Фінансування державних цільових програм у сфері охорони здоров’я

15 жовтня 2010
3192
Резюме

На думку народних депутатів Комітету Верховної Ради України, ситуація, що склалася у цій сфері, загрожує національній безпеці держави

Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), яке відбулося 06.10.2010 р., було розглянуто стан фінансування державних цільових програм та централізованих заходів у сфері охорони здоров’я у 2010 р.

Тетяна БахтеєваГолова Комітету, народний депутат України Тетяна Бахтеєва наголосила, що стан фінансування державних програм та медичного забезпечення взагалі у країні катастрофічний. Наприкінці ІІІ кварталу жодна з цільових державних програм у сфері охорони здоров’я не профінансована на 100% потреби, а 100% фінансування відповідно до плану на 2010 р. здійснено лише за трьома програмами: імунопрофілактика (потреба — 314 млн 383, 5 тис. грн., план на 2010 р. — 237 млн 738, 3 тис. грн., з них на закупівлю вакцин виділено 236 млн 946,3 тис. грн., на закупівлю термоіндикаторних карток — 792 тис. грн.); централізовані заходи з лікування хвороби Гоше (потреба — 24 млн 852,9 тис. грн., план на 2010 р. — 5 млн 322,9 тис. грн.) та державна програма надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (потреба — 10 млн 978,1 тис. грн., план на 2010 р. — 9 млн 503 тис. грн., з них на закупівлю витратних матеріалів для перитонеального діалізу — 8 млн 86,6 тис. грн., на закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення для дитячого діалізу — 2 млн 891,5 тис. грн.).

Світлана БунінаСвітлана Буніна, заступник міністра охорони здоров’я України, доповіла, що у 2010 р. відповідно до законодавства на виконання державних цільових програм та централізованих заходів у сфері охорони здоров’я мало бути виділене фінансування в розмірі 4 млрд 466 млн 788,7 тис. грн. Однак у Державному бюджеті на 2010 р. на ці цілі заплановано лише 1 млрд 477 млн 94,6 тис. грн., з них станом на сьогодні профінансовано лише 637 млн 290,8 тис. грн., що становить 43% запланованого обсягу. Вона наголосила, що ситуація, коли основні обсяги річного фінансування здійснюються у IV кварталі, продовжується з року в рік. Незважаючи на постійні звернення до Міністерства фінансів із проханнями проводити фінансування більш рівномірно, на жаль, нічого не змінюється.

Далі заступник міністра надала інформацію щодо стану фінансування по кожній із державних цільових програм. Так, на централізовану закупівлю рентгенологічного, діагностичного та іншого обладнання для закладів охорони здоров’я, на яку в бюджеті заплановано 50 млн грн., коштів не виділено зовсім. На централізовані заходи з трансплантації, на які при потребі у 117,5 млн грн. у бюджеті закладено лише 35 млн 821,3 тис. грн., виділено лише 26,9% запланованої в бюджеті суми (26 млн 198,1 тис. грн.). Лікування громадян України за кордоном, на яке заплановано 30 млн грн., профінансовано на 83,3%. Програма із централізованих заходів по боротьбі з туберкульозом (заплановано 175 млн грн. при потребі 445 млн грн.) профінансована на 54,5%, централізовані заходи з профілактики та лікування СНІДу (заплановано 219 млн грн. при потребі 447 млн грн.) — на 15,9%, державна програма «Онкологія» (заплановано 198 млн грн. при потребі 581 млн грн.) — на 41,6%, програма «Дитяча онкологія» (заплановано 92,6 млн грн. при потребі 172 млн грн.) — на 27,3%.

Комплексні заходи щодо заохочування народжуваності, програма створення єдиної системи екстреної медичної допомоги, централізована закупівля ендопротезів, програма лікування розсіяного склерозу, заходи з подолання епідемії туберкульозу і СНІДу взагалі не отримали фінансування. На жаль, цей сумний перелік можна було б продовжувати і далі. Але чи не найбільше занепокоєння у народних депутатів викликав стан фінансування Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки, адже саме ця патологія займає перше місце серед причин смертності. Однак на неї виділено лише 12,9% закладених в бюджеті коштів, що становить 14 млн 721 тис. грн. при реальній потребі 530 млн грн.

Володимир КарпукНародний депутат Володимир Карпук (НУНС) акцентував увагу учасників засідання на тому, що проблему фінансування державних програм неможливо вирішити лише зусиллями МОЗ України. Однак ситуація виглядає загрозливою. По кожній державній програмі відчутне недофінансування в кілька разів від потреби. Він також відзначив наявність проблем нерівномірного фінансування протягом року, наголосивши, що незалежно від того, який уряд приходить до влади, з року в рік основна маса коштів надходить на рахунки розпорядників наприкінці грудня, і їх ніхто не встигає освоїти, зробивши припущення про те, що це робиться навмисне. За інформацією народного депутата, у наступному фінансовому році видатки на МОЗ України становитимуть приблизно 4,6 млрд грн. Це цифра, яка суттєво не змінюється з 2005 р., при тому, що ціни за цей період зросли в декілька разів. Таким чином, видатки навіть не покриватимуть рівня інфляції, і фактичне фінансування галузі суттєво знизиться. Він запропонував звернутися до Президента та Прем’єр-міністра України з відкритим листом з метою довести до них цю інформацію як таку, що має безпосереднє значення для національної безпеки держави, та добиватися вирішення цих питань як першочергових.

В’ячеслав ПєрєдєрійВ’ячеслав Пєрєдерій, народний депутат України (БЮТ), перший заступник голови Комітету, висловив думку, що державні цільові програми необхідно постійно переглядати, проводячи оцінку їхньої ефективності, і залежно від результатів такого аудиту приймати рішення про доцільність чи недоцільність їх фінансування. Адже багато програм приймалося на досить солідний термін — декілька років, і за цей період ситуація в тому чи іншому секторі галузі охорони здоров’я могла суттєво змінитися. Далі він навів приклад 2009 р., коли централізовані закупівлі антиретровірусних препаратів одного й того самого виробника проводили Уряд Украї­ни та міжнародні організації, і український Уряд за умови нестачі коштів закупив їх за ціною в декілька разів вищою, ніж організації-донори. Народний депутат наголосив на тому, що поряд із підвищенням рівня фінансування дуже важливо раціонально використовувати ті ресурси, які галузь вже отримала.

Члени Комітету одноголосно підтримали пропозицію В. Карпука щодо звернення з відкритим листом до Президента та Прем’єр-міністра України, а також зажадали від співробітників МОЗ України більш ґрунтовного аналізу стану справ у сфері виконання державних цільових програм.

Олександр Устінов,
фото автора