11 вересня 2012 р. у Києві відбулася прес-конференція, присвячена темі занепокоєності громадської спільноти щодо поширеності неінфекційних захворювань у світі та Україні зокрема. Як спільними зусиллями держави, громадськості та пацієнтів подолати проблему?
Валентина Очеретенко, голова організації «Спілка захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації», зазначила, що масштаб поширення неінфекційних захворювань (НІЗ) викликає глибоку занепокоєність світової спільноти. НІЗ, представлені головним чином серцево-судинними, онкологічними, хронічними респіраторними захворюваннями та цукровим діабетом, спричиняють ⅔ випадків смертей в усьому світі. Серед причин подібної ситуації визначають, перш за все, так звані фактори ризику, серед яких куріння, зловживання алкоголем, нездоровий режим харчування і недостатня фізична активність. Так, 36% населення України палять (з них понад 58% чоловіків та 7% жінок), 20% — надмірно вживають алкогольні напої. Негативний безпосередній вплив на рівні поширеності НІЗ мають соціальні фактори — низька якість життя, брак освіти, стрімка урбанізація і постаріння населення, а також соціально-економічні, гендерні, політичні, поведінкові та екологічні детермінанти здоров’я.
В. Очеретенко зазначила, що згідно з опублікованою в 2010 р. Світовим банком доповіддю «Основні причини високого рівня смертності в Україні», у понад 25% дорослого населення України віком 18–65 років відмічають 1 та у понад 7% — ≥3 хронічних захворювань. Наразі хвороби та хронічні стани є основними причинами смертності в Україні, особливо серед осіб працездатного віку.
Доповідач підкреслила, що подолання даної проблеми можливе тільки шляхом взаємодопомоги та спільної роботи всіх суспільних структур, зокрема органів державної влади та представників громадських організацій. Позитивний результат можливий лише тоді, коли до участі в програмах партнерської співпраці для зміцнення здоров’я і скорочення факторів ризику поширення НІЗ будуть залучатися в тому числі й приватний сектор та суспільство.
Олена Вершиніна, голова відділення «Української федерації боротьби проти раку» у Севастополі, відмітила, що рак — це медико-соціальна проблема, особливо в Україні, актуальність якої визначається збільшенням кількості випадків в популяції, складністю лікування, високим рівнем інвалідності та летальності. Важливим моментом реабілітації таких хворих є підтримка близьких та рідних.
Головний позаштатний спеціаліст ГУОЗ м. Києва зі спеціальності «Онкологія» Дмитро Осинський розповів, що, за статистикою, протягом минулого року на диспансерному обліку знаходиться >1 млн осіб, приріст становить 3,8%. У цілому в 2011 р. зареєстровано >150 тис. нових випадків раку. Близько 90 тис. українців щорічно помирають від цієї патології, 35% з них — працездатного віку.
На думку Д. Осинського, головними проблемами є пізня діагностика і недостатня інформованість населення щодо важливості здійснення профілактичних заходів. Він впевнений, що загальнодержавні заходи з профілактики НІЗ дозволять не тільки вирішити проблему, але й зробити це економічно вигідно. Фінансовий стан держави не є перешкодою для успішних дій. Для зменшення основних факторів ризику НІЗ можна використовувати методи, які не потребують значних витрат. Допомогти в мотивуванні державного інтересу може цілеспрямована робота громадського руху.
Володимир Паньків, завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, звернув увагу на збільшення кількості хворих на цукровий діабет. Більше 1 млрд людей у світі мають ожиріння або надлишкову масу тіла. Кожний 3-й дорослий в Україні має надлишкову масу тіла, у 16% українців діагностовано артеріальну гіпертензію, у 1,2 млн — цукровий діабет та приблизно така ж кількість навіть не підозрює його наявності у себе.
В. Паньків підкреслив, що профілактика хронічних НІЗ починається з самої людини і на 80% стан здоров’я залежить саме від неї. На жаль, серед українців багато байдужих до свого здоров’я. Майже половина не досліджують стан свого здоров’я навіть під час безкоштовних оглядів, організованих МОЗ за місцем проживання. Досвідчені лікарі здійснюють безкоштовні профілактичні огляди у найвіддаленіших містах і селах України, натомість більше 40% українців не бажають знати про свої показники рівня глюкози чи артеріального тиску.
За словами В. Паньківа, українці не звикли проходити регулярні медичні огляди, внаслідок чого небезпечні захворювання в них виявляють занадто пізно. НІЗ можна легко запобігти завдяки регулярним перевіркам стану здоров’я, тому необхідно зламати цей стереотип. Треба звернути більше уваги на фізичну активність та здорове харчування, дотримуватися порад лікарів і слідкувати за станом свого організму за допомогою незатратних методів — контролю артеріального тиску та рівня глюкози.
Андрій Гук, голова Громадської ради при Державній службі України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально-небезпечним захворюванням зазначив, що необхідно переглянути список соціально-небезпечних хвороб і чітко визначити, які з них впливають на якість життя та його тривалість. НІЗ несуть великий тягар і відволікають велику кількість коштів не на профілактику, а на лікування. А. Гук наголосив, що система охорони здоров’я залежить не тільки від економічного потенціалу країни, а швидше за все — від свідомості громадян. Він впевнений, що без чіткої позиції громадського руху неможливо змінити нинішню ситуацію із захворюваністю на НІЗ та стан системи охорони здоров’я взагалі.
Тетяна Грузєва, член робочої групи МОЗ української програми «Здоров’я-2020» (далі — Програма), зазначила, що наразі в Європейському регіоні розпочато розробку нової європейської політики охорони здоров’я як комплексної і послідовної концептуальної основи, що дасть можливість ефективно відповісти на сучасні виклики у сфері охорони здоров’я і забезпечення соціальної справедливості стосовно здоров’я в Європі.
Проект Програми вперше передбачає орієнтацію служби охорони здоров’я на профілактику, а не на лікування. В її основі — не технологічна модернізація медицини, а, в основному, популяризація здорового способу життя та заохочення населення до проведення щорічних медичних оглядів. Метою Програми є збереження та зміцнення здоров’я, профілактика захворювань, зниження захворюваності, інвалідності і смертності населення, підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги, забезпечення соціальної справедливості та захисту прав громадян на охорону здоров’я. Стратегічним напрямом Програми є комплексна багатовекторна профілактика, яка охоплює усі прошарки населення, здійснюється в усі вікові періоди життя, в усіх сферах діяльності і буття. Реалізація Програми дозволить досягти цільових показників щодо зменшення загального тягаря хвороб, скорочення поширеності чинників ризику серед населення, поліпшення соціально-економічних, екологічних детермінант здоров’я, скорочення нерівності у стані здоров’я та його охороні, зміцнення системи охорони здоров’я, забезпечення населення доступною й якісною медичною допомогою, залучення громадськості та широкого кола інших діючих сил до справи охорони здоров’я і поліпшення здоров’я, подовження середньої очікуваної тривалості життя та підвищення його якості.
Тетяна Харченко,
фото автора
