За результатами міжнародного консенсусного дослідження, опублікованими в журналі «The Lancet», синдром полікістозних яєчників (далі — СПКЯ) отримав нову офіційну назву — поліендокринний метаболічний синдром яєчників (ПМСЯ). У відповідній публікації експертна група представила нову узгоджену дефініцію, сформовану на основі багатоетапного експертного оцінювання. Міжнародна колегія авторів узгодила цю номенклатуру шляхом глобального обговорення. Участь у співпраці, що тривала протягом 14 років, взяли понад 50 пацієнтських та професійних організацій.
Визначення, яке не відображало суті
Стара номенклатура обмежувала СПКЯ репродуктивно-гінекологічною сферою, тривалий час нівелюючи її доведено багатопрофільний характер, який охоплює метаболічні, серцево-судинні, дерматологічні та психологічні аспекти. Впровадження дефініції «ПМСЯ» покликане усунути цю системну методологічну похибку на рівні класифікації хвороб, медичної підготовки фахівців та систем міжнародного кодування діагнозів. Трирічний період, відведений для переходу на нове визначення, супроводжуватиметься глобальною інформаційно-освітньою кампанією, орієнтованою на медичну спільноту, профільні урядові структури та науково-дослідні інституції. Повне інтегрування нової номенклатури заплановане в межах чергового оновлення Міжнародних клінічних рекомендацій у 2028 р.
Клінічні наслідки номенклатурної похибки
ПМСЯ уражує понад 170 млн осіб у світі, проте застаріла дефініція «СПКЯ» редукувала цю системну ендокринопатію, фокусуючись на фертильності та помилково вказуючи на наявність структурних кіст. Така термінологічна похибка спричиняла затримки верифікації та фрагментацію медичної допомоги. Насправді ж складний патогенез синдрому охоплює флуктуацію гормонального фону, інсулінорезистентність, дисліпідемію, а також асоційовані ризики розвитку ожиріння, цукрового діабету 2-го типу, тривожних розладів та кардіоваскулярних ускладнень. Проте в реальній клінічній практиці ці багатосистемні й критично важливі кардіометаболічні ризики тривалий час залишалися недооціненими порівняно з репродуктивною дисфункцією.
Патофізіологічний профіль ПМСЯ є переважно поліендокринним і характеризується гіперандрогенією, овуляторною дисфункцією та метаболічною дисрегуляцією із залученням гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, функції надниркових залоз та периферичної інсулінорезистентності. Наукову точність нової назви та необхідність усунення термінологічних хиб старої дефініції підтверджено масштабним міжнародним опитуванням 14 360 респондентів (зокрема 10 411 пацієнтів та 3949 медичних працівників).
Інтерпретаційна обережність
Попри суттєвий концептуальний прогрес реномінації, її реальна клінічна ефективність залежатиме від уніфікації термінології на рівнях первинної медичної допомоги, ендокринології, гінекології та кардіології. Сама лише зміна назви не нівелює прогалин у протоколах скринінгу чи доступності мультидисциплінарного супроводу. Проте масштабна залученість пацієнтів та клініцистів до цього процесу закладає фундаментальну основу для системних трансформацій — від медичної освіти до модернізації клінічних настанов.
Використане джерело
- Teede H., Khomami M., Morman R. et al. (2026) Polyendocrine metabolic ovarian syndrome, the new name for polycystic ovary syndrome: a multistep global consensus process The Lancet. doi: 10.1016/S0140-6736(26)00717-8.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»
