17 грудня 2014 р. у бутік-готелі «Воздвиженський» у Києві відбулося чергове засідання Українського медичного клубу.
Відкриваючи засідання, Іван Сорока, президент «Українського медичного клубу» (далі — Клуб), заслужений працівник охорони здоров’я України, зазначив, що історія є учителькою життя, але користь цієї науки має лише той, хто вивчає її критично, хто шукає в дослідженому минулому правду. 23 роки ходіння по пустелі охорони здоров’я не принесли поки що своїх Моїсеїв-пророків і швидкого одужання, а час летить невпинно. Засідання Клубу почалося з пісні, після якої традиційно пролунав Гімн України у виконанні членів Клубу.
Далі відзнаки Клубу, які вручали Мішель Терещенко, Олег Мусій та Ісаак Трахтенберг, отримали Любомир Пиріг, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук (НАМН)України, Раїса Павленко — директор Національної наукової медичної бібліотеки, Лариса Канаровська — голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, Микола Проданчук — член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової і хімічної безпеки імені Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Тетяна Кулеша — голова спілки «Орфанні захворювання України», Анатолій Редер — керівник компанії «ІнтерХім», за внесок у медичне забезпечення антитерористичної операції; компанія «Такеда Україна» за багаторічні акції «Стоп-інсульт», компанія «Екофарм», «Інтернешенл Медікал Еквіпмент» за багаторічні гуманітарні проекти, приватна амбулаторія «Біо Плюс».
Обговорення реформування медичної галузі розпочав Андрій Гук, представник Стратегічної дорадчої групи з питань реформування охорони здоров’я, який зазначив, що у Програмі дій Кабінету Міністрів України немає нічого абсолютно нового, все це вже обговорюється починаючи із 2001 р. Але, на жаль, суворість законів у нашій країні компенсується необов’язковістю їх виконання. Тож необхідно навчитися виконувати те, що вже задекларовано у відповідних нормативних актах. В України та її медицини дуже важкий шлях. На сьогодні 28 країн Європейського Союзу, США, Грузія і Молдова повністю відкриті до співпраці й готові поділитися своїм досвідом (як позитивним, так і негативним). Необхідно подивитися серйозно на те, що відбувалося в Грузії, в невеликій країні із зовсім іншими економічними та демографічними показниками, ніж ті, які нині наявні в Україні. А. Гук закликав разом створити свою національну систему охорони здоров’я, фінансування та кадрового забезпечення.
За словами А. Гука, зараз, коли весь цивілізований світ будує системи охорони здоров’я, базуючись на даних доказового менеджменту і доказової фармацевтичної політики, Україна не може собі дозволити ніяких популістських лозунгів і гасел. Завдання Уряду — вижити, але є й амбіційне завдання — дійти до росту валового внутрішнього продукту. І тому в охороні здоров’я необхідно використовувати лише те, що працює й довело свою ефективність, починаючи від базового рівня медичного забезпечення, гарантованого державою, адаптації законодавства. Взаємовідносин між суспільством, владою і бізнесом, які склалися в Україні, немає в жодній країні пострадянського простору. Тому перед розробниками стратегії стояли чіткі завдання: стратегічно задати основні напрямки й почати дуже серйозну публічну відверту дискусію про те, що і пацієнт, і лікар мають відчути позитивні зміни. На переконання А. Гука, змінити ситуацію неможливо, якщо поряд із певними зобов’язаннями держави, відповідальністю лікаря не з’явиться і певна відповідальність пацієнта. І, на жаль, все це неможливо без радикальної зміни системи управління, менеджменту.
Далі Іван Сорока назвав основні пропозиції, що мають бути обговореними, а саме:
1. Створення центру реформ системи охорони здоров’я (можливо, при Парламенті).
2. Запровадження нових підходів до формування мережі закладів охорони здоров’я, їх кваліфікації, створення мережі закладів за клініко-спорідненими групами.
3. Запровадження контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг.
4. Запровадження єдиної методики розрахунку вартості медичної послуги, що оплачується державою, запровадження нової системи контролю якості медичної допомоги.
5. Запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування та розвиток добровільного страхування, створення єдиного реєстру пацієнтів.
6. Забезпечення розробки та прийняття відповідно до міжнародних стандартів медичної допомоги на основі науково обґрунтованої медичної практики, забезпечення їх систематичного перегляду.
7. Заборона реклами лікарських засобів.
8. Розробка і затвердження концепції та стратегії реформування системи охорони здоров’я, впровадження стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні, розроблення та запровадження механізмів подолання корупції у сфері охорони здоров’я.
Олег Мусій, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), зазначив, що має в уяві чітку послідовність кроків, і це дуже добре, що нарешті існує ряд документів, які мають чітку послідовність, і їх виконання зумовлює саме ця послідовність кроків. Перше — це затверджена МОЗ України концепція побудови нової системи охорони здоров’я європейського зразка. Наступний документ, який має зародитися уже в остаточному варіанті в кінці січня 2015 р., і про який Стратегічна дорадча група має прозвітувати українському суспільству, лікарям, пацієнтам, — це стратегія побудови національної системи охорони здоров’я. Наступний дуже важливий документ, який є логічним продовженням перших двох, це Коаліційна угода. І нарешті — це Програма дій Уряду, яка увібрала всі три названі документи.
Народний депутат також зазначив, що у суспільстві нині існує трохи невірне розуміння, хто повинен займатися змінами у охороні здоров’я. Чомусь весь час ця функція покладалася на виконавчу гілку влади. У попередніх складах Комітету і Парламенту не було політичної волі до змін. Зараз вона є. І це є абсолютною прерогативою законодавців — змінити й побудувати таке законодавче поле, яке дасть змогу виконавчій владі потім виконувати запропоновані рішення — ту саму концепцію, стратегію, Коаліційну угоду, і запропонувати Уряду, як втілити цей план дій. Тому що без ефективної роботи Парламенту це знову залишиться декларацією на папері.
О. Мусій повідомив, що склад Комітету оновлений дуже суттєво, залишилися лише 5 депутатів, які були у попередньому скликанні, 7 депутатів нові. Це відкриває шлях до того, що не буде зашореності й оглядання назад, і можна буде запропонувати йти тим шляхом, який вимагає суспільство. Вже намічено ряд кроків. Перший — Військово-медична доктрина, в середині січня — боротьба з корупцією в охороні здоров’я, у лютому — комітетські слухання про те, яким чином поєднати зусилля медичної та пацієнтської спільноти разом із виконавчою владою, для того, щоб намітити план дій щодо реалізації концепції та стратегії.
Торкнувшись питання бюджетного фінансування охорони здоров’я на 2015 р., заступник голови профільного Комітету зазначив, що бюджет не витримує критики. На його думку, це — жахливий бюджет для системи охорони здоров’я. О. Мусій заявив, що він буде категорично проти такого бюджету і не буде за нього голосувати. Якщо Прем’єр-міністр України не може запропонувати іншого бюджету, значить має прийти інший прем’єр, який запропонує бюджет розвитку України. І спочатку необхідно внести відповідні зміни до податкового і бюджетного кодексів, а потім вже приймати головний фінансовий документ країни.
Микола Проданчук, член Стратегічної дорадчої групи, член-кореспондент НАМН України, директор ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», висловив слушну думку щодо запровадження медичних стандартів і протоколів лікування. За його словами, питання держави — затверджувати стандарти лікування відповідно до запитів суспільства і можливостей матеріального забезпечення. Такі стандарти, як у розвинутих країнах, Україна не може собі дозволити за браком коштів. Для досягнення стандарти потребують відповідних медичних протоколів. Препарат, який виходить на ринок, має відповідні досьє і докази, а вони, в свою чергу, є результатами доклінічних і клінічних досліджень. І ці клінічні дослідження є підставою для розробки клінічного протоколу.
Відповідаючи на зауваження щодо того, що потрібно лікувати хворого, а не хворобу, М. Проданчук зазначив, що лікування хворого розбивається на багато етапів, фрагментів, і кожен з них — відповідно до клінічних протоколів.
Василь Князевич, екс-міністр охорони здоров’я України, окреслив ситуацію, яка склалася в країні, як катастрофічну. Має місце корупція, війна, у суспільстві зростає нетерпимість, у державі — безвладдя. Фактично відбувається банкрутство держави, країна живе в борг. Тому наступні два роки, за словами екс-міністра, будуть каторжними для України. І або суспільство буде консолідуватися, або критична маса незадоволених наростатиме. Єдина галузь, яка може об’єднати суспільство сьогодні, — це медицина. Проте у цій трагічній ситуації є й позитивні моменти, адже коли ми досягаємо дна — можна почати будівництво принципово нової моделі держави.
Любомир Пиріг, академік НАМН України, зазначив, що стандарти надання медичної допомоги, безумовно, мають бути, але не можна забувати, що у лікуванні хворих велику роль відіграє загальний рівень освіти і персональний досвід лікаря. Він також підкреслив державотворче значення системи охорони здоров’я, наголосивши, що громадяни мають відчувати, що держава дбає про їх життя і здоров’я.
Ісаак Трахтенберг, академік НАМН України, емоційно наголосив на тому, що концепція і стратегія розвитку галузі має пройти максимально широке обговорення як серед медичної громадськості, в тому числі із залученням провідних науковців, так і серед суспільства, серед пацієнтів. Також, за його словами, в оновленій системі охорони здоров’я важливе місце має посісти профілактична медицина.
Продовжуючи тему профілактики, Роман Сергійчук, представник ТОВ «ЛеоКон Груп», повідомив, що при впроваджені в Україні технологій чистих приміщень витрати, пов’язані із виникненням внутрішньолікарняних інфекцій, можна суттєво знизити, і це, за його словами, має велике значення в умовах обмеженого бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я.
Професор Георгій Волков, науковий консультант ТОВ «Нейтромікс Україна», презентував доповідь про економічні основи сучасного розвитку донорства і виробництва безпечних продуктів плазми крові.
На його думку, в Україні необхідно внести зміни у законодавство, які дозволять приватним компаніям здійснювати збір плазми крові на комерційній основі. Це, за його словами, зумовить такі позитивні наслідки:
– Відповідальність виробника за повне використання сировини, швидка розробка й впровадження нових лікарських препаратів.
– Стимулювання створення R&D при заводах або окремих пілотних R&D-фармацевтичних компаній.
– Створення малих та середніх високоефективних заводів із метою зниження фінансових ризиків.
– Швидкий трансфер наукоємних виробництв по території країни.
– Створення умов вільної та чесної конкуренції виробників препаратів хоча б у «зоні донорської крові».
– Перерозподіл прибутку на користь донорів, тобто позитивний вплив на підвищення рівня життя.
Коментуючи повідомлення представників комерційних структур, І. Сорока наголосив, що Клуб — це ідеальна площадка, де представники бізнесу можуть у атмосфері неформального спілкування знайти спільну мову із представниками всіх гілок влади та громадських організацій, а винесені на обговорення ідеї почнуть приносити реальну користь українському народу.
Вікторія Ліснича, лікар-кардіолог, президент Міжнародної дипломатичної ради в Україні, наголосила, що у більшості країн саме медична галузь є ключовою, тією, на якій базується фундамент держави, і розвиток медицини є показником загальнодержавного розвитку. І саме у тій ситуації, в якій зараз опинилася Україна, коли велика кількість громадян починають відчувати реальну загрозу життю, і відбувається переоцінка життєвих цінностей, і духовні цінності стають попереду матеріальних. Люди починають цінувати спокійне життя, можливість бути поряд із батьками, рідними. В. Ліснича також подякувала усім медикам, які брали і продовжують брати участь у наданні медичної допомоги постраждалим в зоні антитерористичної операції та внутрішньо переміщеним особам.
Володимир Загородній, президент Української федерації громадських організацій сприяння охороні здоров’я громадянського суспільства, також загострив увагу присутніх на тезі, що хто не пам’ятає минулого, той не має майбутнього.
На сьогодні, за його словами, необхідно створити економічні умови для розвитку організації надання медичної допомоги, не заважаючи при цьому роботі лікарів. Створити такі умови, в яких надавати неякісну медичну допомогу стане економічно невигідно. Для цього потрібен відповідний менеджмент, професійне самоврядування, відсутність пресингу на лікарів, і радикальна зміна функцій МОЗ України у бік охорони громадського здоров’я.
Завершуючи виступ, В. Загородній процитував діючого міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, який, за його словами, пообіцяв не будувати в Україні грузинську модель, а збудувати українську модель охорони здоров’я з урахуванням усіх існуючих реалій та особливостей.
І якщо такий підхід стане основною засадою, то все дійсно вийде, адже українські професіонали охорони здоров’я можуть, вміють і знають свою справу.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
