Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності ендометріозу та необхідністю поглибленого вивчення його системних патогенетичних механізмів. Мета статті: наукове обґрунтування ролі мікробіому кишечнику у формуванні патогенетичних механізмів ендометріозу та визначення можливостей використання дієтологічних стратегій для корекції стану пацієнток. У процесі дослідження використано методи аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел, порівняльного аналізу сучасних біомедичних досліджень, а також структурно-логічного узагальнення результатів для визначення взаємозв’язків між станом кишкового мікробіому, метаболічними процесами та перебігом ендометріозу. Об’єктом дослідження є патогенетичні механізми ендометріозу, пов’язані з функціонуванням мікробіому кишечнику. У результаті дослідження узагальнено наукові дані щодо взаємозв’язку між станом кишкового мікробіому, гормональною регуляцією та імунними механізмами. Встановлено, що дисбіотичні зміни кишкової мікробіоти можуть впливати на метаболізм естрогенів через ферментативну активність естроболому, змінювати баланс гормонів та підтримувати естрогенозалежний характер патологічного процесу. Виявлено, що порушення мікробного різноманіття супроводжується змінами імунної регуляції та посиленням системних запальних реакцій, які спричиняють виживання та імплантацію ектопічних клітин ендометрія. Доведено, що характер харчування здатний модифікувати склад і функціональну активність мікробіоти кишечнику, впливати на синтез бактеріальних метаболітів та інтенсивність запальних процесів в організмі. У висновках зазначено, що мікробіом кишечнику є важливим чинником системної регуляції гормональних, імунних і метаболічних процесів, пов’язаних із розвитком ендометріозу. Обґрунтовано доцільність використання дієтологічних стратегій як частини комплексного підходу до ведення пацієнток, спрямованого на стабілізацію мікробіоти, зменшення вираженості системного запалення та підтримання метаболічного балансу організму.