Мета: порівняти результати оцінки відповіді на системну терапію у пацієнта з колоректальним раком та метастатичним ураженням печінки за критеріями RECIST 1.1 та методом волюмометрії. Об’єкт і методи дослідження. Представлено клінічний випадок чоловіка 1955 р.н. з гістологічно підтвердженою колоректальною аденокарциномою і множинними метастазами в печінку. Протягом 2020–2022 рр. виконано 9 серій мультиспіральної комп’ютерної томографії з внутрішньовенним контрастуванням. Аналіз проводили за Response Evaluation Criteria in Solid Tumors (RECIST 1.1) — лінійні розміри таргетних вогнищ у сегментах S3 та S7 печінки, та за методом волюмометрії (розрахунок сумарного об’єму метастазів після тривимірної реконструкції зображень). Для статистичної обробки використано методи описової статистики. Результати. За RECIST 1.1 у 2020 р. зафіксовано часткову відповідь із подальшою стабілізацією в першій половині 2021 р. та прогресією наприкінці 2021–2022 рр. У той самий час волюмометрія продемонструвала більш виражені зміни: регрес загального об’єму метастазів із 919,5 до 265,3 см³ наприкінці 2020 р., стабілізацію в першій половині 2021 р. та ранні ознаки прогресії вже з серпня 2021 р., що підтвердилося подальшим зростанням об’єму до 888,8 см³ у червні 2022 р. Волюмометрія дозволяє раніше та точніше виявляти як регресію, так і прогресію пухлинного процесу, що узгоджується з даними сучасних публікацій. Попри потребу у стандартизації та ресурсозатратність, метод має високу потенційну цінність у клінічній практиці. Висновок. Волюмометрія забезпечує більш інформативну оцінку динаміки пухлинного навантаження порівняно з RECIST 1.1 та може використовуватися як додатковий інструмент моніторингу ефективності лікування у пацієнтів з колоректальним раком та метастатичним ураженням печінки.