У кардіохірургічних центрах частота госпіталізації пацієнтів із первинними пухлинами серця, з яких >80% є морфологічно доброякісними, становить 0,09–1,9%. Серцеві міксоми (СМ) становлять близько 80% доброякісних новоутворень цієї локалізації. Мета: представити особливості діагностики, клінічного перебігу та хірургічного лікування СМ. Об’єкт і методи дослідження. У ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» за період з 1.01.1969 до 1.01.2025 р. прооперовано 1046 пацієнтів з приводу первинних пухлин серця. СМ виявлені у 935 (89,4%) хворих, з них у 824 (88,1%) випадках — СМ лівого передсердя. Міксоми правого передсердя визначали в 83 (8,9%) спостереженнях, в лівому і правому шлуночках — по 8 (0,9%) випадків відповідно. Мультицентричне зростання пухлини з ураженням двох або трьох камер серця виявлено у 12 (1,3%) хворих. Вік хворих із СМ коливався в межах 3–80 років (в середньому 48,4±3,4 року), з них 677 (72,4%) віком 31–60 років. Хірургічна корекція клапанних уражень виконана у 84 (9%) хворих: у 18 (1,9%) випадках — протезування клапанів, в 66 (7,1%) — пластичні операції (27 — корекції мітрального, 38 — тристулкового, 1 — аортального клапанів відповідно) з позитивним функціональним ефектом. Результати. До III і IV функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA) віднесені 339 (36,3%) і 79 (8,5%) пацієнтів із СМ відповідно. Емболічний синдром визначали у хворих з СМ у 64 (6,8%) випадках, рецидиви відмічені у 16 (1,7%) пацієнтів. Патологію клапанного апарату в поєднанні з СМ виявлено у 84 (9%) хворих. Госпітальна летальність при хірургічному лікуванні СМ за останні 25 років на 576 операцій становила 0,2% (1 випадок емболії легеневої артерії на 5-ту добу після операції). Висновки. Варіабельна клінічна картина СМ значно ускладнює вчасну діагностику захворювання у зв’язку з відсутністю патогномонічних ознак перебігу хвороби. Ехокардіографія — провідний діагностичний метод, який дозволяє спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування. За останні 25 років виконано 576 операцій з приводу СМ практично без летальних наслідків, що зумовлено особливостями своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування та знижує частоту доопераційних ускладнень і забезпечує радикальність видалення новоутворення серця. Прийнята тактика забезпечує ефективність хірургічного лікування СМ, що підтверджується даними віддалених результатів: до I функціонального класу за NYHA віднесено 628 (78,3%) пацієнта, до II — 119 (14,8%) пацієнтів відповідно; виживання в терміни до 20 років становило 79,7%.