Клінічне застосування ксенотрансплантатів на основі дерми атлантичної тріски (Gadus morhua) у комплексному лікуванні комбінованих мінно-вибухових травм, мозаїчних опіків та інфекційного контролю

5 листопада 2026 о 18:11
114

У Львові хірурги успішно застосували інноваційну технологію ксенотрансплантації для лікування військовослужбовця Збройних сил України (ЗСУ) з тяжкою комбінованою мінно-вибуховою травмою та мозаїчними опіками після атаки FPV-дрона. Методика полягає у використанні біоінженерного матриксу зі шкіри атлантичної тріски (Gadus morhua), який завдяки високій концентрації Omega-3 прискорює загоєння ран на 40–50%, забезпечує швидкий та стійкий анальгезивний ефект і є абсолютно вірусологічно безпечним для людини на відміну від трансплантатів ссавців.

У Центрі термічної травми та пластичної хірургії на базі лікарні святого Луки (м. Львів) успішно впроваджено передову методику лікування глибоких та мозаїчних опікових уражень із використанням інноваційних біологічних покриттів [1]. Як офіційно повідомила Львівська міська рада, пацієнту — військовослужбовцю ЗСУ, який зазнав комбінованої мінно-вибухової травми внаслідок ураження FPV-дроном, — проведено етапну некректомію з наступною ксенопластикою матеріалом, виготовленим зі шкіри атлантичної тріски (Gadus morhua).

Клінічна картина пацієнта ускладнювалася мозаїчним характером термічного ураження, за якого на одній анатомічній ділянці диференціювалися зони деструкції тканин різної глибини (IIA–III ступеня). За таких умов першочерговими завданнями комбустіологів є радикальна хірургічна санація вогнища (видалення некротизованих масивів) та швидка оптимізація ранового ложа задля мінімізації плазмореї, системної ендогенної інтоксикації та профілактики вторинного інфікування госпітальними штамами збудників.

Використаний біоінженерний ксенотрансплантат виконує функцію високоефективної тимчасової ацелюлярної матриці, що стимулює залучення стовбурових клітин та регенерацію тканин людини [2]. Технологія використання безклітинного риб’ячого дермального матриксу офіційно схвалена Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) — перший дозвіл 510(k) отримано у 2013 р. [3], а згодом розширено в оновлених рішеннях регулятора [4] — та сертифікована відповідно до вимог CE (Європейський Союз), починаючи з реєстрації знака відповідності у 2012 р. Згідно з даними провідних міжнародних рандомізованих клінічних досліджень (зокрема первинного дослідження ефективності загоєння [5] та фінального аналізу результатів і вартості лікування [6] у багатоцентрових дослідженнях Lantis et al.), опублікованих у журналі Wounds, очищена шкіра риб родини тріскових має низку виражених терапевтичних переваг порівняно з традиційними синтетичними пов’язками чи алотрансплантатами:

  1. Активація неоангіогенезу та проліферації. Пориста структура матеріалу архітектонічно подібна до людської дерми. Вона слугує механічним каркасом, що стимулює міграцію фібробластів та швидке формування грануляційної тканини. Клінічно доведено, що використання цього матриксу прискорює повну епітелізацію складних ран у середньому на 40–50% (на 2–3 тиж швидше порівняно зі стандартною терапією), першочергово доведена в масштабних дослідженнях лікування хронічних уражень.
  2. Висока концентрація поліненасичених жирних кислот (Omega-3). Ейкозапентаєнова (EPA) та докозагексаєнова (DHA) кислоти виявляють потужний протизапальний ефект. Вони модулюють локальну імунну відповідь шляхом блокування прозапальних цитокінів (інтерлейкін (IЛ)-1, фактор некрозу пухлин (ФНП)-α) та стимуляції синтезу резолвінів. Це переводить рану з хронічної фази запалення у фазу активної регенерації. Крім того, ліпідний шар діє як природний бар’єр проти патогенів (Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa).
  3. Вірусологічна безпека біоматеріалу. На відміну від ксенотрансплантатів ссавців (шкіри свиней чи биків), між холодноводними рибами та людиною немає ризику трансмісії пріонних або вірусних інфекцій. Це дозволяє уникати агресивної хімічної та термічної стерилізації під час виробництва. Матеріал проходить лише м’яку децелюляризацію, повністю зберігаючи інтактну 3D-структуру природного колагену.
  4. Виражений анальгезивний ефект. Щільне прилягання біоматеріалу надійно ізолює оголені нервові закінчення від зовнішніх подразників. Це суттєво послаблює больовий синдром, знижує потребу пацієнта в системних опіоїдних анальгетиках та покращує загальний психоемоційний стан у гострий період травми.

Зазначена технологія належить до категорії високовартісних високотехнологічних втручань, тому протокол її застосування передбачає ретельний селективний відбір пацієнтів консиліумом лікарів на основі індексу тяжкості травми (зокрема індексу Франка) та прогнозів регенерації.

Наразі пацієнт продовжує плановий курс терапії, демонструючи позитивну динаміку приживлення біоматеріалу та стабілізацію загального соматичного стану.

Сучасна українська військово-польова хірургія та комбустіологія, інтегруючи провідні світові біотехнологічні досягнення, фактично формують новітні стандарти лікування екстремальних політравм в умовах воєнних конфліктів високої інтенсивності.

Список використаної літератури

  1. Львівська міська рада (2026) Риб’яча шкіра замість звичних пов’язок: у Львові лікарі рятують воїна з тяжкими опіками. city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/medicine/rybiacha-shkira-zamist-zvychnykh-poviazok-u-lvovi-likari-riatuiut-voina-z-tiazhkymy-opikamy/.
  2. Daidone C., Salim N., Smith L. et al. (2024) The role of fish skin xenografts in healing complex wounds: A brief case report. Cureus, 16(3): e56156. doi.org/10.7759/cureus.56156.
  3. Kerecis (2013) FDA clears fish-skin technology to heal human wounds. www.kerecis.com/fda-clears-fish-skin-technology-to-heal-human-wounds.
  4. U.S. Food and Drug Administration. (2024) K241080: Kerecis Parvus (50207) [Premarket notification letter]. U.S. Department of Health and Human Services.
    www.accessdata.fda.gov.
  5. Lullove E.J., Liden B., Winters C. et al. (2021) A multicenter, blinded, randomized controlled clinical trial evaluating the effect of omega-3-rich fish skin in the treatment of chronic, nonresponsive diabetic foot ulcers. Wounds, 33(7): 169–177. doi.org/10.25270/wnds/2021.169177.
  6. Lantis J.C. II, Lullove E.J., Liden B. et al. (2023) Final efficacy and cost analysis of a fish skin graft vs standard of care in the management of chronic diabetic foot ulcers: A prospective, multicenter, randomized controlled clinical trial. Wounds, 35(4): 71–79. doi.org/10.25270/wnds/22094.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис»