Оцінка гігієнічного стану порожнини рота і тканин пародонта після застосування гелю для ясен, що містить витяжку перстачу згущену та розчин хлоргексидину глюконату

Вступ

Захворювання тканин пародонта є одним із основних чинників, які призводять до втрати зубів у осіб віком старше 25 років. Пародонтальна патологія, що має дистрофічно-запальну природу, значно поширена у всіх вікових групах. Уже в дитячому віці під час звернення до стоматолога в 30–80% випадках діагностують симптоми гінгівіту початкової стадії [1, 2]. З віком інтенсивність та поширеність запальної реакції в пародонті підвищуються та призводять до патологічних станів тканин, що оточують і утримують зуб (ясна, періодонтальна зв’язка, кісткова тканина). За такої ситуації багато пацієнтів скаржаться на больові відчуття в місцях пошкодження зубів.

Більшість пацієнтів на початку захворювання звертаються до лікарів переважно з приводу косметичного дефекту (ясна осідають, а зуби стають довшими). Однак як тільки запалення долає основний бар’єр — зубоясенне з’єднання, ушкоджуються підлеглі тканини, а саме періодонт та альвеолярна кістка.

Як логічне продовження гінгівіту ця форма набуває яскравіших форм у вигляді пародонтальних кишень з мік­робним скупченням. У глибині пародонтальних кишень активно розмножуються найбільш агресивні мікробні види — анаероби, спірохети, де їхні ферменти та токсини з легкістю проникають в інші частини зубо-щелепної системи [3, 4]. Зуби стають рухливими, формується захворювання пародонту, відбувається швидке руйнування опорного апарата зуба. Тому усунення місцевих симптомів запалення ясен є тим найпершим етапом, за яким має слідувати загальне комплексне лікування для покращення стану пародонта з впливом на загальний стан пацієнта.

Місцеве лікування захворювань пародонта є комплекс­ним, спрямованим на усунення запального процесу, і поєднує професійні безопераційні процедури (закритий кюретаж, ультразвукову чистку, Vector-терапію) та домашній догляд [5, 6]. Лікар проводить відповідну обробку або призначає препарати, які ефективно пригнічують активність мікроорганізмів та уповільнюють формування мікробних скупчень. Класично для цього застосовують препарати хлоргексидину біглюконату, який вважається сьогодні найбільш ефективним, різко інгібує життєдіяльність всіх мікробних скупчень, що викликають ушкодження тканин пародонта та твердих тканин зуба. Крім того, він активно пригнічує вірус герпесу, грибів, виявляє слабкий знеболювальний ефект. Недоліком цього препарату є стійкий гіркий смак, що обмежує його застосування, особливо у дітей.

У науковій літературі доволі часто відмічаються роботи, у яких доведена висока ефективність застосування в пародонтологічній практиці лікарських засобів у формі гелю, які дозволяють пролонгувати час експозиції терапевтичного агента в ділянці ураження. За рахунок тривалого впливу препарату підвищується ефективність протизапальної та антисептичної дії, відбувається стимуляція природних захисних механізмів порожнини рота. Застосування гелю для ясен, що містить хлоргексидину біглюконат, має кращі результати, оскільки дає можливість препарату довший період прицільно діяти на уражені ділянки тканин пародонта, утримуючись певний час на слизовій оболонці рота. Таким чином, додаткове включення в традиційні гігієнічні заходи гелю для ясен, що містить витяжку перстачу згущену та розчин хлоргексидину глюконату, покращує кінцевий ефект гігієнічних заходів у комплекс­ній терапії запальних хвороб пародонта, знижує інтенсивність утворення зубного нальоту, сприяє усуненню набряку ясен.

Мета роботи: оцінити гігієнічний стан порожнини рота і тканин пародонта на ранніх стадіях запального процесу у пацієнтів молодого віку після комплексного лікування з використанням гелю для ясен, що містить витяжку перстачу згущену та розчин хлоргексидину глюконату.

Об’єкт і методи дослідження

Вивчали стан порожнини рота у 32 осіб віком 20–35 років, які звернулись у стоматологічну клініку «Бунь Ю.М.» м. Львів зі скаргами на кровоточивість під час чищення зубів, почервоніння та набряк ясен. У частини пацієнтів виявлені підвищена чутливість зубів (гіперестезія) та біль від гарячого, холодного, кислого та під час жування. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих, клінічного огляду. Характер і локалізацію запальних явищ в ротовій порожнині вивчали за допомогою верифікованих парадонтологічних індексів: спрощений індекс гігієни порожнини рота Oral Hygiene Index–Simlified, Green — Vermillion, який вказує на кількість зубного нальоту (м’який бруд) та зубного каменю (твердий бруд) на зубах; гінгівальний індекс РМА — простий медичний тест для визначення запалення ясен (діагностує гінгівіт); індекс кровоточивості ясен (ІКр), який демонструє, наскільки сильно кровоточать ясна, та комплексним пародонтальним індексом КПІ для оцінки стану ясен і тканин навколо зуба. Дані заносили в індивідуальні амбулаторні карти пацієнтів для подальшого статистичного опрацювання.

Результати та їх обговорення

Під час обстеження ротової порожнини в більшості пацієнтів відзначали погану гігієну. В усіх 100% пацієнтів виявлена значна кількість м’якого назубного нальоту білого чи жовтого кольору. Над’ясенні та під’ясенні мінералізовані нашарування наявні у 21 особи. Клінічно у пацієнтів відмічали набряк та ціаноз ясен, міжзубні сосочки не прилягали щільно до зубів, під час зондування кровоточили та були болючими. У 20 осіб середній показник індексу гігієни становив 2,9±0,1. Додатково у 6 (18,75%) осіб виявлено патологічне стирання зубів; гіперестезія твердих тканин мала місце у 5 (15,6%) осіб. Згідно з отриманими показниками, під час обстеження виявлено хронічний катаральний гінгівіт у 25 (78,1%) осіб. Діагностовано хронічний генералізований пародонтит з клінічними ознаками: опускання ясен, утворення глибоких кишень та рухливість зубів у 6 (18,75%) осіб.

Результати оцінки гігієнічного стану порожнини рота представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Оцінка гігієнічного стану тканин пародонта в обстежуваних пацієнтів до лікування

Встановлена висока частота ясенної кровотечі майже у 60% пацієнтів.

Після проведеного лікування практично у всіх пацієнтів виявили значне зменшення ознак запалення ясен, зникнення гіперемії і набряку, припинення кровоточивості ясен, особливо під час чищення зубів (табл. 2). Пацієнти здебільшого більше скарг не висували.

Таблиця 2. Оцінка гігієнічного стану тканин пародонта в обстежуваних пацієнтів після лікування

Лікування включало такі заходи: професійне видалення зубних відкладень; проведення лікування запалення ясен за допомогою гелю для ясен, що містить витяжку перстачу згущену та розчин хлоргексидину глюконату; надання пацієнту рекомендацій щодо підвищення ефективності гігієни порожнини рота в домашніх умовах. Після профілактичного чищення зубів гель наносили на ясна в ділянці зубів і міжзубних проміжків усього зубного ряду на 30 хв. Після цього рекомендували пацієнтам сполоснути ротову порожнину водою і не вживати їжі протягом 1 год. Надалі пацієнти регулярно наносили гель вдома після ретельного чищення зубів впродовж 10 днів. Далі гель рекомендували додавати до зубної пасти під час проведення традиційних гігієнічних заходів. Циклічність виконання процедур із застосування гелю становила 2–3 міс, за умови періодичного нагляду стоматолога.

Висновки

Результати досліджень дозволили удосконалити гігієнічні заходи у пацієнтів із захворюваннями пародонта. Вдосконалення традиційних гігієнічних заходів досягнуто щоденним використанням гелю для ясен, що містить витяжку перстачу згущену та розчин хлоргексидину глюконату. Після проведеного лікування індексні показники гігієнічного стану порожнини рота були в нормі у всіх пацієнтів групи зі сприятливим перебігом захворювання. Вважаємо, що для них такий метод лікування був ефективним.

Список використаної літератури

• 1. Кузенко Є.В., Романюк А.М. (2016) Запальні захворювання пародонта: патогенез та морфогенез: монографія. СумДУ, Суми, 137 с. essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45556.
• 2. Міщенко І.С., Кухта С.Й., Бунь Ю.М. Патент № 40377. Україна, МПК А61К/00. Протимікробний засіб «Парагель» для ясен. Заявка № 2000127501 від 20.12.2000; опубл.16.07.2001, бюл. № 6/2001.
• 3. Пішковці А.-М.М., Палко А.І., Рогач І.М. (2020) Наукове обґрунтування нових підходів до первинної, вторинної та третинної профілактики стоматологічних захворювань населення Закарпатської області Україна. Здоров’я нації, 3(60): 96–100. doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.208646.
• 4. Ruth D., Mahendra J., Kumar A. et al. (2020) Role of Cluster of Differentiation 163 in Diabetes-Periodontitis Interplay. Cureus, 12(6): e8523. DOI: 10.7759/cureus.8523.
• 5. Tabari Z.A., Hematzadeh S., Keshani F. (2021) IL29 expression in gingival tissues of chronic periodontitis and aggressive periodontitis patients: An immunohistochemical analysis. Dent. Res. J. (Isfahan), 18: 66. http://www.semanticscholar.org/reader/d228d4b6cc88dee30ceae3c331e1f360f878ed57.
• 6. Tabari Z.A., Keshani F., Sharbatdaran M. et al. (2018) Visfatin expression in gingival tissues of chronic periodontitis and aggressive periodontitis patients: An immunohistochemical analysis. Dent. Res. J. (Isfahan), 15(2): 104–110. doi.org/10.4103/1735-3327.226528.

Надійшла до редакції/Received: 12.05.2026

Прийнято до друку/Accepted: 18.05.2026