Нейропсихометричні особливості у хворих з acne vulgaris при метаболічно асоційованій жировій хворобі печінки та їх корекція

25 лютого 2026
97
УДК:  616.36-003.821:616.53-002:616.89]-085
Резюме

Вугровий висип являє собою хронічне запальне захворювання волосяно-сальної одиниці. Патогенез акне є складним і багатофакторним, оскільки існує багато патофізіологічних процесів: підвищене вироблення себуму, гіперкератинізація волосяно-сального протоку, колонізація Propionibacterium acnes та запалення. Мета дослідження: оцінити вплив комплексного лікування на динаміку нейропсихометричних порушень залежно від зміни рівня вільних жирних кислот (ВЖК) себуму та інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1) у сироватці крові у пацієнтів з acne vulgaris (AV) при метаболічно асоційованій жировій хворобі печінки (МАЖХП). Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 59 хворих з вугровою хворобою та МАЖХП. Хворих розподілено на три групи: у 1-й групі (n=20) проведено топічну терапію гелем адапалену з бензоїлпероксидом, 2-га група включала 19 хворих, яким призначено пероральний симбіотик, що містить Lactobacillus rhamnosus GG AF ATCC 53103, D-хіро-інозитол, інулін; 3-й групі хворих (n=20) проведено поєднане застосування топічного застосування гелю та прийому симбіотика. Хворим визначено рівні ВЖК шкірного сала, рівень IGF-1 у сироватці крові, а також оцінено психоемоційну сферу за допомогою тестування. Результати. Завдяки проведеному лікуванню проявів акне відзначили підвищення якості життя пацієнтів (зниження показників оцінки пацієнта за шкалою DLQI) в усіх групах. Аналіз відмінностей між групами підтвердив кращі кінцеві результати в 3-й групі обстежених (LR=21,3; p=0,00009). Порівняння динаміки з урахуванням початкового рівня DLQI кожного пацієнта зберегло статистично значущу перевагу цієї групи із співвідношенням правдоподібності при порівнянні логістичних регресійних моделей з кумулятивним зв’язком LR=13,7 (p=0,0034). У хворих із AV та МАЖХП виявлено високі показники депресивності за шкалою BDI, а також виражені ознаки агресивності та ворожості за даними тесту BDHI. У більшості хворих з AV та МАЖХП за даними тесту TAS встановлено порушення у вираженнях власних переживань (алекситимія). Хворі із AV — інтроверти, із вираженими проявами нейротизму, в них знижено відчуття доброзичливості, зменшено сумлінність та відкритість до досвіду. Висновки. У хворих з AV та МАЖХП виявлено порушення психоемоційного статусу, що прямо залежить від вираженості та тяжкості вугрового висипу. Покращення спектра ВЖК та рівня IGF-1 у сироватці крові на фоні комплексного комбінованого лікування позитивно впливає на психоемоційний статус у цих хворих.

Вступ

Вугровий висип є хронічним запальним захворюванням волосяно-сальної одиниці. Патогенез акне є складним і багатофакторним, оскільки існує багато патофізіологічних процесів: підвищене вироблення себуму, гіперкератинізація волосяно-сального протоку, колонізація Propionibacterium acnes та запалення [1].

Усе більше доказів підтверджують взаємодію гормону росту (GH), інсуліну та інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1) під час статевого дозрівання, що може відігравати причинну роль у патогенезі акне через вплив на метаболізм андрогенів у надниркових та статевих залозах. Найвища частота виникнення акне відмічається при піковому рівні IGF-1. GH стимулює печінку до вироблення IGF-1, і обидва, тобто GH та IGF-1, є важливими для підтримки гомеостазу епідермісу. Відповідно, підвищений рівень GH та IGF-1 може бути пов’язаний з патогенезом акне [1].

GH та IGF-1 чинять протилежний вплив на глікемічний метаболізм: перший діє як контррегулівний гормон, підвищуючи рівень глюкози в крові шляхом стимулювання глюконеогенезу та глікогенолізу в печінці та сприяючи вивільненню глюкози з клітин, тоді як IGF-1 чинить гіпоглікемічну дію, сприяючи внутрішньоклітинному поглинанню глюкози та накопиченню печінкового глікогену, з огляду на його структурну гомологію з інсуліном, та інгібуючи секрецію GH через негативний зворотний зв’язок [2–4]. Розбіжні ефекти також характерні щодо ліпідного обміну в жировій тканині, де GH сприяє ліполізу, а IGF-1 — ліпогенезу [3].

GH передає сигнали через свій цитокіновий рецептор I типу, рецептор GH (GHR), активуючи декілька внутрішньоклітинних шляхів передачі сигналів [5, 6]. Хоча GHR експресується в усьому організмі, найбільш вивченою дією є опосередковане GH / GHR фосфорилювання (активація) сигнального трансдуктора та активатора транскрипції 5 (STAT5), необхідного для стимуляції вироблення печінкового IGF-1 та його зв’язувальних білків. Печінковий IGF1 становить більшу частину IGF1, що міститься в кровообігу. IGF-1 також вироб­ляється локально різними тканинами, з різною тканинно­специфічною експресією рецептора IGF-1 (IGF1R). Хоча зрілі гепатоцити не експресують IGF1R, він експресується в широкому спектрі печінкових опорних та імунних клітин. Як GH, так і IGF-1 є необхідними для нормального росту та розвитку. Крім того, як GH, так і IGF-1 регулюють вироблення та дію інсуліну, де кожен з них працює в контексті та тканинноспецифічним чином для регулювання метаболічної функції [5, 7–9].

Моллер і Йоргенсен у 2009 р. зазначили, що «вплив гормону росту на метаболізм у людей є простим, а саме — в умовах надлишку енергії (бенкет) GH разом з IGF1 та інсуліном призводять до затримки азоту, а коли в організм їжі надходить мало (голодування або піст), гормон росту змінює напрямок використання енергії з вуглеводів і білків на використання ліпідів. Саме це дозволяє зберегти життєво важливі запаси білків в організмі людини». У худих здорових людей рівень GH в крові підвищується перед їдою, а потім знижується в міру збільшення кількості поживних речовин у крові, що зумовлює підвищення рівня інсуліну, який сприяє накопиченню поживних речовин з їжі. Під час голодування рівень інсуліну та IGF-1 в крові знижується, а GH — підвищується, що безпосередньо стимулює ліполіз білої жирової тканини, забезпечуючи гліцерин для глюконеогенезу та неестерифіковані жирні кислоти, які використовуються як джерело енергії (для економії вуглеводів і білків). Однак у західному світі періоди надмірного споживання їжі нечасто компенсуються голодом (або відповідним голодуванням), і споживання їжі перевищує енергетичні потреби, що призводить до ожиріння та інсулінорезистентності. Гіперінсулінемія, гіперглікемія та гіперліпідемія відмічаються як у ситому, так і голодному стані, тоді як рівень GH у крові знижується, що чинить різний вплив на IGF-1. У цьому контексті у багатьох, але не у всіх, осіб розвивається метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) [5].

Отже, дослідження особливостей порушення ліпідного обміну та складу себуму та їх залежність від рівня IGF-1 у пацієнтів з акне при МАЖХП може розкрити нові патогенетичні аспекти прогресування захворювання для розробки ефективних методів їх корекції.

Мета дослідження: оцінити вплив комплексного лікування на динаміку нейропсихометричних порушень залежно від зміни рівня вільних жирних кислот (ВЖК) себуму та IGF-1 у сироватці крові у хворих з AV при МАЖХП.

Дослідження виконано в рамках наукової теми кафед­ри пропедевтики внутрішніх хвороб «Сучасна тактика ведення хворих з поліморбідною патологією при захворюваннях органів травлення в умовах пандемії COVID-19» (№ державної реєстрації 0121U110177).

Об’єкт і методи дослідження

На кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» в період 2019–2025 рр. проведено комплексне обстеження та лікування 59 пацієнтів з AV при МАЖХП.

Критерії включення в дослідження: вік старше 18 років, легка або помірна форма AV (2–3 бали за шкалою Investigator’s Global Assessment — IGA) з наявністю симптомів протягом більше 6 міс, підтверджений діагноз МАЖХП у хворих на AV. Критерії виключення з дослідження: ураження печінки вірусної етіології (віруси гепатиту В, С, D), алкогольна хвороба печінки, аутоімунний гепатит, гемохроматоз, хвороба Вільсона — Коновалова, цироз печінки, системні аутоімунні захворювання, неспецифічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт), оперативні втручання (включно з апендектомією до 6 міс), цукровий діабет 1-го типу, цукровий діабет 2-го типу (стадія декомпенсації), туберкульоз легень (активна форма), психіатричні захворювання, період вагітності і годування грудьми, СНІД, онкологічна патологія.

Усі проведені дослідження та лікувальні заходи виконано за письмовою добровільною згодою хворих, що включено в наукові дослідження з дотриманням всіх правил для забезпечення анонімності та конфіденційності отриманих результатів. Методологія наукових спостережень виконана відповідно до критеріїв Гельсінської декларації про права людини 1975 р. та її перегляду 1983 р., нормативів Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, а також діючих нормативів законодавства України та вимог локальної медичної комісії Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».

Діагноз МАЖХП встановлювали згідно з чинними критеріями уніфікованого клінічного протоколу (наказ МОЗ Украї­ни від 6.11.2014 р. № 826) та клінічних настанов European Association for the Study of the Liver (EASL) / European Association for the Study of Diabetes (EASD) / European Association for the Study of Obesity (EASO) з діагностики і терапії цих хворих. Ступінь ураження печінки визначали за допомогою еластометрії печінки. При антропометричному дослідженні визначали зріст, масу тіла і розрахували показник індексу маси тіла (ІМТ). Усім учасникам виконані наступні обстеження: дерматологічний огляд із оцінкою тяжкості акне за шкалою Investigator’s Global Assessment (IGA) зі стандартизованою фотофіксацією обличчя в трьох проєкціях. Учасникам до та після проведеного лікування також виконані стандартні лабораторні дослідження, спрямовані на оцінку функціонального стану печінки, показників вуглеводного та ліпідного обміну в сироватці крові. Усім хворим виконували ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, еластометрію та стеатометрію печінки. Рівень інсуліноподібного фактора-1 (IGF-1) — соматомедину-С визначали за допомогою імунохімічного методу з хемілюмінесцентною детекцією (CLIA), використовуючи тест-системи «Immulite» («Siemens AG», Німеччина).

Аналіз ліпідограми виконували на пристрої «Dimension EXL2000» сертифікованим лабораторним центром ТОВ «ВАН ЛАБ» в день забору крові. Себум (шкірне сало) збирали для дослідження за допомогою тест-смужок «Sebutape1» («CuDerm Corporation», Даллас, США). Кількісне визначення ліпідного складу визначали на газово-хромато-мас-спектрометрі Thermo ISQ згідно з методикою виробника.

Хворі на AV у поєднанні з МАЖХП отримували базисну терапію, спрямовану на нормалізацію функціональних показників печінки, а саме препарат урсодезоксихолевої кислоти із розрахунку 15 мг/кг маси тіла в поєднанні з амінокислотним комплексом, до складу якого входять аргініну цитрат 1 г, бетаїн 1 г, L-карнітин 300 мг. Лікування отримували протягом 180 днів.

Пацієнтів з легкою / помірною формою AV у поєднанні із МАЖХП випадковим чином розподілено на три групи залежно від проведеного лікування AV:

  • у 1-й групі (n=20) проведено топічну терапію гелем ретиноїду III покоління з бензоїлпероксидом на уражену акне ділянку з періодичністю 1 раз на добу, ввечері;
  • 2-га група включала 19 хворих, яким призначено пероральний симбіотик (1 капсула містить Lactobacillus rhamnosus GG AF ATCC 53103 — 1,5·109 КУО, D-Хіро інозитол — 250 мг, інулін — 25 мг) внутрішньо по 2 капсули 2 рази добу (вранці та ввечері);
  • 3-й групі хворих (n=20) проведено поєднане застосування топічного гелю ретиноїду III покоління з бензоїлпероксидом та внутрішньо симбіотик у такій самій дозі та кратності застосування. Тривалість курсу лікування становила 180 діб.

Вивчено вплив проведеного лікування на зміну ліпідного профілю плазми крові, коефіцієнта атерогенності, рівня IGF-1, а також на зміну показників якості життя та психологічного статусу. Усім пацієнтам до та після диференційованого лікування проводили оцінку якості життя за шкалою Dermatology Life Quality Index (DLQI). Для визначення психологічного стану використовували такі шкали: опитувальник депресії Бека, «Велика п’ятірка», індекс неспроможності через акне за Кардіффом (оновлена версія 2021 р.), опитувальник Торонтської шкали алекситимії (Toronto Alexithymia Scale — TAS), опитувальник агресії Баса — Даркі (Buss — Durkee Hostility Inventory — BDHI).

Після узагальнення отриманих результатів і визначення ефективності запропонованого лікування оцінка динаміки психологічного статусу у хворих на фоні проведеного лікування наведена саме для пацієнтів 3-ї групи, які отримували комплексну терапію (комбінація місцевої терапії із симбіотичним засобом).

Шкала DLQI — простий опитувальник із 10 пунктів, що використовується для оцінки впливу шкірних захворювань на якість життя дорослих (віком старше 16 років) за останній тиждень. Вона вимірює фізичні, соціальні та психологічні аспекти, де сума балів (0–30) визначає рівень впливу: відсутній (0–1), незначний (2–5), помірний (6–10), виражений (11–20) або надзвичайно виражений (21–30).

Шкала депресії Бека — самоопитувальник із 21 пункту, що оцінює рівень депресивних симптомів за останній тиждень. Є інструментом для самодіагностики.

Опитувальник IPIP-NEO-120 — це п’ятифакторна модель для визначення особистості (Big Five або Openness-Conscientiousness-Extraversion-Agreeableness Neuroticism — OCEAN) й опису характеру людини. Цей тест дає змогу визначити 5 характеристик особистості:

  • оpenness (відкритість до досвіду) — оцінка креативності, відкритості до нових ідей та вражень або ж прихильність до традиційних поглядів і звичок;
  • сonscientiousness (сумлінність) — уподобання щодо організованості, відповідальності, самодисципліни та досягнення цілей, або ж більш спонтанної та гнучкої поведінки;
  • еxtraversion (екстраверсія) — визначення товариськості, енергійності, здібності до спілкування та яскравості в соціальних ситуаціях, на противагу замкнутості та спокійному характеру;
  • аgreeableness (доброзичливість) — здатність до спів­праці, довіри, емпатії у стосунках або більш критичного й змагального підходу до взаємодії з іншими особами;
  • neuroticism (нейротизм) — здатність до переживання негативних емоцій, а саме — тривоги, гніву, на противагу емоційній стабільності.

Шкала TAS — клінічний опитувальник, призначений для вивчення такої особистісної характеристики, як алекситимія, що полягає в зниженні або відсутності здатності до диференціювання, розпізнавання чи вираження емоційних переживань та тілесних відчуттів. Іноді в це поняття також включають низький рівень емоційної чутливості щодо інших людей, низьку емоційну залученість у повсякденному житті.

Опитувальник Басс-Даркі (Buss-Durkee Hostility Inventory — BDHI) використовується для оцінки рівня агресивності.

Порівняння отриманих результатів проводили за допомогою змішаних регресійних моделей з кумулятивним зв’язком та еквідистантним порогом. Отримані результати аналізували з використанням змішаних лінійних регресійних моделей. Динаміку номінальних ознак (кількості випадків перевищення норми) аналізували за допомогою критерію МакНемара для залежних таблиць спряженості. Зв’язок між динамікою зовнішніх проявів акне з супутніми змінами ліпідограми плазми крові та себуму також вивчали шляхом побудови регресійних моделей з кумулятивним зв’язком та еквідистантним порогом. Усі обчислення проводили в середовищі для статистичних обрахунків R 4.2.0 з використанням додаткових статистичних пакетів «ordinal» версії 2019.12-10, «lme4» версії 1.1-30 та «ggplot2» версії 3.3.6.

Результати та їх обговорення

Завдяки проведеному лікуванню проявів акне відзначали підвищення якості життя (зниження показників оцінки пацієнта за шкалою DLQI) в усіх групах. У 2-й групі динаміка зниження оцінки DLQI на 180-й день не досягла статистичної значущості, в інших групах показник p-величини при порівнянні стану до та після лікування перетнув рівень статистичної значущості. Аналіз відмінностей між групами підтвердив кращі кінцеві результати в 3-й групі обстежених (LR=21,3; p=0,00009). Порівняння динаміки з урахуванням початкового рівня DLQI кожного пацієнта зберегло статистично значущу перевагу цієї групи із співвідношенням правдоподібності при порівнянні логістичних регресійних моделей з кумулятивним зв’язком LR=13,7 (p=0,0034) (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників якості життя у обстежених хворих за шкалою DLQI на фоні проведеного лікування

Група DLQI на початку лікування, m±SD DLQI на 180-й день лікування та спостереження, m±SD Зміна на 180-й день лікування та спостереження, m±SD Статистична значимість позитивної динаміки
1-ша (n=20) 5,7±4,8 2,1±2,0 –3,6±4,5 LR=8,0; p=0,005
2-га (n=19) 5,9±5,4 3,7±3,3 –2,2±3,0 LR=2,0; p=0,16
3-тя (n=20) 4,9±3,45 0,2±0,4 –4,7±3,3 LR=20,7; p<0,00001
Статистична значимість відмінності між групами LR=0,99; p=0,80 LR=21,3; p=0,00009 LR=13,7; p=0,0034

Проаналізовано зміни психоемоційної сфери у хворих з акне та МАЖХП та їх динаміку на фоні проведеного лікування (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка показників психоемоційної сфери в обстежених на фоні лікування

Показник

Контрольна група (n=30)

Обстежені хворі
1-ша група (n=20) 2-га група (n=19) 3-тя група (n=20)
Шкала BDI, балів До лікування 22,7±0,3** 21,9±0,6** 23,3±0,5**
8,7±0,5 Після лікування 18,3±0,4+ 16,5±0,8+ ± 12,1±0,4++ ^^ #
OCEAN:
Відкритість до досвіду, балів До лікування 65,4±1,5* 63,2±2,0* 61,1±2,8*
92,3±2,6 Після лікування 74,3±2,3+ 76,9±1,8+ 84,3±1,8++ ^^ ##
Сумлінність, балів До лікування 62,3±3,3* 61,9±3,1* 63,3±4,0*
95,6±4,4 Після лікування 81,2±2,7+ 83,3±2,0+ 90,3±2,9++ ^ ##
Екстраверсія, балів До лікування 42,3±2,0* 40,4±1,7* 31,6±2,5*
66,7±3,2 Після лікування 46,8±1,9+ 50,3±1,2+ ± 58,1±1,7+ ^ ##
Доброзичливість, балів До лікування 68,5±2,0* 67,5±3,5* 62,4±2,4*
84,3±2,5 Після лікування 71,8±2,2 74,7±1,9+ ± 82,1±2,8++ ^ #
Нейротизм, балів До лікування 91,8±1,2* 90,6±3,1* 92,2±1,9*
57,4±1,7 Після лікування 83,3±3,0+ 80,4±2,2+ ± 65,8±2,4++ ^^ ##
BDHI
Індекс агресивності До лікування 28,8±0,6** 26,9±0,4** 28,3±0,7**
6,2±0,8 Після лікування 24,7±0,5+ 23,9±0,7+ 18,8±0,5++ ^ #
Індекс ворожості До лікування 11,6±0,3** 12,0±0,3** 12,4±0,3**
4,4±0,3 Після лікування 10,8±0,5 8,9±0,4+ 7,1±0,4++ ^ #
TAS
Група ризику До лікування 8 / 40,0 %** 7 / 36,8%** 7 / 35,0%**
3 / 10,0% Після лікування 10 / 50,0 %+ 9 / 47,35%+ 13 / 65,0%++ ^ ##
Неалекситимічний До лікування 2 / 10,0% 1 / 5,3% 1 / 5,0%
27 / 90,0% Після лікування 2 / 10,0% 1 / 5,3% 1 / 5,0%
Алекситимічний До лікування 10 / 50,0% 11 / 57,9% 12 / 60,0%
_ Після лікування 8 / 40,0%+ 9 / 47,35% 6 / 30,0%++ ^#
Між показниками контрольної групи та обстежених хворих 1-ї, 2-ї та 3-ї груп до лікування різниця статистично достовірна: *р<0,01; **р<0,001; між показниками у хворих по групах до та після лікування різниця статистично достовірна: р<0,05; ++р<0,01; між показниками у хворих 1-ї та 2-ї груп після лікування різниця статистично достовірна: ±р<0,05; між показниками у хворих 1-ї та 3-ї груп після лікування різниця статистично достовірна: ^р<0,05; ^^р<0,01; між показниками у хворих 2-ї та 3-ї груп після лікування різниця статистично достовірна: #р<0,05; ##р<0,01.

У хворих із AV та МАЖХП виявлено високі показники депресивності за шкалою BDI, а також виражені ознаки агресивності та ворожості за даними тесту BDHI. У переважної більшості хворих з AV та МАЖХП за даними тесту TAS встановлено порушення у вираженні власних переживань (алекситимія). Хворі із вугровим висипом інтроверти із вираженими проявами нейротизму, в них знижено відчуття доброзичливості, зменшено сумлінність та відкритість до досвіду.

Оцінку динаміки психологічного статусу на фоні проведеного лікування у пацієнтів 3-ї групи залежно від динаміки ВЖК себуму та рівня IGF-1 представлено в табл. 3.

Таблиця 3. Залежність показників нейропсихометричних порушень від рівня IGF-1 та спектра ВЖК себуму в обстежених хворих 3-ї групи на фоні проведеного лікування

Показник Психологічні тести
BDI OCEAN TAS BDHI
Загальний холестерин ρ=0,16, p=0,0071 ρ= –0,03, p=0,74 ρ=0,14, p=0,11 ρ=0,06, p=0,50
Тригліцериди ρ=0,10, p=0,26 ρ= 0,08, p=0,37 ρ=0,06, p=0,91 ρ=0,06, p=0,50
КА ρ=0,08, p=0,37 ρ= –0,01, p=0,91 ρ=0,14, p=0,11 ρ=0,01, p=0,91
IGF-1 ρ=–0,05, p=0,58 ρ=0,07, p=0,43 ρ=0,00, p=1 ρ=0,00, p=01
Метиловий естер капронової кислоти C6:0 ρ=0,16, p=0,71 ρ=0,14, p=0,11 ρ=0,08, p=0,37 ρ=0,12, p=0,17
Метиловий естер капронової кислоти C8:0 ρ=0,05, p=0,58 ρ=0,09, p=0,31 ρ=0,08, p=0,37 ρ=0,00, p=1
Метиловий естер капронової кислоти C10:0 ρ=0,18, p=0,042 ρ=0,06, p=0,50 ρ=0,12, p=0,17 ρ=0,08, p=0,37
Метиловий естер ундеканової кислоти C11:0 ρ=0,27, p=0,0021 ρ=0,19, p=0,032 ρ=0,04, p=0,65 ρ=0,03, p=0,73
Метиловий естер лауринової кислоти C12:0 ρ=–0,09, p=0,31 ρ=–0,10, p=0,26 ρ=0,10, p=0,26 ρ=–0,01, p=0,91
Метиловий естер тридеканової кислоти C13:0 ρ=0,12, p=0,18 ρ=0,00, p=01 ρ=–0,15, p=0,089 ρ=0,07, p=0,43
Метиловий естер міристинової кислоти C14:0 ρ=0,11, p=0,22 ρ=0,00, p=1 ρ=0,09, p=0,31 ρ=0,08, p=0,37
Метиловий естер міристинової кислоти C14:1 ρ=–0,02, p=0,82 ρ=–0,06, p=0,50 ρ=0,05, p=0,57 ρ=–0,03, p=0,74
Метиловий естер пентадеканової кислоти C15:1 ρ=0,10, p=0,26 ρ=–0,05, p=0,58 ρ=–0,13, p=0,14 ρ=0,01, p=0,91
Метиловий естер олеїнової кислоти C18:1 (n9) ρ=0,12, p=0,18 ρ=0,08, p=0,37 ρ=0,04, p=0,65 ρ=0,12, p=0,17
Метиловий естер бегенової кислоти C22:0 ρ=0,24, p=0,0064 ρ=0,06, p=0,50 ρ=0,21, p=0,17 ρ=0,19, p=0,0032
Метиловий естер пальмітинової кислоти C16:0 ρ=0,08, p=0,37 ρ=–0,02, p=0,82 ρ=0,27, p=0,0019 ρ=0,08, p=0,37
Метиловий естер пальмітинової кислоти C16:1 (n7) ρ=0,06, p=0,50 ρ=0,05, p=0,58 ρ=0,12, p=0,17 ρ=0,10, p=0,26
Метиловий естер ерукової кислоти C22:1 (n9) ρ=0,00, p=1 ρ=–0,01, p=0,91 ρ=0,09, p=0,31 ρ=0,00, p=1
Метиловий ефір гептадеканової кислоти (маргариновий ефір) C17:0 ρ=–0,08, p=0,37 ρ=–0,10, p=0,26 ρ=0,03, p=0,73 ρ=0,09, p=0,31
Метиловий естер цис-10-гептадеканової кислоти C17:0 (n7) ρ=0,07, p=0,43 ρ=–0,02, p=0,82 ρ=0,05, p=0,57 ρ=–0,06, p=0,50
Метиловий естер стеаринової кислоти C18:0 ρ=0,01, p=0,91 ρ=–0,03, p=0,74 ρ=0,05, p=0,57 ρ=–0,13, p=0,14
Метиловий естер цис-13,16-докосадієнової кислоти C22:2 ρ=–0,06, p=0,50 ρ=0,04, p=0,65 ρ=–0,11, p=0,21 ρ=–0,19, p=0,032
Метиловий естер елаїдової кислоти C18:1 (n6) ρ=0,19, p=0,032 ρ=0,07, p=0,43 ρ=–0,09, p=0,31 ρ=–0,11, p=0,21
Метиловий естер лінолевої кислоти C18:2 (n6) ρ=0,08, p=0,37 ρ=–0,04, p=0,65 ρ=0,02, p=0,023 ρ=0,07, p=0,43
Метиловий естер g-ліноленової кислоти C18:3 (n6) ρ=–0,11, p=0,22 ρ=–0,06, p=0,50 ρ=–0,07, p=0,43 ρ=0,09, p=0,032
Метиловий естер лінолевої кислоти C18:3 (n3) ρ=–0,01, p=0,91 ρ=0,13, p=0,14 ρ=0,02, p=0,82 ρ=0,08, p=0,37
Метиловий ефір арахідонової кислоти (елікозанова кислота) C20:0 ρ=0,23, p=0,0090 ρ=0,14, p=0,11 ρ=0,23, p=0,0085 ρ=0,01, p=0,91
Метиловий естер цис-11-ейкозенової кислоти C20:1 (n9) ρ=0,18, p=0,42 ρ=–0,21, p=0,0017 ρ=0,06, p=0,50 ρ=–0,19, p=0,032
Метиловий естер цис-11,14-ейкосадієнової кислоти C20:2 (n6) ρ=–0,33, p=0,00014 ρ=–0,19, p=0,032 ρ=–0,11, p=0,21 ρ=–0,09, p=0,31
Метиловий естер генейкозанової кислоти C21:0 ρ=–0,07, p=0,43 ρ=–0,13, p=0,14 ρ=–0,04, p=0,65 ρ=–0,04, p=0,65
Метилцис-8,11,14-ейкозатрієноат C20:3 (n6) ρ=–0,12, p=0,18 ρ=0,00, p=1 ρ=–0,16, p=0,069 ρ=0,02, p=0,023
Метиловий естер лігноцеринової кислоти C24:0 ρ=0,01, p=0,91 ρ=0,08, p=0,37 ρ=–0,01, p=0,91 ρ=–0,12, p=0,18
Метиловий естер арахідонової кислоти C20:4 ρ=–0,03, p=0,74 ρ=–0,05, p=0,58 ρ=–0,08, p=0,37 ρ=0,08, p=0,37
Метиловий естер цис-11-14-17-ейкозатрієнової кислоти C20:3 (n3) ρ=–0,06, p=0,50 ρ=–0,08, p=0,37 ρ=0,01, p=0,91 ρ=–0,03, p=0,74

Нормалізація рівня IGF-1 у сироватці крові, а також спектра ВЖК себуму у хворих із AV та МАЖХП позитивно вплинула на психоемоційну сферу у цих хворих. Зменшення ознак вугрового висипу при МАЖХП є передумовою щодо зменшення ознак депресивності. У обстежених хворих після комплексного лікування встановлено покращення не лише дерматологічних ознак, а й настрою та емоційної сфери. Ці пацієнти стають більш відкритими у спілкуванні і виконанні повсякденних функцій.

Висновки

У пацієнтів із AV та МАЖХП виявлено порушення психоемоційного статусу, що прямо залежить від вираженості та тяжкості вугрового висипу. Покращення спектра ВЖК та рівня IGF-1 у сироватці крові на фоні комплексного комбінованого лікування позитивно впливає на психоемоційний статус у цих хворих.

Список використаної літератури

  • 1. Adel S., Abd Elraheem T.A., Ezzat G., Ismail N.M. (2020) Role of insulin-like growth factor 1 in pathogenesis of acne vulgaris: relation to acne severity and body mass index. Int. J. Res. Dermatol., 6: 147–150. DOI: dx.doi.org/10.18203/issn.2455-4529.
  • 2. Mosca A., Della Volpe L., Alisi A. et al. (2022) The Role of the GH/IGF1 Axis on the Development of MAFLD in Pediatric Patients with Obesity. Metabolites, 12(12): 1221. doi: 10.3390/metabo12121221.
  • 3. Stanley T.L., Fourman L.T., Zheng I. et al. (2021) Relationship of IGF-1 and IGF-Binding Proteins to Disease Severity and Glycemia in Nonalcoholic Fatty Liver Disease. J. Clin. Endocrinol. Metab., 106(2): e520–e533. doi: 10.1210/clinem/dgaa792.
  • 4. Cabrera D., Cabello-Verrugio C., Solís N. et al. (2018) Somatotropic Axis Dysfunction in Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: Beneficial Hepatic and Systemic Effects of Hormone Supplementation. Int. J. Mol. Sci., 19(5): 1339. doi: 10.3390/ijms19051339.
  • 5. Dichtel L.E., Cordoba-Chacon J., Kineman R.D. (2022) Growth Hormone and Insulin-Like Growth Factor 1 Regulation of Nonalcoholic Fatty Liver Disease. J. Clin. Endocrinol. Metab., 107(7): 1812–1824. doi: 10.1210/clinem/dgac088. PMID: 35172328; PMCID: PMC9202731.
  • 6. Chhabra Y., Lee C.M.M., Müller A.F., Brooks A.J. (2021) GHR signalling: Receptor activation and degradation mechanisms. Mol. Cell Endocrinol., 520: 111075. doi: 10.1016/j.mce.2020.111075.
  • 7. Domené S., Domené H.M. (2020) The role of acid-labile subunit (ALS) in the modulation of GH-IGF-I action. Mol. Cell Endocrinol., 518: 111006. doi: 10.1016/j.mce.2020.111006.
  • 8. Kineman R.D., Del Rio-Moreno M., Sarmento-Cabral A. (2018) 40 YEARS of IGF1: Understanding the tissue-specific roles of IGF1/IGF1R in regulating metabolism using the Cre/loxP system. J. Mol. Endocrinol., 61(1): T187–T198. doi: 10.1530/JME-18-0076.
  • 9. Vázquez-Borrego M.C., Del Rio-Moreno M., Kineman R.D. (2021) Towards Understanding the Direct and Indirect Actions of Growth Hormone in Controlling Hepatocyte Carbohydrate and Lipid Metabolism. Cells, 10(10): 2532. doi: 10.3390/cells10102532.
Інформація про авторів:

Сірчак Єлизавета Степанівна — докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. Е-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0001-6738-0843

Смоланка Ірина Юріївна — аспірантка кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. orcid.org/0009-0005-6063-2936

Information about authors:

Sirchak Yelyzaveta S. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Propedeutics of Internal Disease, Medical faculty of the SHEI «Uzhhorod National University», Uzhorod, Ukraine. Е-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0001-6738-0843

Smolanka Iryna Yu. — graduate student of the Department of Propedeutics of Internal Disease, Medical faculty of the SHEI «Uzhhorod National University», Uzhorod, Ukraine. orcid.org/0009-0005-6063-2936

Надійшла до редакції/Received: 18.02.2026
Прийнято до друку/Accepted: 23.02.2026