Мета: оцінити ймовірність судинної етіології гострої однобічної вестибулопатії (ГОВП) у пацієнтів шляхом комплексного клініко-інструментального аналізу. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 150 пацієнтів (80 жінок та 70 чоловіків) із ГОВП. Суб’єктивну оцінку запаморочення оцінено за допомогою опитувальника «Dizziness handicap inventory», українська версія (DHI-UA 2020). Пацієнтам проведено отоневрологічне обстеження, зокрема оцінку індукованого поглядом та спонтанного ністагму за допомогою ВідеоФрензеля (VisualEyes™ 505), імпульсний тест голови, тести сакад та плавного слідкування, отоскопію, аудіометрію. Диференційну діагностику гострого вестибулярного синдрому проведено на основі клініко-неврологічного обстеження, HINTS-тесту та магнітно-резонансної томографії головного мозку. Для диференційної діагностики генезу ГОВП (запального / судинного) використовували шкалу ABCD2. Пацієнтів із ГОВП оцінено також за шкалою тривоги Гамільтона. Результати. За даними проведеного дослідження, вестибулярний нейроніт ймовірної вірусної / запальної етіології встановлено у 65 (43,3%) осіб. У 78 (52,0%) пацієнтів виявлено судинні фактори розвитку симптоматики. Так, у 49 (32,7%) осіб відмічено ішемічну хворобу серця, у 30 (20,0%) пацієнтів ГОВП виникла на фоні артеріальної гіпертензії та на початку супроводжувалася високим артеріальним тиском на рівні 170,5±10,4 мм рт. ст. У 13 (8,7%) осіб виявлено фібриляцію передсердь уперше та у 21 (14,3%) — атеросклероз екстракраніальних артерій. У 35 (23,3%) обстежуваних встановлено декілька ймовірних факторів ГОВП (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, атеросклероз екстракраніальних артерій). У 7 (4,7%) осіб причини ГОВП не виявлено. У 45 (30%) пацієнтів ризик за ABCD2 становив >4 — помірний ризик інсульту. У 48 (32%) осіб серед усіх пацієнтів із ГОВП бал за шкалою тривоги Гамільтона, оціненої на 7-й день захворювання, становив >25, що вказувало на ступінь тривожності від помірного до тяжкого. Висновки. ГОВП виникає не тільки через запальний процес, а й може бути наслідком серцево-судинних ризиків. Шкалу ABCD2 можна застосовувати для оцінки ймовірності судинного генезу ГОВП. Отримані результати доводять необхідність проведення масштабних проспективних контрольованих досліджень для уточнення судинного походження ГОВП. Визначення етіологічного чинника ГОВП слугуватиме диференційованим підходом до стратегії лікування. Іншим вірогідним чинником ризику розвитку ГОВП може бути тривога.