Медична наука: здобутки та перспективи розвитку

23 травня в Києві відбулися загальні збори Національної академії медичних наук (НАМН) України, основною метою яких була оцінка результатів наукової діяльності Академії за 2011 р. та перспективи її розвитку.

Розпочинаючи роботу зборів Андрій Сердюк, президент НАМН України, зазначив, що 19 років існування Академії медичних наук України підтвердили важливість акту її створення для розвитку медичної науки і довели, що вона здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвит­ку медичної науки та проведення на високому науковому рівні фундаментальних і прикладних досліджень.

Одним із найважливіших розділів роботи НАМН України є надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню усіх регіонів України, яка здійснюється як за направленням від закладів охорони здоров’я, так і при самостійному зверненні громадян, незалежно від адміністративної території проживання. Сьогодні Академія об’єднує 36 наукових установ, які є провідними у своїй галузі. У них працюють 18,5 тис. співробітників, з яких майже 3,4 тис. наукових. Серед них 564 доктори наук і 1672 кандидати наук. У клініках інститутів працюють ще 32 доктори наук і 431 кандидат наук. Загалом — понад 2 тис. кандидатів і майже 600 докторів наук. 22 науковці є дійсними членами НАМН України і 26 — членами-кореспондентами. Все це свідчить про високий науковий потенціал Академії.

Фундаментальні дослідження

У 2011 р. виконання фундаментальних досліджень здійснювалось за такими напрямами: розробка генних технологій для корекції порушень життєдіяльності, вирішення актуальних завдань охорони здоров’я жінок і дітей для збереження генофонду нації, вивчення механізмів дії нових лікарських препаратів, дослідження щодо застосування стовбурових клітин для корекції порушень життєдіяльності, розкриття нових сторінок механізмів розвитку основних захворювань, розробка нових методів діагностики і лікування з використанням нанотехнологій та ін.

Виконувалася 171 науково-дослідна робота (НДР), близько 80% з яких були спрямовані на створення теорій (концепцій) та виявлення закономірностей розвит­ку патологічних процесів, впливу факторів оточуючого середовища та умов праці на здоров’я населення України, близько 20% — на розробку теоретичних основ створення нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань. Завершилося виконання 47 НДР.

За результатами фундаментальних досліджень отримано 113 охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності та подано 118 заявок. Опубліковано 736 статей у вітчизняних наукових журналах (93 за кордоном), 199 — у збірниках наукових праць (35 за кордоном), 708 тез (264 за кордоном).

Прикладні дослідження

Виконання прикладних наукових та науково-технічних розробок, робіт за державними цільовими програмами у сфері профілактики та лікування хвороб людини були спрямовані на реалізацію положення Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»: науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, реалізацію середньострокового пріоритетного напряму інноваційної діяльності в Україні «Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища», визначеного Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні».

Здійснювалися:

• опрацювання нових хірургічних підходів при оперативних втручаннях на судинах серця і мозку, методів транс­плантації внутрішніх органів людини, стандартів лікування поширених захворювань;
• гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища, використання нанотехнологій у розробці фармакологічних препаратів, технологій введення в організм лікарських засобів;
• створення нових препаратів крові, методик застосування фізичних та удосконалення ендоваскулярних технологій;
• удосконалення діагностики та лікування вірусних інфекцій, розробка нових способів лікування захворювань шкіри, вивчення особливостей патоморфозу туберкульозу в сучасних умовах та розробка нових методів лікування;
• створення нових лікувально-профілактичних стоматологічних препаратів;
• вивчення особливостей формування професійної патології в Україні та ін.

Загальна кількість виконуваних прикладних робіт становила 311, з них до 78% присвячувалися створенню нових методів лікування, діагностики відповідно до напрямів основної діяльності наукових установ, близько 12% розробляли теоретичні питання та біля 10% — були спрямовані на розробку нових лікарських засобів та удосконалення вже існуючих. У 2011 р. завершилося виконання 81 НДР. За результатами прикладних досліджень отримано 296 охоронних документів на об’єкти промислової власності та подано 311 заявок.

Державні програми

22 установи НАМН України брали участь у виконанні наукових частин 6 державних цільових програм у сфері профілактики та лікування хвороб людини: «Здоров’я нації на 2002–2012 роки», «Питна вода України на 2006–2020 роки», «Репродуктивне здоров’я нації», «Програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб», «Програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекцій», «Програма протидії захворюванню на туберкульоз 2007–2011 роки». Виконувалися 57 НДР, з них біля 21% — спрямовано на створення нових технологій; близько 39% — нових методів лікування та діагностики; майже 40% — на епідеміологічні, профілактичні дослідження та на розробку стандартів, санітарних норм і правил, а також баз даних. У 2011 р. завершилося виконання 45 НДР. Мета виконуваної програми у 2011 р. досягнута. Завдання програми виконано у повному обсязі. За результатами досліджень отримано 25 охоронних документів на об’єкти промислової власності та подано 22 заявки, створено 12 технологій. Видано 524 одиниці наукової продукції (книг, брошур та навчальних посібників, статей). Створено 23 бази даних. Розроблено і удосконалено 10 методів діагностики та лікування.

Робота Президії

На сьогодні Президія заслухала звіти 22 директорів, наукові ради обрали вже 20 директорів.

Найбільшу увагу у своїй роботі Президія приділяла розгляду питань, важливих для наукової та науково-організаційної діяльності Академії.

Президія вважала за необхідне заслухати питання про стан лабораторної служби. Усі добре розуміють важливість її діяльності і для науковця, і для лікаря. Вони мають відповідати міжнародним стандартам. Постановою Президії передбачено:

• створення Ради з технічного регулювання, стандартизації та акредитації з метою створення системи гарантування якості в наукових та клінічних підрозділах;
• визначення переліку міжнародних нормативних документів, що потребують першочергової гармонізації та впровадження;
• сертифікація спеціалістів із питань технічного регулювання, стандартизації та акредитації кожної установи, визначення референтних лабораторій за напрямком спільної наукової діяльності;
• забезпечення наукових та медичних лабораторій необхідними калібрувальними розчинами, стандартами та контрольними матеріалами;
• розроблення Концепції розвитку лабораторної служби НАМН України в умовах реформування системи охорони здоров’я України.
• розробка та впровадження кваліфікаційних вимог, що відповідали б міжнародним вимогам до спеціалістів із клініко-лабораторної діагностики (з медичною та немедичною освітою) з метою сприяння євроінтеграції.

Інше засідання стосувалося впровадження системи GLP (належної лабораторної практики) у доклінічні дослідження лікарських засобів. Слід також відзначити розгляд питання про участь Академії в реалізації державних цільових програм із розвитку гематології та донорства крові, у впровадженні телекомунікаційних технологій у наукових установах.

Важливим було обговорення питання «Про проблеми інфекційних хвороб в Украї­ні». У цьому напрямку необхідно:

• налагодити випуск вітчизняних вакцин і сироваток;
• повернути довіру населення до вакцинації дітей;
• застосовувати лише вірусінактивовані компоненти крові та білкові препарати плазми крові;
• створити центри сертифікованої вірус­інактивованої плазми крові та банки аутокрові для працівників силових служб, врешті-решт побудувати завод-фракціонатор для глибокої переробки плазми крові.

А. Сердюк підкреслив, що ресурси сьогодні продовжують концентруватися навколо високоспеціалізованих видів медичної допомоги, а між тим адекватна профілактика усуває до 70% тягаря хвороб.

В Україні назріла необхідність створення потужного біотехнологічного центру (технопарку), одним із пріоритетних завдань якого буде наукова розробка сучасних технологій імунобіологічних препаратів. При створенні Центру сучасних біотехнологій доцільно максимально використати науковий потенціал HAH, НАМН, НААН України.

Оскільки процес створення будь-якої вакцини та її впровадження до отримання статусу комерційного препарату є надзвичайно трудомістким, тривалим і високовартісним, з економічного погляду не виправдано розробляти аналоги існуючих вакцин, що вже використовуються. Дуже актуальним є створення вакцин проти поширених інфекційних хвороб, для яких ще не розроблені засоби специфічної профілактики (наприклад гепатиту С, деяких ентеровірусних інфекцій, менінгококової інфекції, захворювань, що викликаються вірусами родини Herpesviridae тощо), полівалентних вакцин проти захворювань із генетично мінливим збудником та удосконалення вакцин, що внесені до Календаря щеплень.

Крім того, враховуючи світовий досвід, слід:

• Забезпечити на державному рівні підтримку спільним проектам між науково-дослідними інститутами НАН і НАМН України і фармацевтичними підприємствами з метою створення технологій виробництва вітчизняних вакцин та інших імунобіологічних препаратів.
• З огляду на перспективу розширення спектру й обсягу виробництва вітчизняних вакцин та інших імунобіологічних препаратів вивчити доцільність організації в Україні Контрольного інституту імунобіологічних препаратів.
• Встановити творчий контакт із провідними центрами Росії та Європейського Союзу для здійснення навчання спеціа­лістів у зазначеній галузі.

Ще один не менш важливий напрям — «Про стан та перспективи розвитку транс­плантаційної служби України». За результатами розгляду створено комісію, яка вже розробила проект Концепції розвитку трансплантаційної служби.

Продовжується зміцнення наукових зв’язків із НАН України. На Президії заслухано доповіді відомих вчених. Зокрема, академіка І.Д. Войтовича «Про інформаційно-вимірювальні системи та інтелектуальні сенсори для медичної діагностики», академіка Г.В. Єльську «Про основні проб­леми біомедицини» і проект Європейського Союзу «Combion».

Підготовка кадрів

У 2011 р. у докторантурі в наукових установах НАМН України навчалося 6 докторантів, прийнято 1 докторанта. В аспірантурі у 2011 р. навчалися 354 особи (104 з відривом і 250 — без відриву від виробництва) за медичними, біологічними, фармацевтичними і психологічними науками. Прийнято 99 осіб, у тому числі 35 — із відривом від виробництва. У клінічній ординатурі установ НАМН України у 2011 р. навчалося 90 лікарів, у звітному році прийнято 42.

Клінічні напрямки

Відзначено, що безумовно всі напрями наукових досліджень, направлені на боротьбу з будь-якими захворюваннями, важливі. Але пріоритетними мають бути ті, що спрямовані на подолання найбільш поширених (популяційних) і найбільш загрозливих для суспільства хвороб. Можна сказати, що більшість фундаментальних і прикладних розробок в установах Академії присвячені саме їм. Це проблеми боротьби із серцево-судинними, онкологічними, інфекційними захворюваннями, ендокринною патологією, хворобами крові тощо.

Незважаючи на те що на даний момент у складі Академії немає Інституту онкологічної патології, наукові напрацювання у цій царині досить вагомі. У роботах інститутів вирішуються не лише питання діагностики та лікування пухлин, але й загальнобіологічні проблеми з цього напряму з використанням генетичного аналізу. Робота Донець­кого обласного протипухлинного центру, який очолює академік Г.В. Бондар, сприяє інтенсифікації наукових досліджень у галузі теоретичної та клінічної онкології, впровадженню нових технологій профілактики та діагностики пухлинних захворювань, лікуванню пацієнтів онкологічного профілю, формуванню дієвого механізму взаємодії НАН, НАМН України, інших медичних наукових та професійних організацій, громадських організацій пацієнтів, засобів масової інформації на засадах партнерства, відкритості й прозорості при лікуванні онкологічних хворих.

Розпочато будівництво центру протонної медицини, що не має аналогів у країнах СНД, на базі якого заплановано створення навчального комплексу для радіологів та радіаційних фізиків.

А. Сердюк виразив упевненість у тому, що на базі Донецького обласного протипухлинного центру вдасться довести до логічного завершення створення Донецького науково-дослідного центру проблем клінічної онкології.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності Академії є розвиток інноваційних медичних технологій.

Протягом останніх десятиріч рядом установ проводяться масштабні дослідження щодо теоретичного обґрунтування та клінічного використання методів клітинного та тканинного культивування і транс­плантації при широкому колі найбільш тяжких захворювань людини.

Найкращими можливостями та досвідом у клінічному застосуванні названих методик на сьогодні володіє Інститут невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака, де з 2003 р. плідно працює лабораторія клітинного та тканинного культивування. В установі опрацьовані численні методики застосування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку при ішемічній хворобі серця, периферичній артеріопатії та цукровому діабеті, опіковій та скелетній травмі тощо. Інститут успішно співпрацює в цьому напрямку з низкою установ Академії та закладами практичної охорони здоров’я. Так, багаторічне співробітництво з колективом Донецького протипухлинного центру дозволило отримати важливі позитивні результати у хворих, які лікуються методами комбінованої хіміо- та променевої терапії. На базі Інституту невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака створено Міжнародний науково-практичний центр клітинної трансплантації, де здійснюються спільні проекти із провідними установами Росії та Німеччини.

ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» разом із Міністерством охорони здоров’я та НАМН України підготовили програму відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою». У регіонах проводитиметься робота Всеукраїнської кардіологічної школи, де буде розглянуто актуальні питання щодо профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, а також оптимального забезпечення медикаментозним лікуванням населення України завдяки відшкодуванню лікарських засобів (реімбурсації). Втілення пілотного проекту, а потім і програми реімбурсації сприятиме зменшенню основ­них наслідків артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, інсульту, вплине на якість і тривалість життя пацієнтів.

Продовжується розробка пріоритетних напрямків радіаційної медицини. За останній рік отримано фундаментальні дані, які свідчать про наявність віддалених радіоіндукованих ефектів. Встановлено значення та часову залежність радіаційних ризиків лейкемії в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) за 20-річний період після опромінення, зростання частоти раку щитоподібної залози в когорті зі 152 тис. ліквідаторів.

Загальнодержавне значення мають результати дозиметричної паспортизації, які дозволяють відновити господарську діяльність у більше ніж 2000 населених пунктів Чорнобильської зони, а також переглянути накази щодо зв’язку захворювань з дією факторів Чорнобильської катастрофи.

Залишаються актуальними фундаментальні проблеми радіаційної медицини та надання медичної допомоги постраждалим, перш за все учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, евакуйованим.

Наукові дослідження також мають дати відповіді на важливі практичні питання:

• зв’язку захворювань із дією опромінення у віддалений період;
• наявності радіогенних ефектів у населення того 31 населеного пункту, де дозиметристами визначено аномальний перехід радіоактивності, а річні дози перевищують 1 мЗв.

Далі президент НАМН України наголосив, що медична наука стає не лише підґрунтям, а й запорукою реформ в охороні здоров’я, започаткованих Президентом України. Сформовано та затверджено структуру головних спеціалістів координаторів та головних спеціалістів НАМН України за медичним фахом для забезпечення спадкоємності наукової, лікувально-діагностичної та організаційно-методичної роботи установ Академії разом з установами Міністерства охорони здоров’я, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та іншими відомствами. Особлива увага приділяється забезпеченню ефективності діяльності новостворених перинатальних центрів. За дорученням Президента країни Академія разом із професійними асоціаціями медичних працівників має розробити до 15 червня нинішнього року щорічні (на період до 2015 р.) цільові показники якості надання перинатальної допомоги у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Харківській областях та місті Києві з урахуванням необхідності зниження материнської та дитячої смертності.

Паралельно необхідно забезпечити на зазначених територіях щоквартальний моніторинг цільових показників якості надання цієї допомоги та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення — до 25 липня 2012 р. в подальшому — у визначенні дорученням терміни.

Прогрес медичної генетики, повна розшифровка геному людини визначають напрямки фундаментальних і прикладних досліджень, які необхідно всебічно розвивати в Україні. Йдеться про те, що вроджені та спадкові захворювання стійко посідають 2-ге місце у структурі причин дитячої смертності. Сучасні методи допологового обстеження дозволяють вже на ранніх стадіях вагітності виявити широкий спектр некурабельної патології та своєчасно запобігти розвитку тяжких інвалідизуючих станів. Водночас у нашій країні частота генетично детермінованої патології залишається незмінно високою. Це свідчить про відсутність ефективної системи відповідної профілактики на всіх рівнях надання медичної допомоги. Неодноразово було наголошено на необхідності розробки Національної програми запобігання вродженій та спадковій патології, яка стане науковим підґрунтям для досягнення європейських стандартів надання перинатальної допомоги у країні.

Лікувально-організаційна робота

У 2011 р. в поліклініках було проконсультовано 716 690 хворих. Кількість відвідувань у поліклініках у 2011 р. становила 2 184 800.

У стаціонарах було проліковано 157 471 хворого, дітей — 23 224, мешканців сільської місцевості — 28 315, учасників Великої Вітчизняної війни та військових конфліктів — 17 530, постраждалих від аварії на ЧАЕС — 9225. Тематичні хворі становили 82,75%. Слід відзначити, що медичну допомогу в установах НАМН Украї­ни зазвичай отримують пацієнти зі складною патологією. У 2011 р. 81,9% пролікованих хворих віднесено до найвищих третьої — п’ятої категорій складності.

Незважаючи на значну частку хворих зі складною патологією, показники діяльності клінік установ НАМН України за багатьма параметрами кращі, ніж у стаціонарах відповідного профілю: нижча летальність, менше ускладнень, вищий рівень морфологічного та лабораторного підтвердження діагнозу. Це досягається високим рівнем кваліфікації співробітників та впровадженням у практику новітніх технологій.

У післяопераційний період померли 442 хворих, що становило 0,5%. Цей показник протягом останніх років знижується і, незважаючи на складність оперативних втручань, є нижчим, ніж в інших хірургічних клініках відповідного профілю.

Результати аналізу роботи клінік свідчать, що до установ НАМН України звертаються мешканці усіх регіонів України, але за останні роки більше 60% пацієнтів поліклінік та понад 50% хворих стаціонарних відділень становлять мешканці міст розташування наукових установ НАМН України (міста Київ, Харків, Одеса, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ).

Саме тому розроблено і погоджено з Міністерством охорони здоров’я України наказ із затвердженням гарантованих квот для всіх регіонів України, відповідно до процентного співвідношення населення, визначенням порядку госпіталізації хворих до клінік НАМН України для отримання медичної допомоги за профілем його діяльності. Цей наказ направлений на покращання надання та доступності високоспеціалізованої медичної допомоги.

Таким чином, можна зробити висновок, що клінічні підрозділи установ НАМН Украї­ни готові до співпраці із закладами охорони здоров’я та науковими установами, незалежно від відомчого підпорядкування.

Маючи великий науковий та кадровий потенціал, клінічні підрозділи установ НАМН України можуть, за умови належного фінансового забезпечення, збільшити обсяги та поліпшити якість надання медичної допомоги, проводити наукові дослідження та впроваджувати результати досліджень у практику закладів охорони здоров’я, розробляти новітні інноваційні технології, проводити підготовку наукових та медичних кадрів.

Наукові кадри

Торкнувшись питання наукових кадрів, А. Сердюк нагадав присутнім основи професійної поведінки і оцінки вчених за концепцією, розробленою відомим соціологом Р. Мертоном і його учнями. Її визначають чотири основних імперативи:

• універсалізму, що пов’язаний із без­особовим характером наукового знан­ня;
• колективізму, що спонукає негайно передавати отримані наукові результати суспільству для використання;
• некорисливості, який вимагає від ученого планувати свою діяльність таким чином, щоб досягнення істини було його єдиним інтересом;
• організованого скептицизму, що від­ображає особливості методів саме природничих наук, необхідність проводити детальний об’єктивний аналіз, піддавати сумніву як власні, так і чужі відкриття.

Загалом же більшість наукових робіт мають бути спрямовані на кінцевий результат. У медичній науці — це покращання стану здоров’я населення, профілактика захворювань.

Наголошено на необхідності посилити взаємопорозуміння наукової спільноти і широкої громадськості, у тому числі медичної, до такого ступеня, щоб суспільство нарешті усвідомило роль, яку повинна відігравати наука в умовах планетарної кризи, що посилюється, а науковці відповідали цій ролі за моральними і професійними якостями, несли відповідальність за інформацію, яку вони надають суспільству.

Сьогодні наша держава пов’язує своє майбутнє з європейською співдружністю, де фахові організації відіграють значну роль у розвитку національних та загальноєвропейської систем охорони здоров’я.

Вимогою часу стає необхідність створення вітчизняних фахових асоціацій за європейськими та міжнародними стандартами. Це могла б бути громадська фахова організація — Спілка чи Конфедерація «Медична спільнота та європейські ініціативи», яка поєднає у своїх лавах організаційний, науковий та духовний потенціал лікарів, вчених-медиків, фахівців суміжних із медициною спеціальностей, вітчизняних та закордонних фахових асоціацій та міжнародних фондів.

На думку А. Сердюка, НАМН України може й повинна стати консолідуючою силою становлення, розвитку та наукового супроводу згаданої організації.

Перспективи розвитку

• Сформувати стратегію розвитку профілактичної медицини.
• Провести оцінку та аналіз стану здоров’я населення з визначенням його соціального градієнта.
• Вивчити закономірності індивідуального та популяційного морфофункціонального розвитку та росту дітей і підлітків; формування їх здоров’я в сучасних умовах життєдіяльності та фактори, що його визначають, обґрунтувати необхідні нормативні та профілактичні заходи.
• Удосконалити підходи до ранньої діагностики професійних та професійнозумовлених захворювань із метою своєчасного призначення лікувальних та реабілітаційних заходів, запобігання розвитку ускладнень та інвалідизації потерпілих внаслідок впливу небезпечних виробничих чинників.
• Піднести рівень наукових досліджень у питаннях нейротравми, нейроонкології, нейросудинної патології та стереотоксичної нейрохірургії.
• Провести епідеміологічні довготривалі моніторингові дослідження комплекс­ного впливу факторів макро- та мікросоціуму на здоров’я жінок репродуктивного віку та дітей різних регіонів України.
• Розробити і впровадити інноваційні технології збереження репродуктивного здоров’я жінок.
• Створити систему мамографічного скринінгу та Національний мамографічний центр України у структурі НАМН України.
• Розробити та впровадити у практику сучасні методики лікування пацієнтів із мультирезистентним туберкульозом легень і туберкульозом із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів та коінфекцію туберкульоз/ВІЛ.
• Досягти змін у законі про трансплантацію органів і тканин.
• Вивчити фундаментальні механізми розвитку серцево-судинної патології.
• Удосконалити реконструктивну хірургію складних вроджених вад серця, у тому числі критичних вад серця у новонароджених.
• Вивчити біологічні, клінічні, епідеміологічні та соціально-демографічні аспекти прискореного старіння, захворюваності, інвалідизації та смертності населення України.
• Дослідити причини і механізми розвит­ку найбільш поширених захворювань залоз внутрішньої секреції.
• Вивчити генетичні фактори, які зумовлюють схильність до захворюваності на цукровий діабет 1-го та 2-го типу.
• Розробити генні та клітинні методи лікування цукрового діабету.

Наприкінці доповіді А. Сердюк повідомив, що 18 травня 2012 р. було підписано меморандум про співпрацю в галузі медичної науки і охорони здоров’я між Російською академією медичних наук та НАМН України.

Про жваву дискусію, яка розгорнулася в ході обговорення доповіді президента НАМН України, та пропозиції з боку членів Академії щодо покращання її наукової діяльності читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека