18 січня 2013 р. набули чинності нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — Ліцензійні умови), затверджені наказом МОЗ України від 30.11.2012 р. № 981. У цій публікації ми ознайомимо читачів з основними новелами, які містить цей важливий для усіх суб’єктів господарювання документ.
Нагадаємо, що дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання, зареєстрованих в установленому порядку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, і які провадять господарську діяльність із медичної практики.
Новою редакцією Ліцензійних умов, зокрема, встановлено деякі вимоги щодо:
- прийняття на роботу медичних працівників фізичною особою — підприємцем;
- проведення хірургічних втручань суб’єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність із медичної практики;
- організації діяльності відокремлених структурних підрозділів закладів охорони здоров’я всіх форм власності;
- декларування заявниками (суб’єктами господарювання) методів профілактики, діагностики, лікування та знеболення, які вони передбачають здійснювати, залежно від умов провадження медичної практики.
Крім того, дано нове визначення медичної практики — це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, що провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування.
Обов’язковим для суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність із медичної практики, є затвердження переліку та вартості послуг, які відповідно до законодавства надаються пацієнтам. Такий перелік має бути розміщений за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики у доступному для споживача місці.
Новими ліцензійними умовами забороняється використання одного кабінету, в якому провадиться медична практика, за різними функціональними призначеннями.
Однією з обов’язкових умов для провадження господарської діяльності з медичної практики віднині є наявність входу та умов для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Визначено переліки документів, які має затвердити суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність із медичної практики.
Для фізичної особи — підприємця це:
- номенклатура справ із медичної та фармацевтичної документації;
- правила та інструкції виконання маніпуляцій та процедур;
- інструкція щодо правил миття і знезараження рук;
- перелік та вартість послуг, які відповідно до законодавства надаються пацієнтам.
Для закладу охорони здоров’я це:
- статут (положення), структура, штатний розпис, перелік обладнання відповідно до Табеля оснащення закладу охорони здоров’я;
- номенклатура справ з медичної та фармацевтичної документації;
- посадові інструкції для працівників закладу охорони здоров’я;
- правила перебування пацієнтів у закладі охорони здоров’я;
- перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають метрологічній повірці;
- стандарти сестринського (медичного) догляду;
- правила та інструкції виконання маніпуляцій та процедур;
- положення про структурні підрозділи;
- локальні клінічні протоколи (маршрути пацієнтів) згідно з клінічними протоколами та медичними стандартами, затвердженими МОЗ України;
- інформація про порядок дій при невідкладних станах;
- правила та інструкції про порядок взаємодії структурного підрозділу з іншими структурними підрозділами закладу охорони здоров’я та/чи іншими закладами охорони здоров’я;
- інструкція щодо правил миття і знезараження рук;
- внутрішній контроль якості надання медичної допомоги.
Також заклад охорони здоров’я має призначити відповідальну особу з питань забезпечення лікарськими засобами.
Встановлено правила прийому на роботу спеціалістів для фізичних осіб — підприємців. Так, фізична особа — підприємець має право прийому на роботу лікарів (провізорів) за наявності у фізичної особи — підприємця вищої кваліфікаційної категорії із заявленої спеціальності. Прийом на роботу лікарів (провізорів) здійснюється за спеціальністю фізичної особи — підприємця, а молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою — за різним профілем. Прийом на роботу лікарів (провізорів) та молодших спеціалістів з медичною (фармацевтичною) освітою здійснюється за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає встановленим вимогам.
Серед нових спеціальних вимог до суб’єктів господарювання, що провадять медичну практику, слід відзначити провадження діяльності лише відповідно до заявлених у відомостях лікарських та провізорських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів із медичною та фармацевтичною освітою, а також обов’язкове забезпечення проведення акредитації закладу охорони здоров’я у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Не зовсім зрозумілою є вимога безплатно надавати медичну допомогу громадянам відповідно до законодавства.
Хірургічні втручання можуть здійснюватися виключно в операційних блоках, які мають бути ізольованими від усіх груп приміщень закладу охорони здоров’я і забезпечені зручними зв’язками з приміщеннями відділень анестезіології-реанімації, палатними відділеннями хірургічного профілю, приймальним відділенням. Планові хірургічні втручання мають здійснюватися виключно в закладах охорони здоров’я, які надають відповідний вид медичної допомоги.
Організаційна структура закладу охорони здоров’я має відповідати його виду та складатися з відділень, які є самостійними структурними підрозділами і діють на підставі положення, затвердженого керівником суб’єкта господарювання чи уповноваженою ним особою. Найменування відділень мають відповідати лікарським спеціальностям, за якими провадиться медична практика. До складу відділень закладу охорони здоров’я входять кабінети лікарів та кабінети молодших спеціалістів із медичною освітою.
Заклади охорони здоров’я для провадження медичної практики поза місцезнаходженням закладу повинні створити філію (відділення), що є його відокремленим структурним підрозділом, та призначити керівника (завідуючого). Філія (відокремлене відділення) може здійснювати всі або частину функцій основного закладу.
Розташування окремих кабінетів закладів охорони здоров’я поза межами їх місцезнаходження без створення філії (відділення) та призначення керівника (завідуючого) не допускається. Назва кабінета обов’язково має містити посилання на лікарську (провізорську) спеціальність та спеціальність молодших спеціалістів з медичною (фармацевтичною) освітою, за якими провадиться медична практика.
Обов’язковою також є наявність в організаційній структурі закладу охорони здоров’я адміністративного та лікувально-профілактичного підрозділів.
Прес-служба
«Українського медичного часопису»
