Питання реалізації протимікробних препаратів та їх раціонального застосування в медичній практиці обговорювалося на недавній нараді в Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України. Зустріч відбулася під головуванням міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. До наради долучилися заступник міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар, а також представники регуляторних органів та фармацевтичного ринку.
Що обговорювалося?
Сторони обговорили ситуацію з використанням антибіотиків в Україні, зокрема порядок їх призначення, а також важливість посилення контролю за їх раціональним застосуванням. Це питання залишається одним із важливих для системи охорони здоров’я, адже неправильне або надмірне застосування антибіотиків може призводити до підвищення антибіотикорезистентності.
За даними моніторингу, у практиці застосування антибіотиків зберігаються проблемні питання, зокрема щодо співвідношення різних груп препаратів. Йдеться про антибіотики груп доступу, спостереження та резерву. Препарати групи доступу мають бути основою лікування багатьох поширених інфекцій, однак фактично їх призначають рідше за рекомендовані показники: 65% на первинному рівні при рекомендованих 95 та 46% у стаціонарах при рекомендованому рівні понад 60%. Водночас антибіотики, які мають застосовуватися обмежено або лише у виняткових випадках, у низці випадків призначають частіше, ніж очікується.
Пропозиції до вітчизняного виробника
У цьому контексті учасники зустрічі обговорили питання забезпечення пацієнтів антибіотиками групи резерву (препаратами останньої лінії, які застосовуються для лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними збудниками). В умовах війни поширеність таких збудників суттєво зросла, тому доступ до відповідних препаратів є критично важливим. З огляду на це, вітчизняним виробникам запропоновано розглянути можливість локалізації виробництва генеричних версій препаратів групи резерву, зокрема лінезоліду, який уже виробляється в Україні, азтреонаму, цефтароліну, ін’єкційного фосфоміцину, тигецикліну, даптоміцину, колістину та поліміксину B, а також цефтазидиму з авібактамом.
Виробникам та імпортерам також запропоновано розглянути питання реєстрації в Україні препаратів, які наразі не представлені на українському ринку. Йдеться, зокрема, про цефтолозан із тазобактамом, меропенем із ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем із циластатином і релебактамом, азтреонам із авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін та лефамулін. Нині доступ до таких препаратів забезпечується лише через механізм ввезення незареєстрованих лікарських засобів.
Моніторинг використання антибіотиків
Окремий акцент зробили на важливості функціонування електронного (е-) рецепта: у МОЗ наголосили, що е-рецепт є одним із ключових інструментів для забезпечення прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків, а також запобігання їх безконтрольному застосуванню. Саме тому його подальше впровадження та масштабування потребує спільної участі держави, медичної спільноти, аптечних закладів і фармацевтичного ринку. Додатково обговорили необхідність підвищення ефективності рецептурного відпуску антибіотиків через аптечну мережу та посилення моніторингу за дотриманням відповідних вимог.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами moz.gov.ua
