Мета: встановити особливості ліпідного спектра крові у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з ожирінням залежно від рівня фізичної активності. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включено 124 чоловіків з есенціальною АГ ІІ стадії із надмірною масою тіла або ожирінням, середній вік 43,7 (10,7) року, середня тривалість АГ 6,08 (7,87) року. Проведено розподіл пацієнтів на 3 групи залежно від рівня фізичної активності в анамнезі та на момент обстеження. У 1-шу групу увійшли 40 (32,3%) чоловіків середнього віку 46,6 (12,4) року, які в минулому займалися спортом та в теперішній час мають регулярну фізичну активність. У 2-гу групу — 54 (43,5%) чоловіки середнього віку 43,0 (9,8) року, які займалися фізичними вправами лише в минулому, 3-тю групу становили 30 (24,2%) чоловіків середнього віку 41,1 (8,9) року, які раніше не мали та зараз не мають регулярної фізичної активності. Усім пацієнтам проведені клініко-лабораторне та інструментальне обстеження згідно з клінічною настановою, заснованою на доказах, «Артеріальна гіпертензія» 2024 р. Результати. При проведенні стратифікації кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE2 встановлено, що усі обстежені незалежно від фізичної активності відповідають категорії дуже високого ризику. Проведений факторіальний дисперсійний аналіз ANOVA для кількісної оцінки ступеня впливу окремо фізичної активності, індексу маси тіла (ІМТ) та їх поєднаного впливу на зміни показників ліпідного профілю продемонстрував, що зниження інтенсивності фізичної активності здебільшого позначається на зниженні холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), а збільшення маси тіла суттєво впливає на підвищення рівня тригліцеридів. Ступінь сумарного впливу зниження фізичної активності із збільшенням ІМТ на погіршення характеристик ліпідограми суттєво підвищився. Висновки. Отримані результати свідчать про особливу роль впливу збільшеного ІМТ та гіподинамії на патологічні зміни ліпідного спектра крові у пацієнтів при АГ з ожирінням залежно від фізичної активності. За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу (Factorial ANOVA) з високим рівнем вірогідності фізична активність пов’язана з підвищенням рівня ХС ЛПВЩ — як «антиатеросклеротичного» компонента ліпідного профілю, натомість зростання ІМТ значно впливало на підвищення рівня тригліцеридів, що має «проатеросклеротичний» вплив.