 |
 |
 |
Основні стоматологічні тренди сьогодення
Ірина Мазур, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри терапевтичної та дитячої стоматології НУОЗ України імені П.Л. Шупика, президентка Асоціації стоматологів України (АСУ), зазначила, що Україна є членом Всесвітньої стоматологічної федерації (World Dental Federation — FDI) з 1998 р. та має давню історію розвитку стоматології, що налічує понад століття. Щороку українська делегація бере участь у Всесвітньому конгресі стоматологів, де представляє вичерпну інформацію про стан стоматологічної допомоги в Україні. Водночас професійна спільнота ознайомлюється з основними світовими трендами у галузі, які згодом обговорюються на сторінках офіційного видання АСУ «Oral and General Health».
Якою ж є основна мета Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини, який щороку відзначається 20 березня? І. Мазур пояснила, що передусім ідеться про привернення уваги до ролі здоров’я ротової порожнини у підтримці загального фізичного здоров’я та благополуччя. Не менш важливим є формування базових навичок догляду за ротовою порожниною як у дітей, так і у дорослих, а також акцентування значення щоденної гігієни.
Цікаве визначення пропонує Всесвітня стоматологічна федерація (FDI): «Здоровий стан ротової порожнини — це багатогранне поняття, яке охоплює здатність говорити, посміхатися, відчувати запахи й смаки, жувати, ковтати, а також виражати емоції за допомогою міміки — впевнено і без болю, дискомфорту чи патології щелепно-лицьової ділянки» [1].
Логічним продовженням цього визначення є девіз Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини цього року: «Щасливий рот — це щасливе життя» (A Happy Mouth Is… A Happy Life). «Куди б ми не вирушали, ми завжди беремо із собою усмішку, — зазначила І. Мазур. — Можна змінити одяг чи зачіску, але усмішка залишається з нами, і саме від неї значною мірою залежить наша комунікація зі світом».
Важливо, що глобальні проблеми стоматології регулярно обговорюються в межах так званого стоматологічного парламенту під час конгресів FDI. Однією з найактуальніших проблем, яка потребує невідкладного розв’язання, є забезпечення універсального доступу до стоматологічної допомоги. Організація Об’єднаних Націй (ООН) і FDI постійно привертають до цього увагу країн, які, подібно до України, переживають трансформацію системи охорони здоров’я. Наразі це питання залишається відкритим, що має серйозні наслідки: пацієнти нерідко звертаються до онкологів уже на ІІІ–ІV стадії захворювання. «Хто має оглянути пацієнта, щоб він не прийшов до лікаря з уже занедбаним раком?» — зауважила І. Мазур, підкресливши, що в Україні працюють висококваліфіковані стоматологи, однак бракує системної інтеграції стоматологічної допомоги у первинну ланку.
Як підсумувала І. Мазур, Всесвітній день здоров’я ротової порожнини запроваджено у 2007 р., а вже з 2008 р. Україна долучилася до його відзначення. Приємно відмітити, що захід, який проводиться в Укрінформі, позначений на мапі FDI поряд з іншими європейськими ініціативами (рисунок).
Продовжуючи тему, Костянтин Лихота, доктор медичних наук, професор, заступник директора Навчально-наукового інституту професійної досконалості НУОЗ України імені П.Л. Шупика, надав конкретні орієнтири: у країні працюють 15 190 лікарів-стоматологів (8728 — у системі МОЗ України, 413 — інших міністерств та відомств, 6049 приватних лікарів). Із них стоматологів та терапевтів-стоматологів — 9634 особи, стоматологів-ортопедів — 1962, хірургів — 1767, дитячих стоматологів — 1261, стоматологів-ортодонтів — 566. Зупинившись на ролі НУОЗ України ім. П.Л. Шупика в організації післядипломної освіти, доповідач зазначив, що щороку близько 2000–5000 фахівців проходять перепідготовку за 8 спеціальностями — від терапевтичної стоматології до щелепно-лицьової хірургії та організації управління. Це — один із найбільших освітніх хабів зі стоматології в Україні та драйвер впровадження сучасних клінічних практик. Розвиваючи тему, професор підкреслив, що організація підвищення кваліфікації з питань діагностики потенційно злоякісних новоутворень є одним із актуальних напрямів діяльності. «Сьогодні для запровадження онкоскринінгу критично важливою є міжпрофесійна співпраця, яку належить добудовувати та зміцнювати», — наголосив він. Також НУОЗ України ім. П.Л. Шупика бере активну участь у створенні професійних стандартів для лікарів-стоматологів.
У таких умовах важливими і цінними є кожен голос, кожне зусилля у підтримку попередження розвитку захворювань. Роблячи свій внесок, компанія Haleon, один із глобальних лідерів у сфері охорони здоров’я, запускає у країнах Центральної та Східної Європи регіональну інформаційно-просвітницьку кампанію «Твоя щоденна здорова звичка». Приурочивши цей комплекс заходів до Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини, організатори мають на меті привернути загальну увагу до ключового елементу профілактики — щоденного догляду, особливо фокусуючись на підтримці дітей із вразливих громад.
Лікувати неможливо, треба попередити
Наталя Біденко, докторка медичних наук, професорка, заступниця директора навчально-наукового інституту стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, привернула увагу до факту, який слід ретельно доносити до масової свідомості, зокрема, батьків: «Карієс неможливо вилікувати. Будь-яка пломба — це не лікування, це мікропротезування, підтримка на якомусь рівні цілісності зуба. Але парадокс полягає в тому, що карієс — захворювання, яке можна попередити».
«Порожнина рота дитини віддзеркалює загальний стан її здоров’я дуже чітко», — пояснила Н. Біденко. Карієс — це наслідок інфікування ротової порожнини, патологія запального генезу. Для дитини розвиток цього захворювання означає зменшення маси тіла, поганий апетит, соціальні проблеми, погіршення загального самопочуття — симптоми та ознаки, які перетворюються на досить велику проблему погіршення якості життя і дитини, і її батьків.
Що робити? Професорка відповіла прямо: лікар-стоматолог має бачити дитину з першого зуба. Визначати індивідуальний ризик, призначати персоналізовану програму, навчати батьків, контролювати раціональність харчування, уникнення шкідливих звичок. Частота регулярних візитів має залежати від ступеня ризику конкретної дитини. «Тільки там, де системно проводиться профілактика з першого зуба, навіть із періоду вагітності, ми маємо результат у вигляді зниження захворюваності».
Мовою цифр
Світлана Скульська, докторка медичних наук, заслужена лікарка України, генеральна директорка КНП «Дитяча стоматологічна поліклініка» Білоцерківської міської ради, голова ГО «Стоматологічна асоціація Київщини», зазначила: «В Україні поширеність карієсу у дітей сягає 80–90%, тобто у 9 із 10 дітей є проблеми. Для порівняння: у Скандинавських країнах аналогічний показник становить 2–4% завдяки профілактиці». Відповідно, стоматологічного лікування потребують понад 80% українських дітей, ортодонтичного — 60–70%. «І це свідчить про те, що стоматологічна патологія залишається масовою проблемою дитячого населення», — зауважила С. Скульська. Так, у нашій країні значна частина ресурсів спрямована на лікування уже сформованої патології, а не на її запобігання.
«Профілактичні програми, які повинні бути основою стоматологічної служби, поки що недостатньо розвинені. У дітей в силу різних причин доступність стоматологічної допомоги нерівномірна. В умовах війни стоматологічна допомога дітям також має свої особливості. А саме: погіршення доступності, особливо у прифронтових зонах. Планова стоматологічна допомога часто неможлива і акцент зміщено на невідкладні стани. Існує кадровий дефіцит, відмічається зростання кількості звернень з гострим болем і з ускладненим карієсом, збільшення випадків травм щелепно-носової ділянки у дітей, які потребують лікування уже на третинному рівні, посилення страху лікування дітей через загальний стрес від війни. І тому зростає потреба у лікуванні під загальним знеболенням», — повідомила С. Скульська. Вона зауважила, що фінансування дитячої стоматології в Україні має змішаний характер зі значною частиною приватних витрат.
«На державному рівні фінансування в основному проводиться на рівні регіональних програм. Також є фінансування через Програму медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), але за дуже малою базовою ставкою 134,68 грн і тільки багатопрофільних лікарень. Фінансування ж стоматологічної допомоги у спеціалізованих стоматологічних закладах заборонено постановою Кабінету Міністрів України від 2023 р. № 1464», — зазначила лікарка.
За привертання уваги до збереження стоматологічного здоров’я АСУ та FDI подякувала Ірина Скрипник, доцентка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Як підкреслила науковиця, правильний прикус пов’язаний із загальним здоров’ям: неадекватне напруження м’язів впливає на поставу та розвиток внутрішніх органів. Грудне вигодовування, носове дихання, вітамін D, режим — все має значення. При цьому вік 5–6 років — критичний для першого візиту до ортодонта. Отже, саме від відповідального батьківства значною мірою залежить майбутнє нашої нації, зазначила І. Скрипник.
Андрій Дукач, директор з маркетингу та комерційної ефективності ТОВ «Халеон Україна», від імені компанії подякував організаторам за запрошення, висловивши задоволення від участі у спільній справі. Haleon дійсно приділяє багато уваги просвітницькій роботі, зауважила Олена Зубко, головна консультантка з маркетингу ТОВ «Халеон Україна», адже здоров’я ротової порожнини є невід’ємною частиною загального здоров’я.
Поради стоматолога — це головний фактор переходу на спеціалізовані засоби для догляду за ротовою порожниною, бо зазвичай пацієнти довіряють своєму стоматологу більше, ніж будь-якому іншому джерелу медичної інформації. Тож чітка рекомендація часто стає переломним моментом, допомагаючи пацієнтам перейти від загальних процедур до більш відповідного, орієнтованого на потреби догляду за ротовою порожниною. Підкреслюючи важливість гігієни рота вдома, діагностуючи ранні ознаки чутливості зубів та проблем із яснами, а також направляючи пацієнтів до правильних рішень для щоденного догляду, лікарі-стоматологи допомагають формувати сталі здорові звички.
Традиційно опікуючись здоров’ям ротової порожнини, ТОВ «Халеон Україна» вирішила запустити благодійну ініціативу, спрямовану на підтримку дітей, які потребують реконструктивних та пластичних операцій, зокрема підтримати діяльність Центру реконструктивної та пластичної хірургії Superhumans, який проводить операції для дітей: з 16 до 29 березня по 3 грн з кожної упаковки Sensodyne та Parodontax, проданої у мережах-партнерах, перераховуються до Центру реконструктивної та пластичної хірургії Superhumans на потреби із хірургічних втручань у дітей, що потребують реконструктивної та пластичної хірургії.
Користуючись нагодою, представники «Халеон Україна» закликали усіх стоматологів надавати чіткі рекомендації з догляду за зубами вдома, а також поділитися інформацією про благодійну акцію з колегами та пацієнтами.
Тиха пандемія
Дитина виросла. Карієс нікуди не подівся. Тепер до нього додалася ще одна проблема, яку Оксана Кобчак, професорка Київського медичного університету, назвала «справжньою тихою пандемією» — захворювання пародонту. Назва доповіді науковиці говорить сама за себе: «Здоров’я ясен українців — пандемія XXI сторіччя».
Кровоточивість ясен під час чищення зубів часто ігнорується пацієнтами, однак саме вона є одним із перших проявів запального процесу. Надалі це може призводити до розвитку пародонтиту — захворювання, що супроводжується руйнуванням кісткової тканини та, у кінцевому підсумку, втратою зубів.
Окрім локальних змін, захворювання пародонта мають і системні наслідки: вони асоціюються з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету, атеросклерозу, ревматоїдного артриту та деяких онкологічних захворювань. Ключовим етіологічним фактором є патогенна бактеріальна біоплівка, яка формує зубний наліт — одну з найбільш стійких біологічних структур в організмі людини.
Показово: пародонтологія в Україні лише з 2021 р. офіційно виокремлена як самостійна спеціальність. І добре, що наразі створюється професійний стандарт лікаря-стоматолога-пародонтолога.
До симптомів, що потребують обов’язкової уваги, належать кровоточивість ясен, неприємний запах із ротової порожнини, набряк ясен і рухливість зубів. Підтримання здоров’я порожнини рота слід починати зі збереження здорових і міцних ясен. Модераторка С. Хлєбас додала деталь, яку пацієнти зазвичай не знають: «24% мікроорганізмів знаходяться на язиці. Його теж потрібно чистити».
Глибину системного впливу пародонтальної інфекції на організм висвітлила Марʼяна Слободяник-Коломоєць, кандидатка медичних наук НУОЗ України імені П.Л. Шупика, зосередившись на її зв’язку із серцево-судинною патологією — напряму, який лише набирає розвитку у вітчизняній стоматології. За її словами, в умовах воєнного часу зростає кількість молодих пацієнтів, які потребують протезування клапанів серця, і такі хворі повинні отримувати чіткий стоматологічний супровід та алгоритми лікування.
У межах проведених досліджень в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова виявлено наявність пародонтопатогенної мікрофлори у тканинах клапанів серця. Це підтверджує можливість транслокації бактерій із порожнини рота в системний кровотік. Потрапляння мікроорганізмів може відбуватися навіть під час звичайних щоденних дій, таких як чищення зубів або прийом їжі, що, своєю чергою, сприяє розвитку запальних змін судинної стінки.
Наявність пародонтальної інфекції може прискорювати формування атеросклеротичних бляшок: процес, який зазвичай триває роками, за цих умов здатен значно інтенсифікуватися. Додаткову проблему становить антибіотикорезистентність виявлених мікроорганізмів, що обмежує ефективність системної антибактеріальної терапії та підкреслює важливість профілактики.
У зв’язку з цим пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями рекомендовані регулярні огляди у пародонтолога (приблизно кожні 3 міс) та відмова від самолікування антибіотиками. Важливим є також дотримання базової гігієни: вже через 72 год без належного очищення зубів мікробна біоплівка набуває патогенних властивостей, що створює передумови для розвитку запального процесу.
Захисник — завжди особливий випадок
Олег Гуменюк, директор КНП «Київська стоматологія», зазначив, що очолюване ним підприємство у 2026 р. законтрактоване НСЗУ за двома стоматологічними пакетами: № 66 «Зубопротезування» та № 67 «Зуболікування» особливих категорій населення. Проте ще із 2018 р. КНП «Київська стоматологія» працює за міськими цільовими програмами, завдяки яким захисники та захисниці можуть отримати кваліфіковану стоматологічну допомогу з використанням новітніх технологій. Відповідно, за 2018–2023 рр. за міською цільовою програмою «Здоров’я киян» на безоплатній основі оглянуто, проведено діагностичні дослідження та проліковано понад 5000 учасників бойових дій АТО. «Важливо відмітити, що йдеться про повний комплекс надання стоматологічних послуг відповідно до протоколів надання стоматологічної допомоги, у тому числі зубопротезування дороговартісними матеріалами. При цьому пацієнти мали змогу отримати допомогу без граничних обсягів фінансування на одного пацієнта, а не обмежувалися у виборі конструкції протезів. Усього за зазначений період виготовлено понад 8500 металоконструкцій», — зазначив О. Гуменюк. Минулий, 2025 р., відзначився збільшенням обсягу надання допомоги за пакетами НСЗУ порівняно із 2024 р. Так, проліковано і запротезовано 3594 та 1000 осіб відповідно. Зокрема, виявлено багато занедбаних випадків.
Наша задача — працювати для фронту і максимально забезпечити наших захисників не тільки чарівною усмішкою, а й дати їм можливість вести нормальне життя, підкреслив доповідач.
Про складні методи реабілітації військових після поранень щелепно-лицьової ділянки розповів Андрій Кобчак, доктор медичних наук, професор, директор Навчально-наукового інституту стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. «З початку повномасштабного вторгнення поранення голови і шиї набули характеру епідемії: близько 25–30% поранених мають ушкодження обличчя, адже воно не захищено бронежилетами. Переважають дуже тяжкі мінно-вибухові пошкодження з відривом та втратою частин обличчя, а це молоді хлопці і дівчата», — зазначив науковець.
«Задачею лікування є повна реабілітація — медична, функціональна, соціальна, психологічна, а також повернення цих людей до активного соціального життя. І це неможливо уявити без відновлення функції жування, харчування та мови». Стоматологія в цих випадках починається не після операції, а разом з нею: «Коли пацієнт з тяжкими вадами тільки поступає в клініку, ми маємо розуміти, що лікування завершиться встановленням дентальних імплантатів». Мікросудинна реконструкція. Комп’ютерне моделювання. Кісткова пластика, індивідуальна симуляція. «Коли ми відновлюємо нижню щелепу малогомілковою кісткою, ми вже думаємо, як потім будуть відновлені оклюзія та протетична площина».
Навіть пацієнт, у якого повністю немає щелепи, поступово доводиться до протезування складними, надзвичайно складними, індивідуалізованими, непростими конструкціями, але які дозволяють усміхатися, жувати, харчуватися, спілкуватися і, найголовніше — повернутися до нормального, повноцінного життя. Для наших пацієнтів відновлення функції жування і усмішки має величезний психологічний аспект.
«Щелепно-лицьова ортопедія виходить далеко за межі зубного протезування. Ті самі методи використовуються для виготовлення ектопротезів очей, вух, носа, частин обличчя. І ці частково забуті в нашій практиці методи на сьогодні повернулися повною мірою і стали частиною нашого життя», — відмітив професор. Після такої реконструкції починається інше життя, і воно потребує лікаря, який буде далі супроводжувати пацієнта.
А. Кобчак відверто попередив колег: «Стоматологи будуть стикатися з унікальними випадками, коли замість суглоба — штучна титанова конструкція, яка має абсолютно іншу біомеханіку». Людина з пересадженою кісткою замість щелепи, екзопротезом замість носа — це не випадок із підручника. Це пацієнт, який прийде в звичайну клініку. «Також ми маємо розуміти, що гігієна у пацієнта з ампутованими руками зовсім інша. Усі засоби мають бути модифіковані. Це наша реальність не на найближчі роки, а на найближчі десятиліття».
«Для наших пацієнтів відновлення функції жування і усмішки має величезний психологічний аспект. На цьому етапі навіть розуміння того, до чого вони прийдуть, визначає їх мотивацію, прагнення і співпрацю з лікарем у боротьбі з цією тяжкою хворобою і ушкодженням», — підкреслив А. Кобчак. Реабілітація тримається на надії. Лікар, який дає цю надію, не менш важливий за хірурга, який оперує.
Оксана Копчак, докторка медичних наук, професорка ПВНЗ «Київський медичний університет», повідомила, зокрема, про створення протоколу догляду за ротовою порожниною людей з ампутацією обох верхніх кінцівок, а також інструкції для пацієнтів, яку будуть поширювати через лікарів-стоматологів.
Світлана Черняк, асистентка кафедри терапевтичної стоматології та пародонтології ПВНЗ «Київський медичний університет», підтвердила: «Здоров’я порожнини рота захисників є критично важливим, бо воно впливає на витривалість і боєздатність. Біль та інфекції знижують концентрацію, погіршують сон та обмежують прийом їжі». Карієс, пульпіти, періодонтити, пародонтит — у польових умовах загострюються. «Одонтогенні інфекції здатні негативно впливати на організм у цілому, що додатково ускладнює перебіг соматичних станів. Багато хто потрапляє до війська вже несанованим через недостатню мотивацію або відкладене лікування». Куріння — окремий фактор: маскує симптоми запалення, підвищуючи ризик прогресування пародонтиту. Результат: через поєднання переохолодження, ігнорування перших симптомів, обмежений доступ до допомоги — наші військові втрачають зуби, які могли би бути вчасно проліковані.
Висновок О. Черняк беззаперечний: «Потрібна повна інтеграція стоматології у структуру військової медицини не тільки як лікувальної, а й як профілактичної складової». Стоматологічний супровід на всіх етапах служби — від медичного відбору і підготовки до перебування в зоні бойових дій та реабілітації. Регулярні огляди, санація на рівні частин, мобільні бригади, освітні програми. Те, чого поки немає системно.
«Ми з вами сьогодні маємо чудову можливість спілкуватися, жити, працювати, завдячуючи нашим захисникам і захисницям, — зауважила модераторка С. Хлєбас. — Вони тримають військовий фронт, а наші колеги — стоматологічний». Так, мобільні стоматологічні бригади працюють за «10–15 км від «нульовки»», з використанням досить сучасних технічних засобів.
Онкоскринінг — нереалізована потреба
Валентина Мірза, заступниця директора КНП «Київська стоматологія», зазначила, що поширеність онкопатології ротової порожнини у Києві за 2024–2025 рр. становить 46,7%. «Багато людей не усвідомлюють важливості скринінгу. Злоякісній пухлині потрібен час для розвитку, і саме на початку вона найкраще лікується. Пізня діагностика зумовлена відсутністю щорічних оглядів, самолікуванням та тютюнопалінням, яке маскує проблему». Між тим у межах Програми медичних гарантій онкоскринінг та рання діагностика онкологічних захворювань ротової порожнини не передбачені. Водночас регулярні огляди у поєднанні з обізнаністю про фактори ризику та симптоми можуть значно покращити результати лікування.
Елла Павленко, кандидатка медичних наук, доцентка НУОЗ України імені П.Л. Шупика, уточнила масштаб: «6 випадків раку порожнини рота на 100 тис. населення України — такою є поширеність цієї патології за даними Національного канцер-реєстру. «Більше третини хворих мають виживаність менше 1 року після встановлення діагнозу», — підкреслила доповідачка. Понад 60% пацієнтів приходять вже на ІІІ–ІV стадії. Рак ротової порожнини на ранніх стадіях не болить. Тому й вбиває.
На що звертати увагу: білі плями — лейкоплакія, особливо на щоках та язиці. Червоні плями — еритроплакія, «найбільш небезпечна». За словами Е. Павленко, вона «переходить в злоякісні форми дуже в короткі терміни». Інші тривожні стани: актинічний хейліт — зміни на поверхні слизової оболонки губ; різноманітні фібрози — вирости або ущільнення тканин; виразки, що не загоюються понад 2 тиж. Також оніміння, рухливість зубів, охриплість голосу. Чоловіки хворіють утричі частіше. Фактори ризику: куріння, зокрема електронні сигарети, алкоголь, імунодефіцит, травми від неякісних протезів або гострих країв зубів. «Якщо зміни не зникають упродовж 2 тиж — терміново до лікаря».
За кожною з цих історій стоїть конкретний лікар. К. Лихота назвав цифру: 15 190 на всю країну. Кадри є. Яка ціна?
Вікторія Дроботун, студентка спеціальності «Медична психологія» НУОЗ України імені П.Л. Шупика, представила результати дослідження професійного вигорання серед 338 стоматологів за Копенгагенським опитувальником, який оцінює особисте виснаження, робоче вигорання та вигорання у взаємодії з пацієнтами.
Помірний рівень особистого вигорання виявлено у 44% респондентів, критичний — у 23%. Для робочого вигорання ці показники становили 48 і 27% відповідно. Водночас взаємодія з пацієнтами виявилася найменш стресовою: у 50% лікарів за цією шкалою зафіксовано низький рівень вигорання.
Отже, основним фактором виснаження є не робота з пацієнтами, а організація робочого процесу. Найбільш уразливими групами виявилися фахівці віком 31–45 років (частка осіб з вигоранням — 69%), та молоді фахівці віком 20–30 років (67%), що зумовлено, відповідно, обсягом навантаження та складнощами періоду адаптації.
Загалом ознаки професійного вигорання виявлено у 65% стоматологів, що підкреслює необхідність психологічної підтримки та покращення умов праці.
В умовах, що склалися, інформаційні кампанії, як та, що організована Haleon, беруть на себе частину того, що лікар фізично не встигає: пояснення деталей та тонкощів гігієни порожнини рота, диджитал-підтримка. Круглі столи дійсно будуть забезпечувати збереження здоров’я ротової порожнини. Всесвітній день здоров’я ротової порожнини — це слушна нагода нагадати, що правильні звички та раціональний вибір можуть чинити значний вплив упродовж усього життя.
Замість підсумку
Круглий стіл 20 березня засвідчив парадокс, з яким українська стоматологія живе щодня. Держава фактично вивела цю галузь за межі первинної ланки, фінансує дитячу допомогу на рівні, який не покриває навіть одного огляду. На цьому тлі українські фахівці (під час війни) проводять мікросудинну реконструкцію щелеп із комп’ютерним моделюванням оклюзії, досліджують пародонтопатогенну інфекцію на серцевих клапанах у провідному кардіохірургічному інституті країни, формують професійні стандарти нових спеціальностей і щороку повертають тисячам захисників можливість нормально жити. АСУ тримає зв’язок зі світовою спільнотою, репрезентує наукову школу зі столітньою історією на конгресах FDI, впроваджує міжнародні протоколи — включно з тими, яких ще вчора не існувало: для пацієнтів з ампутованими кінцівками, з екзопротезами обличчя, з титановими суглобами замість власних.
Довідка
Компанія Haleon — один із глобальних лідерів у сфері охорони здоров’я, зокрема здоров’я ротової порожнини. У портфель засобів для догляду за ротовою порожниною входять бренди Sensodyne, Parodontax, Aquafresh та Corega.
Використана література
|
