Вступ
Отримання професійної інформації є невід’ємною частиною щоденної практики лікаря. Умови, в яких лікарі шукають, перевіряють і використовують інформацію, змінюються разом із розвитком цифрових каналів, онлайн-освіти, месенджерів, спеціалізованих сервісів та інструментів ШІ.
Професійна інформація може надходити через різні джерела: медичні сайти, навчальні платформи, медичні інформаційні системи (МІС), мобільні додатки, відеоплатформи, месенджери, медичних представників, спеціалізовані групи, чат-боти та інструменти ШІ. Водночас збільшення кількості каналів не означає, що всі вони виконують однакові функції.
Різні джерела можуть бути зручними для різних типів професійної інформації: результатів клінічних досліджень, взаємодії лікарських засобів, клінічних випадків, нових показань або інформації про освітні заходи. Тому важливим є не лише визначення частки лікарів, які користуються певним каналом, а й розуміння функціональної ролі цього каналу.
Особливу увагу привертає поява інструментів ШІ як нового джерела професійної інформації для лікарів. Результати дослідження MDM свідчать про швидке зростання їх використання протягом останнього року. Водночас в отриманих даних не виявлено витіснення традиційних каналів. Натомість вони дають підстави розглядати професійне інформаційне середовище лікаря як багатоканальну екосистему, у якій різні джерела виконують взаємодоповнювальні функції.
Актуальність дослідження визначається необхідністю системно оцінити, які канали професійної інформації реально використовують українські лікарі, які з них є найбільш пріоритетними, як змінюється роль медичних представників у цифровому середовищі та яке місце займають нові інструменти, зокрема ШІ.
Мета дослідження: визначити ключові канали отримання професійної інформації лікарями в Україні у 2026 р., оцінити частоту їх використання, функціональну роль окремих джерел інформації, місце цифрових каналів, месенджерів, навчальних платформ, комунікації з медичними представниками та інструментів ШІ у професійній інформаційній поведінці лікарів.
Об’єкт і методи дослідження
Об’єкт дослідження: професійні інформаційні практики лікарів в Україні та сприйняття ролі різних каналів професійної комунікації.
Опитування проведене компанією MDM у травні 2026 р., для порівняння використано аналогічні дані минулого року. Метод збору даних — онлайн-опитування (CAWI). Вибірка становила 319 лікарів. До дослідження залучені лікарі таких спеціальностей: педіатри, терапевти / лікарі загальної практики, неврологи, гінекологи, ендокринологи, урологи та кардіологи.
У дослідженні аналізували охоплення та частоту використання каналів професійної інформації, динаміку окремих показників порівняно з попередньою хвилею, роль каналів залежно від типу інформації, пріоритетність каналів для нових і давно відомих препаратів та бажану частоту професійної комунікації [1].
Результати
Загальна структура професійного інформаційного середовища лікаря
Результати дослідження свідчать, що лікарі в Україні використовують широкий набір джерел професійної інформації (рис. 1). Найбільше охоплення мають медичні сайти та навчальні платформи: ними користуються відповідно 96 та 95% опитаних лікарів. Це підтверджує роль цифрових професійних ресурсів як базових каналів доступу до медичної інформації.
Водночас значна частина лікарів використовує месенджери та інші цифрові інструменти. Viber як канал отримання професійної інформації зазначили 74% респондентів, МІС — 67%, мобільні додатки — 64%, YouTube — 62%, чат-боти — 57%, Telegram — 52%. Інструменти ШІ використовують 48% лікарів.
Порівняно з 2025 р. окремі канали демонструють помітну зміну охоплення. Найбільш вираженою є динаміка використання інструментів ШІ: частка лікарів, які використовують їх для отримання професійної інформації, зросла з 14% у 2025 р. до 48% у 2026 р.
Охоплення каналу не тотожне частоті його використання
Окремий аналіз частоти використання каналів свідчить, що популярність каналу не завжди прямо відповідає інтенсивності його використання. Медичні сайти та навчальні платформи мають найвище охоплення, однак інші канали можуть відігравати помітнішу роль у регулярній комунікації (рис. 2).
Матриця «охоплення × частота використання» дозволяє розділити інформаційні канали на кілька умовних груп: масові канали з високою частотою використання, масові канали з нижчою частотою, нішеві канали з високою частотою та нішеві канали з нижчою частотою. Такий підхід є важливим, оскільки сам факт використання каналу не завжди відображає його реальну роль у щоденній професійній інформаційній поведінці лікаря.
Зокрема, Viber поєднує високе охоплення з високою частотою використання — близько 4–5 разів на тиждень. Це робить його одним із помітних каналів регулярного контакту. Натомість окремі канали з високим охопленням можуть виконувати іншу функцію — наприклад, бути джерелом періодичного професійного навчання або пошуку поглибленої інформації.
Використання інструментів ШІ
Одним із найбільш помітних результатів дослідження є зростання використання інструментів ШІ. У 2025 р. їх використовували 14% лікарів, тоді як у 2026 р. цей показник становив 48% (рис. 3). Так, за 1 рік частка користувачів ШІ серед опитаних лікарів зросла більш ніж утричі.
Серед лікарів, які використовують ШІ як джерело професійної інформації, найчастіше називали ChatGPT — 72% (рис. 4). Другим за поширеністю інструментом є Gemini — 49%. Copilot зазначили 7% респондентів, Claude — 5%. Ще 11% лікарів, які використовують ШІ, не змогли визначити конкретний інструмент.
Ці результати свідчать, що інструменти ШІ вже стали частиною професійного інформаційного середовища значної частини лікарів. Водночас їх роль поки що не є тотожною ролі традиційних каналів, серед яких медичні сайти, навчальні платформи чи візити медичних представників. У даних дослідження зафіксоване радше формування окремого функціонального сегмента, який співіснує з іншими джерелами професійної інформації.
Медичний представник у багатоканальному інформаційному середовищі
Попри активне використання цифрових каналів, візити медичних представників залишаються важливим елементом професійної комунікації лікарів. У 2026 р. середня кількість візитів медичних представників на 1 лікаря становила близько 5–6 візитів на тиждень.
Водночас у дослідженні встановлено високі вимоги лікарів до якості такої взаємодії. Найважливішою ознакою експертності медичного представника лікарі назвали глибоке володіння інформацією про препарат, дозування та схеми лікування — 73%. Можливість професійної розмови з представником, «як з колегою», зазначили 57%. Професійні консультації щодо взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами — 45%. Для педіатрів цей показник є вищим і становить 56%.
Рівень оцінки медичних представників як експертів у 2026 р. становив 47%, тоді як у 2025 р. — 55%. Отже, частка медичних представників, яких лікарі вважають експертами, зменшилася на 8 процентних пунктів. Очікування лікарів від медичних представників залишаються переважно практичними й пов’язаними з доступом до професійної інформації та зручністю комунікації. Найчастіше лікарі очікують запрошення на вебінари, конференції та тренінги (86%), легкість зворотного зв’язку з представником (79%), можливість проводити візити в різних форматах — особисто, онлайн, телефоном або через повідомлення в месенджерах (72%). Також важливими залишаються матеріали для пацієнтів (64%) та інформація про пацієнтські програми (58%).
Різні канали виконують різні функції
Одним із ключових результатів дослідження є те, що різні канали професійної інформації не є повністю взаємозамінними. Дані свідчать про функціональну спеціалізацію каналів залежно від типу інформації.
Медичний представник сприймається як найбільш універсальний канал професійної комунікації. Інструменти ШІ частіше асоціюються з інформацією щодо взаємодії лікарських засобів, навчальні платформи — з клінічними дослідженнями та клінічними випадками, а месенджери та телефон — з анонсами вебінарів та оперативною комунікацією.
Отже, дистанційні та цифрові канали не замінюють медичного представника повністю, а доповнюють його, виконуючи окремі функції в межах багатоканального професійного інформаційного середовища.
Нові та давно відомі препарати: відмінності у виборі каналів
Результати дослідження свідчать, що вибір каналу професійної інформації залежить від того, чи йдеться про новий препарат, чи про такий, який давно відомий лікарю.
Для нових лікарських засобів найзручнішим каналом отримання професійної інформації є візит медичного представника — його зазначили 70% лікарів (рис. 5). Навчальні онлайн-платформи обрали 62%, повідомлення в месенджерах / чат-ботах — 45%, телефон — 12%, інструменти ШІ — 8%.
Для давно відомих препаратів структура уподобань є іншою. На 1-му місці — навчальні онлайн-платформи (56%), далі — повідомлення в месенджерах / чат-ботах (53%) та візит медичного представника (51%). Телефон зазначили 17%, інструменти ШІ — 10%.
Для нових лікарських засобів більшу роль відіграють канали, що дозволяють отримати детальну інформацію та поставити уточнювальні запитання; для давно відомих — дистанційні та цифрові формати.
Формати подання професійної інформації та бажана частота комунікації
Серед форматів подання професійної інформації найвищу зручність для лікарів мають вебінари та візуальні матеріали. Онлайн-лекцію з можливістю ставити запитання та брати участь в обговоренні в режимі реального часу обрали 90% лікарів, а 36% поставили її на 1-ше місце за пріоритетністю. Вебінар у записі обрали 92%, на 1-ше місце його поставили 33%. Візуальну інформацію з текстом та графіками обрали 91%, на 1-ше місце — 24%. Аудіолекцію загалом обрали 76%, однак лише 4% поставили її на 1-ше місце.
Оптимальною частотою отримання професійної інформації про препарат більшість лікарів називають декілька разів на місяць — 47%. Декілька разів на тиждень хотіли б отримувати таку інформацію 17%, щодня — 5%, рідше ніж раз на місяць — 23%. Ще 8% не змогли визначитися.
Ці дані свідчать, що щоденна або надто часта професійна комунікація не є бажаною для більшості лікарів. Найприйнятнішим режимом є регулярна, але не надмірна комунікація — кілька разів на місяць.
Обговорення
У результатах досліджень встановлено, що професійне інформаційне середовище лікарів в Україні у 2026 р. має виражено багатоканальний характер. Лікарі не покладаються на 1 універсальний канал отримання інформації, а використовують комбінацію джерел залежно від професійної задачі, типу інформації та контексту її отримання.
Найбільше охоплення мають медичні сайти та навчальні платформи. Це підтверджує роль цифрових професійних ресурсів як базових джерел інформації. Водночас високе використання месенджерів, МІС, мобільних додатків, YouTube і чат-ботів свідчить, що інформаційна поведінка лікарів виходить за межі традиційної моделі, в якій основними каналами були друковані фахові видання, конференції та особисті візити медичних представників.
Особливої уваги заслуговує швидке зростання використання інструментів ШІ. Майже половина опитаних лікарів у 2026 р. зазначили, що використовують ШІ для отримання професійної інформації. Водночас мала частка лікарів, які називають ШІ пріоритетним каналом отримання інформації про препарат, свідчить про те, що ці інструменти поки що не замінюють традиційні джерела, а займають окреме місце в інформаційній екосистемі.
Дані щодо медичних представників також не свідчать про втрату значення особистої професійної комунікації. Візит медичного представника залишається ключовим каналом для нових препаратів і одним із двох найбільш пріоритетних каналів отримання професійної інформації про препарат. Водночас лікарі висувають високі вимоги до експертності представників, насамперед до знання лікарського засобу, схем лікування та здатності вести професійний діалог.
Функціональна спеціалізація каналів є одним із найважливіших результатів дослідження. Медичний представник виконує роль універсального каналу, навчальні платформи пов’язані з освітнім і клінічним контентом, месенджери — з оперативною комунікацією та анонсами, а ШІ — з окремими інформаційними задачами, зокрема взаємодією препаратів. Саме тому доцільно розглядати ці канали не як конкурентів, а як складові єдиної багатоканальної системи.
Важливим практичним результатом є також визначення бажаної частоти професійної комунікації. Найприйнятнішим режимом є регулярна, але не надмірна комунікація — декілька разів на місяць.
Практичне значення отриманих результатів
Отримані дані можуть бути використані для планування професійної освіти, інформаційної підтримки лікарів та побудови комунікаційних програм, орієнтованих на реальні інформаційні практики медичної аудиторії. Результати дослідження свідчать, що оцінювати ефективність каналу лише за показником охоплення недостатньо: важливими є також частота використання, тип інформації, для якої канал є доречним, та етап життєвого циклу препарату.
Ще одним практичним висновком є доцільність багатоканального підходу. Для нових препаратів більшу роль відіграють канали, що дозволяють отримати детальну інформацію та поставити уточнювальні запитання, тоді як для давно відомих препаратів зростає значення цифрових і дистанційних форматів. Водночас дані дослідження не дають підстав розглядати цифрові канали як повну заміну особистої професійної комунікації.
Висновки
Професійна інформаційна поведінка лікарів в Україні у 2026 р. має виражено багатоканальний характер: лікарі використовують комбінацію цифрових, дистанційних та особистих каналів залежно від професійної задачі.
Медичні сайти та навчальні платформи залишаються каналами з найвищим охопленням, однак охоплення саме собою не визначає роль каналу: важливими є також частота використання та тип інформації, для якої канал застосовується.
Інструменти ШІ демонструють найдинамічніше зростання серед аналізованих каналів, однак наразі формують радше окремий функціональний сегмент професійного інформаційного середовища, ніж замінюють традиційні джерела інформації.
Медичний представник зберігає важливу роль у професійній комунікації, особливо щодо нових препаратів: 70% лікарів назвали візит медичного представника найзручнішим каналом отримання інформації про препарати, які тільки з’являються на ринку.
Різні канали професійної інформації виконують різні функції: медичний представник є універсальним каналом, навчальні платформи пов’язані з клінічними дослідженнями та кейсами, месенджери / телефон — з оперативною комунікацією та анонсами, а ШІ — з окремими інформаційними задачами, зокрема взаємодією препаратів.
Планування професійної комунікації має враховувати не лише вибір каналу, а й прийнятну частоту контакту: для більшості лікарів оптимальною є регулярна, але не надмірна комунікація.
Отримані результати свідчать, що цифрові та дистанційні канали не замінюють особисту професійну комунікацію повністю, а доповнюють її в межах багатоканального інформаційного середовища.
Перспективи подальших досліджень
Отримані результати свідчать про суттєву трансформацію професійного інформаційного середовища лікарів і відкривають низку напрямів для подальших досліджень.
Перспективним є більш детальне вивчення особливостей використання генеративного ШІ в професійній діяльності лікарів, його ролі в пошуку клінічної інформації, уточненні професійних питань та підтримці щоденної практики.
Окремий інтерес становить аналіз еволюції професійних комунікацій між лікарями та фармацевтичними компаніями в умовах цифровізації, а також подальше вивчення трансформації ролі медичного представника в багатоканальному інформаційному середовищі.
Важливим напрямом є дослідження інформаційного навантаження на лікарів, оптимальної частоти професійних комунікацій та факторів, що впливають на ефективність різних форматів професійної взаємодії.
Проведення наступних хвиль дослідження дозволить оцінити довгострокові тенденції зміни професійної інформаційної поведінки лікарів та своєчасно виявляти нові цифрові практики, що формуються в медичній спільноті.
Фінансування та конфлікт інтересів
Дослідження проведено та профінансовано компанією MDM. Автори статті пов’язані з компанією MDM.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів
Нетребко Сергій Геннадійович — Executive Director, Medical Data Management, Київ, Україна. Сєров Андрій Володимирович — Head of Research Department, Medical Data Management, аспірант кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна. ORCID: 0009-0004-8352-8261 |
Information about authors
Netrebko Serhii G. — Executive Director, Medical Data Management, Kyiv, Ukraine. Sierov Andrii V. — Head of Research Department, Medical Data Management, PhD student, Department of Sociology, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, Ukraine. ORCID: 0009-0004-8352-8261 |
Надійшла до редакції / Received: 29.05.2026
Прийнято до друку / Accepted: 30.05.2026
