GM. Incorporating causal inference perspectives into psychoneuroimmunology: A simulation study highlighting concerns about controlling for adiposity in immunopsychiatry. Brain Behav Immun. 2023 Oct;113:259-266. doi: 10.1016/j.bbi.2023.06.022. Epub 2023 Jun 29. PMID: 37393056.
• 12. Sanchez-Delgado G, Martinez-Tellez B, Acosta FM, Virtue S, Vidal-Puig A, Gil A, Llamas-Elvira JM, Ruiz JR. Brown Adipose Tissue Volume and Fat Content Are Positively Associated With Whole-Body Adiposity in Young Men-Not in Women. Diabetes. 2021 Jul;70(7):1473-1485. doi: 10.2337/db21-0011. Epub 2021 Apr 15. PMID: 33858825.

Надійшла до редакції/Received: 20.05.2026
Прийнято до друку/Accepted: 22.05.2026