Охорона здоров’я-2012: підсумки року

2012 р. пройшов для медичної галузі без значних інформаційних сплесків та революційних нововведень. Суттєвих змін у напрямках реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я не відбулося. Раїса Богатирьова, яка очолила міністерство в лютому 2012 р., зберегла за собою посаду міністра охорони здоров’я і після зміни складу Уряду, яка відбулася у грудні. Також на своїй посаді залишилася Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, хоча склад самого комітету змінився повністю.

Новації для галузі

З 1 січня 2012 р. набули чинності зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, спрямовані на вдосконалення надання медичної допомоги. Протягом року в пілотних регіонах практично завершилася робота щодо створення центрів первинної медико-санітарної допомоги  та формування мережі ліку­вально-­профілактичних закладів (ЛПЗ) первинної ланки. Закладено законодавче підґрунтя для створення єдиної системи екстреної медичної допомоги — 05.07.2012 р. ухвалено Закон України № 5081 «Про екстрену медичну допомогу», який набуває чинності 01.01.2013 р. У цьому документі визначено основні напрямки реформування служби екстреної медичної допомоги — рівномірний розподіл ресурсів за рахунок створення пунктів тимчасового базування, який забезпечуватиме дотримання нормативів доїзду (10 хв — для міста, 20 хв — для сільської місцевості), створення єдиних диспетчерсь­ких у кожному з 27 адміністративних регіо­нів України та адміністративне підпорядкування служби обласному центру із фінансуванням з обласного бюджету. На виконання цього Закону ухвалено 10 підзаконних актів Кабінету Міністрів України, які теж набувають чинності 01.01.2013 р. Також у 2012 р. втричі було збільшено бюджетне фінансування на ліки для швидкої допомоги та придбано 286 сучасних автомобілів швидкої.

Ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 р. № 209 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я» дозволило, за інформацією МОЗ України, досягти збільшення заробітної плати медикам у пілотних регіонах в середньому на 34% за рахунок надбавок за обсяг і якість виконаної роботи.

Протягом року між НАМН України та головами адміністрацій 25 адміністративно-­територіальних одиниць (за винятком Миколаївської та Одеської ОДА) підписано меморандум про співпрацю, відповідно до якого мешканці усіх регіонів України в межах встановлених квот можуть отримувати безкоштовну високоспеціалізовану медичну допомогу в усіх наукових установах НАМН України. Всього в межах квот протягом 2012 р. високоспеціалізовану медичну допомогу за бюджетні кошти в установах академії змогли отримати 44 243 особи.

Під час спільного засідання колегії МОЗ України та президії НАМН України, яке відбулося 07.12.2012 р., прийнято рішення про створення 5 спільних наукових центрів МОЗ та НАМН України: Північно-Східний у м. Харкові, Придніпровський у м. Дніпропетровську, Донецький у м. Донецьку, Південний у м. Одесі та Західний у м. Львові. Керівниками центрів призначено: Північно-Східного — академіка НАМН України Олександра Біловола, Придніпровського — академіка НАМН України Георгія Дзяка, Донецького — академіка НАМН України Владислава Гриня, Південного — члена-кореспондента НАМН України Валентина Кресюна, Західного — члена-кореспондента НАМН України Бориса Зіменковського.

Законом України від 04.07.2012 р. № 5036-VI медичним і фармацевтичним працівникам під час здійснення ними професійної діяльності було заборонено одержувати неправомірну вигоду та зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/чи реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та їх представників, а також рекламувати лікарські засоби і вироби медичного призначення, у тому числі виписувати їх на бланках, що містять інформацію рекламного характеру. Слід зазначити, що не зовсім коректне тлумачення норм цього закону викликало необґрунтовану негативну реакцію деяких керівників ЛПЗ щодо медичних представників фармацевтичних компаній.

Також до своїх досягнень у році, що минув, МОЗ України відносить проведення у пов­ному обсязі централізованих державних закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення, здійснення на більше ніж 90% їх поставок у регіони; успішне проведення медичного забезпечення чемпіонату Європи з футболу «ЄВРО-2012»; активне капітальне будівництво лікувально-діагностичних корпусів Національного інституту раку та Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ».

Реформа Держсанепідслужби

Згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» створено Державну санітарно-епідеміологічну службу (далі — Держсанепідслужба) України як окремий центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Діяльність Держсанепідслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра охорони здоров’я.

Вже з 2012 р. Держсанепідслужба Украї­ни почала здійснювати свої повноваження безпосередньо — через Центральний апарат (центральний рівень) та через територіальні органи — головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному, повітряному транспорті (30 юридичних осіб) та їх відокремлені структурні підрозділи в містах і районах (347 підрозділів). Відбу­лося суттєве скорочення чисельності працівників Держсанепідслужби, кількість яких з 01.01.2013 р. становитиме 29 961 (раніше — 52 994), серед яких 7500 осіб працюватимуть у головних управліннях та їх структурних підрозділах, а решта — забезпе­чуватимуть проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у відповідних лабораторних центрах та їх відокремлених структурних підрозділах. Затверджено Дорожню карту оптимізації мережі лабораторних підрозділів територіальних органів Держсанепідслужби України.

З метою збереження оплати праці та соціальних гарантій для медичних працівників, які були зайняті в санітарно-епідеміологічних закладах МОЗ України, а надалі працюватимуть у відповідних лабораторних центрах та їх відокремлених структурних підрозділах, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 р. № 1181 внесено необхідні зміни до відповідних нормативних документів.

Боротьба із соціально небезпечними захворюваннями

Створено ДУ «Український центр конт­ролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», який визнано правонаступником ДУ «Центр профілактики та бороть­би зі СНІДом» МОЗ України і ДУ «Все­українсь­кий центр туберкульозу».

Законом України від 16.10.2012 р. № 5451-VI затверджено Загальнодержавну цільову програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки. Мета програми — покращання епідемічної ситуації в напрямку зменшення кількості хворих, зниження рівня захворюваності та смертності на туберкульоз, коінфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція), а також темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики.

Серед важливих заходів, передбачених програмою:

• інтеграція фтизіатричної служби до закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівня з метою їх залучення до активного виявлення хворих на туберкульоз;
• розвиток кадрового потенціалу протитуберкульозної служби;
• поліпшення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, що надають послуги хворим на туберкульоз;
• утворення Національної референс-­лабораторії та модернізація мережі лабораторій, що здійснюють діагностику туберкульозу;
• створення та забезпечення функціонування електронного реєстру хворих на туберкульоз на національному і регіо­нальному рівні;
• безперервне постачання протитуберкульозних препаратів;
• створення в усіх 27 регіонах відділень для лікування хворих на туберкульоз, щодо яких судом ухвалено рішення про примусову госпіталізацію;
• створення відділень для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз, а також відділень для надання паліативної допомоги хворим на туберкульоз;
• проведення широкої інформаційної кампанії з питань протидії захворюванню на туберкульоз тощо.

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті, грантів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, інших джерел фінансування. Загальний бюджет Програми становить 1 млрд 830 млн 762 тис. грн., з них із Державного бюджету — 1 млрд 236 млн 478 тис. грн. (67,5% загального бюджету), за гранти Глобального фонду — 592 млн 283 тис. грн.

Серед основних досягнень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні слід відзначити такі:

1. Забезпечено 100% доступ до профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, ранньої діагностики ВІЛ-інфекції серед дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, післяконтактної профілактики інфікування ВІЛ за рахунок Державного бюджету.

2. Забезпечено можливість для охоп­лення життєво необхідним лікуванням хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД у 2012 р., які, за даними регіональних центрів СНІДу, цього потребують.

3. Залучено додаткову грантову допомогу Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією за компонентом «СНІД» у розмірі близько 300 млн дол. США (на 2012–2016 рр.) та забезпечено законодавче підґрунтя для ефективної реалізації коштів гранту (прийнято закони України від 21.06.12 р. № 4999-VI «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», та від 24.05.12р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій, пов’язаних з використанням грантів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні»).

4. Нормативну базу з питань лікування ВІЛ-інфекції приведено у відповідність до міжнародних стандартів.

5. Створено єдину систему моніторингу та оцінки ефективності заходів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Охорона материнства і дитинства

У рамках Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства» у 2012 р. відкрито 8 перинатальних центрів ІІІ рівня у Києві, Кіровоградській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Полтавській областях та в АР Крим. Всього на реалізацію проекту витрачено 325 млн 324 тис. 200 грн., з яких із Державного бюджету виділено 215 млн 62 тис. 400 грн.

Протягом 2013–2014 рр. буде відкрито перинатальні центри у Запорізькій, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській, Волинській, Чернівецькій, Київській, Черкаській, Львівській, Херсонській областях та другий такий центр у Києві. Робота по їх створенню вже проводиться.

Медична спільнота

Рік, що минув, відзначився також підвищенням активності громадських організацій, які опікуються захистом прав та безпеки пацієнтів. Під час Першого національного конгресу «Безпека пацієнта — безпека лікаря — безпека держави», який відбувся у Києві 29–30 листопада 2012 р. за підтримки Ради Європи, затверджено основні напрямки Національного плану дій з безпеки пацієнтів, серед яких:

1. Чиста медицина — безпечна медицина: контроль над внутрішньолікарняними інфекціями.

2. Безпечна хірургія рятує життя.

3. Пацієнти за безпеку пацієнтів: залучення пацієнтів до забезпечення безпеки.

4. Безпека лікарських засобів: фармацевтична безпека і фармакологічний нагляд.

5. Наукові дослідження для забезпечення безпеки пацієнтів.

6. Міжнародна класифікація та гармонізація термінології з безпеки пацієнтів.

7. Управління знаннями, навчання та звітність щодо несприятливих подій.

8. Рішення для забезпечення безпеки: проведення заходів, що запобігають повторному виникненню інцидентів.

9. Упровадження технологій для забезпечення безпеки пацієнтів.

10. Заохочення та мотивація до забезпечення безпеки пацієнтів.

Також вперше в історії України найкращим фахівцям медичної галузі було вручено Національну медичну премію.

Прес-служба
«Українського медичного часопису»