Гомеостаз вітаміну D у хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень | Український Медичний Часопис

Дудка І.В.,Хухліна О.С.,Рощук О.І.,Дудка Т.В.

Головна
Публікації
Гомеостаз вітаміну D у хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень

Гомеостаз вітаміну D у хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень

19 травня 2026

УДК: 616.37-002.2-008.64-06:616.24-007.272]-036.1:577.161.2

DOI: 10.32471/umj.1680-3051.276846

Ключові слова :

вітамін D,

запалення,

оксидативний стрес,

хронічне обструктивне захворювання легень,

Спеціальності :

Резюме

Мета: з’ясувати особливості гомеостазу вітаміну D за коморбідності хронічного панкреатиту (ХП) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) порівняно з ізольованим перебігом цих захворювань. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 145 пацієнтів, серед яких 35 — із ХОЗЛ, 35 — із ХП та 75 — із ХП та коморбідним ХОЗЛ. Результати. У хворих на ХОЗЛ вміст вітаміну D у крові був на 24,8% нижче від показника у практично здорових осіб, при ХП — на 54,4%, за коморбідності ХП із ХОЗЛ — на 75,2%. Максимальне зниження вмісту кальцію — на 14,3% — виявлено у хворих на ХП із ХОЗЛ. У пацієнтів із коморбідним ХП із ХОЗЛ, порівняно з пацієнтами з ізольованим перебігом захворювань, виявлено найвищу інтенсивність оксидативного стресу (зростання вмісту малонового альдегіду еритроцитів у 2,0 раза та рівня дієнових кон’югатів у 1,9 раза), а також нітрозитивного стресу (за вмістом у крові нітритів / нітратів) — у 2,6 раза. Вміст у крові С-реактивного білка був підвищений у хворих на ХП — у 13,3 раза, на ХОЗЛ — у 17,2 раза, на ХП із ХОЗЛ — у 21,5 раза, що свідчить про вищий ступінь запалення у хворих за коморбідності. Вміст фекальної еластази-1 у хворих на ХП та при коморбідних ХП та ХОЗЛ був знижений відповідно у 1,3 та 2,0 раза, що свідчить про зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози, вираженість якої збільшувалася в обстежених хворих. Висновки. Дефіцит вмісту в крові вітаміну D вірогідно зростає за коморбідності ХП з ХОЗЛ, зумовлює порушення обміну кальцію і корелює з підвищенням інтенсивності системного запалення, оксидативного та нітрозитивного стресу та ступенем зовнішньосектреторної недостатності підшлункової залози.

Вступ

Актуальність вивчення гомеостазу вітаміну D у хворих на хронічний панкреатит (ХП) із зовнішньосекреторною недостатністю (ЗСН) підшлункової залози (ПЗ) за умови коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) зумовлена низкою взаємозумовлюваних факторів. Насамперед при ХП на тлі мальабсорбції формується хибне коло через дефіцит ліпази та порушення секреції бікарбонатів, які істотно впливають на всмоктування низки жиророзчинних вітамінів [1].

Вітамін D є найбільш уразливим, оскільки його дефіцит (25(OH)D <20 нг/мл) реєструється у 60–90% таких пацієнтів [2–4]. З іншого боку, вітамін D перестали розглядати лише як регулятор кальцієвого обміну. У пацієнтів із ХОЗЛ він виступає потужним імуномодулятором, що знижує рівень прозапальних цитокінів (інтерлейкін (ІЛ)-6, фактор некрозу пухлин (ФНП)-α) та стимулює синтез антимікробних пептидів (кателіцидинів) у дихальних шляхах [5]. Відтак дефіцит вітаміну D при ХП безпосередньо погіршує перебіг ХОЗЛ, підвищуючи частоту інфекційних загострень [6, 7]. Третім важливим фактором є низька ефективність корекції: сучасні дослідження підкреслюють, що стандартні дози холекальциферолу часто є недостатніми для пацієнтів із ХП та ЗСН ПЗ [4, 8]. Динамічне спостереження за рівнем 25(OH)D на тлі замісної ферментної терапії та індивідуалізованих доз вітаміну D₃ дозволяє не лише стабілізувати обмін кальцію (Са) та фосфору (Р) у кістковій тканині, а й покращити функцію зовнішнього дихання (об’єм форсованого видиху за 1-шу секунду — ОФВ₁) та знизити інтенсивність системного запалення [9, 10]. Вивчення цієї проблеми в динаміці лікування дозволяє розробити персоналізовані протоколи нутритивної підтримки, що є критично важливим для зменшення інвалідизації цієї категорії хворих.

Механізм впливу вітаміну D на легеневу тканину (вісь «ПЗ — легені») багатофакторний. Вітамін D діє на легені не лише як нутрієнт, а як гормон через специфічні рецептори (VDR), що експресуються в епітелії дихальних шляхів та альвеолоцитах II типу [11]. Холекальциферол стимулює диференціацію альвеолоцитів II типу, що є важливим для підтримки еластичності легень, яка прогресуюче втрачається при ХОЗЛ [12]. Вітамін D виявляє потужний протизапальний ефект: за умов достатнього рівня в організмі він пригнічує активність ядерного фактора каппа-В (NF-kB), що призводить до зниження продукції прозапальних медіаторів (ІЛ-6, -8, ФНП-α). Це знижує інтенсивність хронічного запалення в бронхах. Доведено, що вітамін D бере участь у забезпеченні антимікробного захисту: активує гени, що відповідають за синтез кателіцидину (LL-37) та дефензинів — природних антибіотиків організму [13]. Таким чином, достатній його рівень в організмі знижує ризик бактеріальних загострень ХОЗЛ [14]. Вітамін D гальмує ремоделювання бронхів шляхом пригнічення проліферації фібробластів та гладких м’язів бронхів, уповільнюючи таким чином розвиток незворотної бронхіальної обструкції. При поєднанні ХП та ХОЗЛ виникає ефект «подвійного удару»: панкреатит із ЗСН ПЗ обмежує надходження вітаміну D, а коморбідність із ХОЗЛ прискорює його витрату через системне запалення та оксидативний стрес.

Мета дослідження: з’ясувати особливості гомеостазу вітаміну D за коморбідності ХП та ХОЗЛ порівняно з ізольованим перебігом цих захворювань.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 145 пацієнтів, з яких 35 — із ХОЗЛ (GOLD II–III), група Е, 35 — із ХП змішаної етіології у фазі загострення та 75 — із ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості із коморбідним ХОЗЛ (GOLD II–III), група Е. Середній вік хворих становив 45,7±6,3 року. Контрольну групу становили 30 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку та статі.

Діагноз ХП встановлювали згідно з уніфікованим клінічним протоколом, затвердженим наказом МОЗ України від 10.09.2014 р. № 638 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному панкреатиті» на підставі класичних клінічних, ультрасонографічних, біохімічних методів [15], з урахуванням наказу МОЗ України від 4.07.2023 р. № 1204 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Хронічний панкреатит» [16].

Діагностику та лікування ХОЗЛ здійснювали згідно з рекомендаціями клінічних настанов (наказ МОЗ України від 27.06.2013 р. № 555 із урахуванням адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, «Хронічне обструктивне захворювання легень», 2020) [17]. Належність до груп A, B, Е хворих на ХОЗЛ оцінювали згідно зі шкалою оцінки тяжкості ХОЗЛ за АВЕ (GOLD 2023) [18].

Оцінку морфологічного стану ПЗ проводили методом ультрасонографії на апараті «Aloka SS-630» (Японія). Під час сканування аналізували метричні параметри залози (головки, тіла та хвоста), стан паренхіми (ехогенність, гомогенність), чіткість візуалізації меж, а також діаметр панкреатичної протоки та наявність структурних аномалій (кальцифікатів, конкрементів, псевдокіст). Інтерпретацію сонографічних змін здійснювали відповідно до критеріїв Марсельсько-Кембриджської класифікації з бальним оцінюванням: від 0 балів (фізіологічна норма) до 4 балів (тяжкі деструктивні зміни, включаючи обструкцію головної протоки ПЗ, великі кісти та кальцифікацію).

Функціональний стан екзокринної частини ПЗ верифікували шляхом кількісного визначення фекальної еластази-1 (ELISA, BIOSERV Diagnostics). Вміст загального вітаміну D (25-OH) у сироватці крові досліджували імуноферментним методом. Для оцінки мінерального обміну розраховували показник відносного вмісту іонізованого кальцію (ВВІК), що відображає відсоткову частку активної фракції Ca(і) у структурі загального кальцію в сироватці крові.

Обчислювали коефіцієнт ВВІК за формулою:

ВВІК =	Ca(i)	· 100%,
	Ca

де Ca(i) — іонізований кальцій, Ca — загальний кальцій.

У дослідженні використовували дані вмісту в крові С-реактивного білка (СРБ), вмісту еластази-1 у калі за загальноприйнятими методиками. Вміст у крові молекулярних продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) — дієнових кон’югатів (ДК) вивчали за І.А. Волчегорським і співавторами, малонового альдегіду (МА) у плазмі крові та еритроцитах — за Ю.А. Владимировим, А.І. Арчаковим. Вміст у крові метаболітів оксиду азоту (NO) — нітритів / нітратів вивчали за методикою L.C. Green та співавторів. Вміст у крові відновленого глутатіону (ГВ) визначали титраційним методом за О.В. Травіною в модифікації І.Ф. Мещишена, І.В. Петрової [19].

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили відповідно до виду дослідження та типу отриманих числових даних. Нормальність розподілу перевіряли за допомогою тестів Лілієфорса, Шапіро — Уїлка та методом прямої візуальної оцінки гістограм розподілу власних значень. Кількісні показники, які мали нормальний розподіл, представлені у вигляді середнього арифметичного значення (М) і стандартного відхилення (SD), дискретні величини — у вигляді абсолютної та відносної частоти (частка спостережень із загальної кількості обстежених). Для порівнянь даних, які мали нормальний характер розподілу, використовували параметричні тести з оцінкою t-критерію Стьюдента або F-критерію Фішера. Різницю р<0,05 вважали статистично значущою. Для оцінки ступеня залежності між змінними використовували кореляційний аналіз Пірсона у випадку параметричного розподілу та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена у випадку розподілу показників, який відрізнявся від нормального [20]. Статистичну та графічну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакетів програм StatSoft Statistica 10.0.1011 Enterprise edition (Stat Soft inc., США), Microsoft Excel 2007 (Microsoft, США).

Результати

Аналіз показників гомеостазу вітаміну D та кальцію на основі представлених даних свідчить про значне пригнічення цих параметрів при ізольованих захворюваннях і критичне зниження за умов їх поєднання (табл. 1). Вітамін D (25(OH)D) — найбільш уразливий показник, рівень якого стрімко знижується за коморбідності через порушення всмоктування (мальабсорбцію) та системне запалення. У хворих на ХОЗЛ вміст вітаміну D у крові був на 24,8% нижчим ніж у ПЗО (р<0,05). За умов ізольованого ХП вміст вітаміну D у крові був на 54,4% нижчий ніж у ПЗО (р<0,05). За коморбідності ХП із ХОЗЛ зниження становило на 75,2% (р<0,05) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Показники гомеостазу вітаміну D, вмісту в крові кальцію у хворих на ХП, ХОЗЛ та за їх коморбідності (M±m)

Показник, од. вимірювання	ПЗО (n=30)	Групи обстежених хворих
Показник, од. вимірювання	ПЗО (n=30)	ХОЗЛ (n=35)	ХП (n=35)	ХП із ХОЗЛ (n=75)
Вітамін D, нг/мл	36,83±3,31	27,71±2,25*	16,79±2,31^/*	9,12±1,18^/*^/#
Са, ммоль/л	2,55±0,05	2,48±0,06	2,32±0,04*	2,21±0,07^/*
Іонізований Са, ммоль/л	1,26±0,02	1,20±0,02	1,13±0,01^/*	1,08±0,01^/*^/#
ВВІК, %	49,41±1,50	48,39±1,54	48,71±1,42	48,87±1,34

Примітки: *різниця вірогідна порівняно з показником у практично здорових осіб (р <0,05); **різниця вірогідна порівняно з показником у хворих на ХОЗЛ (р<0,05); ^#різниця вірогідна порівняно з показником у хворих на ХП (р<0,05).

Рівень загального кальцію демонструє тенденцію до зниження, яка стає статистично значущою саме при ХП та коморбідному стані (див. табл. 1). Так, у хворих на ХОЗЛ вміст Са в крові був невірогідно нижчим на 2,7% ніж у ПЗО (р>0,05). За ізольованого ХП вміст у крові Са був вірогідно нижчим на 9,0% від референтних значень (р<0,05). За коморбідності ХП із ХОЗЛ відзначався дефіцит Са у межах 13,3% (р<0,05).

Показник іонізованого кальцію, який є біологічно активною фракцією Са, також зазнає суттєвих змін. У хворих на ХОЗЛ зміни були невірогідними. У хворих на ХП показник був нижчим, ніж у ПЗО, на 10,3% (р<0,05). У хворих на ХП із ХОЗЛ встановлено максимальне зниження вмісту Са — на 14,3% (р<0,05) із наявністю вірогідної різниці між групами порівняння (р<0,05).

Показник ВВІК в усіх групах залишався відносно стабільним (у межах 48–51%) і суттєво не відрізнявся від показників у ПЗО, що свідчить про збереження пропорції між фракціями кальцію навіть при загальному дефіциті.

Таким чином, найтяжчі порушення гомеостазу виявлено у групі з поєднаною патологією, де дефіцит вітаміну D досягає критичних значень (<10 нг/мл), що потребує інтенсивної корекції високими дозами холекальциферолу.

Результати дослідження показали, що у хворих на ХП з ізольованим перебігом зареєстрована вірогідна активація процесів ПОЛ на фоні дисбалансу чинників системи антиоксидантного захисту організму (табл. 2). На підтвердження цієї думки свідчить вірогідне зростання вмісту в крові одного з кінцевих продуктів ПОЛ — МА еритроцитів при ХП у 1,7 раза (р<0,05), що свідчить про істотну метаболічну інтоксикацію хворих у фазі загострення.

Таблиця 2. Показники інтенсивності ПОЛ, окиснювальної модифікації білків, стану антиоксидантного захисту та маркерів запалення у хворих на ХП, ХОЗЛ та за їх коморбідності (M±m)

Показники	ПЗО (n=30)	Групи обстежених хворих
Показники	ПЗО (n=30)	ХОЗЛ (n=35)	ХП (n=35)	ХП із ХОЗЛ (n=75)
МА еритроцитів, мкмоль/л	8,08±0,11	9,45±0,15*	13,43±0,28^/*	16,21±0,31^/*^/#
ДК, Е232/мл крові	1,54±0,11	2,36±0,11*	2,55±0,08^/*	2,92±0,07^/*^/#
ГВ, мкмоль/л	0,92±0,02	0,74±0,03*	0,62±0,02^/*	0,49±0,05^/*^/#
Нітрити / нітрати, ммоль/л	15,52±1,45	33,58±1,23*	23,89±1,35^/*	39,71±1,48^/*^/#
СРБ, мг/л	0,24±0,13	4,12±0,2*	3,21±0,20*	5,16±0,21*^/#
Еластаза-1 калу, мкг/л	325,1±7,2	318,4±6,3	167,9±5,8*	72,5±4,5^/*

Примітки: *різниця вірогідна порівняно з показником у практично здорових осіб (р<0,05); **різниця вірогідна порівняно з показником у хворих на ХОЗЛ (р<0,05); ^#різниця вірогідна порівняно з показником у хворих на ХП (р<0,05).

При оцінці вмісту в крові проміжних молекулярних продуктів ПОЛ виявлено вірогідне зростання вмісту ДК у крові при ХП відповідно в 1,7 раза (р<0,05). Поряд із інтенсифікацією ПОЛ при ХП встановлено істотне підвищення інтенсивності нітрозитивного стресу (за вмістом у крові нітритів / нітратів) у 1,5 раза (р<0,05).

У хворих на ХОЗЛ з ізольованим перебігом у цілому по групі зареєстровано зростання вмісту в крові кінцевих та проміжних молекулярних продуктів ПОЛ: виявлено вірогідне зростання вмісту МА еритроцитів у 1,2 раза (р<0,05), а також ДК у крові у 1,5 раза порівняно з ПЗО (р<0,05) (див. табл. 2). Слід відзначити, що результати проведеного аналізу згаданих вище показників у хворих на ХОЗЛ у фазі загострення свідчать про значну інтенсивність оксидативного стресу, однак рівень його активації був вірогідно нижчий від показника у хворих на ХП з ізольованим перебігом (р<0,05). У пацієнтів з ізольованим ХОЗЛ також встановлено істотніше, ніж при ХП, підвищення інтенсивності нітрозитивного стресу — у 2,2 раза (р<0,05) (див. табл. 2).

Аналіз інтенсивності оксидативного стресу за згаданими вище показниками у пацієнтів із коморбідним ХП із ХОЗЛ у фазі загострення обох захворювань вказує на максимальну серед груп порівняння інтенсивність оксидативного стресу, а саме — вірогідне зростання вмісту МА еритроцитів у 2,0 раза (р<0,05), більш інтенсивне підвищення рівня ДК у 1,9 раза, що свідчить про декомпенсацію процесів ПОЛ у хворих за умови поєднаної патології, та вірогідно перевищує показники в групах з ізольованим перебігом ХП та ХОЗЛ (р<0,05).

У групі пацієнтів із коморбідністю істотно зросла й інтенсивність нітрозитивного стресу у 2,6 раза (р<0,05), що перевищила ушкоджувальну дію нітритів, нітратів, а також пероксинітриту, який утворюється в підвищеній кількості за умов запалення, гіпоксії при ХОЗЛ та ХП з ізольованим перебігом (див. табл. 1).

Проведена оцінка стану чинників антиоксидантного захисту організму в обстежених групах хворих виявила вірогідне зменшення вмісту ГВ в еритроцитах у хворих на ХОЗЛ — в 1,2 раза, на ХП — у 1,5 раза, при коморбідному перебігу цих захворювань — у 1,9 раза (р<0,05) порівняно з показниками у ПЗО.

Вміст у крові СРБ також був статистично вірогідно підвищений у хворих на ХП — у 13,3 раза, на ХОЗЛ — у 17,2 раза, на ХП із ХОЗЛ — у 21,5 раза (р_1,2,3<0,05), що свідчить про вищий ступінь запалення у пацієнтів за коморбідності. Більш виражене зростання вмісту СРБ у крові хворих на ХОЗЛ та максимальне — у хворих на ХОЗЛ та ХП вказує на частку ХОЗЛ у зростанні цього показника (див. табл. 2).

Про збільшення вираженості ЗСН ПЗ у обстежених хворих на ХП свідчило вірогідне зниження вмісту фекальної еластази-1 у хворих на ХП та при коморбідних ХП та ХОЗЛ — у 1,3 та 2,0 раза (p_1,2<0,05) відповідно порівняно з нормою, особливо за умов коморбідного ХОЗЛ (див. табл. 2).

Встановлено наявність сильного зворотного кореляційного взаємозв’язку вмісту в крові вітаміну D та кінцевих метаболітів ПОЛ (МА, r=–0,63; р<0,05), маркера нітрозитивного стресу (нітритів / нітратів) (r=–0,51; р<0,05), СРБ (r=–0,68; р<0,05) та прямий сильний взаємозв’язок із вмістом в еритроцитах глутатіону (r=0,71; р<0,05), рівнем панкреатичної еластази-1 (r=0,79; р<0,05).

У пацієнтів із коморбідним перебігом ХП та ХОЗЛ відмічається ефект «подвійного удару»: порушення всмоктування через ЗСН ПЗ поєднується з активним витрачанням вітаміну через системне запалення. Такі дані підкреслюють необхідність агресивної тактики лікування: при рівні вітаміну D <20 нг/мл (що відмічається у 60–90% пацієнтів із ХП) стандартні дози холекальциферолу виявляються неефективними.

Обговорення

Дослідження підтвердило, що поєднання ХП та ХОЗЛ створює умови для критичного порушення мінерального обміну. Вітамін D виступає як потужний захисний фактор, дефіцит якого безпосередньо пов’язаний із посиленням запалення та оксидативного стресу.

Результати дослідження демонструють явище синергізму патологічних процесів, що підтверджує гіпотезу про «взаємне обтяження» ХП та ХОЗЛ. Істотне зниження рівня вітаміну D (на 75,2% нижче норми) у групі коморбідності пояснюється поєднанням двох механізмів: 1) мальабсорбція внаслідок дефіциту ліпази при ХП перешкоджає всмоктуванню жиророзчинного вітаміну D [21, 22]; 2) хронічне запалення та гіпоксія: системний запальний процес при ХОЗЛ та ХП активно виснажує запаси вітаміну D, який виступає в ролі імуномодулятора. Встановлені нами кореляційні взаємозв’язки вказують насамперед на сильну залежність засвоєння вітаміну D від ступеня ЗСН ПЗ, а також через його дефіцит у крові — на депресію чинників системи антиоксидантного захисту, протизапальних факторів, імунореактивності [23]. Чим вищий рівень вітаміну D, тим нижча концентрація токсичних продуктів розпаду ліпідів та маркерів нітрозитивного стресу. Вітамін D має антиоксидантні властивості. Він активує гени, що відповідають за нейтралізацію вільних радикалів, і стабілізує клітинні мембрани, не даючи їм «руйнуватися» під дією ПОЛ.

СРБ — важливий індикатор гострого запалення в організмі. Вітамін D пригнічує вироблення прозапальних цитокінів. Низький рівень вітаміну D фактично зумовлює персистування хронічного низькоінтенсивного запалення, що і відображається у високому рівні СРБ [24, 25]. Кореляція вітаміну D з СРБ вказує на системний протизапальний ефект. Нітрозитивний стрес (підвищення рівня нітритів) часто супроводжує хронічне запалення, ушкоджуючи судини та тканини [26]. Сильний зворотний зв’язок із СРБ підтверджує, що вітамін D здатний обмежувати «цитокіновий шторм» або хронічне низькоінтенсивне запалення.

Глутатіон — один із найважливіших внутрішніх антиоксидантів організму. Вітамін D сприяє синтезу глутатіону, працює як «перемикач» антиоксидантного захисту [27]. При його дефіциті запускається каскад вільнорадикального ушкодження ліпідів (про що свідчить зростання рівня метаболітів ПОЛ). При його достатній кількості активується ферментативна ланка захисту — підвищується рівень глутатіону в еритроцитах, який нейтралізує токсини [28]. Наші дані підтверджують той факт, що високий рівень вітаміну D допомагає підтримувати «щит» організму, підвищуючи концентрацію цього захисного агента в еритроцитах.

Панкреатична еластаза-1 є маркером екзокринної функції ПЗ (її здатності виробляти ферменти, у тому числі ліпазу). Дефіцит секреції ліпази сприяє зниженому всмоктуванню вітаміну D [29]. Водночас вітамін D виявляє трофічний ефект, він безпосередньо впливає на ацинарні клітини ПЗ. Низький рівень вітаміну D може бути одним із патогенетичних чинників розвитку екзокринної недостатності ПЗ [30]. Встановлений сильний кореляційний зв’язок вказує на те, що при дефіциті вітаміну D суттєво порушується ферментативна здатність ПЗ, що може призводити до порушень травлення.

Встановлені кореляційні зв’язки підтверджують гіпотезу про мультимодальну захисну дію вітаміну D. Висока сила зв’язку з показниками СРБ та панкреатичної еластази-1 дозволяє розглядати рівень вітаміну D як прогностичний маркер тяжкості запального процесу та функціонального стану ПЗ.

З урахуванням отриманих результатів дослідження рекомендовано проводити обов’язковий скринінг гомеостазу вітаміну D кожному хворому на ХП із ХОЗЛ: визначати рівень 25(OH)D у сироватці крові при первинному зверненні, оцінювати рівень іонізованого кальцію, оскільки він є найбільш біологічно активним показником мінерального обміну.

Висновки

У хворих на ХП встановлено істотний дефіцит вмісту в крові вітаміну D, який вірогідно зростає за коморбідності ХП із ХОЗЛ, зумовлює порушення обміну кальцію і в сильній взаємозалежності корелює зі зростанням інтенсивності системного запалення, оксидативного стресу, нітрозитивного стресу, прогресуючим виснаженням пулу чинників антиоксидантного захисту (відновленого глутатіону) та ступенем ЗСН ПЗ.

Конфлікт інтересів

Автори статті заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список використаної літератури

1. Löhr J.M., Dominguez-Munoz E., Rosendahl J. et al. (2017) United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU). United Eur. Gastroenterol. J., 5(2): 153–199. doi: 10.1177/2050640616684695.
2. Kaur J., Khare S., Givler A. (2025) Vitamin D Deficiency. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; Feb. 15. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532266/.
3. Precechtelova M., Dite P., Buckova D. et al. (2024) Vitamin D in blood serum and chronic pancreatitis. Bratisl Lek Listy, 125(8): 508–512. doi: 10.4149/BLL_2024_79.
4. Smith J.D., Roberts A.L. (2024) Vitamin D homeostasis in chronic pancreatitis: mechanisms of malabsorption. J. Clin. Gastroenterol., 58(2): 145–152. doi: 10.1097/MCG.0000000000001920.
5. Jolliffe D.A., Greenberg L., Hooper R.L. et al. (2019) Vitamin D to prevent exacerbations of COPD: systematic review and meta-analysis of individual participant data from randomised controlled trials. Thorax, 74(4): 337–345. doi: 10.1136/thoraxjnl-2018-212092.
6. Wimalawansa S.J. (2022) Rapidly Increasing Serum 25(OH)D Boosts the Immune System, against Infections-Sepsis and COVID-19. Nutrients, 14(14): 2997. doi: 10.3390/nu14142997.
7. Sun M., Qian Y., Cai C. et al. (2025) The role and clinical significance of vitamin D in chronic obstructive pulmonary disease. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis., 20: 2023–2033. doi: 10.2147/COPD.S520795.
8. Giustina A., di Filippo L., Allora A. et al. (2023) Vitamin D and malabsorptive gastrointestinal conditions: A bidirectional relationship? Rev. Endocr. Metab. Disord., 24(2): 121–138. doi: 10.1007/s11154-023-09792-7.
9. Venkatesan P. (2024) GOLD COPD report: 2024 update. Lancet Respir. Med., 12(1): 15–16. doi: 10.1016/s2213-2600(23)00461-7.
10. Minter M., van Odijk J., Augustin H. et al. (2024) Vitamin D status and longitudinal changes in body composition in patients with chronic obstructive pulmonary disease — a prospective observational study. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis., 19: 1291–1302. doi: 10.2147/copd.S458102.
11. Bouillon R., Marcocci C., Carmeliet G. et al. (2019) Skeletal and Extraskeletal Actions of Vitamin D: Current Evidence and Outstanding Questions. Endocr. Rev., 40(4): 1109–1151. doi: 10.1210/er.2018-00126.
12. Gayan-Ramirez G., Janssens W. (2021) Vitamin D Actions: The Lung Is a Major Target for Vitamin D, FGF23, and Klotho. JBMR Plus, 5(12): e10569. doi: 10.1002/jbm4.10569.
13. Teymoori-Rad M., Shokri F., Salimi V., Marashi S.M. (2019) The interplay between vitamin D and viral infections. Rev. Med. Virol., 29(2): e2032. doi: 10.1002/rmv.2032.
14. Jolliffe D.A., Greenberg L., Hooper R.L. et al. (2019) Vitamin D to prevent exacerbations of COPD: systematic review and meta-analysis of individual participant data from randomised controlled trials. Thorax, 74(4): 337–345. doi: 10.1136/thoraxjnl-2018-212092.
15. Наказ МОЗ України від 10.09.2014 р. № 638 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Хронічний панкреатит»». bit.ly/4jTsg3q.
16. Наказ МОЗ України від 4.07.2023 р. № 1204 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Хронічний панкреатит»». bit.ly/43NJeeE.
17. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах, «Хронічне обструктивне захворювання легень». Київ: Національна академія медичних наук України. 2020. 69 с. bit.ly/43Kj1h5.
18. GOLD 2022 report «Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease (COPD)» 2023. Available from: goldcopd.org/2023-gold-report-2.
19. Магаляс В.М., Міхеєв А.О., Роговий Ю.Є. та ін. (2001) Сучасні методики експериментальних та клінічних досліджень центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії. Чернівці: БДМА, 42 с.
20. Гур’янов В.Г., Лях Ю.Є., Парій В.Д. та ін. (2018) Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R-statistics). Київ, Вістка, 208 с. is.gd/jmRHPf.
21. Martínez-Moneo E., Stigliano S., Hedström A. et al. (2016) Deficiency of fat-soluble vitamins in chronic pancreatitis: A systematic review and meta-analysis. Pancreatology, 16(6): 988–994. doi: 10.1016/j.pan.2016.09.008.
22. Hoogenboom S.A., Lekkerkerker S.J., Fockens P. et al. (2016) Systematic review and meta-analysis on the prevalence of vitamin D deficiency in patients with chronic pancreatitis. Pancreatology, 16(5): 800–806. doi: 10.1016/j.pan.2016.07.010.
23. Precechtelova M., Dite P., Buckova D. et al. (2024) Vitamin D in blood serum and chronic pancreatitis. Bratisl. Lek. Listy, 125(8): 508–512. doi: 10.4149/BLL_2024_79.
24. Daneshkhah A., Agrawal V., Eshein A. et al. (2020) Evidence for possible association of vitamin D status with cytokine storm and unregulated inflammation in COVID-19 patients. Aging Clin. Exp. Res., 32(10): 2141–2158. doi: 10.1007/s40520-020-01677-y.
25. Dashti F., Mousavi S.M., Larijani B., Esmaillzadeh A. (2021) The effects of vitamin D supplementation on inflammatory biomarkers in patients with abnormal glucose homeostasis: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Pharmacol. Res., 170: 105727. doi: 10.1016/j.phrs.2021.105727.
26. Kim M.E., Lee J.S. (2025) Advances in the Regulation of Inflammatory Mediators in Nitric Oxide Synthase: Implications for Disease Modulation and Therapeutic Approaches. Int. J. Mol. Sci., 26(3): 1204. doi: 10.3390/ijms26031204.
27. Jain S.K., Parsanathan R. (2020) Can Vitamin D and L-Cysteine Co-Supplementation Reduce 25(OH)-Vitamin D Deficiency and the Mortality Associated with COVID-19 in African Americans. J. Am. Coll. Nutr., 39(8): 694–699. doi: 10.1080/07315724.2020.1789518.
28. Wimalawansa S.J. (2019) Vitamin D Deficiency: Effects on Oxidative Stress, Epigenetics, Gene Regulation, and Aging. Biology (Basel), 8(2): 30. doi: 10.3390/biology8020030.
29. Dominguez-Muñoz J.E. (2018) Diagnosis and treatment of pancreatic exocrine insufficiency. Curr. Opin. Gastroenterol., 34(5): 349–354. doi: 10.1097/MOG.0000000000000459.
30. Mikula P., Unseld M., Heppner H.J. (2025) Vitamin D Deficiency and Exocrine Pancreatic Insufficiency: An Analysis Carried Out in Orthogeriatric Patients (VIDEP.org). J. Clin. Med., 14(15): 5558. doi: 10.3390/jcm14155558.

Інформація про авторів:

Дудка Інна Володимирівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна. orcid.org/0000-0001-9941-1878. E-mail: [email protected]

Хухліна Оксана Святославівна — докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна. orcid.org/0000-0002-1086-2785. E-mail: [email protected]

Рощук Олександра Ігорівна — кандидатка медичних наук, завідувачка кафедри ортопедичної стоматології, Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна. orcid.org/0000-0002-1877-1546. E-mail: [email protected]

Дудка Тетяна Володимирівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна. orcid.org/0000-0001-8770-8164. E-mail: [email protected]

Information about authors:

Dudka Inna V. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine. orcid.org/0000-0001-9941-1878. E-mail: [email protected]

Khukhlina Oksana S. — MD, Professor, Head of the Department of Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine. orcid.org/0000-0002-1086-2785. E-mail: [email protected]

Roschuk Oleksandra I. — Candidate of Medical Sciences, Head of the Department of Orthopedic Dentistry, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine. orcid.org/0000-0002-1877-1546. E-mail: [email protected]

Dudka Tetiana V. — PhD, Associate Professor of the Department of Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine. orcid.org/0000-0001-8770-8164. E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 08.05.2026
Прийнято до друку/Accepted: 14.05.2026