Особливості діагностики та хірургічного лікування пацієнтів із міксомами серця | Український Медичний Часопис

У кардіохірургічних центрах частота госпіталізації пацієнтів із первинними пухлинами серця, з яких >80% є морфологічно доброякісними, становить 0,09–1,9%. Серцеві міксоми (СМ) становлять близько 80% доброякісних новоутворень цієї локалізації.

Мета: представити особливості діагностики, клінічного перебігу та хірургічного лікування СМ.

Об’єкт і методи дослідження. У ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» за період з 1.01.1969 до 1.01.2025 р. прооперовано 1046 пацієнтів з приводу первинних пухлин серця. СМ виявлені у 935 (89,4%) хворих, з них у 824 (88,1%) випадках — СМ лівого передсердя. Міксоми правого передсердя визначали в 83 (8,9%) спостереженнях, в лівому і правому шлуночках — по 8 (0,9%) випадків відповідно. Мультицентричне зростання пухлини з ураженням двох або трьох камер серця виявлено у 12 (1,3%) хворих. Вік хворих із СМ коливався в межах 3–80 років (в середньому 48,4±3,4 року), з них 677 (72,4%) віком 31–60 років. Хірургічна корекція клапанних уражень виконана у 84 (9%) хворих: у 18 (1,9%) випадках — протезування клапанів, в 66 (7,1%) — пластичні операції (27 — корекції мітрального, 38 — тристулкового, 1 — аортального клапанів відповідно) з позитивним функціональним ефектом.

Результати. До III і IV функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA) віднесені 339 (36,3%) і 79 (8,5%) пацієнтів із СМ відповідно. Емболічний синдром визначали у хворих з СМ у 64 (6,8%) випадках, рецидиви відмічені у 16 (1,7%) пацієнтів. Патологію клапанного апарату в поєднанні з СМ виявлено у 84 (9%) хворих. Госпітальна летальність при хірургічному лікуванні СМ за останні 25 років на 576 операцій становила 0,2% (1 випадок емболії легеневої артерії на 5-ту добу після операції).

Висновки. Варіабельна клінічна картина СМ значно ускладнює вчасну діагностику захворювання у зв’язку з відсутністю патогномонічних ознак перебігу хвороби. Ехокардіографія — провідний діагностичний метод, який дозволяє спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування. За останні 25 років виконано 576 операцій з приводу СМ практично без летальних наслідків, що зумовлено особливостями своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування та знижує частоту доопераційних ускладнень і забезпечує радикальність видалення новоутворення серця. Прийнята тактика забезпечує ефективність хірургічного лікування СМ, що підтверджується даними віддалених результатів: до I функціонального класу за NYHA віднесено 628 (78,3%) пацієнта, до II — 119 (14,8%) пацієнтів відповідно; виживання в терміни до 20 років становило 79,7%.

Вступ

У кардіохірургічних центрах частота госпіталізації пацієнтів із первинними пухлинами серця, з яких >80% є морфологічно доброякісними, становить 0,09–1,9% [1, 2]. Серцеві міксоми (СМ) становлять близько 80% доброякісних новоутворень цієї локалізації. Клінічна картина перебігу при пухлинах серця вельми різноманітна, може бути подібною до проявів при набутих вадах та інших захворюваннях серця [3–5]. До того ж клінічні прояви визначають переважно в пізніх стадіях захворювання. Без хірургічного лікування прогноз при цій патології несприятливий. Своєчасна діагностика новоутворень серця та їх невідкладне хірургічне лікування є актуальним викликом сьогодення [6–10].

Мета: проаналізувати особливості перебігу та досвід хірургічного лікування СМ.

Об’єкт і методи дослідження

У ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» за період з 1.01.1969 до 1.01.2025 р. спостерігали 1046 пацієнтів із морфологічно верифікованими первинними пухлинами серця. СМ діагностовані у 935 (89,4%) хворих, з них у 824 (88,1%) випадках — СМ лівого передсердя (ЛП). Міксоми правого передсердя (ПП) визначали в 83 (8,9%) спостереженнях, в лівому (ЛШ) і в правому (ПШ) шлуночках — по 8 (0,9%) випадків відповідно. Мультицентрична локалізація міксом з ураженням двох або трьох камер серця виявлена у 12 (1,3%) хворих. Вік хворих з СМ коливався в межах 3–80 років (в середньому 48,4±3,4 року), з них 677 (72,4%) віком 31–60 років.

Неміксоматозні доброякісні пухлини серця відзначали в 41 (4%) випадках. Рабдоміоми становили 8 (19,5%) випадків, гемангіоми — 8 (19,5%), папілярні фіброеластоми — 14 (34,2%), ліпоми — 3 (7,3%), фіброми — 4 (9,8%), лейоміофіброма — 3 (7,3%) і незріла тератома — 1 (2,4%) випадок. Вік пацієнтів становив від 1 дня до 67 років (в середньому 34,5±4,3 року).

Злоякісні пухлини виявили в 70 (6,9%) випадках.

Результати та їх обговорення

Клінічна картина перебігу СМ вельми різноманітна, що негативно впливає на можливість їх своєчасної діагностики.

Емболічний синдром — тяжке ускладнення клінічного перебігу захворювання, визначали у хворих з СМ у 62 (6,6%) випадках, причому на тлі синусового ритму. З цих пацієнтів емболія судин головного мозку зафіксована в 50 (5,4%) випадках, з яких в 11 (1,2%) — багаторазово. У 10 (1,1%) хворих зареєстрована емболія судин нижніх і верхніх кінцівок. Згідно з аналізом спостережень, при емболії периферійних артерій визначали більш ранню діагностику СМ, що обумовлено гістологічним дослідженням емболічного субстрату і значно прискорило виявлення пухлини серця.

Основною клінічною ознакою захворювання була застійна серцева недостатність, що викликана частковою обтурацією новоутворенням клапанних отворів з наступним розвитком порушення гемодинаміки у відповідних камерах серця, яка визначалася у 605 (64,7%) пацієнтів із СМ. Прояви недостатності кровообігу при СМ: задишка, прискорене серцебиття, запаморочення, втрата свідомості — перші два прояви виявляли при локалізації в будь-якій порожнині серця, останні 2 прояви були характерні для локалізації СМ в ЛП у 223 (27,1%) випадках, відмічалися залежно від положення тіла хворого різного ступеня, що пов’язано зі значною рухливістю пухлини.

Біль у серці виявили у 348 (37,3%) хворих із різноманітними локалізаціями СМ. Біль визначався як відчуття тяжкості в грудній клітці і не мав класичного стенокардитичного характеру. У 817 (87,4%) випадках тривалість симптомів захворювання не перевищувала 1 року до операції. У 42 (4,5%) хворих виявлено значне ураження коронарних артерій, що потребувало хірургічного втручання.

Наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця або перенесеного інфаркту міокарда потребувала виконання коронарографії, крім того, з 2005 р. це дослідження проводили всім хворим віком >40 років. Серед 42 пацієнтів із СМ та ураженнями коронарних артерій скарги на біль у ділянці серця різного ступеня інтенсивності відзначали у 36 (85,7%) хворих. У пацієнтів контрольної групи (n=98), у яких виявляли тільки СМ без коронарної патології, біль у ділянці серця відмічений у 25 (25,5%) випадках. Слід зазначити, що якісний характер болю в контрольній групі відрізнявся від такого, який характерний для стенокардії, — здебільшого як тяжкість у грудній клітці.

При аускультації у хворих з СМ виявляли шуми, подібні до таких при ревматичних вадах серця. Мінливість аускультативних проявів при стабільно синусовому ритмі з часом і при зміні положення тіла пацієнта була визначальною, що зумовлено зміщенням пухлини щодо клапанів серця, і відмічена у 181 (19,2%) пацієнта. Різні порушення ритму як клінічні прояви СМ відзначали у 278 (29,7%) пацієнтів. Слід зауважити, що у 210 (22,5%) хворих вони виявлялися стійкою (129 (13,9%) випадків) або пароксизмальною (81 (8,6%) випадок) тахіаритмією в поєднанні з екстрасистолією.

Такі важливі клінічні симптоми СМ, як напади запаморочення і втрата свідомості, зафіксовані у 253 (27,1%) хворих. У 132 (14,1%) пацієнтів поява цих симптомів була пов’язана з певним положенням тіла, що виявилося характерним для передсердної локалізації пухлин і не спостерігалося у випадках шлуночкової локалізації СМ. До III і IV функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA) віднесені 340 (36,4%) і 79 (8,4%) пацієнтів відповідно, що в цих групах часто потребувало невідкладного хірургічного лікування.

Так звані конституційні симптоми (швидка стомлюваність, загальна слабкість, нездужання) визначали у 586 (62,7%), субфебрилітет — у 385 (41,7%) випадках СМ; артралгію та міалгію — у 292 (31,2%), зменшення маси тіла — у 362 (38,7%) пацієнтів, вони розцінені як загальна реакція організму на пухлину.

Серед 935 хворих з СМ субфебрильна температура тіла в анамнезі зафіксована в 389 (41,7%) випадках. При цьому температурна реакція безпосередньо перед операцією відмічена у 32 пацієнтів. Однак посіви крові, а також тканини пухлини в жодному випадку не дали позитивного результату дослідження. Лише в одному спостереженні виявлена інфікована міксома ЛП.

Слід зазначити, що ехокардіографія є основним діагностичним методом у комплексі діагностики СМ. Серед цих пацієнтів у 636 (68%) випадках СМ візуалізувалася у вигляді неоднорідного за своєю структурою об’ємного утворення пористого характеру з розпливчастими нерівними контурами, які змінювалися в процесі руху. В інших 299 (32%) випадках візуалізували об’ємне новоутворення гомогенного характеру з чіткими рівними краями. У 69 (7,4%) випадках визначали вкраплення кальцію у вигляді яскравих ехосигналів різноманітної локалізації. Основа СМ відмічена у 761 (81,4%) пацієнта, з яких в 592 (63,3%) випадках місце прикріплення пухлини визначали на ділянці міжпередсердної перегородки (МПП).

Основна хірургічна тактика при діагностованій пухлині серця — виконання невідкладної операції. Екстреність її виконання зумовлена небезпекою оклюзії атріовентрикулярних отворів у випадку пухлини великих розмірів та емболії пухлинами з високою рухливістю та схильністю до фрагментації, особливо рухомими СМ на довгих ніжках. Впровадження системи екстреного хірургічного лікування сприяло виключенню випадків передопераційної летальності в результаті обтурації пухлинними масами передсердно-шлуночкових клапанів та інших тяжких ускладнень. Виражені клінічні прояви, які відзначали під час транспортування та укладання пацієнтів на операційному столі, пов’язані з обтурацією клапанних отворів при підготовці до операції, виявлені у 53 (5,7%) хворих з СМ. У таких випадках визнано за доцільне надавати пацієнтам напівсидяче положення з поворотом на правий бік на початку хірургічного втручання.

Більшість операцій виконували доступом із серединної стернотомії, що забезпечило оптимальні умови для видалення пухлин будь-якої локалізації, за винятком 15 (1,6%) випадків, які виконували на ранньому етапі хірургії СМ та одного втручання з правобічної мініторакотомії у 2015 р. Різні хірургічні доступи використовувалися при видаленні СМ ЛП, і вони відрізнялися за різною частотою фрагментації новоутворень при їх видаленні. Використання лівопередсердного доступу в 119 (12,7%) випадках СМ ЛП супроводжувалося фрагментацією СМ у 47 (39,5%) пацієнтів. Основний доступ до СМ ЛП через ПП і МПП виявився найбільш зручним, при цьому реєстрували зниження частоти фрагментації пухлини до 21,2% (136 хворих на 639 операцій). У 4 (0,5%) пацієнтів із СМ ЛП довелося застосувати комбінований доступ правої атріотомії та септотомії з лівою атріотомією, що дозволило безпечно закінчити операцію. У 52 (5,6%) випадках при виявленні великих (до 8–10 см) міксом ЛП використали черездвохпередсердний доступ, який дозволив практично повністю уникнути фрагментації пухлини.

При макроскопічному дослідженні СМ визначено, що пухлинами були ворсинчасті — в 541 (57,8%) випадку і компактні новоутворення овоїдної або округлої форми, з блискучою гладкою, іноді горбистою поверхнею — в 396 (42,2%) випадках відповідно.

Патологію клапанного апарату в поєднанні з міксомами серця відзначено у 75 (8,3%) хворих. Дані про частоту уражень клапанного апарату в пацієнтів з СМ наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Ураження клапанного апарату при міксомах серця різної локалізації (n=84)

Патологія клапанів	Локалізація міксом				Кількість
Патологія клапанів	ПП	ПШ	ЛП	ЛШ	Абсолютний показник	%
Ураження мітрального клапана (МК)	–	–	32	–	32	38,1
Ураження аортального клапана (АК)	–	–	2	–	2	2,4
Ураження МК і АК	–	–	1	–	1	1,2
Недостатність трикуспідального клапана (ТК)	10	1	–	–	11	13,1
Залучення в пухлинний процес МК	–	–	7	1	8	9,5
Залучення в пухлинний процес ТК	1	2	–	–	3	3,6
Відносна недостатність тристулкового клапана (НТК)	–	–	27	–	27	32,1

Залучення клапанного апарату в пухлинний процес відмічено у 11 (13,1%) хворих. При цьому у 2 (2,4%) пацієнтів міксома ПШ прикріплювалася до папілярних м’язів і хорд ТК.

Із 84 випадків клапанних уражень ізольоване ураження МК відзначено у 32 (38,1%) хворих. У 2 пацієнтів міксома ЛП супроводжувалася аортальною вадою ревматичного генезу. Також ревматизм був причиною ураження МК і АК при лівопередсердній міксомі. У цих трьох випадках зафіксовано поєднання двох різних захворювань, які погіршують клінічний стан хворого. Ізольовану недостатність ТК відзначено в 39 випадках. Однак при цьому лише у 11 (13,1%) з цих пацієнтів виявлено безпосередній вплив міксоми на функцію клапана, яка перебувала в порожнині ПП (10 випадків) і ПШ (1 випадок). НТК при міксомі ПП, безсумнівно, стала наслідком впливу пухлини на клапан, тому що в усіх випадках пухлини були вкрай великих розмірів. У 27 (32,1%) хворих відносна недостатність ТК за рахунок розширення його фіброзного кільця була зумовлена вираженими порушеннями гемодинаміки з високою легеневою гіпертензією при обтурації великими СМ ЛП просвіту МК.

Механічне пошкодження МК міксомою відзначено у 41 (48,8%) хворого, причому в усіх випадках СМ характеризувалися вираженою щільністю з грубою капсулою, локалізувалися в ЛП і прикріплялися до МПП. При цьому в 33 із цих хворих зафіксовано значну рухливість пухлини, яка в діастолу проникала глибоко в порожнину ЛШ. У 9 із цих пацієнтів виявлено розрив передньої стулки МК зі значним її руйнуванням, у 2 випадках відзначено розрив задньої стулки МК, у 4 пацієнтів — розрив і значне руйнування обох стулок МК. Відрив хорд МК діагностований у 3 пацієнтів, у 2 випадках — передньої стулки і в 1 — задньої. Деформацію стулок МК зафіксовано у 5 хворих: у 2 із них за рахунок передньої стулки і у 3 — за рахунок задньої стулки МК. Дилатацію фіброзного кільця відзначено в 10 випадках (табл. 2).

Таблиця 2. Характер уражень МК при СМ (n=41)

Характер ураження	Кількість пацієнтів	%
Розрив передньої стулки	9	21,9
Розрив задньої стулки	2	4,9
Розрив передньої і задньої стулок	4	9,8
Відрив хорд МК	3	7,3
Деформація стулок МК	5	12,2
Дилатація фіброзного кільця	10	24,4
Залучення клапана в пухлинний процес	8	19,5

Хірургічна корекція клапанних уражень виконана у 84 (9%) хворих: у 18 (1,9%) випадках — протезування клапанів, в 66 (7,1%) — пластичні операції (27 — корекції мітрального, 38 — тристулкового, 1 — аортального клапанів відповідно) з позитивним функціональним ефектом.

Хірургічна корекція клапанних уражень проведена у 84 (9%) хворих: у 18 (1,9%) випадках — протезування клапанів (14 — МК, 2 — ТК, 1 — АК, 1 — АК + МК), в 59 (6,3%) — пластичні операції (27 — корекції МК, 32 — ТК) з позитивним функціональним ефектом. У 7 (0,8%) випадках виконано ізольоване видалення пухлини з клапанного апарату з його збереженням.

Госпітальна летальність за останні 25 років становила 0,2% при хірургічному лікуванні СМ, тобто 576 операцій виконано з одним летальним наслідком, який зумовлений емболією легеневої артерії на 5-ту добу після операції. Вдосконалення методів хірургічного лікування дозволило повністю уникнути інтраопераційних ускладнень.

У віддалений період вивчені результати хірургічного лікування СМ у 802 пацієнтів (89,6% виписаних) в терміни в середньому 19,5±5,2 року. Виживання в термін до 20 років становило 79,7%. У віддалений період до I функціонального класу за NYHA віднесено 628 (78,3%), до II функціонального класу — 119 (14,8%) пацієнтів. Рецидиви СМ виявлені у 16 (1,7%) пацієнтів у терміни 2–12 років (в середньому 3,5±0,4 року) після первинної операції. При цьому в 7 (43,7%) випадках рецидиву СМ виявлено міксомний синдром.

Таким чином, великий досвід лікування СМ демонструє значну різноманітність клінічних проявів захворювання, що часто може супроводжуватись ураженням клапанних структур серця, емболічним синдромом, ішемічною хворобою серця, і вкрай рідко — інфікуванням пухлини. Вчасна діагностика та невідкладне хірургічне лікування СМ дозволяють сподіватися на хороші безпосередні та віддалені результати операції в разі дотримання всіх умов радикального їх видалення та корекції супутніх уражень, спричинених наявністю пухлини.

Висновки

Вельми різноманітна клінічна картина перебігу СМ значно утруднює вчасну діагностику цього захворювання, що зумовлено відсутністю його патогномонічних ознак. Ехокардіографія дозволяє в більшості випадків діагностувати ураження і спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування.

За останні 25 років виконано 576 операцій з приводу СМ практично без летальних наслідків, що зумовлено особливостями тактики своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування, що, своєю чергою, знижує частоту доопераційних ускладнень і зумовлює безпеку та радикальність видалення СМ.

Тактика діагностики та невідкладного хірургічного лікування забезпечує ефективність лікування СМ, що підтверджується даними віддалених результатів: до I функціонального класу за NYHA віднесено 628 (78,3%), до II функціонального класу — 119 (14,8%) пацієнтів відповідно; виживання в терміни до 20 років становило 79,7%.

Список використаної літератури

1. Kim D.-S. (2020) A Comprehensive Perspective of Clinical and Echocardiographic Features in the Differential Diagnosis of Cardiac Myxomas and Myxoma-Like Masses. Korean Circ. J., 50(9): 833–835. doi: 10.4070/kcj.2020.0309.
2. Cianciulli T.F., Cozzarin A., Soumoulou J.B. et al. (2019) Twenty Years of Clinical Experience with Cardiac Myxomas: Diagnosis, Treatment, and Follow Up. J. Cardiovasc. Imaging, 27(1): 37–47.
3. Yuan Sh.-M., Yan S.-L., Wu N. (2017) Unusual aspects of cardiac myxoma. Anatol. J. Cardiol., 17(3): 241–247. doi: 10.14744.
4. Cresti A., Chiavarelli M., Glauber M. et al. (2016) Incidence rate of primary cardiac tumors: a 14-year population study. J. Cardiovasc. Med., 17(1): 37–43.
5. Tang Y., Li J., Zhao F., Chen T. (2020) Total thoracoscopic surgery for biatrial cardiac myxoma: a case report. Ann. Transl. Med., 8(23): 1608.
6. Tyebally S., Chen D., Bhattacharyya S. et al. (2020) Cardiac Tumors: JACC CardioOncology State-of-the-Art Review. JACC CardioOncol., 2(2): 293–311.
7. Yamasaki M., Abe K., Mitsuishi A. et al. (2020) Giant biatrial myxoma in an atrial septal defect. J. Cardiol. Cases, 23(5): 253–255.
8. Mkalaluh S., Szczechowicz M. et al. (2017) Surgical Treatment of Cardiac Tumors: Insights from an 18-Year Single-Center Analysis. Med. Sci. Monit., 23: 6201–6209.
9. Vitovskiy R., Isaienko V. et al. (2018) The Tactics of Safe Removal of Heart Myxomas; The Experience of 796 Operations. E J. Cardiovasc. Med., 6(2): 56–59.
10. Grubb K.J., Jevremovic V., Chedrawy E.G. (2018) Mitral valve myxoma presenting with transient ischemic attack: a case report and review of the literature. J. Med. Case Rep., 12: 363. doi: 10.1186/s13256-018-1920-8.

Інформація про авторів:

Ісаєнко Володимир Владиславович — кандидат медичних наук, доцент, кардіохірург відділу хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», доцент кафедри хірургії серця і магістральних судин Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. E-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0002-7209-358X.

Вітовський Ростислав Мирославович — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», професор кафедри хірургії серця і магістральних судин Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. orcid.org/0000-0001-5318-6708.

Піщурін Олександр Анатолійович — кандидат медичних наук, кардіохірург відділу хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», доцент кафедри хірургії серця і магістральних судин Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. orcid.org/0000-0001-5931-9970.

Оніщенко Володимир Федорович — кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, лікар-анестезіолог відділу хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», доцент кафедри хірургії серця і магістральних судин Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. orcid.org/0000-0002-9616-838X.

Сердюк Марина Миколаївна — кардіохірургиня, завідувачка відділення хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», Київ, Україна. orcid.org/0000-0003-0908-6077.

Темненко Аліна Олегівна — лікарка-інтернка відділення хірургічного лікування патології серця з поліорганною недостатністю ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», Київ, Україна. orcid.org/0009-0004-6150-4285.

Information about the authors:

Isayenko Volodymyr V. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Cardiac Surgeon, Department of Surgical Treatment of Heart Pathology with Multiorgan Failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Associate Professor, Department of Cardiovascular Surgery of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-7209-358X.

Vitovsky Rostyslav M. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of Department of Surgical Treatment of Heart Pathology with Multiorgan Failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Professor, Department of Cardiovascular Surgery of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0001-5318-6708.

Pishchurin Oleksandr A. — Candidate of Medical Sciences, Cardiac Surgeon of the Department of Surgical Treatment of Heart Pathology with Multiorgan Failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Associate Professor of the Department of Cardiovascular Surgery of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0001-5931-9970.

Onishchenko Volodymyr F. — Candidate of Medical Sciences, Senior Researcher, Anesthesiologist of the Department of Surgical Treatment of Heart Pathology with Multiorgan Failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Associate Professor of the Department of Cardiovascular Surgery of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-9616-838X.

Serdyuk Marina M. — cardiac surgeon, head of the department of surgical treatment of heart pathology with multi-organ failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0003-0908-6077.

Temnenko Alina O. — intern of the department of surgical treatment of heart pathology with multi-organ failure of the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0009-0004-6150-4285.

Надійшла до редакції/Received: 10.05.2025
Прийнято до друку/Accepted: 13.05.2025