HINTS та більше: покращення діагностики гострого вестибулярного синдрому у відділенні невідкладної допомоги

13 лютого 2026
103
УДК:  616.28-008.55
Резюме

Гострий вестибулярний синдром (ГВС) найчастіше проявляється у вигляді гострої однобічної вестибулопатії (ГОВП) / вестибулярного нейроніту, але може бути спричинений ішемічним інсультом у задньому басейні циркуляції, крововиливом або іншим ураженням структур задньої черепної ямки (розсіяний склероз тощо). Використання тесту Head Impulse, Nystagmus, Test of Skew (HINTS) не завжди є надійним маркером верифікації ГВС центрального генезу. Останні дані свідчать, що «негативний» HINTS може бути хибнонегативним у 20–30% випадків, а рання магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку (ГМ) (48–72 год) може пропустити 12–50% інсультів у задньому басейні кровопостачання. Тому постало питання пошуку додаткових клінічних маркерів для диференційної діагностики ГВС у відділенні невідкладної допомоги (НД). У статті представлено дані чутливості та специфічності проби Бабінського на асинергію для підвищення клінічної настороженості щодо ураження мозочка, а також penlight-cover-тесту (тест з ліхтариком та закриванням ока) для більш ефективного виявлення спонтанного ністагму (СН) у пацієнтів із ГВС у відділенні НД як доповнення до протоколу HINTS. Мета: удосконалити диференційну діагностику ГВС центрального та периферичного генезу шляхом використання проби Бабінського на асинергію та penlight-cover-тесту як доповнення до протоколу HINTS. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 120 пацієнтів із симптомами ГВС у відділенні НД. Проводили збір скарг, анамнезу й отоневрологічне обстеження; у разі клінічної невізуалізації СН — penlight-cover-тест. Виявлено 10 пацієнтів із доброякісним пароксизмальним позиційним запамороченням, вестибулярною мігренню та хворобою Меньєра, яких виключено з подальшого доcлідження. Далі 110 пацієнтів диференційовано за результатами протоколу HINTS. Пробу Бабінського на асинергію вважали позитивною, якщо пацієнт піднімав ноги при спробі сісти з положення лежачи зі схрещеними на грудях руками. Чутливість і специфічність тестів оцінювали відносно відеоністагмографії (VisualEyes™ 505) та МРТ ГМ, виконаної не раніше ніж через 72 год від початку симптомів. Додатково проводили отоскопію, аудіо­метрію та, за потреби, консультацію аудіолога. Результати. Серед 110 пацієнтів результати протоколу HINTS вказували на ГОВП у 85 (77,3%) і на ураження центральної нервової системи (ЦНС) у 25 (22,7%) осіб. Із 85 досліджуваних із ознаками ГОВП за HINTS-протоколом позитивна проба Бабінського на асинергію зареєстрована у 5 (5,9%) осіб; у всіх пацієнтів за даними МРТ ГМ виявлено патологію ЦНС. Із 25 осіб з центральним типом HINTS позитивний результат проби на асинергію виявлено у 20 (80%) випадках. МРТ ГМ, виконана через 72 год від початку симптомів, верифікувала патологію ЦНС у 6 із 85 пацієнтів із первинним периферичним типом HINTS. У 1 (4%) особи (серед пацієнтів із центральним типом HINTS) горизонтальний імпульсний тест голови (h-HIT), оцінений клінічно, був нормальним, що вказувало на ураження ЦНС, проте, за даними МРТ, патології не візуалізовано та діагностовано ГОВП. Чутливість HINTS-протоколу за результатами дослідження становила 80% (95% довірчий інтервал (ДІ) 65,7–94,3%), специфічність — 98,8% (95% ДІ 96,3–100%). Чутливість проби Бабінського на асинергію становила 83,3% (95% ДІ 65,5–94,5%), специфічність — 100% (95% ДІ 96,3–100%). У 21 (19,1%) пацієнта (серед 110) ністагм клінічно не візуалізовано. У 19 (90,5%) з них виявлено односпрямований СН за допомогою penlight-cover-тесту. У 21 пацієнта виявлено односпрямований СН за допомогою відеоністагмографії. Чутливість penlight-cover-тесту для виявлення односпрямованого СН відносно відеоністагмографії (VisualEyes™ 505) становила 90,5% (95% ДІ 71–99%). Висновки. Використання проби Бабінського на асинергію може бути рекомендоване як додатковий інструмент до протоколу HINTS для покращення клінічного скринінгу ГВС центрального генезу; специфічність методу становила 100%. Використання penlight-cover-тесту значно підвищує виявлення СН у відділенні НД за відсутності доступу до інструментальних методів його реєстрації. Проте актуальним залишається пошук додаткових специфічних клінічних маркерів для диференційної діагностики ГВС центрального генезу.

Вступ

У значної кількості пацієнтів, які звертаються у відділення невідкладної допомоги (НД) з приводу запаморочення, виявляють гострий вестибулярний синдром (ГВС) [1–3]. Це клінічний синдром, що виникає раптово, супроводжується обертальним запамороченням (вертиго), нудотою / блюванням, непереносимістю рухів головою, хиткою ходою, а також, як правило, спонтанним ністагмом, який може зберігатися від кількох днів до декількох тижнів [1, 4, 5]. В ургентній ситуації ключовим є розмежування периферичного вестибулярного розладу і центральної патології, зокрема інсульту в задньому басейні (ЗБ) [1, 3, 6]. Рання диференційна діагностика центрального та периферичного ГВС у відділенні НД має вирішальне значення для визначення подальшої тактики й прогнозу [2, 7].

HINTS (Head Impulse, Nystagmus, Test of Skew)-протокол є ефективним клінічним алгоритмом для диференціації центрального від периферичного ГВС й у деяких дослідженнях перевершував результати ранньої магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку (ГМ) за чутливістю у виявленні інсульту ЗБ [4, 8]. Донедавна HINTS-протокол вважали золотим стандартом у швидкій клінічній диференційній діагностиці ГВС із чутливістю тесту щодо ураження центральної нервової системи (ЦНС) до 100% та специфічністю до 96% [4, 9]. Однак останніми роками все частіше оприлюднюють дані про зниження чутливості (зі 100 до 88,3%) та специфічності (з 96 до 85,7%) HINTS-тесту при диференційній діагностиці ГВС, спричиненого ураженням структур задньої черепної ямки (ЗЧЯ) [7]. Повідомляється, що до 20–30% випадків результат HINTS-тесту може бути хибнонегативним. Крім того, рання МРТ ГМ, виконана в перші 48–72 год від початку симптомів ГВС, іноді не здатна виявити дрібні ішемічні вогнища у ЗБ; за даними різних досліджень — 12–50% пропущених випадків [7, 10]. Тому актуальним є пошук додаткових клінічних маркерів, здатних підвищити точність скринінгу пацієнтів із ГВС центрального генезу у відділенні НД [7, 8, 11].

Одним із ключових клінічних синдромів, що підвищують діагностичну точність скринінгу пацієнтів із ГВС центрального генезу, є атаксія [12, 13]. Атаксія / дисметрія кінцівок є специфічною ознакою ураження ЦНС та важливим орієнтиром у диференційній діагностиці ГВС [14]. Натомість атаксія тулуба може бути пов’язана як із ураженням ЦНС, так із патологією внутрішнього вуха. Відомо, що помірна чи виражена атаксія / постуральна нестійкість — предиктор ураження ЦНС, оскільки при гострій однобічній вестибулопатії (ГОВП) атаксія, як правило, легка [4, 13].

Однак перевірити атаксію тулуба у осіб із ГВС у перші дні захворювання складно. Через виражене обертальне запаморочення, нудоту / блювання пацієнти не здатні самостійно ходити чи виконувати пробу Ромберга [15]. Ми запропонували та оцінили діагностичну цінність проби Бабінського на асинергію у пацієнтів із ГВС у відділенні НД як доповнення до протоколу HINTS. Літературні дані щодо використання цього тесту при ГВС залишаються обмеженими і представлені лише поодинокими публікаціями [13, 15].

Тест на асинергію Бабінського — це неврологічна проба для виявлення мозочкової дискоординації складних рухів (асинергії): пацієнт лежить на спині зі схрещеними на грудях руками та намагається сісти. При ураженні мозочка пацієнт сідає, піднявши ноги, або піднімає їх вище рівня тулуба внаслідок порушення синергічної роботи м’язів живота та стегон — проба вважається позитивною [15] (рис. 1).

Рисунок 1. Проба Бабінського на асинергію: зліва — нормальне виконання (негативний тест), справа — пацієнт при виконанні спроби сісти піднімає ноги вище тулуба (позитивний тест) [16]

Клініцисту також важливо правильно оцінювати ністагм у пацієнтів із ГВС. Якщо ністагм різноспрямований (швидкий компонент змінює напрямок), це є ознакою ураження ЦНС та відповідає погляд-індукованому ністагму. При спонтанному ністагмі (СН) швидкий компонент спрямований в один бік — цей варіант частіше пов’язаний з ураженням внутрішнього вуха. Проте СН не завжди має периферичне походження [17]. При ішемічному інсульті (ІІ) у басейні передньої або задньої нижньої мозочкової артерії, або інших захворюваннях ЗЧЯ, коли вогнища локалізуються у вестибулоцеребелумі, дорсолатеральних відділах стовбура або ніжках мозочка, ністагм може мати характеристики СН і імітувати ГОВП при ГВС [1, 13, 14]. Для точнішої диференціації центрального та периферичного генезу необхідно порівнювати характеристики ністагму за наявності та за відсутності фіксації погляду. Периферичний (локалізація — внутрішнє вухо) СН пригнічується фіксацією та посилюється без неї, тоді як центральний ністагм менш залежний від фіксації. Тому важливо використовувати пристрої, які дозволяють усунути фіксацію погляду для виявлення СН, — окуляри Френзеля або відеоністагмографію. Однак через високу вартість та обмежену доступність цих пристроїв у багатьох закладах варто використовувати прості клінічні засоби для скринінгу пацієнтів із ГВС у відділенні НД [7, 9].

У літературі висвітлено ефективність penlight-cover-тесту (тест із ліхтариком та закриванням ока). Пацієнт прикриває одне око рукою, інше око дослідник засліплює джерелом світла (наприклад ліхтариком смартфона), усуваючи фіксацію погляду, та спостерігає за появою або зміною СН [18].

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 120 пацієнтів (70 жінок та 50 чоловіків) із середнім віком 51 (18–84) рік із симптомами ГВС у відділенні НД.

На 1-му етапі у хворих проведено збір скарг та анамнезу хвороби, а також клінічне отоневрологічне обстеження. Також виконано penlight-cover-тест з використанням ліхтарика у смартфоні для виявлення СН у випадках, коли при рутинному клінічному спостереженні ністагм не виявляли: пацієнт закриває рукою одне око, зіницю іншого ока дослідник засліплює світлом ліхтарика для усунення фіксації погляду (рис. 2). На підставі отриманих даних 10 осіб виключено із подальшого спостереження, оскільки у них діагностовано доброякісне пароксизимальне позиційне запаморочення (ДППЗ), вестибулярну мігрень (ВМ) та хворобу Меньєра, а не істинний ГВС.

Рисунок 2. Penlight-cover-тест

На 2-му етапі обстежено 110 хворих із симптомами ГВС за протоколом HINTS. На основі даних HINTS-тесту на 3-му етапі використовували пробу Бабінського на асинергію: тест вважали позитивним, якщо пацієнт у положенні лежачи зі схрещеними на грудях руками не міг самостійно сісти.

На 4-му етапі оцінювали чутливість та специфічність проби Бабінського на асинергію та penlight-cover-тесту з верифікацією результатів за даними відеоністагмографії (VisualEyes™ 505) і МРТ ГМ, виконаної через 72 год від початку симптомів ГВС. Додатково виконували отоскопію, аудіометрію та, за потреби, консультацію аудіолога.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено за допомогою MS Excel 2013 та програмного середо­вища статистичних розрахунків «IBM SPSS Statistics 26.0» Для оцінки діагностичної ефективності проби Бабінського на асинергію та протоколу HINTS у виявленні патології ЦНС проведено ROC-аналіз (Receiver Operating Characteristic). Еталонним методом верифікації ураження ЦНС вважали результати МРТ ГМ, виконаної не раніше ніж через 72 год від початку симптомів.

Результати

На підставі отриманих даних у 4 (3,3%) пацієнтів (серед 120 осіб) встановлено ДППЗ внаслідок каналолітіазу латерального півколового каналу (ністагм виявився псевдоспонтанним). У 1 (0,8%) пацієнта діагностовано хворобу Меньєра, та у 5 (4,2%) осіб — ВМ. Ці пацієнти виключені із подальшого спостереження.

За результатами HINTS, у 85 (77,3%) із 110 пацієнтів тест вказував на ГОВП, у 25 (22,7%)  — на ураження ЦНС. МРТ ГМ виконане не раніше ніж через 72 год від початку симптомів у пацієнтів із підозрою на ГОВП і у 6 (7,1%) осіб верифікувало патологію ЦНС: у 2 (7,8%) — ІІ у стовбурі ГМ, у 2 (7,8%) — ІІ у мозочку, у 1 (2,9%) пацієнта — розсіяний склероз (РС) та у 1 (2,9%)  — пухлину мозочка. Серед 25 пацієнтів із ознаками центрального ГВС за HINTS після проведення МРТ ГМ, виконаної не раніше ніж через 72 год після виникнення симптомів, у 24 (96%) осіб підтверджено патологію ЦНС: у 23 (92%) пацієнтів — ІІ, у 1 (4%) — РС. У 1 (4%) особи із групи з HINTS центрального типу імпульсний тест голови (h-HIT), оцінений клінічно, був нормальним, що вказувало на можливе ураження ЦНС. Проте, за даними МРТ ГМ, патологію не візуалізовано та діагностовано ГОВП. Чутливість HINTS-тесту в нашому дослідженні становила 80% (95% довірчий інтервал (ДІ) 65,7–94,3%), специфічність — 98,8% (95% ДІ 96,3–100%).

Серед 85 пацієнтів із ГОВП за протоколом HINTS проба Бабінського на асинергію була позитивною у 5 (5,9%) осіб, що вказувало на ймовірне ураження структур ЗЧЯ. В усіх 5 пацієнтів за результатами МРТ ГМ виявлено патологію ЦНС. Із 25 пацієнтів із центральним типом HINTS позитивний результат проби на асинергію зареєстровано у 20 (80%). Чутливість проби Бабінського на асинергію становила 83,3% (95% ДІ 65,5–94,5%), специфічність — 100% (95% ДІ 96,3–100%).

За результатами ROC-аналізу результат проби Бабінського на асинергію продемонстрував вищу дискримінаційну здатність щодо виявлення патології ЦНС порівняно з протоколом HINTS (рис. 3).

Рисунок 3. ROC-криві проби Бабінського на асинергію та протоколу HINTS у діагностиці ураження ЦНС у пацієнтів із ГВС

Площа під кривою (AUC) для проби Бабінського становила 0,917, що відповідає відмінній діагностичній точності, для HINTS — 0,894, що відповідає дуже високій діагностичній точності.

У 21 (19,1%) пацієнта (серед 110) ністагм не візуалізували під час рутинного неврологічного огляду. У 19 (90,5%) з них виявлено односпрямований СН за допомогою penlight-cover-тесту. В усіх цих пацієнтів (n=21) візуалізовано односпрямований СН за допомогою відеоністагмографії. Чутливість penlight‑cover-тесту щодо виявлення односпрямованого СН порівняно з відеоністагмографією (VisualEyes™ 505) становила 90,5% (95% ДІ 71–99%) (рис. 4).

Рисунок 4. Порівняльна чутливість діагностичних тестів, %

З огляду на отримані результати, доцільно запропонувати покроковий алгоритм діагностики пацієнта із симптомами ГВС у відділенні НД: пацієнт із симптомами ГВС → HINTS → Penlight-cover-тест (за відсутності СН) → проба Бабінського на асинергію → МРТ ГМ (не раніше ніж через 72 год за клінічної невизначеності щодо центрального генезу симптомів).

Обговорення

Наше дослідження демонструє, що включення проби Бабінського на асинергію до протоколу HINTS підвищує ефективність виявлення пацієнтів із центральним генезом ГВС. У досліджуваній вибірці тест характеризувався високою специфічністю: в усіх випадках позитивного результату асинергії ураження ЦНС верифіковано за даними МРТ ГМ. Це дозволяє розглядати пробу Бабінського на асинергію як корисний скринінговий інструмент для підвищення клінічної настороженості у відділеннях НД та як «червоний прапорець» у разі псевдонейроніту за HINTS-протоколом.

Penlight‑cover-тест продемонстрував високу чутливість у виявленні СН у випадках, коли його не вдавалося виявити під час рутинного клінічного огляду. Це забезпечує клініцисту простий, доступний і недорогий метод підвищення частоти виявлення СН у пацієнтів із ГВС та допов­нює інформацію, необхідну для коректного виконання протоколу HINTS у відділенні НД.

Клінічне значення

У відділенні НД, де час на ухвалення клінічних рішень обмежений, а доступ до високоспеціалізованих методів обстеження (відеоністагмографія, рання МРТ ГМ) може бути утруднений, впровадження стандартизованого виконання penlight‑cover-тесту та проби Бабінського на асинергію здатне підвищити чутливість клінічного обстеження та сприяти своєчасній ідентифікації пацієнтів, які потребують невідкладної нейрорадіологічної діагностики чи ендоваскулярного втручання. Попередні дослідження вказують на високу діагностичну точність протоколу HINTS за умови виконання досвідченими клініцистами, яка інколи може перевищувати інформативність ранньої МРТ ГМ. Проте повідомлялося й про хибнонегативні результати HINTS у частини пацієнтів [7]. Отримані нами результати узгоджуються з цими спостереженнями і демонструють, що використання простих додаткових клінічних тестів здатне зменшити кількість пропущених центральних уражень при ГВС.

Обмеження дослідження

Відсутність засліплення даних та відносно невелика вибірка обмежують узагальнення результатів.

Висновки

1. Включення проби Бабінського на асинергію до протоколу HINTS підвищує ефективність виявлення центральних причин ГВС у відділенні НД; у досліджуваній когорті тест продемонстрував специфічність 100%.

2. Penlight-cover-тест є простим і чутливим методом виявлення СН у випадках його клінічної невізуалізації та може слугувати корисним доповненням до первинного клінічного обстеження.

3. Для підтвердження отриманих результатів і стандартизації методик необхідні масштабні проспективні мультицентрові дослідження.

Конфлікт інтересів

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Етичні стандарти дослідження

Дослідження проводили відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження».

Інформована згода

Усі пацієнти добровільно надали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Доступність даних

Дані, які підтверджують висновки цього дослідження, доступні у автора-кореспондента за запитом.

Інформація про фінансування

Дослідження не отримало жодного гранту від фінансових установ у державному, комерційному чи некомерційному секторах.

Участь авторів у підготовці статті

Концепція та дизайн дослідження — Н.В. Романюк, В.А. Гриб: збір, опрацювання матеріалу — Н.В. Романюк; написання тексту — Н.В. Романюк; критичний перегляд — В.А. Гриб.

Список використаної літератури

  • 1. Романюк Н.В., Гриб В.А. (2024) Диференційна діагностика гострого вестибулярного синдрому. Укр. неврол. журн., 4: 40–45. doi.org/10.30978/UNJ2024-4-40.
  • 2. Atzema C.L., Grewal K., Lu H. et al. (2016) Outcomes among patients discharged from the emergency department with a diagnosis of peripheral vertigo. Ann. Neurol., 79: 32–41.
  • 3. Edlow J.A., Carpenter C., Akhter M. et al. (2023) Guidelines for reasonable and appropriate care in the emergency department 3 (GRACE 3): Acute dizziness and vertigo in the emergency department. Acad. Emerg. Med., 30(5): 442–486. doi: 10.1111/acem.14728.
  • 4. Kattah J.C., Talkad A.V., Wang D.Z. et al. (2009) HINTS to diagnose stroke in the acute vestibular syndrome: three-step bedside oculomotor examination more sensitive than early MRI diffusion-weighted imaging. Stroke, 40: 3504–3510.
  • 5. Strupp M., Bisdorff A., Furman J. et al. (2022) Acute unilateral vestibulopathy/vestibular neuritis: Diagnostic criteria. Consensus document of the committee for the classification of vestibular disorders of the Bárány Society. J. Vestibular. Res., 32: 389–406.
  • 6. Kerber K.A., Brown D.L., Lisabeth L.D. et al. (2006) Stroke among patients with dizziness, vertigo, and imbalance in the emergency department: a population-based study. Stroke, 37: 2484–2487.
  • 7. Dmitriew C., Regis A., Bodunde O. et al. (2021) Diagnostic Accuracy of the HINTS Exam in an Emergency Department: A Retrospective Chart Review. Acad. Emerg. Med., 28(4): 387–393. doi.org/10.1111/acem.14171.
  • 8. Smiley K., Jay Yoo M., Long B. (2024) Are the HINTS and HINTS Plus Examinations Accurate for Identifying a Central Cause of Acute Vestibular Syndrome? Systematic Review Snapshot. Annals of Emergency Med., 84(1): 60–62. doi.org/10.1016/j.annemergmed.2024.01.027.
  • 9. Gerlier C., Hoarau M., Fels A. et al. (2021) Differentiating central from peripheral causes of acute vertigo in an emergency setting with the HINTS, STANDING, and ABCD2 tests: a diagnostic cohort study. Acad. Emerg. Med., 28: 1368–1378.
  • 10. Byun H., Chung J.H., Lee S.H. et al. (2018) Clinical value of 4-hour delayed gadolinium-Enhanced 3D FLAIR MR Images in Acute Vestibular Neuritis. Laryngoscope, 128: 1946–1951.
  • 11. Tong D.M., Chen X.D., Wang Y.W. et al. (2020) Acute and episodic vestibular syndromes caused by ischemic stroke: predilection sites and risk factors. Retrospective Clinical Research Report. J. Int. Med. Res., 48(4): 1–12. doi.org/10.1177/0300060520918039.
  • 12. Carmona S., Martínez C., Zalazar G. et al. (2016) The Diagnostic Accuracy of Truncal Ataxia and HINTS as Cardinal Signs for Acute Vestibular Syndrome. Neurol., 7: 125. doi.org/10.3389/fneur.2016.00125.
  • 13. Simões J., Vlaminck S., Seiça R. et al. (2021) Vascular mechanisms in acute unilateral peripheral vestibulopathy: a systematic review. Acta Otorhinolaryngologica Italica, 41: 401–409. doi.org/10.14639/0392-100X-N1543.
  • 14. Kim J.S., Newman-Toker D.E., Kerber K.A. et al. (2022) Vascular vertigo and dizziness: Diagnostic criteria. Consensus document of the committee for the classification of vestibular disorders of the Bárány Society. J. Vestibular. Res., 32: 205–222.
  • 15. Kattah J.C., Martinez C., Zlatar G. et al. (2022) Role of incubitus truncal ataxia, and equivalent standing grade 3 ataxia in the diagnosis of central acute vestibular syndrome. J. Neurol. Sci., 441: 120374. doi.org/10.1016/j.jns.2022.120374.
  • 16. studfile.net/preview/21808806/page:11.
  • 17. Eggers S., Bisdorff A., Brevern M. et al. (2019) Classification of vestibular signs and examination techniques: Nystagmus and nystagmus-like movements. Consensus document of the committee for the classification of vestibular disorders of the Bárány Society. J. Vestib. Res., 29(2–3): 57–87. doi: 10.3233/VES-190658.
  • 18. Newman-Toker D.E., Sharma P., Chowdhury M. et al. (2009) Penlight-cover test: a new bedside method to unmask nystagmus. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr., 80(8): 900–903. doi.org/10.1136/jnnp.2009.174128.
Інформація про авторів:

Романюк Назарій Васильович — лікар-невролог неврологічного відділення з центром розсіяного склерозу, інсультного центру, центру діагностики неврологічної патології (кабінету вестибулярних розладів) КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», аспірант кафедри неврології та нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету, Івано-Франківськ, Україна. orcid.org/0000-0001-9404-6568

Гриб Вікторія Анатоліївна — докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри неврології та нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету, Івано-Франківськ, Україна. orcid.org/0000-0001-6111-7921

Information about authors:

Romaniuk Nazarii V. — neurologist of the neurological department with the center for multiple sclerosis, stroke center, and vestibular disorders office of the MNPE «Regional Clinical Hospital of Ivano-Frankivsk Regional Council», postgraduate student of the Department of Neurology and Neurosurgery of the Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine. orcid.org/0000-0001-9404-6568

Hryb Viktoriya A. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Neurology and Neurosurgery, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine. orcid.org/0000-0001-6111-7921

Надійшла до редакції/Received: 07.02.2026
Прийнято до друку/Accepted: 10.02.2026