Вступ
Ожиріння Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) визнано новою неінфекційною епідемією нашого часу. В Україні, згідно з результатами дослідження STEP 2019 р., 34,30% дорослих мають надмірну масу тіла і ще 24,80% — ожиріння [1]. Як свідчать результати Фремінгемського дослідження (Framingham Heart Study), наявність надмірної маси тіла скорочує тривалість життя 40-річної людини, що не палить, приблизно на 3 роки, а ожиріння — на 6–7 років [2]. Актуальність проблеми поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння в Україні обґрунтовано тим, що, за даними міжнародного епідеміологічного популяційного дослідження з виявлення серцево-судинних факторів ризику в міській популяції, серед обстежених з нормальною масою тіла АГ діагностовано у 29,8%, а серед осіб з надмірною масою тіла та ожирінням — у 46,9% [3].
Встановлено, що наявність ожиріння підвищує необхідність звернення по медичну допомогу і пов’язана з високим ризиком госпіталізації [4]. Важливо враховувати, що ожиріння зумовлює 65–75% ризику розвитку первинної АГ [5], а також воно є основним чинником ризику ураження органів, зумовленого гіпертензією (УОЗГ), і навіть прогностичним маркером розвитку ускладнень АГ [6]. При тривалому ожирінні та розвитку УОЗГ перебіг АГ набуває резистентного до терапії характеру, що потребує призначення декількох класів антигіпертензивної терапії і необхідності усунення інших факторів ризику, включаючи дисліпідемію, резистентність до інсуліну, цукровий діабет та запалення, що, своєю чергою, може викликати поліпрагмазію [5, 7, 8].
Сьогодні активно вивчаються діагностична цінність та значущість різних антропометричних індексів, які використовують для діагностики та оцінки ступеня ожиріння. Індекс маси тіла (ІМТ) використовують протягом майже 200 років як простий і доступний індикатор для оцінки ожиріння в практиці та клінічних дослідженнях, однак він має ряд недоліків. Зокрема, ІМТ не може відрізнити вміст м’язової та жирової тканини, а також частку вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) від підшкірної жирової тканини (ПЖТ). Численні дані вказують на те, що ВЖТ пов’язана з більш високим ризиком розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету 2-го типу, дисліпідемії, АГ та кардіоренальних порушень, ніж ПЖТ. Таким чином, люди з більшою кількістю ВЖТ мають вищий кардіометаболічний ризик порівняно з особами з таким самим ступенем ожиріння та меншим вмістом ВЖТ [9]. ІМТ має також певні обмеження в точності. Так, у пацієнта з ожирінням та в особи атлетичної статури величина ІМТ може бути однаковою або, навпаки, — може відрізнятись у людей з однаковою часткою ожиріння тіла. Тому у 2011 р. на основі даних популяційного дослідження «BetaGene» R.N. Bergman та співавтори розробили новий індекс ожиріння тіла (ІОТ), визначення якого спирається на особливу оцінку співвідношення окружності стегон (ОС) та зросту як показників, що найсильніше корелюють і напряму оцінюють частку ожиріння тіла. Важливим є і те, що оцінку ІОТ можна проводити без зважування, що робить його дуже корисним в умовах, коли точне вимірювання маси тіла проблематичне [10].
Саме центральне ожиріння, яке проявляється у вигляді надмірного жиру, накопиченого в ділянці живота, все більше привертає увагу вчених в усьому світі через швидке зростання його частоти. Встановлено, що у жінок середнього та старшого віку в Китаї підвищене співвідношення окружності талії (ОТ) до зросту — ОТ / зріст асоційоване з вищою частотою діагностики нових випадків АГ [11]. Отже, актуальним є детальніше вивчення впливу на розвиток і перебіг АГ інших антропометричних параметрів, а саме критеріїв абдомінального ожиріння (АО).
Відомо, що поодинокі вимірювання артеріального тиску (АТ) часто не відображають його дійсного рівня [12, 13]. Вимірювання офісного АТ, навіть якщо воно доповнюється власними вимірюваннями в домашніх умовах, не дозволяють кількісно визначити 24-годинний аналіз АТ і рівень АТ уві сні, що призводить до потенційної помилкової класифікації до 50% всіх оцінюваних випадків у дорослих [14]. Добове моніторування АТ (ДМАТ) є найбільш точним методом для кількісної оцінки рівня АТ і золотим стандартом діагностики справжньої АГ, точної оцінки наступного ризику щодо УОЗГ та індивідуалізації терапії АГ [12, 14, 15]. Встановлено, що середньодобовий та нічний рівень АТ більш міцно пов’язаний з ризиком смерті та серцево-судинних подій порівняно з домашнім та офісним рівнем АТ [16]. Великий обсяг інформації про характеристики добового профілю АТ, які можна отримати, використовуючи цей метод, робить його актуальним та привабливим для дослідників.
Таким чином, вкрай важливо розглядати поєднання ожиріння та АГ як невід’ємної взаємопов’язаної патології, а важливим напрямком у сфері клінічних досліджень є удосконалення методів діагностики у хворих на АГ та ожиріння.
Мета роботи: оцінити діагностичну значимість різних антропометричних характеристик та встановити їх взаємозв’язок з параметрами добового профілю АТ у чоловіків з есенціальною АГ в поєднанні з ожирінням та з ожирінням без АГ.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідження включено 137 чоловіків з надмірною масою тіла та ожирінням, які розподілені на три групи. До 1-ї групи включили 50 хворих на АГ ІІ–ІІІ стадії з надмірною масою тіла, середній вік становив 43,50 (39,0–54,0) року. У 2-гу групу увійшли 55 чоловіків з АГ (стадія ІІ–ІІІ) в поєднанні з ожирінням І–ІІІ ступеня, середній вік 44,0 (38,0–54,0) роки (р>0,05). ІІІ стадію АГ визначали за наявністю атеросклеротичної бляшки. До 3-ї групи (порівняння) включено 32 чоловіків з нормальним рівнем АТ і ожирінням згідно з величиною ІМТ та/або ОТ, середній вік — 41,0 (34,0–47,0) рік. Пацієнти 3-ї групи були статистично молодшого віку, ніж чоловіки 1-ї та 2-ї групи (р=0,015). Тривалість АГ в 1-й групі становила 6,50 (2,0–13,0) року, в 2-й — 7,0 (3,0–14,0) років (р>0,05).
Критерії включення в дослідження: чоловіча стать, есенціальна АГ II/ІІІ стадії (наявність атеросклеротичної бляшки), наявність надмірної маси тіла або ожиріння, підписана інформована згода пацієнта на участь у дослідженні.
Критерії виключення: вторинна АГ, ішемічна хвороба серця (ІХС), фібриляція та тріпотіння передсердь, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня, вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатія; серцева недостатність III–IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association — NYHA), фракція викиду лівого шлуночка (ЛШ) <40%, цукровий діабет 1-го і 2-го типу, гостре порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішемічна атака у вертебро-базилярному басейні в анамнезі, хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, активні інфекційні та онкологічні захворювання, швидкість клубочкової фільтрації <60 мл/хв за формулою CKD-EPI, кісточково-плечовий індекс <0,9, патологія щитоподібної залози з порушеною функцією, психічні розлади та неможливість адекватного контакту з пацієнтами.
Діагноз «есенціальна артеріальна гіпертензія» встановлювали відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів (Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)», затверджений наказом МОЗ України від 12 вересня 2024 р. № 1581) [17] та Європейського товариства артеріальної гіпертензії з лікування АГ 2023 р. [15]. Жоден з пацієнтів на момент включення в дослідження не отримував регулярно антигіпертензивну терапію та статини.
Пацієнтам проводили оцінювання антропометричних характеристик, таких як ОТ, ОС, зріст, маса тіла та розрахунок спеціальних антропометричних індексів: співвідношення ОТ / ОС, співвідношення ОТ / зріст, ІМТ та ІОТ.
Величину ОТ >94 см та значення співвідношення ОТ / ОС >0,90 вважали критерієм наявності абдомінального ожиріння (АО) [18, 19]. Величину співвідношення ОТ / зріст 0,50 і більше оцінювали як наявність АО [20].
Ступінь ожиріння оцінювали за допомогою ІМТ, згідно з класифікацією ВООЗ 1997 р. Величину ІМТ в межах 25,0–29,99 кг/м2 оцінювали як надмірну масу тіла, 30,0–34,99 кг/м2 — ожиріння І ступеня, 35,0–39,99 кг/м2 — ожиріння ІІ ступеня, >40,0 кг/м2 — як ожиріння ІІІ ступеня, або морбідне ожиріння (МО) [21].
Розрахунок ІОТ здійснювали за формулою:
| ІОТ= | ОС (см) | –18 |
| зріст1,5 (м) |
Для чоловіків критерієм наявності ожиріння вважали значення ІОТ ≥25 у.о., ІОТ 20–24,99 у.о. оцінювали як надмірну масу тіла, 8–19,99 у.о. — як нормальну масу тіла [10].
Для вивчення традиційних показників добового профілю АТ використовували апарат добового моніторування АТ типу АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Проводили вимірювання АТ в умовах звичайної активності пацієнтів кожні 15 хв під час активного періоду і кожні 30 хв — вночі. Вибір манжети здійснювали згідно з окружністю плеча (<33 см — стандартна доросла манжета; ≥33 см — манжета великого розміру) [15, 22]. У дослідження включено лише ті протоколи ДМАТ, які відповідали наступним критеріям: впродовж доби ≥70% вимірювань були ефективними, із них мінімум 20 — в активний період і мінімум 7 — під час сну. Обробку та аналіз отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютерної програми «Medibase 1.42». Проводили оцінку середньодобового (24), середньоденного (д), середньонічного (н) і в спеціальний період (сп) (в ранні ранкові години — з 4:00 до 10:00) рівня САТ (САТ24, САТд, САТн, САТсп), ДАТ (ДАТ24, ДАТд, ДАТн, ДАТсп) та пульсового АТ (ПАТ24, ПАТд, ПАТн, ПАТсп). Для діагностики АГ використовували середній рівень АТ вдень >135/85 мм рт. ст. і вночі — >120/70 мм рт. ст. [23]. Рівень ПАТ вважали нормальним, якщо він дорівнював <53 мм рт. ст. [24].
Для аналізу показників «навантаження тиском» використовували індекс часу гіпертензії (ІЧ), індекс площі гіпертензії (ІП) та подвійний добуток (ПД). Значення ІЧ САТ і ДАТ характеризується як частка вимірів, коли АТ був ≥135 мм рт. ст. й ≥85 мм рт. ст. в денний час та ≥120 мм рт. ст. і ≥ 70 мм рт. ст. у нічний час [22]. Стабільну АГ діагностували при ІЧ, що перевищував 50 мм рт. ст./год в денний та/або нічний час. У випадку, коли ІЧ знаходився в проміжку 25–50 мм рт. ст./год — вважали, що профіль АТ належить до патологічного транзиторного підвищення АT [25]. Нормальною величиною ІЧ гіпертензії і відсутність даних на користь істинної АГ вважали рівень ІЧ АТ <25 мм рт. ст./год [26]. ІП гіпертензії САТ і ДАТ кількісно відображає характеристики площі фігури, що обмежена згори кривою підвищеного АТ, а знизу — межею нормальних значень САТ і ДАТ в денний і нічний час. Транзиторним підвищенням АТ вважали величину ІП гіпертензії АТ ≥15 мм рт. ст./год, а стійке підвищення АТ верифікували, коли ІП відповідав значенню ≥50 мм рт. ст./год [23]. ПД, що відображає навантаження на серцево-судинну систему в різні періоди доби, розраховували за формулою:
| ПД= | АТ · ЧСС | , |
| 100 |
де ЧСС — частота серцевих скорочень.
Загальноприйнятих норм для ПД сьогодні не існує, використовують орієнтовно припустимий нормативний рівень <11 000 мм рт. ст. · уд./хв [27].
Статистичну обробку результатів проводили за допомогою Microsoft Excel та ліцензованого програмного продукту STATISTICA 6.1. Аналіз досліджуваних ознак щодо нормальності розподілу здійснювали за тестами Колмогорова — Смирнова та Шапіро — Уїлка. Описова статистика для кількісних показників представлена у вигляді середнього арифметичного і середньоквадратичної (стандартної) помилки середнього (М±m) при нормальному розподілі і у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху Me (25 %; 75 %) — у разі асиметричного розподілу. Якісні показники надано у вигляді абсолютної кількості та процентів. Порівняння якісних показників здійснювали за критерієм χ2 Пірсона, кількісних — за критерієм Стьюдента (t) за умови нормального розподілу, в іншому випадку — методом Манна — Уїтні. Проводився кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена і лінійної кореляції Пірсона. Критичне значення рівня статистичної значущості для всіх видів аналізу приймалося на рівні p<0,05 (5%).
Результати та їх обговорення
За даними проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів 1-ї групи ОТ на 16 см менша (р=0,000001), ніж в 2-й групі (табл. 1). Усі пацієнти 2-ї і 3-ї груп відповідали критеріям наявності АО, в 1-й групі АО діагностовано у 47 (94,0%) пацієнтів.
Таблиця 1. Характеристика груп за антропометричними показниками
| Показник, одиниці вимірювання | 1-ша група (n=50) | 2-га група (n=55) | 3-тя група (n=32) |
|---|---|---|---|
| ОТ, см, Me (25%; 75%) | 102,0 (98,0; 106,0) | 118,0 (112,0; 132,0)Δ | 104,0 (102,0; 110,0)*# ## |
| ОС, см, Me (25%; 75%) | 105,50 (102,0; 110,0) | 114,0 (110,0; 126,0)Δ | 110,0 (107,0; 114,0)**# |
| ОТ / ОС, M±m | 0,96±0,06 | 1,03±0,06Δ | 0,96±0,04### |
| ОТ / зріст, Me (25%; 75%) | 0,57 (0,54; 0,59) | 0,66 (0,63; 0,73)Δ | 0,58 (0,56; 0,60)### |
| ІМТ, кг/м2, Me (25%; 75%) | 27,76 (26,81; 29,07) | 34,69 (32,14; 39,25)Δ | 29,70 (27,72; 32,51)**### |
| ІОТ, Me (25%; 75%) | 26,79 (24,56; 28,32) | 31,24 (28,02; 35,54)Δ | 27,53 (25,32; 29,11)## |
Співвідношення ОТ / ОС за медіаною в усіх групах відповідало критеріям АО, з найвищим значенням у 2-й групі (р<0,00001). Згідно з результатами порівняльного аналізу за ОТ / ОС між групами АО діагностовано у 42 (84,0%) хворих 1-ї групи, у 54 (98,18%) — 2-ї групи та у 30 (93,75%) осіб 3-ї групи (χ2І–ІІ=6,72, р=0,009; χ2ІА–ІІ=1,26, χ2ІБ–ІІ=0,7; р>0,05).
Медіана співвідношення ОТ / зріст в усіх хворих відповідала критеріям ожиріння. В 2-й групі рівень співвідношення ОТ / зріст був статистично вищим, аніж у 1-й та 3-й групі (р<0,00001).
Рівень ІОТ в 1-й та 3-й групі був зіставним, а в 2-й групі статистично найвищим порівняно з іншими групами (р<0,0005).
Отримані результати частково зіставні з новими даними, представленими Ran and Qiuzhen Wang у 2021 р. в Китаї, які показали, що у чоловіків, хворих на АГ та ожиріння, величина ОТ статистично більша, ніж в осіб з ожирінням без АГ, а згідно зі співвідношенням ОТ / ОС та ІМТ групи статистично не відрізнялися [28]. В іншому дослідженні показане діагностичне значення співвідношення ОТ / зріст, згідно з яким підвищення показника ОТ / зріст в осіб з нормальним ІМТ асоційоване зі значно вищим рівнем кардіометаболічних факторів ризику (дисліпідемії та підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну) [20]. Отже, саме параметри АО (ОТ / ОС, ОТ / зріст та ІОТ) є більш чутливими та діагностично значущими.
Аналіз параметрів ДМАТ показав, що рівні САТ і ДАТ протягом усіх періодів доби в 1-й і 2-й групах відповідали АГ І ступеня і статистично не відрізнялися між собою (р>0,05) (табл. 2). Встановлено, що медіана рівня ПАТ за даними ДМАТ в 1-й та 2-й групах перевищувала допустиму норму протягом усіх аналізованих періодів. Але у хворих 2-ї групи рівні ПАТ24, ПАТд і ПАТсп були статистично вищими порівняно з 1-ю групою (р<0,05). Загальновідомо, що підвищення рівня ПАТ у пацієнтів молодого і середнього віку є маркером високої судинної жорсткості, а в осіб віком старше 60 років — критерієм ураження артеріальної стінки, зумовленого АГ [15].
Таблиця 2. Рівень АТ за даними ДМАТ в групах дослідження
| Показник, Ме (25%; 75%) | 1-ша група (n=50) | 2-га група (n=55) | 3-тя група (n=32) |
|---|---|---|---|
| САТ24, мм рт. ст. | 145,33 (137,75; 153,26) | 146,26 (139,79; 154,31) | 122,75 (119,49; 125,69)*** # # |
| САТд, мм рт. ст. | 149,46 (140,44; 158,38) | 151,25 (144,77; 157,99) | 126,32 (123,54; 130,10)*** # # |
| САТн, мм рт. ст. | 129,69 (121,88; 141,17) | 130,14 (121,53; 140,27) | 110,66 (106,62; 113,81)*** # # |
| САТсп, мм рт. ст. | 140,52 (128,32; 147,90) | 143,09 (130,66; 153,36) | 118,15 (111,89; 121,10)*** # # |
| ДАТ24, мм рт. ст. | 90,08 (81,87; 96,53) | 87,23 (84,38; 94,35) | 72,16 (70,42; 76,52)*** # # |
| ДАТд, мм рт. ст. | 93,28 (87,90; 98,85) | 91,27 (88,0; 99,01) | 76,95 (73,85; 80,14)*** # # |
| ДАТн, мм рт. ст. | 77,43 (71,31; 85,73) | 75,45 (69,88; 84,52) | 60,75 (58,62; 65,23)*** # # |
| ДАТсп, мм рт. ст. | 90,10 (79,07; 94,28) | 85,74 (81,01; 92,93) | 68,92 (64,95; 72,93)*** # # |
| ПАТ24, мм рт. ст. | 54,11 (48,64; 58,92) | 58,35 (53,72; 62,41)Δ | 49,39 (46,22; 51,31)**# |
| ПАТд, мм рт. ст. | 55,11 (49,45; 59,20) | 59,43 (54,31; 63,94)Δ | 49,32 (45,07; 52,43)** # # |
| ПАТн, мм рт. ст. | 50,78 (46,53; 56,74) | 53,18 (49,73; 59,73) | 47,61 (44,15; 51,05)*# |
| ПАТсп, мм рт. ст. | 51,76 (47,13; 56,33) | 55,57 (51,16; 62,07)Δ | 49,33 (47,55; 53,38)* # # |
У 3-й групі медіани САТ, ДАТ, ПАТ та ЧСС, за даними ДМАТ, відповідали нормальному діапазону в кожному з проміжків доби та були закономірно нижчими за рівнем, аніж у 1-й та 2-й групах (р<0,00001).
Величина ЧСС за добу, вдень та вночі у хворих 1-ї групи (75,07 (65,28; 78,98), 78,25 (67,33; 81,61) та 62,51 (55,12; 67,83) уд./хв) була вірогідно (p<0,05) меншою, ніж у 2-й групі (81,60 (69,78; 86,66), 85,48 (72,61; 91,02) та 66,14 (58,57; 72,0) уд./хв).
Більш детально ступінь підвищення АТ, ніж середні значення його рівня в кожному з проміжків доби, характеризують показники «навантаження тиском» (табл. 3).
Таблиця 3. Характеристики показників «навантаження тиском» в групах дослідження
| Показник, од. вимірювання, Ме (25%; 75%) | 1-ша група (n=50) | 2-га група (n=55) | 3-тя група (n=32) |
|---|---|---|---|
| ІЧ САТ24, % | 86,85 (45,85; 92,96) | 82,14 (69,21; 95,30) | 21,11 (10,0; 27,02)*# |
| ІЧ САТд, % | 85,57 (43,15; 93,22) | 90,25 (74,14; 95,37) | 20,21 (7,87; 31,00)*# |
| ІЧ САТн, % | 79,17 (61,37; 98,12) | 78,89 (50,0; 100,0) | 9,76 (3,87; 23,12)*# |
| ІЧ САТсп, % | 95,0 (76,47; 100,0) | 95,23 (78,65; 100,0) | 29,37 (16,67; 51,09)* |
| ІЧ ДАТ24, % | 75,28 (49,46; 92,51) | 69,19 (52,56; 84,24) | 17,00 (8,46; 27,26)*# |
| ІЧ ДАТд, % | 77,19 (56,73; 93,82) | 72,89 (53,25; 86,92) | 14,54 (9,02; 35,35)*# |
| ІЧ ДАТн, % | 69,09 (39,47; 100,0) | 62,44 (36,52; 100,0) | 7,77 (0,0; 19,05)*# |
| ІЧ ДАТсп, % | 78,26 (52,17; 95,65) | 66,36 (43,48; 86,83) | 23,75(7,28; 31,70)*# |
| ІП САТ24, мм рт. ст./год | 331,35 (193,24; 426,41) | 329,55 (237,16; 535,89) | 37,50 (26,47; 62,43)*# |
| ІП САТд, мм рт. ст./год | 358,32 (132,0; 452,95) | 400,36 (276,89; 576,47) | 45,08 (18,25; 72,20)*# |
| ІП САТн, мм рт. ст./год | 256,65 (95,29; 411,60) | 263,37 (108,91; 458,66) | 27,04 (7,65; 59,08)*# |
| ІП САТсп, мм рт. ст./год | 492,52 (279,65; 675,60) | 545,36 (268,0; 800,87) | 64,96 (32,07; 110,66)*# |
| ІП ДАТ24, мм рт. ст./год | 200,12 (102,55; 335,30) | 168,20 (101,68; 347,06) | 30,28 (15,26; 50,78)*# |
| ІП ДАТд, мм рт. ст./год | 218,80 (117,29; 338,79) | 198,99 (110,57; 352,76) | 42,33 (15,36; 58,29)*# |
| ІП ДАТн, мм рт. ст./год | 155,96 (68,21; 347,19) | 138,38 (60,35; 260,55) | 12,06 (2,01; 32,23)*# |
| ІП ДАТсп, мм рт. ст./год | 274,55 (118,96; 345,14) | 212,25 (90,27; 332,09) | 34,12 (7,20; 64,06)*# |
| ПД САТ24, мм рт. ст. * уд./хв | 10 562,0 (9174,0; 11 660,0) | 11 668,0 (10 041,0; 13 163,0)Δ | 9043,0 (8352,0; 9656,0)*# |
| ПД САТд, мм рт. ст. * уд./хв | 11 203,0 (10 052,0; 12 607,0) | 12 593,0 (10 830,0; 14 247,0)Δ | 9926,0 (9335,0; 10 811,0)*# |
| ПД САТн, мм рт. ст. * уд./хв | 7935,0 (6866,0; 8495,0) | 8438,0 (7260,0; 9899,0) | 6725,0 (6003,0; 7248,0)*# |
| ПД САТсп, мм рт. ст. * уд./хв | 9584,0 (8531,0; 10 760,0) | 10 261,0 (9222,0; 12 129,0) | 7816,0 (7361,0; 8615,0)*# |
| ПД ДАТ24, мм рт. ст. * уд./хв | 6407,0 (5601,0; 7643,0) | 7165,0 (6021,0; 8018,0) | 5448,0 (5026,0; 5751,0)*# |
| ПД ДАТд, мм рт. ст. * уд./хв | 6876,0 (5966,0; 8309,0) | 7801,0 (6555,0; 8578,0) | 5987,0 (5715,0; 6646,0)*# |
| ПД ДАТн, мм рт. ст. * уд./хв | 4842,0 (4080,0; 5359,0) | 4932,0 (4220,0; 5976,0) | 3775,0 (3432,0; 4105,0)*# |
| ПД ДАТсп, мм рт. ст. * уд./хв | 5956,0 (5173,0; 6759,0) | 6007,0 (5470,0; 7523,0) | 4711,0 (4072,0; 4959,0)*# |
Нами встановлено, що медіани ІЧ та ІП в 1-й і 2-й групах відповідали критеріям стабільної АГ у всіх пацієнтів і були вірогідно вищими, ніж у 3-й групі (р<0,000001). Величина середньодобового, середньоденного і середньонічного рівнів ІЧ та ІП в 3-й групі відповідали нормі, але рівні ІЧ та ІП САТсп перевищували граничне значення і відповідали критеріям транзиторної АГ в ранні ранкові години. Привертає особливу увагу той факт, що АТ саме в ранні ранкові години є найбільш значимим на етапі можливого формування АГ [29, 30]. Як правило, основна увага дослідників прикута до вивчення таких особливостей добового профілю АТ лише у дітей та підлітків з ожирінням та нормотензією [31–36], тому отримані нами результати у дорослих чоловіків є вкрай актуальними.
Встановлено підвищення ступеня «навантаження тиском» за величиною ПД в осіб 1-ї (р<0,01) і 2-ї (р<0,0001) групи порівняно з 3-ю групою, де ПД САТ і ДАТ в кожному з періодів доби відповідали критеріям норми (див. табл. 3). Значення ПД ДАТ в 1-й і 2-й групі протягом усіх періодів доби були в нормі. Це вказує на те, що підвищення ступеня ожиріння впливає на зростання тяжкості навантаження АТ, переважно на рівень САТ, і саме наявність ожиріння як коморбідного стану при АГ є найбільш несприятливою.
Серед всіх антропометричних характеристик зі збільшенням ОТ та співвідношення ОТ / зріст асоційоване підвищення рівня САТсп (rОТ = +0,31; rОТ/зріст = +0,32; p<0,05) і ДАТсп із зростанням величини ОТ (rОТ = +0,35; rОТ / зріст = +0,30; p<0,05) лише в 1-й групі. Аналіз кореляційних взаємозв’язків між антропометричними величинами і рівнями ПАТ показав (рисунок), що на підвищення ПАТ24, ПАТд і ПАТн впливало зростання ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ лише в 2-й групі.

Рівень ІМТ чинив вплив тільки на рівень ПАТн у хворих на АГ та ожиріння (r=0,30). Тому вищенаведені дані свідчать про те, що у пацієнтів з АГ та ожирінням саме параметри, що оцінюють АО (ОТ, ОС, ОТ / зріст, ІОТ), а не величина ІМТ, потребують особливої уваги при оцінці наявності і ступеня ожиріння.
Серед антропометричних показників тільки в 1-й групі встановлено позитивний зв’язок величини ОТ із ІЧ САТсп (r=+0,39; p<0,05), ІП САТсп (r=+0,35; p<0,05), ІЧ ДАТсп (r =+0,43; p<0,05), ІП ДАТсп (r=+0,35; p<0,05), ПД САТсп (r=+0,35; р<0,05) і ПД ДАТсп (r=+0,30; р<0,05). Величина ОТ / ОС була асоційована лише з ІЧ ДАТсп (r=+0,33; p<0,05) також у 1-й групі. Доведено, що індекс ОТ / зріст корелював із ІЧ САТсп (r=+0,35; p<0,05), ІП САТ24 (r=+0,29; p<0,05), ІП САТсп (r=+0,35; p<0,05), ІЧ ДАТсп (r=+0,30; p<0,05) та ІП ДАТсп (r=+0,29; p<0,05) в 1-й групі та ПД САТн в 3-й групі (r=+0,48; р<0,05). Отримані дані свідчать, що підвищення ступеня АО за рахунок зростання ОТ, ОТ / ОС, ОТ / зріст чинить найбільш несприятливий вплив на зростання тяжкості навантаження АТ саме в ранні ранкові години вже навіть у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла. Наші дані збігаються з результатами дослідження Yiqing Wang та співавторів, які у 2020 р. встановили, що щорiчне збільшення ОТ у чоловiкiв на кожні 10 см асоціювалося з щорічним підвищенням САТ на 0,98 мм рт. ст. (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,61–1,35) та ДАТ 1,13 мм рт. ст. (95% ДІ 0,87–1,38) відповідно незалежно від щорічної зміни ІМТ [37].
Незважаючи на те що ІМТ є найбільш використовуваним у практиці показником для оцінки надмірної маси тіла та ожиріння, в нашому дослідженні при проведенні оцінки традиційних параметрів ДМАТ він мав діагностичне значення лише в 3-й групі і був пов’язаний тільки з підвищенням рівня ЧСС24 (r=+0,40; р<0,05), а також зростанням ЧСС (r=+0,42; р<0,05), ПД САТ і ДАТ в ранні ранкові години (r=+0,55; р<0,05 для ПД САТсп і ПД ДАТсп). Величина ІМТ в 3-й групі мала позитивний асоціативний зв’язок з рівнем ПД САТ24 (r =+0,37; p<0,05) і ПД САТн (r=+0,37; p<0,05). У той самий час рівень ПД САТсп і ПД ДАТсп в цій групі зростав не тільки разом з підвищенням ІМТ, але й ІОТ (r=+0,60; р<0,05 для ПД САТсп і ПД ДАТсп), а рівень ПД САТн підвищувався разом з величиною співвідношення ОТ / зріст (r=+0,48; р<0,05).
Висновки
1. Результати дослідження показали, що у чоловіків, хворих на есенціальну АГ, при зіставних рівнях САТ і ДАТ, індексів «навантаження тиском» встановлено статистично значуще підвищення рівнів ПАТ24, ПАТд та ПАТсп саме при поєднанні АГ та ожиріння порiвняно з чоловiками з АГ та надмірною масою тіла.
2. У групі чоловіків з ожирінням без АГ відмічено нормальнi величини середньодобового, середньоденного і середньонічного рівня ІЧ та ІП АТ, але рівні ІЧ та ІП САТ в раннi ранковi години перевищували граничне значення і відповідали критеріям транзиторної АГ в цей перiод доби.
3. Класичний і найбільш використовуваний антропометричний критерій оцінки ожиріння ІМТ мав асоцiативний зв’язок з параметрами ДМАТ лише в ранні ранкові години: у чоловіків з ожирінням без АГ — з рівнем ЧСС, ПД САТ і ДАТ, а в групi хворих на АГ в поєднанні з ожирiнням — тiльки з величинами ЧСС та ПД АТ. У той самий час у пацієнтів із АГ та ожирінням саме збільшення величин ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ було пов’язане з підвищенням середньодобового, середньоденного та середньонічного рівня ПАТ.
4. Отримані дані свідчать про те, що слід широко використовувати оцінку добового профілю АТ у чоловіків з ожирінням без АГ для виключення маскованої АГ, а для проведення антропометричної оцiнки у осiб з АГ — включити в обов’язкове обстеження визначення та оцiнку ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ.
Конфлікт інтересів
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Колесник Тетяна Володимирівна — докторка медичних наук, професорка, професорка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID ID: 0000-0002-6571-3904 Надюк Алла Вадимівна — кандидатка медичних наук, асистентка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID ID: 0000-0002-9543-3946. E-mail: [email protected] |
Information about the authors:
Kolesnik Tetyana V. — Doctor of medical sciences, professor, professor of the Department of Family Medicine, Propaedeutics of internal medicine and Laboratory Diagnostics in Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-6571-3904 Nadiuk Alla V. — сandidate of Medical Sciences, assistant of the Department of Family Medicine, Propaedeutics of internal medicine and Laboratory Diagnostics in Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-9543-3946. E-mail: [email protected] |
Надійшла до редакції/Received: 14.01.2026
Прийнято до друку/Accepted: 21.01.2026
