Вступ
Доволі часто хворих на цукровий діабет (ЦД) госпіталізують у фазі декомпенсації, з наявністю такого загрозливого не лише для здоров’я, але й життя ускладнення, як діабетичний кетоацидоз (ДК). Цей стан характеризується гіперглікемією, кетонурією, метаболічним ацидозом (рН <7,3), порушенням свідомості різного ступеня (або без нього) і потребує екстреної госпіталізації пацієнта (Власенко М.В. та співавт., 2006). ДК розвивається на тлі дефіциту інсуліну та характерної для цих хворих дисліпідемії. Кетонові тіла (КТ) токсично діють на центральну нервову систему, що може призвеcти до коми (Белецкая О.М., 2011).
У цих пацієнтів вкрай важливо не лише компенсувати ЦД, але й застосовувати терапію, спрямовану на зниження рівня КТ у крові та нормалізацію ліпідного обміну. Зокрема з цією метою застосовують інфузійну терапію багатокомпонентним поліфункціональним гіперосмолярним розчином Ксилат® («Юрія-Фарм», Україна), який зумовлює антикетогенну, гемодинамічну, дезінтоксикаційну, реологічну, залужнювальну, енергетичну та осмодіуретичну дію. До складу препарату входять: ксилітол, натрію ацетат (основні діючі речовини), натрію хлорид, кальцію хлорид, калію хлорид, магнію хлорид. Ксилітол, який є джерелом енергії з незалежним від інсуліну метаболізмом, швидко включається до загального метаболізму, 80% його засвоюється печінкою та накопичується у вигляді глікогену. Натрію ацетат є залужнювальною речовиною сповільненої дії.
Мета роботи — дослідити вплив інфузійної терапії препаратом Ксилат® на рівень КТ у крові хворих на ЦД, ускладнений ДК.
Об’єкт і методи дослідження
Досліджено 35 хворих на ЦД у стані ДК (16 та 19 хворих на ЦД 1-го та 2-го типу відповідно) віком 19–82 роки (16 жінок та 19 чоловіків). Усі вони отримували інсулінотерапію під час стаціонарного лікування у відділенні гастроентерології з ендокринологічними ліжками Київської міської клінічної лікарні № 6. Для інфузійної терапії застосовували препарат Ксилат® у дозі 200–800 мл/добу, залежно від клінічної ситуації, протягом 10 днів.
Під час госпіталізації та через 10 днів інфузійної терапії в крові пацієнтів методом імуноферментного аналізу (за допомогою набору реагентів «EKBD-100», США) визначали рівень КТ, загальноприйнятими методами — рівні загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), глюкози та глікозильованого гемоглобіну (HbA1c).
Результати та їх обговорення
Рівень HbA1c у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу становив 11,49±0,6 та 13,1±0,6% відповідно, що свідчить про значну і тривалу декомпенсацію, причому у хворих на ЦД 2-го типу — більш значну і, ймовірно, більш тривалу. Рівень глюкози натще при госпіталізації та через 10 днів лікування в середньому становив 12,38±0,7 та 9,33±0,4 ммоль/л (р<0,01) відповідно.
У хворих на ЦД 2-го типу виявлено виражені зміни ліпідного спектра, що пояснюється тривалою декомпенсацією вуглеводного обміну та характерною для цих хворих дисліпідемією. Лише за 10 днів лікування препаратом Ксилат® досягнуто нормалізації як вуглеводного, так і ліпідного обміну, що підтверджено вірогідними змінами на ліпідограмі (табл. 1).
| Показник, ммоль/л | ЦД 1-го типу (n=16) | ЦД 2-го типу (n=19) | ||
|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| ЗХ | 5,30±0,30 | 5,02±0,19 | 6,17±0,34 | 5,14±0,26* |
| ТГ | 1,38±0,13 | 1,26±0,21 | 2,19±0,25 | 1,66±0,14* |
| ЛПНЩ | 3,48±0,27 | 3,17±0,14 | 4,25±0,26 | 3,54±0,21* |
| ЛПДНЩ | 0,63±0,06 | 0,57±0,10 | 1,00±0,11 | 0,75±0,06* |
| ЛПВЩ | 1,33±0,08 | 1,41±0,07 | 1,24±0,07 | 1,08±0,07* |
Клінічно значимих змін біохімічних показників крові до та після лікування не виявлено (табл. 2).
| Показник, ммоль/л | ЦД 1-го типу (n=16) | ЦД 2-го типу (n=19) | ||
|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| Kалій | 4,37±0,14 | 4,79±0,13* | 4,59±0,09 | 4,74±0,09 |
| Натрій | 139,06±0,93 | 138,41±0,64 | 138,7±0,08 | 140,7±0,50** |
| Хлор | 104,08±1,11 | 103,83±0,66 | 102,4±0,90 | 105,8±0,90* |
| Загальний білірубін | 13,11±0,91 | 11,89±0,83 | 15,13±1,22 | 14,65±1,50 |
| Аланінамінотрансфераза | 0,56±0,10 | 0,56±0,06 | 0,68±0,18 | 0,55±0,09 |
| Аспартатамінотрансфераза | 0,42±0,08 | 0,36±0,02 | 0,49±0,11 | 0,32±0,03** |
| Креатинін | 0,099±0,007 | 0,089±0,003 | 0,087±0,004 | 0,086±0,004 |
| Сечовина | 4,73±0,42 | 4,48±0,37 | 5,3±0,31 | 4,64±0,32 |
Багато дискусій викликає вплив полікомпонентних розчинів на осмолярність крові. Оскільки осмолярність препарату Ксилат® становить 610 мОсм/л, вирішено дослідити його вплив на осмолярність крові пацієнтів із помірним ДК. Осмолярність крові розраховували за формулою (Міністерство охорони здоров’я України, 2014):
2 · [К+ (ммоль/л) + Na+
(ммоль/л)] ++ глюкоза (ммоль/л).
Осмолярність крові пацієнтів під час госпіталізації та після проведення інфузійної терапії гіперосмолярним розчином Ксилат® вірогідно не змінилась і становила 299,09±1,2 та 298,17±0,8 мОсм/л відповідно (p>0,05).
Водночас загальний рівень КТ у крові хворих, який при госпіталізації становив 4,80±0,65 ммоль/л (що більше ніж у 10 разів перевищує норму), після лікування знизився до 1,95±0,23 ммоль/л (р<0,01) (рис. 1). Підвищення загального рівня КТ відбувалося переважно за рахунок ацетооцтової кислоти (АК) та меншою мірою — β-оксимасляної кислоти (β-ОК), концентрація яких при госпіталізації становила 3,07±0,44 та 1,73±0,40 ммоль/л відповідно. Наприкінці інфузійної терапії спостерігали зниження цих показників до 1,52±0,22 та 0,43±0,07 ммоль/л відповідно (див. рис. 1).
Об’єм введеного препарату Ксилат® різнився залежно від клінічної ситуації, тому вирішено дослідити, чи є вплив препарату на рівень КТ дозозалежним. Для цього пацієнтів розподілено на дві групи. Пацієнти 1-ї групи отримували Ксилат® у дозі 200–400 (в середньому — 362,50±20,16), 2-ї — 600–800 (в середньому — 710,89±22,45) мл/добу. Зауважимо, що до 2-ї групи увійшли хворі, в яких спостерігали більш виражені клінічні симптоми декомпенсації ЦД, що підтверджено лабораторно. Так, рівень HbA1c у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп становив 11,78±0,64 та 12,89±0,63%, рівень глюкози у крові натще — 11,40±1,05 та 13,21±0,90 ммоль/л відповідно.
| Показник, ммоль/л | Доза 200–400 мл/добу | Доза 600–800 мл/добу | ||
|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| ЗХ | 5,68±0,27 | 5,15±0,19** | 5,83±0,40 | 5,02±0,26* |
| ТГ | 1,62±0,25 | 1,38±0,13 | 2,00±0,21 | 1,57±0,20* |
| ЛПНЩ | 3,84±0,24 | 3,42±0,18** | 3,94±0,31 | 3,33±0,20* |
| ЛПДНЩ | 0,74±0,12 | 0,63±0,06 | 0,91±0,09 | 0,71±0,09* |
| ЛПВЩ | 1,31±0,08 | 1,22±0,09 | 1,26±0,07 | 1,23±0,07 |
| Kалій | 4,46±0,12 | 4,86±0,11 | 4,51±0,11 | 4,68±0,10 |
| Натрій | 139,94±0,78 | 139,44±0,72 | 137,96±0,85 | 139,84±0,60 |
| Хлор | 103,99±0,90 | 106,14±0,72 | 102,45±1,05 | 103,92±0,84 |
| Загальний білірубін | 13,77±1,11 | 13,04±0,81 | 14,61±1,16 | 13,74±1,55 |
| Аланінамінотрансфераза | 0,50±0,07 | 0,45±0,05 | 0,73±0,18 | 0,63±0,09 |
| Аспартатамінотрансфераза | 0,34±0,02 | 0,33±0,02 | 0,55±0,12 | 0,35±0,03 |
| Креатинін | 0,089±0,003 | 0,090±0,004 | 0,096±0,007 | 0,086±0,004 |
| Сечовина | 4,85±0,37 | 4,48±0,24 | 5,14±0,37 | 4,63±0,40 |
Найсуттєвіші зміни ліпідного спектра спостерігали в пацієнтів, які отримували препарат Ксилат® у дозі 600–800 мл/добу (табл. 3). Аналіз змін рівня КТ залежно від застосовуваної дози препарату Ксилат® показав кращі результати при більш інтенсивній інфузійній терапії. Так, загальний рівень КТ у 1-й групі знизився на 36,8%, у 2-й — на 71,6%, при тому, що під час госпіталізації у 2-й групі цей показник був значно вищим за такий у 1-й групі (рис. 2).
Отже, вплив інфузійної терапії препаратом Ксилат® є дозозалежним та більш ефективним стосовно зниження рівня КТ у крові та нормалізації ліпідного обміну в об’ємі не менше 600–800 мл/добу.
Суттєвих змін осмолярності крові залежно від об’єму введеного препарату не виявлено: у 1-й групі цей показник до та після лікування становив 300,19±2,01 та 298,31±1,35 мОсм відповідно, у 2-й групі — 298,16±1,54 та 298,05±0,93 мОсм відповідно.
Інфузійна терапія багатокомпонентним розчином Ксилат® сприяла покращанню загального самопочуття пацієнтів. Зазначимо, що зниження рівня КТ у крові, у свою чергу, зменшує їх токсичний вплив на функціонування всіх органів і систем, перш за все, центральної нервової системи.
Висновки
1. Інфузійна терапія багатокомпонентним препаратом Ксилат® протягом 10 днів сприяє вірогідному зниженню загального рівня КТ та їх фракцій у крові хворих на декомпенсований ЦД, ускладнений ДК.
2. Зазначена терапія не призводить до підвищення осмолярності крові пацієнтів.
3. Зниження рівнів ЗХ, ТГ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ свідчить про сприятливий вплив проведеної терапії на ліпідний обмін.
4. Рекомендована доза препарату Ксилат® для лікування хворих на ЦД, ускладнений ДК, становить 800 мл/добу.
5. Отримані дані щодо клінічної ефективності та безпеки застосування препарату Ксилат® при лікуванні хворих на ЦД, ускладнений ДК, дозволяють рекомендувати інфузійну терапію цим препаратом у широкій клінічній практиці.
Список використаної літератури
- Белецкая О.М. (2011) Диабетическая кома — дефицит клеточного питания. Форт, Харьков, 65 с.
- Власенко М.В., Паламарчук А.В., Вернігородський В.С. та ін. (2006) Невідкладні стани в ендокринології: Навч.-метод. посібник. Вінниця, 123 с.
- Міністерство охорони здоров’я України (2014) Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2014 р. № 1021 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 1 типу у молодих людей та дорослих» (http://www.dec.gov.ua/mtd/_cd1_dor.html).
Одержано 23.03.2015
Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників
Ксилат®
