Мета: визначити клінічну доцільність застосування карбоцистеїну (Бронлес^®) при гострих (ГРІ) і хронічних респіраторних інфекціях з урахуванням патогенетичного впливу на оксидативний стрес, опосередкований нейтрофільною активністю. Об’єкт і методи дослідження. Проведено аналітичний огляд доказів ефективності карбоцистеїну, включаючи систематичний огляд та метааналіз, який охопив 4 рандомізовані клінічні дослідження за участю дітей і дорослих із ГРІ, а також багатоцентрове японське дослідження з вивчення комбінації карбоцистеїну з кларитроміцином при хронічному риносинуситі (ХРС). Результати. Застосування карбоцистеїну забезпечує зменшення вираженості кашлю, покращення експекторації, апетиту та загального стану пацієнтів. До того ж у пацієнтів із ХРС додавання карбоцистеїну до кларитроміцину забезпечує значно вищу клінічну ефективність порівняно з монотерапією. Висновок. Карбоцистеїн чинить патогенетичну дію на рівні ключових механізмів запалення за участю нейтрофілів і оксидативного стресу. Його ефективність при ГРІ підтверджена систематичним метааналізом, а при ХРС — даними багатоцентрового дослідження. Застосування препарату забезпечує вагомі переваги в терапії запальних захворювань дихальних шляхів.