Мета: оцінка впливу гепатотропного комплексу Ліводінол^® у пацієнтів зі стеатозом та стеатогепатитом шляхом вивчення особливостей змін жирового обміну та показників еластографії печінки. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 40 пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), серед яких 20 хворих на стеатогепатоз та 20 — на стеатогепатит: 15 (37,5%) жінок та 25 (62,5%) чоловіків, середній вік 49,7±14,2 року. Усім хворим до та після вживання комплексу проводили оцінку ліпідного спектра сироватки крові, хроматографічне дослідження вільних жирних кислот (ВЖК), вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів, ступеня фіброзу та стеатозу печінки методом фібросканування. Результати. На фоні вживання комплексу Ліводінол^® показники ліпідограми мали тенденцію до покращання з більшим ефектом у хворих з індексом маси тіла <30 кг/м². При стеатогепатиті після вживання комплексу кількість хворих з підвищеним рівнем тригліцеридів зменшилася з 35 до 15%, з одночасним підвищенням у 30% хворих вмісту ліпопротеїдів високої щільності. У обстежених встановлено посилення процесів перекисного окиснення ліпідів за оцінкою рівня малонового діальдегіду (МДА), особливо при стеатогепатиті. Після вживання комплексу Ліводінол^® рівень МДА суттєво знизився (р<0,001). У 100% обстежених встановлено вірогідне підвищення сумарного вмісту мононенасичених ВЖК у сироватці крові в 7,3 раза за рахунок cis-10-пентадеценової, cis-10-гептадеценової, cis-9-октадеценової та cis-11-ейкозенової кислот (р<0,001). Після вживання комплексу Ліводінол^® відзначали вірогідне зниження рівня мононенасичених ВЖК у 3,9 раза від вихідного (р<0,05) та загального вмісту ВЖК в 1,3 раза (р>0,05). За даними зсувнохвильової еластографії у пацієнтів визначали фіброз печінки 0–1-го ступеня, що залишилося і після вживання комплексу, з тенденцією до зниження за середніми показниками. Стеатоз був значно більш виражений; до вживання комплексу, за даними фібросканування, ступінь S1 встановлено у 15%, S2 — у 67,5%, S3 — у 17,5%, після вживання комплексу: S0 — у 10%, S1 — у 22,5%, S2 — у 62,5%, S3 — у 5,0% пацієнтів, зі зменшенням середнього значення коефіцієнта затухання ультразвуку (p<0,05). Встановлено зворотний кореляційний зв’язок рівня МДА з ліпопротеїдами високої щільності (r=–0,428; р<0,01), а також прямий зв’язок з коефіцієнтом атерогенності (r=0,362; р<0,05). Виявлено пряму кореляцію між рівнем ліпопротеїдів низької щільності та показником жорсткості паренхіми печінки, за даними еластографії (r=0,426; p<0,05), що відповідає патогенезу НАЖХП. Переносимість та безпека вживання комплексу Ліводінол^® становили 97,5%. Висновок. Комплекс Ліводінол^® є ефективною дієтичною добавкою для пацієнтів з НАЖХП, що підтверджується покращанням показників ліпідного обміну та структурних змін печінки. Його вживання протягом 2 міс є безпечним і добре переноситься хворими на стеатоз та стеатогепатит.