Спливає термін обговорення нового Стандарту надання медичної допомоги «Туберкульоз». Деякі нововведення, запропоновані в цьому проєкті, привертають особливу увагу, зокрема питання стандартних методів діагностики для первинного виявлення туберкульозу (далі — ТБ). Сьогодні у фокусі уваги тест вивільнення гамма-інтерферону (далі — ТВГІ) і пов’язані з ним питання про поступову відмову від традиційної проби Манту з квітня поточного року.
Основні методи виявлення ТБ-інфекції
Сучасна медицина пропонує три основні методи діагностики ТБ-інфекції: традиційну шкірну туберкулінову пробу (пробу Манту), ТВГІ та нові шкірні тести, що за своєю специфічністю близькі до тестів ТВГІ, а способом проведення нагадують пробу Манту.
- Проба Манту (ТШП)
Туберкулінова шкірна проба (далі — ТШП), відома як проба Манту, — це стандартний метод ідентифікації людей, інфікованих мікобактеріями ТБ (далі — МБТ). Традиційний, відомий усім і доступний метод ТШП ґрунтується на внутрішньошкірному введенні комбінації мікобактеріальних антигенів, що викликають імунну реакцію (гіперчутливість сповільненого типу), представлену індурацією, яку можна вимірювати в міліметрах. Однак він може давати хибнопозитивний результат через попередню вакцинацію (БЦЖ), а також у людей з ослабленим імунітетом або у разі пізньої імунної відповіді.
- ТВГІ
ТВГІ — сучасний лабораторний аналіз крові, який дозволяє з високою точністю визначити наявність МБТ у венозній крові пацієнта. Він базується на вимірюванні імунної відповіді Т-лімфоцитів людини на мікобактеріальні антигени, що проявляється продукцією гамма-інтерферону. Цей метод дослідження не дає хибнопозитивних реакцій, пов’язаних із попередньою вакцинацією БЦЖ в анамнезі або за наявності нетуберкульозної мікобактеріальної інфекції.
- Нові шкірні тести — поєднання методик
Шкірні тести поєднують простішу методику проби Манту зі специфічністю ТВГІ. На підставі наявних доказів ці тести допоможуть уникнути негативних наслідків хибнопозитивних результатів діагностики, оскільки їхня діагностична точність близька до ТВГІ та вища за пробу Манту. Перевагою цих тестів також є нижча вартість порівняно з ТВГІ.
Чи замінить ТВГІ пробу Манту ближчим часом?
Враховуючи наведені вище дані, на підвищення рентабельності застосування ТВГІ та ТШП головним чином впливає їх точність. БЦЖ відіграє вирішальну роль у зниженні специфічності ТШП. Проте вплив вакцинації БЦЖ на показники специфічності ТШП залежить від штаму вакцини, віку, в якому проводили щеплення, та кількості введених доз. Коли щеплення БЦЖ проводять при народженні, як це прийнято у більшості країн, вплив на результати ТШП є варіабельним і зазвичай обмеженим, тобто лише незначною мірою впливає на інтерпретацію результатів ТШП впродовж життя; отже, наявність щеплення БЦЖ не повинна бути визначальним фактором при виборі тесту. Порівняно з ТШП, проведення ТВГІ потребує більших фінансових витрат та наявності відповідних лабораторій.
Наприклад, ТВГІ потребує проведення внутрішньовенної ін’єкції, що може викликати певні труднощі, особливо у дітей молодшого віку; для його проведення знадобиться наявність належної лабораторної інфраструктури, технічних навичок та вартісного обладнання; тест має нижчі показники чутливості у дітей віком до 2 років та в осіб з позитивним ВІЛ-статусом. Проте проведення ТВГІ потребує лише одного відвідування (хоча, можливо, знадобиться повторне відвідування для отримання результату). ТШП потребує менших витрат, її можна зробити у польових умовах, але тест має вимоги до «холодового ланцюга» та потребує двох відвідувань закладу для проведення внутрішньошкірної ін’єкції, зчитування та інтерпретації результатів.
Ще однією практичною перевагою ТВГІ перед ТШП є його несприйнятливість до бустер-ефекту, тобто цей тест не потребує двоетапного підходу, необхідного у випадках, коли реакція на ТШП слабшає з моменту інфікування. Ані ТШП, ані ТВГІ не слід використовувати для діагностики при підозрі на наявність активної форми ТБ.
Важливо: групою з розробки Клінічної настанови, заснованої на доказах, «Туберкульоз» зазначено, що при виборі варіанту тестування на латентну ТБ-інфекцію слід враховувати наявність і доступність тестів. Також необхідно враховувати структуру системи охорони здоров’я, можливість впровадження та вимоги до інфраструктури. У попередніх настановах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прямо зазначено, що наразі в Україні основним методом діагностики латентної ТБ-інфекції є ТШП (проба Манту), до тесту ТВГІ доступ обмежений (в наявності у деяких регіонах на базі протитуберкульозних закладів обладнання GeneXpert, а також у приватних лабораторіях за кошти пацієнтів).
Виявлення латентної ТБ-інфекції
Для виявлення осіб із найвищим ризиком розвитку активної форми ТБ необхідним є проведення тестування на латентну ТБ-інфекцію, стан стійкої імунної відповіді на антигени МБТ непіслявакцинального характеру за відсутності будь-яких клінічних проявів активного ТБ. Проте це не стосується людей, які живуть з ВІЛ, та осередкових контактів віком до 5 років. У осередкових контактів з негативним ВІЛ-статусом віком від 5 років, а також в осіб інших груп ризику рекомендовано проведення тестування на латентну ТБ-інфекцію, проте відсутність його результатів не повинна бути перешкодою для надання профілактичного лікування ТБ-інфекції у таких осіб.
Довідково. В Україні на сьогодні доступні всі рекомендовані ВООЗ методи діагностики ТБ. Відповідно до стандартів медичної допомоги при ТБ, пріоритетним та першочерговим методом діагностики є молекулярно-генетичний тест, що за кілька годин може не лише підтвердити наявність захворювання, а й визначити чутливість до рифампіцину. Для аналізу пацієнт здає мокротиння або інший біологічний матеріал, наприклад кал, якщо це діти, які ще не вміють відхаркувати мокротиння. Системи GeneXpert, за допомогою яких проводять такі дослідження, працюють у медзакладах усіх регіонів України. Щоб дізнатися, де проводять такі дослідження у вашому регіоні, ознайомтеся з мапою за посиланням: tinyurl.com/mt8efaxx.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами moz.gov.ua, phc.org.ua, who.int
