Антропометричні характеристики та особливості добового профілю артеріального тиску у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією та ожирінням | Український Медичний Часопис

Колесник Т.В.,Надюк А.В.

Головна
Публікації
Антропометричні характеристики та особливості добового профілю артеріального тиску у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією та ожирінням

Антропометричні характеристики та особливості добового профілю артеріального тиску у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією та ожирінням

28 січня 2026

117

Кардіологія, ревматологія

Ендокринологія

Колесник Т.В.

Надюк А.В.

УДК: 616.12-008.331.1+613.25]-072»34»-071.3-055.1

DOI: 10.32471/umj.1680-3051.272751

Ключові слова :

добове моніторування артеріального тиску,

есенціальна артеріальна гіпертензія,

індекс ожиріння тіла,

ожиріння,

окружність стегон,

окружність талії

Спеціальності :

Кардіологія, ревматологія

Ендокринологія

Завантажити PDF

Резюме

Мета: оцінити діагностичну значимість різних антропометричних характеристик та встановити їх взаємозв’язок з параметрами добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ожирінням та при ожирінні без АГ. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 137 чоловіків з надмірною масою тіла та ожирінням, яких розподілили на три групи: 1-ша — 50 хворих на АГ ІІ–III стадії з надмірною масою тіла (НМТ), 2-га — 55 чоловіків з АГ (стадія ІІ–III) з ожирінням І–ІІІ ступеня, 3-тя (група порівняння) — 32 чоловіки з нормальним рівнем артеріального тиску (АТ) і ожирінням згідно з величиною індексу маси тіла (ІМТ) та/або окружності талії (ОТ). ІІІ стадію АГ визначали за наявністю атеросклеротичної бляшки. Пацієнти 3-ї групи були статистично молодшого віку, аніж чоловіки з 1-ї та 2-ї групи (р=0,015). Тривалість АГ була зіставною в обох групах. Пацієнтам проводили оцінювання антропометричних характеристик: ОТ, окружність стегон (ОС), зріст, маса тіла та розрахунок спеціальних антропометричних індексів: співвідношення ОТ / ОС, співвідношення ОТ / зріст, ІМТ та індекс ожиріння тіла (ІОТ). Для вивчення традиційних показників добового профілю АТ використовували апарат ДМАТ типу АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Обробку та аналіз отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютерної програми «Medibase 1.42». Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою Microsoft Excel та ліцензованого програмного продукту STATISTICA 6.1. Результати. Аналіз параметрів ДМАТ показав, що рівні систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) протягом усіх періодів доби в 1-й і 2-й групах відповідали АГ І ступеня і статистично не відрізнялися між собою, індекси «навантаження тиском» теж були зіставними в 1-й і 2-й групах (р>0,05). Медіана рівня пульсового АТ (ПАТ) за даними ДМАТ в І та ІІ групах перевищувала допустиму норму протягом всіх аналізованих періодів. Але у хворих 2-ї групи рівні ПАТ₂₄, ПАТ_д і ПАТ_сп були статистично вищими порівняно з 1-ю групою. У групі чоловіків з ожирінням без АГ встановлено перевищення граничного значення рівнів індексу часу та індексу площі САТ в раннi ранковi години, що відповідало критеріям транзиторної АГ в цей перiод доби. Величина ІМТ мала асоцiативний зв’язок з параметрами ДМАТ лише в ранні ранкові години: у чоловіків з ожирінням без АГ — з рівнем частоти серцевих скорочень (ЧСС), ПД САТ і ДАТ, а в групi хворих на АГ в поєднанні з ожирiнням — тiльки з величинами ЧСС та ПД АТ. У той самий час у пацієнтів з АГ та ожирінням саме збільшення величин ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ було пов’язане зi зростанням середньодобового, середньоденного та середньонічного рівня ПАТ. Висновок. Отримані дані свідчать про те, що слід широко використовувати оцінку добового профілю АТ у чоловіків з ожирінням без АГ для виключення маскованої АГ, а для проведення антропометричної оцiнки у осiб з АГ — включити в обов’язкове обстеження визначення та оцiнку ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ.

Вступ

Ожиріння Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) визнано новою неінфекційною епідемією нашого часу. В Україні, згідно з результатами дослідження STEP 2019 р., 34,30% дорослих мають надмірну масу тіла і ще 24,80% — ожиріння [1]. Як свідчать результати Фремінгемського дослідження (Framingham Heart Study), наявність надмірної маси тіла скорочує тривалість життя 40-річної людини, що не палить, приблизно на 3 роки, а ожиріння — на 6–7 років [2]. Актуальність проблеми поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння в Україні обґрунтовано тим, що, за даними міжнародного епідеміологічного популяційного дослідження з виявлення серцево-судинних факторів ризику в міській популяції, серед обстежених з нормальною масою тіла АГ діагностовано у 29,8%, а серед осіб з надмірною масою тіла та ожирінням — у 46,9% [3].

Встановлено, що наявність ожиріння підвищує необхідність звернення по медичну допомогу і пов’язана з високим ризиком госпіталізації [4]. Важливо враховувати, що ожиріння зумовлює 65–75% ризику розвитку первинної АГ [5], а також воно є основним чинником ризику ураження органів, зумовленого гіпертензією (УОЗГ), і навіть прогностичним маркером розвитку ускладнень АГ [6]. При тривалому ожирінні та розвитку УОЗГ перебіг АГ набуває резистентного до терапії характеру, що потребує призначення декількох класів антигіпертензивної терапії і необхідності усунення інших факторів ризику, включаючи дисліпідемію, резистентність до інсуліну, цукровий діабет та запалення, що, своєю чергою, може викликати поліпрагмазію [5, 7, 8].

Сьогодні активно вивчаються діагностична цінність та значущість різних антропометричних індексів, які використовують для діагностики та оцінки ступеня ожиріння. Індекс маси тіла (ІМТ) використовують протягом майже 200 років як простий і доступний індикатор для оцінки ожиріння в практиці та клінічних дослідженнях, однак він має ряд недоліків. Зокрема, ІМТ не може відрізнити вміст м’язової та жирової тканини, а також частку вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) від підшкірної жирової тканини (ПЖТ). Численні дані вказують на те, що ВЖТ пов’язана з більш високим ризиком розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету 2-го типу, дисліпідемії, АГ та кардіоренальних порушень, ніж ПЖТ. Таким чином, люди з більшою кількістю ВЖТ мають вищий кардіометаболічний ризик порівняно з особами з таким самим ступенем ожиріння та меншим вмістом ВЖТ [9]. ІМТ має також певні обмеження в точності. Так, у пацієнта з ожирінням та в особи атлетичної статури величина ІМТ може бути однаковою або, навпаки, — може відрізнятись у людей з однаковою часткою ожиріння тіла. Тому у 2011 р. на основі даних популяційного дослідження «BetaGene» R.N. Bergman та співавтори розробили новий індекс ожиріння тіла (ІОТ), визначення якого спирається на особливу оцінку співвідношення окружності стегон (ОС) та зросту як показників, що найсильніше корелюють і напряму оцінюють частку ожиріння тіла. Важливим є і те, що оцінку ІОТ можна проводити без зважування, що робить його дуже корисним в умовах, коли точне вимірювання маси тіла проблематичне [10].

Саме центральне ожиріння, яке проявляється у вигляді надмірного жиру, накопиченого в ділянці живота, все більше привертає увагу вчених в усьому світі через швидке зростання його частоти. Встановлено, що у жінок середнього та старшого віку в Китаї підвищене співвідношення окружності талії (ОТ) до зросту — ОТ / зріст асоційоване з вищою частотою діагностики нових випадків АГ [11]. Отже, актуальним є детальніше вивчення впливу на розвиток і перебіг АГ інших антропометричних параметрів, а саме критеріїв абдомінального ожиріння (АО).

Відомо, що поодинокі вимірювання артеріального тиску (АТ) часто не відображають його дійсного рівня [12, 13]. Вимірювання офісного АТ, навіть якщо воно доповнюється власними вимірюваннями в домашніх умовах, не дозволяють кількісно визначити 24-годинний аналіз АТ і рівень АТ уві сні, що призводить до потенційної помилкової класифікації до 50% всіх оцінюваних випадків у дорослих [14]. Добове моніторування АТ (ДМАТ) є найбільш точним методом для кількісної оцінки рівня АТ і золотим стандартом діагностики справжньої АГ, точної оцінки наступного ризику щодо УОЗГ та індивідуалізації терапії АГ [12, 14, 15]. Встановлено, що середньодобовий та нічний рівень АТ більш міцно пов’язаний з ризиком смерті та серцево-судинних подій порівняно з домашнім та офісним рівнем АТ [16]. Великий обсяг інформації про характеристики добового профілю АТ, які можна отримати, використовуючи цей метод, робить його актуальним та привабливим для дослідників.

Таким чином, вкрай важливо розглядати поєднання ожиріння та АГ як невід’ємної взаємопов’язаної патології, а важливим напрямком у сфері клінічних досліджень є удосконалення методів діагностики у хворих на АГ та ожиріння.

Мета роботи: оцінити діагностичну значимість різних антропометричних характеристик та встановити їх взаємозв’язок з параметрами добового профілю АТ у чоловіків з есенціальною АГ в поєднанні з ожирінням та з ожирінням без АГ.

Об’єкт і методи дослідження

У дослідження включено 137 чоловіків з надмірною масою тіла та ожирінням, які розподілені на три групи. До 1-ї групи включили 50 хворих на АГ ІІ–ІІІ стадії з надмірною масою тіла, середній вік становив 43,50 (39,0–54,0) року. У 2-гу групу увійшли 55 чоловіків з АГ (стадія ІІ–ІІІ) в поєднанні з ожирінням І–ІІІ ступеня, середній вік 44,0 (38,0–54,0) роки (р>0,05). ІІІ стадію АГ визначали за наявністю атеросклеротичної бляшки. До 3-ї групи (порівняння) включено 32 чоловіків з нормальним рівнем АТ і ожирінням згідно з величиною ІМТ та/або ОТ, середній вік — 41,0 (34,0–47,0) рік. Пацієнти 3-ї групи були статистично молодшого віку, ніж чоловіки 1-ї та 2-ї групи (р=0,015). Тривалість АГ в 1-й групі становила 6,50 (2,0–13,0) року, в 2-й — 7,0 (3,0–14,0) років (р>0,05).

Критерії включення в дослідження: чоловіча стать, есенціальна АГ II/ІІІ стадії (наявність атеросклеротичної бляшки), наявність надмірної маси тіла або ожиріння, підписана інформована згода пацієнта на участь у дослідженні.

Критерії виключення: вторинна АГ, ішемічна хвороба серця (ІХС), фібриляція та тріпотіння передсердь, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня, вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатія; серцева недостатність III–IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA), фракція викиду лівого шлуночка (ЛШ) <40%, цукровий діабет 1-го і 2-го типу, гостре порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішемічна атака у вертебро-базилярному басейні в анамнезі, хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, активні інфекційні та онкологічні захворювання, швидкість клубочкової фільтрації <60 мл/хв за формулою CKD-EPI, кісточково-плечовий індекс <0,9, патологія щитоподібної залози з порушеною функцією, психічні розлади та неможливість адекватного контакту з пацієнтами.

Діагноз «есенціальна артеріальна гіпертензія» встановлювали відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів (Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)», затверджений наказом МОЗ України від 12 вересня 2024 р. № 1581) [17] та Європейського товариства артеріальної гіпертензії з лікування АГ 2023 р. [15]. Жоден з пацієнтів на момент включення в дослідження не отримував регулярно антигіпертензивну терапію та статини.

Пацієнтам проводили оцінювання антропометричних характеристик, таких як ОТ, ОС, зріст, маса тіла та розрахунок спеціальних антропометричних індексів: співвідношення ОТ / ОС, співвідношення ОТ / зріст, ІМТ та ІОТ.

Величину ОТ >94 см та значення співвідношення ОТ / ОС >0,90 вважали критерієм наявності абдомінального ожиріння (АО) [18, 19]. Величину співвідношення ОТ / зріст 0,50 і більше оцінювали як наявність АО [20].

Ступінь ожиріння оцінювали за допомогою ІМТ, згідно з класифікацією ВООЗ 1997 р. Величину ІМТ в межах 25,0–29,99 кг/м² оцінювали як надмірну масу тіла, 30,0–34,99 кг/м² — ожиріння І ступеня, 35,0–39,99 кг/м² — ожиріння ІІ ступеня, >40,0 кг/м²— як ожиріння ІІІ ступеня, або морбідне ожиріння (МО) [21].

Розрахунок ІОТ здійснювали за формулою:

ІОТ=	ОС (см)	–18
	зріст^1,5 (м)

Для чоловіків критерієм наявності ожиріння вважали значення ІОТ ≥25 у.о., ІОТ 20–24,99 у.о. оцінювали як надмірну масу тіла, 8–19,99 у.о. — як нормальну масу тіла [10].

Для вивчення традиційних показників добового профілю АТ використовували апарат добового моніторування АТ типу АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Проводили вимірювання АТ в умовах звичайної активності пацієнтів кожні 15 хв під час активного періоду і кожні 30 хв — вночі. Вибір манжети здійснювали згідно з окружністю плеча (<33 см — стандартна доросла манжета; ≥33 см — манжета великого розміру) [15, 22]. У дослідження включено лише ті протоколи ДМАТ, які відповідали наступним критеріям: впродовж доби ≥70% вимірювань були ефективними, із них мінімум 20 — в активний період і мінімум 7 — під час сну. Обробку та аналіз отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютерної програми «Medibase 1.42». Проводили оцінку середньодобового (24), середньоденного (д), середньонічного (н) і в спеціальний період (сп) (в ранні ранкові години — з 4:00 до 10:00) рівня САТ (САТ₂₄, САТ_д, САТ_н, САТ_сп), ДАТ (ДАТ₂₄, ДАТ_д, ДАТ_н, ДАТ_сп) та пульсового АТ (ПАТ₂₄, ПАТ_д, ПАТ_н, ПАТ_сп). Для діагностики АГ використовували середній рівень АТ вдень >135/85 мм рт. ст. і вночі — >120/70 мм рт. ст. [23]. Рівень ПАТ вважали нормальним, якщо він дорівнював <53 мм рт. ст. [24].

Для аналізу показників «навантаження тиском» використовували індекс часу гіпертензії (ІЧ), індекс площі гіпертензії (ІП) та подвійний добуток (ПД). Значення ІЧ САТ і ДАТ характеризується як частка вимірів, коли АТ був ≥135 мм рт. ст. й ≥85 мм рт. ст. в денний час та ≥120 мм рт. ст. і ≥ 70 мм рт. ст. у нічний час [22]. Стабільну АГ діагностували при ІЧ, що перевищував 50 мм рт. ст./год в денний та/або нічний час. У випадку, коли ІЧ знаходився в проміжку 25–50 мм рт. ст./год — вважали, що профіль АТ належить до патологічного транзиторного підвищення АT [25]. Нормальною величиною ІЧ гіпертензії і відсутність даних на користь істинної АГ вважали рівень ІЧ АТ <25 мм рт. ст./год [26]. ІП гіпертензії САТ і ДАТ кількісно відображає характеристики площі фігури, що обмежена згори кривою підвищеного АТ, а знизу — межею нормальних значень САТ і ДАТ в денний і нічний час. Транзиторним підвищенням АТ вважали величину ІП гіпертензії АТ ≥15 мм рт. ст./год, а стійке підвищення АТ верифікували, коли ІП відповідав значенню ≥50 мм рт. ст./год [23]. ПД, що відображає навантаження на серцево-судинну систему в різні періоди доби, розраховували за формулою:

ПД=	АТ · ЧСС	,
	100

де ЧСС — частота серцевих скорочень.

Загальноприйнятих норм для ПД сьогодні не існує, використовують орієнтовно припустимий нормативний рівень <11 000 мм рт. ст. · уд./хв [27].

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою Microsoft Excel та ліцензованого програмного продукту STATISTICA 6.1. Аналіз досліджуваних ознак щодо нормальності розподілу здійснювали за тестами Колмогорова — Смирнова та Шапіро — Уїлка. Описова статистика для кількісних показників представлена у вигляді середнього арифметичного і середньоквадратичної (стандартної) помилки середнього (М±m) при нормальному розподілі і у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху Me (25 %; 75 %) — у разі асиметричного розподілу. Якісні показники надано у вигляді абсолютної кількості та процентів. Порівняння якісних показників здійснювали за критерієм χ² Пірсона, кількісних — за критерієм Стьюдента (t) за умови нормального розподілу, в іншому випадку — методом Манна — Уїтні. Проводився кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена і лінійної кореляції Пірсона. Критичне значення рівня статистичної значущості для всіх видів аналізу приймалося на рівні p<0,05 (5%).

Результати та їх обговорення

За даними проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів 1-ї групи ОТ на 16 см менша (р=0,000001), ніж в 2-й групі (табл. 1). Усі пацієнти 2-ї і 3-ї груп відповідали критеріям наявності АО, в 1-й групі АО діагностовано у 47 (94,0%) пацієнтів.

Таблиця 1. Характеристика груп за антропометричними показниками

Показник, одиниці вимірювання	1-ша група (n=50)	2-га група (n=55)	3-тя група (n=32)
ОТ, см, Me (25%; 75%)	102,0 (98,0; 106,0)	118,0 (112,0; 132,0)^Δ	104,0 (102,0; 110,0)*^{# ##}
ОС, см, Me (25%; 75%)	105,50 (102,0; 110,0)	114,0 (110,0; 126,0)^Δ	110,0 (107,0; 114,0)**^#
ОТ / ОС, M±m	0,96±0,06	1,03±0,06^Δ	0,96±0,04^###
ОТ / зріст, Me (25%; 75%)	0,57 (0,54; 0,59)	0,66 (0,63; 0,73)^Δ	0,58 (0,56; 0,60)^###
ІМТ, кг/м², Me (25%; 75%)	27,76 (26,81; 29,07)	34,69 (32,14; 39,25)^Δ	29,70 (27,72; 32,51)**^###
ІОТ, Me (25%; 75%)	26,79 (24,56; 28,32)	31,24 (28,02; 35,54)^Δ	27,53 (25,32; 29,11)^##

^ΔВірогідність відмінностей між 1-ю та 2-ю групою (р<0,000001); *вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,05); **вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,005); ^#вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,005); ^##вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,0005); ^###вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,00001).

Співвідношення ОТ / ОС за медіаною в усіх групах відповідало критеріям АО, з найвищим значенням у 2-й групі (р<0,00001). Згідно з результатами порівняльного аналізу за ОТ / ОС між групами АО діагностовано у 42 (84,0%) хворих 1-ї групи, у 54 (98,18%) — 2-ї групи та у 30 (93,75%) осіб 3-ї групи (χ²_І–ІІ=6,72, р=0,009; χ²_ІА–ІІ=1,26, χ²_ІБ–ІІ=0,7; р>0,05).

Медіана співвідношення ОТ / зріст в усіх хворих відповідала критеріям ожиріння. В 2-й групі рівень співвідношення ОТ / зріст був статистично вищим, аніж у 1-й та 3-й групі (р<0,00001).

Рівень ІОТ в 1-й та 3-й групі був зіставним, а в 2-й групі статистично найвищим порівняно з іншими групами (р<0,0005).

Отримані результати частково зіставні з новими даними, представленими Ran and Qiuzhen Wang у 2021 р. в Китаї, які показали, що у чоловіків, хворих на АГ та ожиріння, величина ОТ статистично більша, ніж в осіб з ожирінням без АГ, а згідно зі співвідношенням ОТ / ОС та ІМТ групи статистично не відрізнялися [28]. В іншому дослідженні показане діагностичне значення співвідношення ОТ / зріст, згідно з яким підвищення показника ОТ / зріст в осіб з нормальним ІМТ асоційоване зі значно вищим рівнем кардіометаболічних факторів ризику (дисліпідемії та підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну) [20]. Отже, саме параметри АО (ОТ / ОС, ОТ / зріст та ІОТ) є більш чутливими та діагностично значущими.

Аналіз параметрів ДМАТ показав, що рівні САТ і ДАТ протягом усіх періодів доби в 1-й і 2-й групах відповідали АГ І ступеня і статистично не відрізнялися між собою (р>0,05) (табл. 2). Встановлено, що медіана рівня ПАТ за даними ДМАТ в 1-й та 2-й групах перевищувала допустиму норму протягом усіх аналізованих періодів. Але у хворих 2-ї групи рівні ПАТ₂₄, ПАТ_д і ПАТ_сп були статистично вищими порівняно з 1-ю групою (р<0,05). Загальновідомо, що підвищення рівня ПАТ у пацієнтів молодого і середнього віку є маркером високої судинної жорсткості, а в осіб віком старше 60 років — критерієм ураження артеріальної стінки, зумовленого АГ [15].

Таблиця 2. Рівень АТ за даними ДМАТ в групах дослідження

Показник, Ме (25%; 75%)	1-ша група (n=50)	2-га група (n=55)	3-тя група (n=32)
САТ₂₄, мм рт. ст.	145,33 (137,75; 153,26)	146,26 (139,79; 154,31)	122,75 (119,49; 125,69)*** ^{# #}
САТ_д, мм рт. ст.	149,46 (140,44; 158,38)	151,25 (144,77; 157,99)	126,32 (123,54; 130,10)*** ^{# #}
САТ_н, мм рт. ст.	129,69 (121,88; 141,17)	130,14 (121,53; 140,27)	110,66 (106,62; 113,81)*** ^{# #}
САТ_сп, мм рт. ст.	140,52 (128,32; 147,90)	143,09 (130,66; 153,36)	118,15 (111,89; 121,10)*** ^{# #}
ДАТ₂₄, мм рт. ст.	90,08 (81,87; 96,53)	87,23 (84,38; 94,35)	72,16 (70,42; 76,52)*** ^{# #}
ДАТ_д, мм рт. ст.	93,28 (87,90; 98,85)	91,27 (88,0; 99,01)	76,95 (73,85; 80,14)*** ^{# #}
ДАТ_н, мм рт. ст.	77,43 (71,31; 85,73)	75,45 (69,88; 84,52)	60,75 (58,62; 65,23)*** ^{# #}
ДАТ_сп, мм рт. ст.	90,10 (79,07; 94,28)	85,74 (81,01; 92,93)	68,92 (64,95; 72,93)*** ^{# #}
ПАТ₂₄, мм рт. ст.	54,11 (48,64; 58,92)	58,35 (53,72; 62,41)^Δ	49,39 (46,22; 51,31)**^#
ПАТ_д, мм рт. ст.	55,11 (49,45; 59,20)	59,43 (54,31; 63,94)^Δ	49,32 (45,07; 52,43)** ^{# #}
ПАТ_н, мм рт. ст.	50,78 (46,53; 56,74)	53,18 (49,73; 59,73)	47,61 (44,15; 51,05)*^#
ПАТ_сп, мм рт. ст.	51,76 (47,13; 56,33)	55,57 (51,16; 62,07)^Δ	49,33 (47,55; 53,38)* ^{# #}

^ΔВірогідність відмінностей між 1-ю та 2-ю групою (р<0,05); *вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,05); **вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,0005); ***вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,000001); ^#вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,000001); ^##вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,0000001).

У 3-й групі медіани САТ, ДАТ, ПАТ та ЧСС, за даними ДМАТ, відповідали нормальному діапазону в кожному з проміжків доби та були закономірно нижчими за рівнем, аніж у 1-й та 2-й групах (р<0,00001).

Величина ЧСС за добу, вдень та вночі у хворих 1-ї групи (75,07 (65,28; 78,98), 78,25 (67,33; 81,61) та 62,51 (55,12; 67,83) уд./хв) була вірогідно (p<0,05) меншою, ніж у 2-й групі (81,60 (69,78; 86,66), 85,48 (72,61; 91,02) та 66,14 (58,57; 72,0) уд./хв).

Більш детально ступінь підвищення АТ, ніж середні значення його рівня в кожному з проміжків доби, характеризують показники «навантаження тиском» (табл. 3).

Таблиця 3. Характеристики показників «навантаження тиском» в групах дослідження

Показник, од. вимірювання, Ме (25%; 75%)	1-ша група (n=50)	2-га група (n=55)	3-тя група (n=32)
ІЧ САТ₂₄, %	86,85 (45,85; 92,96)	82,14 (69,21; 95,30)	21,11 (10,0; 27,02)*^#
ІЧ САТ_д, %	85,57 (43,15; 93,22)	90,25 (74,14; 95,37)	20,21 (7,87; 31,00)*^#
ІЧ САТ_н, %	79,17 (61,37; 98,12)	78,89 (50,0; 100,0)	9,76 (3,87; 23,12)*^#
ІЧ САТ_сп, %	95,0 (76,47; 100,0)	95,23 (78,65; 100,0)	29,37 (16,67; 51,09)*
ІЧ ДАТ₂₄, %	75,28 (49,46; 92,51)	69,19 (52,56; 84,24)	17,00 (8,46; 27,26)*^#
ІЧ ДАТ_д, %	77,19 (56,73; 93,82)	72,89 (53,25; 86,92)	14,54 (9,02; 35,35)*^#
ІЧ ДАТ_н, %	69,09 (39,47; 100,0)	62,44 (36,52; 100,0)	7,77 (0,0; 19,05)*^#
ІЧ ДАТ_сп, %	78,26 (52,17; 95,65)	66,36 (43,48; 86,83)	23,75(7,28; 31,70)*^#
ІП САТ₂₄, мм рт. ст./год	331,35 (193,24; 426,41)	329,55 (237,16; 535,89)	37,50 (26,47; 62,43)*^#
ІП САТ_д, мм рт. ст./год	358,32 (132,0; 452,95)	400,36 (276,89; 576,47)	45,08 (18,25; 72,20)*^#
ІП САТ_н, мм рт. ст./год	256,65 (95,29; 411,60)	263,37 (108,91; 458,66)	27,04 (7,65; 59,08)*^#
ІП САТ_сп, мм рт. ст./год	492,52 (279,65; 675,60)	545,36 (268,0; 800,87)	64,96 (32,07; 110,66)*^#
ІП ДАТ₂₄, мм рт. ст./год	200,12 (102,55; 335,30)	168,20 (101,68; 347,06)	30,28 (15,26; 50,78)*^#
ІП ДАТ_д, мм рт. ст./год	218,80 (117,29; 338,79)	198,99 (110,57; 352,76)	42,33 (15,36; 58,29)*^#
ІП ДАТ_н, мм рт. ст./год	155,96 (68,21; 347,19)	138,38 (60,35; 260,55)	12,06 (2,01; 32,23)*^#
ІП ДАТ_сп, мм рт. ст./год	274,55 (118,96; 345,14)	212,25 (90,27; 332,09)	34,12 (7,20; 64,06)*^#
ПД САТ₂₄, мм рт. ст. * уд./хв	10 562,0 (9174,0; 11 660,0)	11 668,0 (10 041,0; 13 163,0)^Δ	9043,0 (8352,0; 9656,0)*^#
ПД САТ_д, мм рт. ст. * уд./хв	11 203,0 (10 052,0; 12 607,0)	12 593,0 (10 830,0; 14 247,0)^Δ	9926,0 (9335,0; 10 811,0)*^#
ПД САТ_н, мм рт. ст. * уд./хв	7935,0 (6866,0; 8495,0)	8438,0 (7260,0; 9899,0)	6725,0 (6003,0; 7248,0)*^#
ПД САТ_сп, мм рт. ст. * уд./хв	9584,0 (8531,0; 10 760,0)	10 261,0 (9222,0; 12 129,0)	7816,0 (7361,0; 8615,0)*^#
ПД ДАТ₂₄, мм рт. ст. * уд./хв	6407,0 (5601,0; 7643,0)	7165,0 (6021,0; 8018,0)	5448,0 (5026,0; 5751,0)*^#
ПД ДАТ_д, мм рт. ст. * уд./хв	6876,0 (5966,0; 8309,0)	7801,0 (6555,0; 8578,0)	5987,0 (5715,0; 6646,0)*^#
ПД ДАТ_н, мм рт. ст. * уд./хв	4842,0 (4080,0; 5359,0)	4932,0 (4220,0; 5976,0)	3775,0 (3432,0; 4105,0)*^#
ПД ДАТ_сп, мм рт. ст. * уд./хв	5956,0 (5173,0; 6759,0)	6007,0 (5470,0; 7523,0)	4711,0 (4072,0; 4959,0)*^#

^ΔВірогідність відмінностей між 1-ю та 2-ю групою (р<0,01); *вірогідність відмінностей між 1-ю та 3-ю групою (р<0,001); #вірогідність відмінностей між 2-ю та 3-ю групою (р<0,000001).

Нами встановлено, що медіани ІЧ та ІП в 1-й і 2-й групах відповідали критеріям стабільної АГ у всіх пацієнтів і були вірогідно вищими, ніж у 3-й групі (р<0,000001). Величина середньодобового, середньоденного і середньонічного рівнів ІЧ та ІП в 3-й групі відповідали нормі, але рівні ІЧ та ІП САТ_сп перевищували граничне значення і відповідали критеріям транзиторної АГ в ранні ранкові години. Привертає особливу увагу той факт, що АТ саме в ранні ранкові години є найбільш значимим на етапі можливого формування АГ [29, 30]. Як правило, основна увага дослідників прикута до вивчення таких особливостей добового профілю АТ лише у дітей та підлітків з ожирінням та нормотензією [31–36], тому отримані нами результати у дорослих чоловіків є вкрай актуальними.

Встановлено підвищення ступеня «навантаження тиском» за величиною ПД в осіб 1-ї (р<0,01) і 2-ї (р<0,0001) групи порівняно з 3-ю групою, де ПД САТ і ДАТ в кожному з періодів доби відповідали критеріям норми (див. табл. 3). Значення ПД ДАТ в 1-й і 2-й групі протягом усіх періодів доби були в нормі. Це вказує на те, що підвищення ступеня ожиріння впливає на зростання тяжкості навантаження АТ, переважно на рівень САТ, і саме наявність ожиріння як коморбідного стану при АГ є найбільш несприятливою.

Серед всіх антропометричних характеристик зі збільшенням ОТ та співвідношення ОТ / зріст асоційоване підвищення рівня САТ_сп (r_ОТ= +0,31; r_{ОТ/зріст}= +0,32; p<0,05) і ДАТ_сп із зростанням величини ОТ (r_ОТ = +0,35; r_{ОТ / зріст}= +0,30; p<0,05) лише в 1-й групі. Аналіз кореляційних взаємозв’язків між антропометричними величинами і рівнями ПАТ показав (рисунок), що на підвищення ПАТ₂₄, ПАТ_д і ПАТ_н впливало зростання ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ лише в 2-й групі.

Рисунок. Кореляційний зв’язок між величиною ПАТ в різні періоди доби та антропометричними характеристиками у хворих на АГ з ожирінням (2-га група)

Рівень ІМТ чинив вплив тільки на рівень ПАТ_н у хворих на АГ та ожиріння (r=0,30). Тому вищенаведені дані свідчать про те, що у пацієнтів з АГ та ожирінням саме параметри, що оцінюють АО (ОТ, ОС, ОТ / зріст, ІОТ), а не величина ІМТ, потребують особливої уваги при оцінці наявності і ступеня ожиріння.

Серед антропометричних показників тільки в 1-й групі встановлено позитивний зв’язок величини ОТ із ІЧ САТ_сп (r=+0,39; p<0,05), ІП САТ_сп (r=+0,35; p<0,05), ІЧ ДАТ_сп(r =+0,43; p<0,05), ІП ДАТ_сп (r=+0,35; p<0,05), ПД САТ_сп (r=+0,35; р<0,05) і ПД ДАТ_сп (r=+0,30; р<0,05). Величина ОТ / ОС була асоційована лише з ІЧ ДАТ_сп (r=+0,33; p<0,05) також у 1-й групі. Доведено, що індекс ОТ / зріст корелював із ІЧ САТ_сп (r=+0,35; p<0,05), ІП САТ₂₄ (r=+0,29; p<0,05), ІП САТ_сп (r=+0,35; p<0,05), ІЧ ДАТ_сп (r=+0,30; p<0,05) та ІП ДАТ_сп (r=+0,29; p<0,05) в 1-й групі та ПД САТ_н в 3-й групі (r=+0,48; р<0,05). Отримані дані свідчать, що підвищення ступеня АО за рахунок зростання ОТ, ОТ / ОС, ОТ / зріст чинить найбільш несприятливий вплив на зростання тяжкості навантаження АТ саме в ранні ранкові години вже навіть у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла. Наші дані збігаються з результатами дослідження Yiqing Wang та співавторів, які у 2020 р. встановили, що щорiчне збільшення ОТ у чоловiкiв на кожні 10 см асоціювалося з щорічним підвищенням САТ на 0,98 мм рт. ст. (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,61–1,35) та ДАТ 1,13 мм рт. ст. (95% ДІ 0,87–1,38) відповідно незалежно від щорічної зміни ІМТ [37].

Незважаючи на те що ІМТ є найбільш використовуваним у практиці показником для оцінки надмірної маси тіла та ожиріння, в нашому дослідженні при проведенні оцінки традиційних параметрів ДМАТ він мав діагностичне значення лише в 3-й групі і був пов’язаний тільки з підвищенням рівня ЧСС₂₄ (r=+0,40; р<0,05), а також зростанням ЧСС (r=+0,42; р<0,05), ПД САТ і ДАТ в ранні ранкові години (r=+0,55; р<0,05 для ПД САТ_сп і ПД ДАТ_сп). Величина ІМТ в 3-й групі мала позитивний асоціативний зв’язок з рівнем ПД САТ₂₄ (r=+0,37; p<0,05) і ПД САТ_н (r=+0,37; p<0,05). У той самий час рівень ПД САТ_сп і ПД ДАТ_сп в цій групі зростав не тільки разом з підвищенням ІМТ, але й ІОТ (r=+0,60; р<0,05 для ПД САТ_сп і ПД ДАТ_сп), а рівень ПД САТ_н підвищувався разом з величиною співвідношення ОТ / зріст (r=+0,48; р<0,05).

Висновки

1. Результати дослідження показали, що у чоловіків, хворих на есенціальну АГ, при зіставних рівнях САТ і ДАТ, індексів «навантаження тиском» встановлено статистично значуще підвищення рівнів ПАТ₂₄, ПАТ_д та ПАТ_сп саме при поєднанні АГ та ожиріння порiвняно з чоловiками з АГ та надмірною масою тіла.

2. У групі чоловіків з ожирінням без АГ відмічено нормальнi величини середньодобового, середньоденного і середньонічного рівня ІЧ та ІП АТ, але рівні ІЧ та ІП САТ в раннi ранковi години перевищували граничне значення і відповідали критеріям транзиторної АГ в цей перiод доби.

3. Класичний і найбільш використовуваний антропометричний критерій оцінки ожиріння ІМТ мав асоцiативний зв’язок з параметрами ДМАТ лише в ранні ранкові години: у чоловіків з ожирінням без АГ — з рівнем ЧСС, ПД САТ і ДАТ, а в групi хворих на АГ в поєднанні з ожирiнням — тiльки з величинами ЧСС та ПД АТ. У той самий час у пацієнтів із АГ та ожирінням саме збільшення величин ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ було пов’язане з підвищенням середньодобового, середньоденного та середньонічного рівня ПАТ.

4. Отримані дані свідчать про те, що слід широко використовувати оцінку добового профілю АТ у чоловіків з ожирінням без АГ для виключення маскованої АГ, а для проведення антропометричної оцiнки у осiб з АГ — включити в обов’язкове обстеження визначення та оцiнку ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ.

Конфлікт інтересів

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список використаної літератури

1. World Obesity Federation Global Obesity Observatory. Ukraine. data.worldobesity.org/country/ukraine-224/#data_prevalence.
2. Xu H., Cupples L.A., Stokes A., Liu C.T. (2018) Association of Obesity With Mortality Over 24 Years of Weight History: Findings From the Framingham Heart Study. JAMA Netw Open, 1(7): e184587. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2018.4587.
3. Мітченко О.І., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. та ін. (2015) Поширеність артеріальної гіпертензії у міській популяції України залежно від ступеня та типу ожиріння. Міжнар. ендокринол. журн., 3: 13–19.
4. Andreacchi A.T., Griffith L.E., Guindon G.E. et al. (2021) Body mass index, waist circumference, waist-to-hip ratio, and body fat in relation to health care use in the Canadian Longitudinal Study on Aging. Int. J. Obes., 45(3): 666–676. DOI: 10.1038/s41366-020-00731-z.
5. Hall J.E., do Carmo J.M., da Silva A.A. et al. (2015) Obesity-induced hypertension: interaction of neurohumoral and renal mechanisms. Circ. Res., 116(6): 991–1006. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.305697.
6. Mouton A.J., Li X., Hall M.E., Hall J.E. (2020) Obesity, Hypertension, and Cardiac Dysfunction: Novel Roles of Immunometabolism in Macrophage Activation and Inflammation. Circ. Res., 126(6): 789–806. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.119.312321.
7. Yamada T., Kimura-Koyanagi M., Sakaguchi K. et al. (2013) Obesity and risk for its comorbidities diabetes, hypertension, and dyslipidemia in Japanese individuals aged 65 years. Sci. Rep., 13(1): 2346. DOI: 10.1038/s41598-023-29276-7.
8. Yuan Y., Sun W., Kong X. (2022) Relationship between metabolically healthy obesity and the development of hypertension: a nationwide population-based study. Diabetol. Metab. Syndr., 14(1): 150. doi: 10.1186/s13098-022-00917-7.
9. Piché M.E., Tchernof A., Després J.P. (2020) Obesity Phenotypes, Diabetes, and Cardiovascular Diseases. Circ. Rep., 126(11): 1477–1500. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.120.316101.
10. Bergman R.N., Stefanovski D., Buchanan T.A. et al. (2011) A Better Index of Body Adiposity. Obes. Silver Spring Md., 19(5): 1083–1089. DOI: 10.1038/oby.2011.38.
11. Wu Y., Tong Y., Wang H. et al. (2023) Waist-to-height ratio and new-onset hypertension in middle-aged and older adult females from 2011 to 2015: A 4-year follow-up retrospective cohort study from the China Health and Retirement Longitudinal Study. Front. Public Health, 11. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1122995.
12. Grossman E. (2013) Ambulatory Blood Pressure Monitoring in the Diagnosis and Management of Hypertension. Diabetes Care, 36(Suppl. 2): S307–S311. DOI: 10.2337/dcS13-2039.
13. Stergiou G.S., Palatini P., Parati G., O’Brien E. et al. (2021) 2021 european society of hypertension practice guidelines for office and out-of-office blood pressure measurement. J. Hypertens., 39(7): 1293–1302. DOI: 10.1097/HJH.0000000000002843.
14. Hermida R.C., Smolensky M.H., Ayala D.E., Portaluppi F. (2015) Ambulatory Blood Pressure Monitoring (ABPM) as the reference standard for diagnosis of hypertension and assessment of vascular risk in adults. Chronobiol Int., 32(10): 1329–42. DOI: 10.3109/07420528.2015.1113804.
15. Mancia G., Kreutz R., Brunström M. et al. (2023) 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J. Hypertens., 41(12): 1874–2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
16. Yang W.Y., Melgarejo J.D., Thijs L. et al. (2019) Association of Office and Ambulatory Blood Pressure With Mortality and Cardiovascular Outcomes. JAMA, 322(5): 409–420. DOI: 10.1001/jama.2019.9811.
17. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)» (2025) moz.gov.ua/storage/uploads/16883422-f721-4d41-af37-15ea3f753322/dn_1581_12092024_dod.pdf.
18. Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S. et al. (2016) 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practiceThe Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts)Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). Eur. Heart J., 37(29): 2315–2381. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw106.
19. Waist circumference and waist-hip ratio: report of a WHO expert consultation. Geneva, 8–11 December 2008. http://www.who.int/publications/i/item/9789241501491.
20. Ashwell M., Gibson S. (2016) Waist-to-height ratio as an indicator of ‘early health risk’: simpler and more predictive than using a ‘matrix’ based on BMI and waist circumference. BMJ Open., 6(3): e010159. DOI: 10.1136/bmjopen-2015-010159.
21. http://www.who.int/health-topics/hypertension/#tab=tab_1.
22. Graves J.W. (2001) Prevalence of blood pressure cuff sizes in a referral practice of 430 consecutive adult hypertensives. Blood Press Monit., 6(1): 17–20. doi: 10.1097/00126097-200102000-00003.
23. Hermida R.C., Smolensky M.H., Ayala D.E. et al. (2013) 2013 Ambulatory Blood Pressure Monitoring Recommendations for the Diagnosis of Adult Hypertension, Assessment of Cardiovascular and other Hypertension-associated Risk, and Attainment of Therapeutic Goals. Chronobiol. Int., 30(3): 355–410. DOI: 10.3109/07420528.2013.750490.
24. Angeli F., Reboldi G., Cristina Poltronieri C., Verdecchia P. (2013) Interpretation of Ambulatory Blood Pressure Profile: A Practical Approach for Clinicians. J. Clin. Exp. Cardiol., 04 (07). DOI: 10.4172/2155-9880.1000e128.
25. Weber M.A., Neutel J.L., Smith D.H., Graettinger W.F. (1994) Diagnosis of mild hypertension by ambulatory blood pressure monitoring. Circulation, 90: 2291–2298.
26. Staessen J.A., Bieniaszewski L., O’Brien E.T., Fagard R. (1996) Special feature: what is a normal blood pressure in ambulatory monitoring? Nephrol. Dial. Transplant. Off. Publ. Eur. Dial. Transpl. Assoc. — Eur. Ren. Assoc., 11(2): 241–245. DOI: 10.1093/oxfordjournals.ndt.a027247.
27. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецький Ю.Н. (2014) Суточное мониторирование артериального давления. Пороги, Дніпропетровськ, 200 с.
28. Wang R., Wang Q. (2021) A Differential Study into Body Fat in Healthy and Hypertensive Populations Using Multiple Indexes. Diabetes Metab. Syndr. Obes. Targets Ther., 14: 279–284. DOI: 10.2147/DMSO.S267366.
29. Bilo G., Grillo A., Guida V., Parati G. (2018) Morning blood pressure surge: pathophysiology, clinical relevance and therapeutic aspects. Integr. Blood Press Control., 11: 47–56. DOI: 10.2147/IBPC.S130277.
30. Kazuomi K. (2010) Morning Surge in Blood Pressure and Cardiovascular Risk. Hypertension, 56(5): 765–773. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.157149.
31. Flynn J.T., Urbina E.M., Brady T.M. et al. (2022) Ambulatory Blood Pressure Monitoring in Children and Adolescents: 2022 Update: A Scientific Statement From the American Heart Association. Hypertension, 79(7): e114–e124. doi: 10.1161/HYP.0000000000000215.
32. Tekın N., Ersoy B., Coskun S. et al. (2014) Ambulatory Blood Pressure Parameters in Office Normotensive Obese and Non-Obese Children: Relationship with Insulin Resistance and Atherosclerotic Markers. Med. Princ. Pract., 23(2): 154–159. DOI: 10.1159/000356120.
33. Stabouli S., Kotsis V., Papamichael C. et al. (2005) Adolescent Obesity is Associated with High Ambulatory Blood Pressure and Increased Carotid Intimal-Medial Thickness. J. Pediatr., 147(5): 651–656. DOI: 10.1016/j.jpeds.2005.06.008.
34. Robinson R.F., Batisky D.L., Hayes J.R. et al. (2004) Body mass index in primary and secondary pediatric hypertension. Pediatr. Nephrol. Berl. Ger., 19(12): 1379–1384. DOI: 10.1007/s00467-004-1588-8.
35. Riva P., Martini G., Rabbia F. et al. (2001) Obesity and Autonomic Function in Adolescence. Clin. Exp. Hypertens., 23(1–2): 57–67. DOI: 10.1081/ceh-100001197.
36. Hosseini M., Ataei N., Aghamohammadi A. et al. (2010) The Relation of Body Mass Index and Blood Pressure in Iranian Children and Adolescents Aged 7–18 Years Old. Iran J. Public Health, 39(4): 126–134.
37. Wang Y., Howard A.G., Adair L.S. et al. (2020) Waist Circumference Change is Associated with Blood Pressure Change Independent of BMI Change. Obesity, 28(1): 146–153. DOI: 10.1002/oby.22638.

Інформація про авторів:

Колесник Тетяна Володимирівна — докторка медичних наук, професорка, професорка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID ID: 0000-0002-6571-3904

Надюк Алла Вадимівна — кандидатка медичних наук, асистентка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID ID: 0000-0002-9543-3946. E-mail: [email protected]

Information about the authors:

Kolesnik Tetyana V. — Doctor of medical sciences, professor, professor of the Department of Family Medicine, Propaedeutics of internal medicine and Laboratory Diagnostics in Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-6571-3904

Nadiuk Alla V. — сandidate of Medical Sciences, assistant of the Department of Family Medicine, Propaedeutics of internal medicine and Laboratory Diagnostics in Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-9543-3946. E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 14.01.2026
Прийнято до друку/Accepted: 21.01.2026