Великий одноцентровий аналіз майже 45 000 вагінальних пологів у першопороділь показав: вік матері — навіть у п’ятому десятку — не є незалежним предиктором травм промежини чи акушерської травми анального сфінктера. Натомість на перший план виходять модифіковані інтранатальні фактори.
Збільшення середнього віку жінок при першому народженні є усталеною демографічною тенденцією у країнах з високим доходом. Клінічна практика нерідко пов’язує «пізній репродуктивний вік» із вищим ризиком акушерських ускладнень — зокрема, травм промежини та акушерської травми анального сфінктера (АТАС). Чи справді вік є самостійним фактором ризику, чи за ним ховаються інші, більш значущі чинники?
Дизайн дослідження
Ретроспективне когортне дослідження охопило понад 45 000 першопороділь, які народжували вагінально у великому університетському центрі (близько 13 000 пологів на рік) з 2012 по 2024 р. Жінок розподілили на три вікові групи: 20–30, 30–40 та 40–50 років. Аналізували загальний рівень травм промежини — спонтанні розриви, розриви малих статевих губ, епізіотомія чи АТАС — а окремо досліджували частоту АТАС.
Вік не відіграє вирішальної ролі
Попри те що жінки старшого віку значно частіше потребували стимуляції пологів, мали більшу тривалість другого періоду, частіше розроджувалися за допомогою вакуум-екстракції та частіше отримували супутній діагноз гестаційного цукрового діабету (цукровий діабет вагітних — ЦДВ), загальна частота травм промежини була однаковою в усіх трьох вікових групах — близько 85–86%.
Частота АТАС виявилася надзвичайно низькою — менше 1% в усіх вікових групах — і не відрізнялася між ними. У багатофакторному регресійному аналізі вік матері не асоціювався з підвищеним ризиком АТАС. Жінки віком 30–40 років навіть мали дещо нижчий ризик загальної травми промежини порівняно з молодшою групою, що автори пов’язують із досвідченішим підходом до поведінки під час потуг.
Що насправді визначає ризик
Найсильнішим предиктором загальних травм промежини стала вакуум-екстракція — вона підвищувала ймовірність травми втричі. Для АТАС зокрема, найвагомішим незалежним фактором ризику виявилась азіатська етнічна приналежність, що узгоджується з даними про анатомічні особливості тазового дна в цій групі. Маса тіла плода, індукція пологів та епідуральна анестезія (регіонарна анестезія — РА) також увійшли до значущих предикторів — причому РА підвищувала загальний ризик травми, але знижувала ризик АТАС, що автори пояснюють контрольованішим перебігом другого періоду пологів.
Показово, що жінки старшого віку народжували дещо менших за масою тіла дітей — і це, на думку дослідників, частково компенсує вікову вразливість тканин промежини.
Низькі показники АТАС як аргумент на користь протоколів
Рівень АТАС у цьому центрі — 0,6–0,9% — є помітно нижчим за 1–3%, що зазвичай фігурують у літературі. Автори пов’язують це із системним використанням ручної підтримки промежини під час виведення голівки та стандартизованою методикою медіолатеральної епізіотомії. На їхню думку, саме стандартизовані акушерські протоколи впливають на перинеальні наслідки сильніше, ніж вік породіллі.
Висновок для практики
Результати дослідження свідчать про те, що консультування жінок «пізнього репродуктивного віку» щодо ризиків вагінальних пологів не має ґрунтуватися лише на віці. Натомість клінічна увага має бути зосереджена на модифікованих факторах: способі розродження, масі плода та дотриманні стандартів акушерського ведення другого періоду пологів.
Дослідження опубліковано в журналі «International Journal of Gynecology & Obstetrics».
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами obgyn.onlinelibrary.wiley.com
