Ціна фармакологічного схуднення: аналоги GLP-1 між швидким ефектом і довгостроковими результатами

16 січня 2026
416
Резюме

Аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) посіли чільне місце у терапії ожиріння. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) нещодавно опублікувала свою першу настанову щодо застосування та показань аналогів GLP-1 при ожирінні [1]. Громадські платники, включаючи Національну службу охорони здоров’я (National Health Service — NHS) Англії, відшкодовують вартість подібних призначень. Проте яка цінність цих втручань, якщо досягнуті результати лікування швидко минають?

Наприклад, опитування дорослих у США показало, що 45% були зацікавлені у застосуванні агоністів рецептора GLP-1 для контролю маси тіла, але ця частка зменшилася до 14%, коли людей поінформували про відновлення маси тіла після припинення лікування [2].

З метою кількісного визначення та порівняння швидкості відновлення маси тіла після припинення прийому препаратів різних груп у дорослих з надмірною масою тіла або ожирінням виконано систематичний огляд та метааналіз, результати якого опубліковано у журналі «BMJ» [3].

Проаналізовано дані 37 досліджень. Загальна кількість учасників перевищила 9 тис. осіб.

Середня тривалість медикаментозного лікування ожиріння становила 39 тиж. Спостереження пацієнта після закінчення терапії ожиріння тривало в середньому 32 тиж.

Згідно з результатами дослідження, після припинення медикаментозного лікування ожиріння:

  • кардіометаболічні маркери (рівень глюкози та холестерину в крові) поверталися до вихідних значень за 1,4 року;
  • середня швидкість набору маси тіла становила 0,4 кг на місяць;
  • збільшення маси тіла відбувалося швидше після застосування препаратів для контролю маси тіла (семаглутид, тирзепатид), ніж після зменшення маси тіла за допомогою низькокалорійної дієти та підвищення рухової активності (середня швидкість — 0,3 кг на місяць).

Одне дослідження продемонструвало успішну підтримку зменшення маси тіла протягом 4 років при безперервному лікуванні семаглутидом [4]. Аналоги GLP-1 також привертають увагу щодо ефектів, пов’язаних з онкологічними захворюваннями. У грудні 2025 р. у журналі «Annals of Internal Medicine» з цієї проблеми були представлені результати системного огляду та метааналізу 48 рандомізованих клінічних випробувань із загальним числом учасників більше 94 тис. Відповідно до отриманих результатів автори зазначають, що аналоги GLP-1, імовірно, не впливають на ризик розвитку будь-якого виду злоякісних новоутворень [5].

Отримані дані наголошують на важливості комплексного підходу до контролю маси тіла та розробки довгострокової стратегії, спрямованої не лише на швидке зменшення маси тіла, а й на коригування харчових звичок, підвищення прихильності до фізичної активності.

Список використаної літератури

  1. Celletti F., Farrar J., De Regil L. (2025) World Health Organization Guideline on the Use and Indications of Glucagon-Like Peptide-1 Therapies for the Treatment of Obesity in Adults. JAMA. Published on-line December 01, 2025. doi:10.1001/jama.2025.24288.
  2. Montero A.S.G., Kirzinger A., Valdes I. et al. (2023) KFF Health Tracking Poll July 2023: the public’s views of new prescription weight loss drugs and prescription drug costs: KFF; 2023. www.kff.org/health-costs/poll-finding/kff-health-tracking-poll-july-2023-the-publics-views-of-new-prescription-weight-loss-drugs-and-prescription-drug-costs.
  3. West S., Scragg J., Aveyard P. et al. (2026) Weight regain after cessation of medication for weight management: systematic review and meta-analysis BMJ; 392: e085304. doi:10.1136/bmj-2025-085304.
  4. Lincoff A.M., Brown-Frandsen K., Colhoun H.M. et al., SELECT Trial Investigators (2023) Semaglutide and cardiovascular outcomes in obesity without diabetes. N. Engl. J. Med.; 389: 2221–32. doi:10.1056/NEJMoa2307563 pmid:37952131.
  5. Ko A., Chang Y.C., Bahar F. et al. (2025) Risk for Cancer With Glucagon-Like Peptide-1 Receptor Agonists and Dual Agonists : A Systematic Review and Meta-analysis. Ann. Intern. Med., Dec 9. doi: 10.7326/ANNALS-25-02237. Epub ahead of print.