Мета: визначити особливості МРТ-змін у пацієнтів з перенесеними повторними легкими черепно-мозковими травмами (ЧМТ). Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводили протягом 2020–2024 рр. у осіб, які перенесли в анамнезі повторні легкі ЧМТ. Загальна кількість обстежених становила 174 особи, серед них чоловіків — 138 (79,31%), жінок — 36 (20,69%). Вік осіб, які перенесли повторні ЧМТ, коливався в межах 17–60 років, у середньому 33,17±2,39 року. Кількість повторних ЧМТ (струс головного мозку та забій головного мозку легкого ступеня) в одного пацієнта становила 2–5. Усіх пацієнтів обстежено у віддалений період ЧМТ. Контрольну групу становили 30 осіб віком 18–50 років (середній вік 33,11±3,09 року), які не мали в анамнезі перенесених ЧМТ. Магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку проводили на апараті з індукцією магнітного поля відповідно 1,5 Тесла. Протокол МРТ-обстеження включав стандартні послідовності та послідовності, що дозволяють отримати додаткову інформацію при візуалізації складних анатомічних ділянок. При проведенні МРТ вивчали наявність структурних змін головного мозку, вогнищ зміненого МР-сигналу, ознаки порушення ліквороциркуляції, зміни з боку лікворних шляхів та підпавутинних просторів (ПП), їхні поширеність і вираженість. Результати. Згідно з результатами проведеного нейровізуалізаційного дослідження головного мозку та лікворних шляхів, розміри шлуночкової системи як у представників основної, так і контрольної групи знаходилися в межах норми. Для осіб з перенесеними повторними легкими ЧМТ характерним було достовірне (p<0,01) збільшення ширини бокових шлуночків (БШ) з двох боків, ширини III шлуночка, ширини порожнини прозорої перегородки (ППП) порівняно з контрольною групою. Показник індексу серединних структур у осіб з повторними легкими ЧМТ був нижчим, ніж у контрольній групі. Зміни за даними МРТ головного мозку у представників основної групи мали місце як з боку лікворних шляхів, так і мозкової речовини. Асиметрія БШ, арахноїдальна кіста та кіста шишкоподібної залози, вогнища (субкортикально, перивентрикулярно, мозочка) відмічали тільки у осіб, які перенесли повторні ЧМТ. Відзначали достовірно вищу частоту розширення ППП (p<0,01), конвекситальних ПП (p<0,05) у представників основної групи порівняно з контрольною. У групі осіб, які перенесли повторні легкі ЧМТ, порівняно з групою контролю домінувало також дифузне розширення ПП, однак це твердження не є статистично достовірним. МРТ-картина головного мозку без змін у представників основної групи відмічена в 43,10% випадків, в групі контролю — 86,67%. Висновок. У осіб, які перенесли повторні легкі ЧМТ, відзначено достовірне збільшення ширини БШ з двох боків, III шлуночка та ППП, причому ці зміни були більш вираженими у чоловіків. Асиметрія БШ, кісти арахноїдальні та шишкоподібної залози, вогнища субкортикально, перивентрикулярно та в ділянці мозочка мали місце тільки у пацієнтів основної групи. МРТ-картина головного мозку без змін частіше відмічалася у жінок та у наймолодшій віковій групі (17–24 років).