Мета: підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж гігантських розмірів (ПВГГР) шляхом використання удосконаленої методики TAR. Об’єкт і методи дослідження. Проведено аналіз хірургічного лікування 154 пацієнтів з ПВГГР, яким за період 2014–2022 рр. виконували задні методики роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки у поєднанні з алопластикою. Вік пацієнтів становив 33–77 років (середній вік 56,4±1,3 року). Жінок налічувалося 89 (57,8%), чоловіків — 65 (42,2%). Основну групу становили 74 пацієнти з ПВГГР, у яких виконували удосконалену методику TAR у поєднанні з інтраабдомінальною алопластикою IPOM з урахуванням показників внутрішньочеревного тиску, визначених під час операції при контактному зведенні прямих м’язів (моделювання герніопластики). Групу порівняння становили 80 пацієнтів з ПВГГР, у яких виконували класичну задню методику component separation за Carbonell у поєднанні з ретромускулярною алопластикою. Результати. У 74 пацієнтів основної групи, яким виконували удосконалену методику TAR у поєднанні з алопластикою IPOM, досягнуто зниження частоти виникнення інтраабдомінальної гіпертензії до 1,4% проти 11,2% у групі порівняння (р<0,05), зниження частоти рецидивів ПВГГР до 1,4% проти 12,5% (р<0,05) групи порівняння. Місцеві післяопераційні ускладнення у пацієнтів основної групи мають тенденцію до кращих результатів порівняно з контрольною групою, а саме частота сером знизилася до 8,1% проти 12,5% групи порівняння, інфікування післяопераційної рани — до 1,4% проти 3,8%, некроз шкірних країв рани — до 1,4% проти 3,8%.