В останніх числах березня 2013 р. Національна академія медичних наук (далі — НАМН, Академія) України відзначає ювілей — 20 років з дня заснування. Нагадаємо, що створення НАМН України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вчених у галузі теоретичної, клінічної та профілактичної медицини минулого і теперішнього часу, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і вищих медичних навчальних закладах країни. Це був необхідний етап тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому науковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері. Створенням НАМН підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні охорони здоров’я населення України.
У 1991 р. в Національній академії наук (НАН) України (тоді ще АН УРСР) організовано відділення проблем медицини. Але провідні учені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук. У листопаді 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», до статті 20 якого було включено: «Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України». На виконання цього Закону і було започатковано створення Академії. Принципи організації Академії медичних наук були обговорені на зустрічі президента НАН академіка Б.Є. Патона і академіків М.М. Амосова, О.Ф. Возіанова, Ю.І. Кундієва, О.М. Лук’янової, В.В. Фролькіса, О.О. Шалімова з першим Президентом України Л.М. Кравчуком. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ № 59/93, згідно з яким засновано Академію медичних наук, визначено її статус, основні завдання і установлено чисельність. На виконання Указу Президента вийшла Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.1993 р. № 211 «Питання Академії медичних наук України», згідно з якою президентом-організатором Академії був призначений академік О.Ф. Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії.
З нагоди цієї події 5 березня 2013 р. у Києві, у приміщенні Національного медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця відбулася конференція молодих вчених. Привітати молодих науковців, які зібралися з усіх кінців нашої держави, а також студентів-медиків, мали честь міністр охорони здоров’я України, член- кореспондент НАМН України Раїса Богатирьова та президент НАМН України, академік Андрій Сердюк.
Звертаючись до еліти вітчизняної науки та молодих учених, які зібралися у славетній аудиторії імені професора В.О. Караваєва морфологічного корпусу НМУ ім. О.О. Богомольця, Раїса Богатирьова згадала слова Бернарда Шоу, який сказав, що «Найправильніше з поєднань — це поєднання життєвого досвіду зрілості з енергією молодості», та від щирого серця привітала учасників і гостей Конференції молодих вчених з її початком, бажаючи молодим ученим успішної наукової дороги. Міністр зазначила, що дорога ця буде нелегкою, а заняття наукою відразу і неодмінно не зробить тих, хто обрав цей шлях, знаменитими і багатими, але, безперечно, зробить їх життя завжди цікавим. Кожен з них, незалежно від того, яким науковим напрямком він займається, завжди буде дізнаватися про щось нове, про що інші, навіть його колеги, ще не знають. Про невідомі досі якості стовбурових клітин, про новий антиген для створення вакцини, про лікувальні властивості нової синтезованої молекули, про нову методику хірургічних операцій, про вплив новітніх продуктів на репродуктивну функцію, про нову методику генетичної корекції імунодефіциту і багато інших надзвичайно захоплюючих фактів, гіпотез, теорій. Тому займатися наукою в медицині — це велике щастя. Адже медицина — це одночасно і ремесло, і наука, і, як сказав Гіппократ, «найшляхетніше з усіх мистецтв».
Наука завжди була справою талановитих і сміливих людей, а наука про людину, за висловом Гельвеція, — це ще й наука мудреців. Зараз від своїх друзів і знайомих часто можна почути, що в наш прагматичний час світом правлять гроші. Можливо, це й так. Але якщо гроші правлять світом, то змінюють цей світ ідеї. Саме великим ідеям видатних медиків ми завдячуємо сучасним розвитком медицини. Гіппократ, Авіценна, Гален, Парацельс, Кох, Пастер, Пирогов, Стражеско, Мечников, Заболотний, сотні й тисячі вчених-медиків своїми ідеями докорінно змінили нашу уяву про людину, хворобу, здоров’я та життя.
Культурний, освітній, інтелектуальний потенціал будь-якої держави визначається її науковими досягненнями. Адже здатність генерувати нові знання та технології є запорукою динамічного соціально-економічного розвитку країни, її гідного місця у світовому співтоваристві та конкурентоспроможності серед інших держав. І особливо амбітні завдання сьогодні стоять перед медичною наукою, від успіхів якої залежить життя та благополуччя мільйонів наших громадян.
Ці завдання окреслені в положеннях Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та нової Програми економічного розвитку країни на 2013–2014 роки, що була щойно схвалена на розширеному засіданні Уряду від 27 лютого 2013 р. за участю Президента України Віктора Януковича. Як пріоритети у сфері охорони здоров’я цією Програмою визначено: підвищення якості та доступності медичних послуг, запровадження новітніх медичних технологій, розробку вітчизняних лікарських засобів.
До того ж медична наука розглядається як рушійна сила у процесі реформування системи охорони здоров’я, оскільки забезпечує всебічне наукове обґрунтування необхідності перебудови сфери, визначає прогнозні тенденції здоров’я населення та розробляє науково обґрунтовані заходи щодо його поліпшення.
Для ефективного виконання завдань, що стоять перед медичною наукою, необхідно, по-перше, повернути вітчизняній науці роль одного з провідних інститутів суспільства та економіки, по-друге, створити можливості для самореалізації науковців, щоб вони відчували свою затребуваність і бачили, що суспільство та держава гідно оцінюють їхню працю. Саме на цьому зосереджує свої зусилля влада, важливим обов’язком якої Президент України Віктор Янукович назвав забезпечення необхідними ресурсами та підтримкою наукової спільноти. Попри економічні труднощі, через Державний бюджет забезпечується цільова підтримка фундаментальних і прикладних досліджень у сфері охорони здоров’я, підвищення екологічної безпеки, сільського господарства та інших галузях.
Таким чином, поступово відбувається перехід від бюджетного утримання науково-дослідних установ до програмно-цільового фінансування за найбільш необхідними для країни дослідженнями. Значну допомогу в цій справі має надати державно-приватне партнерство та грантові надходження від вітчизняних і зарубіжних центрів та фондів. Сучасні наукові дослідження мають бути затребуваними не лише державою, але й приватним бізнесом, виробництвом, у нашому випадку — медичними закладами, які надають громадянам високоспеціалізовану медичну допомогу. Прикладом плідної взаємодії між практичною охороною здоров’я та НАМН України є співпраця Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України зі створеними обласними перинатальними центрами з метою їхньої методичної підтримки, підготовки спеціалістів вищої кваліфікації та впровадження новітніх перинатальних технологій. Інтеграцію медичної науки та практичної медицини, співпрацю наукових центрів і університетів з лікувальними закладами необхідно ставити на системну основу.
Головне те, що при виконанні усіх цих завдань ми можемо спиратися на міцний кадровий потенціал, накопичений у вітчизняній медичній науці протягом попередніх десятиліть. Традиції наших корифеїв Пирогова, Мечникова, Скліфосовського, Амосова, Шалімова мають своє гідне продовження в особі видатних вчених та засновників наукових шкіл, які плідно працюють сьогодні в системі Міністерства охорони здоров’я та НАМН України і відомі далеко за межами держави. Окремо Р. Богатирьова зупинилася на постаті Миколи Амосова — видатної особистості вітчизняної медицини, 100-ліття з дня народження якого відзначатиметься в цьому році. Людина — легенда, великий новатор і гуманіст, видатний вчений, хірург, біокібернетик. Вперше у світі він створив і запровадив антитромботичні протези клапанів серця, вперше в нашій країні провів резекцію легень та хірургічне лікування при пороках серця, вперше виконав операцію на серці зі штучним кровообігом та вперше здійснив протезування мітрального клапана. Але найголовніше те, що Амосов створив велику школу вітчизняних кардіохірургів, і завдяки йому та його учням Україна сьогодні є однією з провідних кардіохірургічних центрів світу.
Справу Миколи Михайловича Амосова гідно продовжують видатні вітчизняні кардіохірурги: Герой України Геннадій Васильович Книшов, члени-кореспонденти НАМН України Василь Васильович Лазоришинець і Борис Михайлович Тодуров. У галузі нейрофізіології вітчизняну медичну науку на світовому рівні представляють Герой України Валерій Миколайович Казаков (Донецьк) та Герой України Василь Максимович Мороз (Вінниця). У галузі онкології — Герой України Григорій Васильович Бондарь. У галузі нейрохірургії — академік НАН України Юрій Панасович Зозуля, академіки НАМН України Віталій Іванович Цимбалюк та Євген Григорович Педаченко. У галузі хірургії — академік НАМН України Петро Дмитрович Фомін, члени-кореспонденти НАМН України Леонід Якимович Ковальчук (Тернопіль) та Михайло Петрович Захараш (Київ). У галузі педіатрії — академіки НАМН України Олена Михайлівна Лук’янова, Юрій Геннадійович Антипкін, Віталій Григорович Майданник (Київ). І це далеко не завершений перелік.
Не менш важливим є те, що поруч із досвідченими і визнаними світилами наукової думки працюють їхні молоді колеги, які вже сьогодні відіграють важливу роль у багатьох значущих наукових дослідженнях і відкриттях. Активна та ініціативна молодь — потужний ресурс для розвитку будь-якої держави, рушійна сила сучасного суспільства. І величезну перевагу має та країна, в якій роблять ставку на молодих людей, тим більше на тих, хто пов’язав своє життя з наукою. Тому надзвичайно приємно відзначити, що з 66 грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2012 р. майже чверть було надано молодим спеціалістам, які займаються питаннями, так чи інакше пов’язаними з охороною здоров’я. Це, наприклад, науковий співробітник Національного університету «Львівська політехніка» Тарас Скорохода та старший науковий співробітник Львівського національного університету ім. Івана Франка Назарій Походило, які займаються дослідженнями в галузі протиракових препаратів. Це молодший науковий співробітник Інституту біології клітини НАН України Ростислав Панчук та старший науковий співробітник Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України Олександр Пахомов, дослідження яких стосуються фармакології. Це багато інших талановитих людей у віці 30–35 років, які пов’язали своє життя з наукою.
Премією Президента України для молодих вчених за розробку новаторських підходів до уражень хребта відзначений Юрій Педаченко — асистент кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. А за роботу «Удосконалення системи діагностичних заходів для прогнозування перебігу травматичних деформацій шийного відділу хребта» Ярослава Луда — аспірант Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.I. Ситенка НАМН України.
Так, завдання держави — надавати молодим людям можливість реалізовувати свої таланти та професійні знання. Активне залучення молоді до дослідної роботи, створення умов для практичного втілення свіжих оригінальних ідей молодих науковців має бути одним із головних напрямків державної політики у науково-дослідній сфері. Але об’єднання зусиль самих молодих учених, успішна взаємодія між ними також визначають ефективність наукової та інноваційної діяльності. Науку та освіту найближчим часом чекає реструктуризація, створення фактично багато в чому нової вітчизняної системи отримання і відтворення знань, необхідної для вирішення амбітних завдань національного розвитку. І вже сьогодні, в тому числі в рамках цієї Конференції молодих вчених, необхідно зайнятися пошуком відповіді на запитання: чи готова наукова молодь стати лідером цього процесу? Чи можуть молоді вчені брати на себе відповідальність за проривні проекти? Який «образ майбутнього» вітчизняної науки бачать сьогоднішні молоді кандидати та доктори наук? Як державі, суспільству і нинішньому поколінню лідерів науки і освіти допомогти науковій молоді проявити себе?
Міністр охорони здоров’я висловила впевненість, що на ці та багато інших запитань вдасться знайти адекватні відповіді, а молодим вченим вистачить завзяття, енергії, натхнення до невпинного наукового пошуку, до подолання труднощів, до злетів і відкриттів. Для цього необхідно лише користуватися усіма перевагами, які надає молодість, не гаяти часу і дослухатися до порад наставників, вчителів, педагогів, з повагою та вдячністю ставитися до тих, хто підтримує на нелегкому шляху пошуків знання та істини.
Завершуючи вітання, Р. Богатирьова наголосила, що на часі — вдосконалення правових, економічних і організаційних умов для активізації дослідної діяльності у вищих навчальних закладах, оновлення матеріально-технічної бази, налагодження ефективних зв’язків між науково-дослідними установами та виробничими підприємствами, підтримка і розвиток провідних наукових шкіл, просування молодих талановитих кадрів у науці, підвищення соціального статусу науковців. Адже тільки спираючись на передову науку, можна побудувати динамічну конкурентоспроможну економіку, здатну забезпечувати сталий розвиток країни та добробут кожного громадянина.
Андрій Сердюк, звертаючись до присутніх, зазначив, що це перша в історії НАМН України Науково-практична конференція молодих вчених, і висловив упевненість, що такі конференції відтепер проводитимуться щороку. Він повідомив, що серед науковців Академії, яких налічується майже 3 тис., кожен четвертий — молодий вчений віком до 30 років, і серед них 146 кандидатів і 2 доктори наук. Якщо враховувати, що в установах Академії в аспірантурі та докторантурі готуються здобувачі за 52 спеціальностями, на очній і заочній формі навчаються 350 аспірантів. Багато це чи мало? Переконливої відповіді на це запитання дати неможливо, адже далеко не всі, на жаль, отримують науковий ступінь. У кожній науковій установі НАМН України є рада молодих вчених, голова якої має обов’язково бути членом наукової ради інституту. Але цей постулат виконується, на жаль, не в багатьох з них. Тому молоді науковці мають бути більш активними і настирливими у науковому пошуку, втіленні своїх ідей, наукових дискусіях та проведенні інноваційних досліджень. Цікава деталь — нещодавно на одному із засідань Російської академії медичних наук з вуст її керівництва прозвучали слова, які змусили замислитися кожного, хто їх почув: «Молоді вчені Росії не зовсім задоволені як своїм оточенням, так і умовами роботи і відношенням до них. Так, низьке фінансування відзначили 12%, низьку оплату праці і втечу умів — 38%, наявність в оточенні псевдовчених — 27%, відсутність належної матеріальної бази — 23%». Тому організатори конференції підготували для її учасників анонімні анкети, відповіді на які та пропозиції молодих учених буде проаналізовано й опубліковано у «Віснику Національної академії медичних наук України».
Наука — це надто чутлива галузь. Вона чітко і швидко реагує на ставлення до неї суспільства. Тому у вченого має бути перспектива, а наукові здобутки — затребувані державою. На жаль, за останні 20 років чисельність науковців в Україні зменшилася майже у 3 рази. На 1000 активного населення в нас припадає 6 науковців, в той час як у Японії — 11, США — 9,7, Південній Кореї — 9,5, Франції — 9,3, тому нам є до чого рости.
За останні роки в Україні ініційовано ряд масштабних наукових проектів. Перший з них — інноваційна та ядерна медицина, головною метою якого є впровадження в діагностику та лікування онкологічних, серцево-судинних та неврологічних захворювань досягнень ядерної фізики. У рамках цього проекту з 2013 р. вперше в Україні та на теренах СНД у Національному університеті ім. Т.Г. Шевченка розпочнеться підготовка конче необхідних спеціалістів — медичних фізиків.
Другий напрямок — репродуктивна медицина. Президентом України Віктором Януковичем ініційовано Національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», в рамках якого вже відкрито 9 сучасних перинатальних центрів ІІІ рівня, більшість з яких вже обладнані сучасним телемедичним устаткуванням.
Але необхідно робити нові суттєві кроки для того, щоб практична охорона здоров’я швидше відчула позитивний ефект від наукових розробок. З цією метою створено 5 регіональних наукових центрів — Східний — у Донецьку, Північний — у Харкові, Південний — в Одесі, Західний — у Львові та Придніпровський — у Дніпропетровську. Ці центри будуть об’єднувати академічну науку і науку вищих навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я України, і згодом мають функціонувати як науково-освітні кластери. Також НАМН України активізувала свою роботу на міжнародному рівні, підписавши меморандум про співпрацю з Російською академією медичних наук із широкого кола медичних проблем, з науковцями з Південної Кореї — про співпрацю у галузі ядерної медицини. Також вітчизняний досвід у галузі ядерної медицини активно вивчають вчені Японії. Українські фахівці співпрацюють за різними напрямками з окремими науковими установами багатьох інших країн, що дає можливість молодим вченим активно залучатися і реалізовувати свої найамбітніші плани.
За минулі 2 роки 278 молодих учених НАМН України представили доповіді в закордонних країнах, 109 осіб пройшли в них стажування, 46 — отримали гранти. І це дуже важливо, адже медична наука, турботу про розвиток якої молодим вченим необхідно підхопити з рук старшого покоління, є інтернаціональною. У зв’язку з цим місяць тому засновано міжнародний науково-практичний журнал «Інноваційні технології в медицині».
Завершуючи привітання, А. Сердюк запевнив, що Академія докладе усіх зусиль для підтримки молодих вчених як в науковому пошуку, так і в інших питаннях. При цьому мається на увазі не лише створення відповідних умов для праці, а й такі стимулюючі фактори, як стипендії Кабінету Міністрів України, премії Президента України, Верховної Ради України, Академічні премії для молодих вчених.
Про лекції з найактуальніших питань медичної науки та практичної охорони здоров’я, які прочитали для молодих вчених видатні вчені Академії, а також докладніше про саму конференцію читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.
Олександр Устінов,
фото автора
