Особливості ліпідного спектра крові у чоловіків при артеріальній гіпертензії з ожирінням залежно від рівня фізичної активності

27 листопада 2025
161
УДК:  616.12-008.331.1+613.25:796/799]-055,1-074:577.115
Резюме

Мета: встановити особливості ліпідного спектра крові у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з ожирінням залежно від рівня фізичної активності.

Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включено 124 чоловіків з есенціальною АГ ІІ стадії із надмірною масою тіла або ожирінням, середній вік 43,7 (10,7) року, середня тривалість АГ 6,08 (7,87) року. Проведено розподіл пацієнтів на 3 групи залежно від рівня фізичної активності в анамнезі та на момент обстеження. У 1-шу групу увійшли 40 (32,3%) чоловіків середнього віку 46,6 (12,4) року, які в минулому займалися спортом та в теперішній час мають регулярну фізичну активність. У 2-гу групу — 54 (43,5%) чоловіки середнього віку 43,0 (9,8) року, які займалися фізичними вправами лише в минулому, 3-тю групу становили 30 (24,2%) чоловіків середнього віку 41,1 (8,9) року, які раніше не мали та зараз не мають регулярної фізичної активності. Усім пацієнтам проведені клініко-лабораторне та інструментальне обстеження згідно з клінічною настановою, заснованою на доказах, «Артеріальна гіпертензія» 2024 р.

Результати. При проведенні стратифікації кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE2 встановлено, що усі обстежені незалежно від фізичної активності відповідають категорії дуже високого ризику. Проведений факторіальний дисперсійний аналіз ANOVA для кількісної оцінки ступеня впливу окремо фізичної активності, індексу маси тіла (ІМТ) та їх поєднаного впливу на зміни показників ліпідного профілю продемонстрував, що зниження інтенсивності фізичної активності здебільшого позначається на зниженні холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), а збільшення маси тіла суттєво впливає на підвищення рівня тригліцеридів. Ступінь сумарного впливу зниження фізичної активності із збільшенням ІМТ на погіршення характеристик ліпідограми суттєво підвищився.

Висновки. Отримані результати свідчать про особливу роль впливу збільшеного ІМТ та гіподинамії на патологічні зміни ліпідного спектра крові у пацієнтів при АГ з ожирінням залежно від фізичної активності. За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу (Factorial ANOVA) з високим рівнем вірогідності фізична активність пов’язана з підвищенням рівня ХС ЛПВЩ — як «антиатеросклеротичного» компонента ліпідного профілю, натомість зростання ІМТ значно впливало на підвищення рівня тригліцеридів, що має «проатеросклеротичний» вплив.

Вступ

Артеріальна гіпертензія (АГ) на сьогодні залишається однією з основних проблем сучасної медицини та суспільства загалом [1]. Малорухливий спосіб життя або низька фізична активність разом з метаболічними розладами є одними із факторів ризику появи підвищеного артеріального тиску (АТ) та розвитку АГ як хвороби [2].

Для профілактики та лікування АГ регулярна фізична активність є однією зі стратегій управління способом життя [3]. Підвищений АТ відмічають рідше серед фізично активного населення, але спортсмени також не захищені від ризику розвитку АГ [4].

Надмірна маса тіла та ожиріння є глобальною епідемією сучасності [5]. У людей з регулярною фізичною активністю негативний енергетичний баланс призводить до ожиріння [6] з подальшим включенням кардіометаболічного континууму та підвищенням серцево-судинного ризику [7].

Кардіометаболічні порушення, особливо інсулінорезистентність, глюкозотолерантність, дисліпідемія та ожиріння, які поширені серед пацієнтів з АГ, належать до чинників ризику, а також прискорюють темпи старіння [8–11].

За даними G. Di Gioia та співавторів (2024), поширеність дисліпідемії серед спортсменів становить 19,2% у загальній популяції [12]. У той самий час залишається недостатньо розпізнаним ризик розвитку дисліпідемії серед вже відомих кардіоваскурярних факторів ризику у людей з регулярним фізичним навантаженням [13]. Європейська асоціація з превентивної кардіології (European Association for Palliative Care — EAPC) Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) у вересні 2025 р. запропонувала для обговорення новий інструмент стратифікації ризику — Шкалу ліпідного ризику спортсмена (Lipid Athlete Score) у зв’язку з прогалинами в сучасних дослідженнях, для кращого виявлення спортсменів з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань у майбутньому та встановила майбутні напрямки, підкреслюючи важливість індивідуальних, що ґрунтуються на доказах, підходів для збереження серцево-судинного здоров’я та спортивного довголіття в цій унікальній популяції [13].

Мета дослідження: встановити особливості ліпідного спектра крові у хворих на АГ з ожирінням залежно від рівня фізичної активності.

Об’єкт і методи дослідження

У дослідження включено 124 чоловіків з есенціальною АГ ІІ стадії із надмірною масою тіла або ожирінням, середнім віком 43,7 (10,7) року, з середньою тривалістю АГ 6,08 (7,87) року. Для досягнення мети проведено розподіл пацієнтів на три групи залежно від фізичної активності.

Згідно зі спеціально розробленим протоколом дослідження, проведено обов’язкове клініко-лабораторне обстеження для пацієнтів з АГ [14, 15], а також згідно з рекомендаціями ESC щодо спортивної кардіології та фізичних вправ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (2020 р.) [16] проведено анкетування для встановлення особливостей анамнезу фізичної активності (ФА).

У 1-шу групу увійшли 40 (32,3%) чоловіків середнім віком 46,6 (12,4) року, які в минулому займалися фізичними вправами та в теперішній час мають регулярну фізичну активність. У 2-гу групу увійшли 54 (43,5%) чоловіки середнім віком 43,0 (9,8) року, які мали регулярну фізичну активність лише в минулому, 3-тю групу становили 30 (24,2%) чоловіків середнім віком 41,1 (8,9) року, які раніше не мали та зараз не мають регулярної фізичної активності. Вік пацієнтів 1-ї групи був на 5 років більшим, ніж у 3-й групі (р<0,05).

При вивченні особливостей анамнезу ФА визначено, що за віком початку фізичної активності пацієнти 1-ї та 2-ї груп дослідження були зіставними (р>0,05). Стаж регулярних занять ФА в 1-й групі був на 10,5 року більшим, ніж у 2-й групі (р<0,05). За ступенем інтенсивності та переважним компонентом фізичних вправ, а також варіантами метаболічного режиму тренувань пацієнти 1-ї та 2-ї груп були зіставними. За класифікацією ФА з урахуванням мінімального обсягу часу фізичної активності на тиждень [17] визначено, що пацієнти 1-ї групи відповідають категорії спортсменів-змагальників, 2-ї групи — категорії спортсменів-аматорів.

При аналізі ФА в теперішній час встановлено, що за кількістю годин ФА за тиждень та кількістю годин, витрачених на ходьбу пішки протягом доби, пацієнти в 1-й та 2-й групах були статистично зіставними (р>0,05). Кількість годин, проведених за добу сидячи, була більшою у пацієнтів 2-ї групи (р<0,05). У пацієнтів 3-ї групи при визначенні рівня ФА встановлена гіподинамія.

Відповідно за групами за віком початку АГ (37,7 (12,5); 36,8 (10,4); 37,1 (8,8) року), тривалістю АГ (4,0 (1,0; 10,0); 5,0 (1,0; 10,0); 2,0 (0,08; 5,0) року), обтяженою спадковістю щодо АГ (26 (65,0%); 42 (77,8%); 21 (70,0%)), індексом маси тіла (ІМТ) (30,1 (4,4); 32,1 (6,1); 30,5 (4,0) кг/м2) пацієнти у групах були зіставними (р>0,05).

Показники офісного систолічного АТ (135,6 (14,1); 139,4 (19,1); 144,4 (18,9) мм рт. ст. по групах відповідно), діастолічного АТ (81,9 (10,1); 86,6 (13,6); 89,3 (14,0) мм рт. ст. по групах відповідно) та частоти серцевих скорочень (65,6 (10,8); 68,7 (12,4); 73,5 (11,3) уд./хв по групах відповідно) визначені достовірно вищими у пацієнтів 3-ї групи порівняно з 1-ю групою (р<0,05).

За даними ехокардіографії, у пацієнтів трьох груп за середнім рівнем індексу маси міокарда лівого шлуночка встановлено гіпертрофію лівого шлуночка, яка була найбільшою в 1-й групі — 145,9 (27,3) г/м2, 130,9 (31,1) та 136,9 (32,8) г/м2 в 2-й та 3-й групах відповідно, з достовірною різницею між 1-ю та 2-ю групами (р<0,05). У той самий час при індексації маси міокарда лівого шлуночка до зросту (65,0 (13,1); 59,1 (18,7); 61,6 (15,2) г/м2 відповідно по групах) пацієнти усіх трьох груп дослідження були зіставними за ступенем гіпертрофії лівого шлуночка (р>0,05).

Критеріями виключення із дослідження були жіноча стать, симптоматичні форми АГ, інфаркт міокарда, інсульт, наявність клінічних ознак ішемічної хвороби серця, серцева недостатність (стадія D, ІІІ–ІV функціональних класів за функціональною класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA) з фракцією викиду <40%), атеросклероз судин нижніх кінцівок, цук­ровий діабет, хронічна хвороба нирок з розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації <60 мл/хв/1,73 м2, вроджені та набуті вади серця, а також порушення серцевого ритму, онкологічні захворювання, обструктивні захворювання дихальної системи, психічні розлади. Жоден з пацієнтів на момент включення в дослідження не приймав регулярно антигіпертензивну терапію та статинотерапію.

Дослідження проведено відповідно до основних біо­етичних норм Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про медичні принципи проведення науково-методичних досліджень з поправками (2000 р., з поправками 2008 р.) згідно з правилами ІСН/GCP, Конвенції Ради Європи з прав людини і біомедицини (1997 р.), а також чинного законодавства України.

Для досягнення поставленої мети усім пацієнтам проведено визначення показників ліпідного спектра крові: холестерин (ХС) ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ). Показники ліпідограми використовували для визначення категорії серцево-судинного ризику, встановлені Рекомендаціями ESC з профілактики серцево-судинних захворювань 2021 р. [18].

Статистичну обробку даних проводили з використанням методів описової та аналітичної біостатистики [19, 20]. Центральні тенденції нормально розподілених змінних описували як середнє арифметичне та стандартне відхилення (М (SD), в інших випадках — як медіану (Ме) та квартилі (25%; 75%)). Категорійні змінні представлено у вигляді абсолютної кількості пацієнтів (n) та відносних величин (%) [21].

Для оцінки вірогідності відмінностей кількісних змінних між двома незалежними групами за умови нормального розподілу використовували t-критерій Стьюдента, в інших випадках — U критерій Манна — Уїтні. При множинних порівняннях незалежних груп, відповідно до закону розподілу, використовували параметричний дисперсійний аналіз ANOVA (pF) та непараметричний аналіз Краскела — Уоліса (pH), а при подальшому парному порівнянні враховували поправки Бонфероні та Холма. Порівняння категорійних даних між групами дослідження проводили за критерієм χ2 Пірсона [21, 22].

Взаємозв’язки між окремими ознаками оцінювали за результатами кореляційного аналізу з розрахунком коефіцієнтів лінійної кореляції Пірсона (r) та рангової кореляції Спірмена (rs). Для кількісної оцінки впливу двох факторів (ФА та ІМТ) на досліджувану ознаку виконували багатофакторний дисперсійний аналіз Factorial ANOVA з розрахунком коефіцієнта множинної кореляції (R), а також К2 — коефіцієнта детермінації. Результати вважали статистично значущими при р≤0,05, статистичну тенденцію відзначали при 0,05<p<0,1 [23].

Результати

Результати проведеного лабораторного дослідження представлено в табл. 1. Середнє значення загального ХС в групах дослідження було статистично зіставним у пацієнтів усіх груп (р>0,05).

Таблиця 1. Показники лабораторного дослідження у групах обстежених (М (SD) або Ме (25%; 75%))

Показник, од. вимірювання 1-ша група(n=40) 2-га група(n=54) 3-тя група(n=30) Відмінності між групами в цілому*
Загальний ХС, ммоль/л 5,51 (1,10) 5,84 (1,32) 5,44 (1,14) pF=0,417
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,37 (0,97) 3,89 (1,44) 3,64 (0,85) pF=0,252
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,38 (0,24) р2, 3 1,20 (0,28) р1 1,16 (0,28) р1 pF=0,012
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,77 (0,44; 0,91) 0,85 (0,64; 1,21) 0,80 (0,65; 1,12) pН=0,529
ТГ, ммоль/л 1,18 (0,97; 1,56) р2, 3 1,63 (1,15; 2,46) р1 1,73 (1,20; 2,30) р1 pН=0,028
*Рівень значущості відмінностей між групами / підгрупами в цілому за дисперсійним аналізом ANOVA (pF) або Краскела — Уоліса (рН); р1, 2, 3 — вірогідні відмінності (р<0,05) між відповідними групами (1-ю, 2-ю, 3-ю).

За рівнем ХС ЛПНЩ групи були зіставними (р>0,05), але звертає на себе увагу найнижчий рівень ХС ЛПНЩ в 1-й групі порівняно з 2-ю та 3-ю групами. Аналогічна картина за групами виявлена за рівнем ХС ЛПДНЩ.

Визначений середній рівень ХС ЛПВЩ був найвищим в 1-й групі та статистично вірогідним порівняно з 2-ю та 3-ю групами (р<0,05).

Рівень ТГ за медіаною в 3-й групі перевищував статистично вірогідно показник в 1-й та 2-й групах (р<0,05).

Усім пацієнтам проведено визначення стратифікації ризику розвитку серцево-судинних подій за шкалою SCORE2 (HEARTSCORE calculator online). За групами показник SCORE2 становив відповідно: 13,71 (6,43)%, 12,94 (6,04)% та 13,63 (6,95)% (р>0,05), що відповідає категорії дуже високого ризику у всіх обстежених, незалежно від ФА.

Проведений факторіальний дисперсійний аналіз ANOVA (FACTORIAL ANOVA) для кількісної оцінки ступеня впливу окремо фізичної активності, ІМТ та їх поєднаного впливу на зміни показників ліпідного профілю представлено в табл. 2.

Таблиця 2. Результати факторіального дисперсійного аналізу ANOVA оцінки впливу фізичної активності та ІМТ на зміни показників лабораторних досліджень

Показник Ступінь впливу фактора, К2 (%), р Коефіцієнт множинної кореляції
Фізична активність ІМТ Взаємодія факторів Сумарний вплив R p
Загальний ХС, ммоль/л 1,5 р>0,05 0,0 р>0,05 4,0 р>0,05 5,5 р>0,05 0,23 >0,05
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 1,7 р>0,05 0,7 р>0,05 6,9 р>0,05 9,3 р>0,05 0,31 >0,05
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 8,5 р<0,05 2,1 р>0,05 3,8 р>0,05 14,4 р<0,05 0,38 <0,05
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 3,4 р>0,05 2,3 р>0,05 1,7 р>0,05 7,4 р>0,05 0,27 >0,05
ТГ, ммоль/л 7,0 р>0,05 8,7 р<0,01 3,5 р>0,05 19,2 р<0,01 0,44 <0,01

Встановлено, що зниження інтенсивності ФА здебільшого позначається на погіршенні показників ХС ЛПВЩ (К2=8,5%; p<0,05). Збільшення маси тіла суттєво впливає на підвищення рівня ТГ (К2=8,7%; p<0,05).

Ступінь сумарного впливу зниження ФА із збільшенням ІМТ на погіршення характеристик ліпідограми суттєво підвищився. Так, сумарний вплив на зниження рівня ХС ЛПВЩ встановлено за К2=14,4% (p<0,05) із коефіцієнтом множинної кореляції R=0,38 (р<0,05) та на зростання ТГ — К2=19,2%; p<0,001 із коефіцієнтом множинної кореляції R=0,44 (р<0,01).

Висновки

У чоловіків при АГ з ожирінням, незалежно від ФА, встановлений дуже високий кардіоваскулярний ризик за шкалою SCORE2.

Отримані результати свідчать про особливу роль впливу підвищеного ІМТ та гіподинамії на патологічні зміни ліпідного спектра крові у пацієнтів при АГ з ожирінням залежно від ФА. За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу (Factorial ANOVA) з високим рівнем вірогідності ФА пов’язана з підвищенням рівня ХС ЛПВЩ — як «антиатеросклеротичного» компонента ліпідного профілю, натомість зростання ІМТ значно впливало на підвищення рівня ТГ, що має «проатеросклеротичний» вплив.

Перспективи подальших досліджень

Перспективним вважаємо подальше вивчення інших факторів кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями залежно від особливостей ФА.

Конфлікт інтересів

Автори статті заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список використаної літератури

  • 1. First WHO report details devastating impact of hypertension and ways to stop i]. http://www.who.int/news/item/19-09-2023-first-who- report-details-devastating-impact-of-hypertension-and-ways-to-stop-it.
  • 2. Mancia G., Kreutz R., Brunström M. et al. (2023) 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J. Hypertens., 41(12): 1874–2071.
  • 3. McEvoy J.W., McCarthy C.P., Bruno R.M. et al. (2024) 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension: Developed by the task force on the management of elevated blood pressure and hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and endorsed by the European Society of Endocrinology (ESE) and the European Stroke Organisation (ESO). Eur. Heart J., 45(38): 3912–4018.
  • 4. Schweiger V., Niederseer D., Schmied C. et al. (2021) Athletes and Hypertension. Curr. Cardiol. Rep., 23(12): 1–11.
  • 5. Ng M., Gakidou E., Lo J. et al. (2025) Global, regional, and national prevalence of adult overweight and obesity, 1990–2021, with forecasts to 2050: a forecasting study for the Global Burden of Disease Study 2021. The Lancet, 405(10481): 813–838.
  • 6. Yao P.L., Laurencelle L., Trudeau F. (2020) Former athletes’ lifestyle and self- definition changes after retirement from sports. J. Sport Health Sci., 9(4): 376–383.
  • 7. Lincoln A.E., Vogel R.A., Allen T.W. et al. (2018) Risk and Causes of Death among Former National Football League Players (1986–2012). Medicine & Science in Sports & Exercise, 50(3): 486–493.
  • 8. Kolesnikova O., Radchenko A., Zaprovalna O. et al. (2023) Impact of stress factors on ukrainian war victims in the country and abroad. SJPU, 59(4): 229–242.
  • 9. Melzer D., Pilling L.C., Ferrucci L. (2020) The genetics of human ageing. Nat. Rev. Genet., 21(2): 88–101.
  • 10. Radchenko A.O., Kolesnikova O.V. (2022) Evaluation of metabolic disorders and aging rates depending on SIRT1 polymorphism in patients with arterial hypertension and subclinical hypothyroidism. Med. perspekt., 27(4): 95–99.
  • 11. Climstein M., Walsh J., DeBeliso M. et al. (2023) Resting Blood Pressure in Master Athletes: Immune from Hypertension? Sports, 11(4): 85.
  • 12. G.Di Gioia V. Maestrini S., Monosilio E. Lemme et al. (2024) Effects of dyslipidemia on endothelial morpho-functional parameters in a cohort of elite athletes practicing different sporting disciplines. Eur. J. Prevent. Cardiol., 31 (Suppl. 1): zwae175.358. doi.org/10.1093/eurjpc/zwae175.358.
  • 13. Celeski M., Lavisci P., Bernardo Loddo E. et al. (2025) Fit but not immune from the risk: the hidden burden of dyslipidemia in elite athletes. Eur. J. Prevent. Cardiol., zwaf607. doi.org/10.1093/eurjpc/zwaf607.
  • 14. Клінічна настанова, заснована на доказах, «Артеріальна гіпертензія» 2024 р. http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/kn_2024_ag.pdf.
  • 15. Наказ МОЗ України від 12.09.2024 р. № 1581 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)». http://www.dec.gov.ua/wp- content/uploads/2024/09/ykpmd_1581_12092024_dod.pdf.
  • 16. Pelliccia A., Sharma S., Gati S. et al. (2021) 2020 ESC Guidelines on sports cardiology and exercise in patients with cardiovascular disease. Eur. Heart J., 42(1): 17–96.
  • 17. McKinney J., Velghe J., Fee J. et al. (2019) Defining Athletes and Exercisers. Am. J. Cardiol., 123(3): 532–535.
  • 18. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M. et al. (2021) 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J., 42(34): 3227–3337.
  • 19. Фетісов В.С. (2018) Пакет статистичного аналізу STATISTICA: навч. посіб. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 114 с.
  • 20. Кашуба М.О., Корда М.М. (2022) Основи медичної статистики та проведення комп’ютерного статистичного аналізу даних статистичними програмами. Навч.-метод.посіб. [у 4 ч.]. ТНМУ, Тернопіль, Укрмедкнига.
  • 21. Грузєва Т.С., Лехан В.М., Огнєв В.А. та ін. (2020) Біостатистика, 384 с.
  • 22. Cross C.L. (2018) Biostatistics: A foundation for analysis in the health sciences. 11th ed., 720 p.
  • 23. Антомонов М.Ю. (2018) Математическая обработка и анализ медико- биологических данных. 2-изд. Мединформ, Київ, 579 с.
Інформація про авторів:

Колесник Тетяна Володимирівна — докторка медичних наук, професорка, професорка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніп­ро, Україна. orcid.org/0000-0002-6571-3904

Фурса Олександра Вікторівна — докторка філософії, доцентка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. orcid.org/0000-0001-5994-4979

Киричко Марина Геннадіївна — асистентка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. orcid.org/0000-0001-9124-4972

Information about the authors:

Kolesnyk Tetyana V. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Family Medicine FPE, Propaedeutics of Internal Medicine and laboratory diagnostics, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. orcid.org/0000-0002-6571-3904

Fursa Oleksandra V. — Doctor of Philosophy, Associate professor of the Department of Family Medicine FPE, Propaedeutics of internal medicine and laboratory diagnostics, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. orcid.org/0000-0001-5994-4979

Kyrychko Maryna G. — Assistant of the Department of Family Medicine, FPЕ, Propaedeutics of Internal Medicine and laboratory diagnostics, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. orcid.org/0000-0001-9124-4972

Надійшла до редакції/Received: 27.10.2025
Прийнято до друку/Accepted: 06.11.2025