Як перевірити щитоподібну залозу?

Клінічні ознаки проблем із щитоподібною залозою

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які регулюють обмін речовин, роботу серця, нервової системи, температуру тіла та енергію. Тому будь-які порушення її функції позначаються на багатьох органах і можуть маскуватися під «звичайну втому» чи наслідки стресу. Основні ознаки можна умовно поділити на симптоми гіпофункції (гіпотиреоз, коли гормонів не вистачає) та гіперфункції (гіпертиреоз, коли їх занадто багато).

До симптомів, що можуть свідчити про гіпотиреоз (недостатня активність залози), належать:

• постійна втома, сонливість навіть після відпочинку;
• збільшення маси тіла без зміни харчування;
• мерзлякуватість, відчуття холоду;
• сухість та лущення шкіри;
• ламкість нігтів, випадіння волосся;
• набряки обличчя, повік, кінцівок;
• сповільнення серцебиття;
• погіршення концентрації, відчуття «туману в голові»;
• регулярні зміни настрою, схильність до депресії;
• порушення менструального циклу, проблеми з фертильністю.

До симптомів, що можуть вказувати на гіпертиреоз (надмірне вироблення гормонів), належать:

• схуднення при звичному або підвищеному апетиті;
• прискорене серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця;
• підвищена дратівливість, тривожність;
• тремор рук;
• надмірна пітливість, відчуття жару;
• порушення сну, безсоння;
• м’язова слабкість, відчуття «виснаження»;
• часті випорожнення або діарея.

Об’єктивні прояви, пов’язані зі структурними змінами або збільшенням щитоподібної залози:

• збільшення щитоподібної залози (зоб);
• відчуття дискомфорту, тиску або «клубка в горлі»;
• утруднене ковтання;
• зміни голосу;
• вузли або ущільнення в ділянці шиї (можуть бути помітні візуально).

Ці симптоми вказують на зміни в ділянці шиї, що не завжди означають захворювання щитоподібної залози (наприклад, «грудка» в горлі може виникати внаслідок психоемоційної напруги або гастроезофагеальної рефлюксної хвороби), але поєднання кількох з перелічених — вагома причина перевірити щитоподібну залозу.

Методи діагностики функції щитоподібної залози

Щоб зрозуміти, чи правильно працює щитоподібна залоза, важливо оцінити як її функцію, так і стан самої тканини. Для цього використовують кілька основних методів.

1. Огляд ендокринолога, при якому лікар оцінює результати всіх обстежень, симптоми та загальний стан пацієнта.

2. Перший і найважливіший крок, який дає уявлення про те, як працює щитоподібна залоза, — лабораторні дослідження рівня її гормонів. Зазвичай перевіряють рівень основних гормонів (Т3, Т4 обов’язково в комплексі з гормоном гіпофіза — ТТГ) та антитіл проти клітин залози (АТПО). Цей триступеневий підхід (ТТГ → FT4 → АТПО) є ключовим у діагностиці та відповідає клінічним настановам Американської тиреоїдної асоціації (American Thyroid Association — ATA) та національним рекомендаціям з ендокринології. Саме лабораторна діагностика допомагає зрозуміти, чи є порушення в роботі залози та чи потребує вона додаткової турботи.

3. Ультразвукове дослідження (УЗД), щоб оцінити анатомію та структурні особливості щитоподібної залози: її розміри, розташування, структуру та наявність можливих утворень. Це безболісний і доступний метод, який зазвичай доповнює лабораторні дослідження.

4. Тонкоголкова аспіраційна біопсія вузла щитоподібної залози під контролем УЗД при виявленні вузлів. Вона є золотим стандартом для остаточної диференційної діагностики. Головна мета біопсії — з’ясувати природу клітин вузла: доброякісні вони чи злоякісні. Це дозволяє лікарю ухвалити рішення щодо хірургічного втручання або подальшого спостереження, уникаючи непотрібних операцій.

Найпоширеніші захворювання щитоподібної залози

Порушення роботи щитоподібної залози можуть проявлятися як змінами рівня гормонів (функціональні стани), так і структурними змінами тканин. Важливо знати, які хвороби відмічають найчастіше та як вони впливають на функцію.

Функціональні стани (наслідок хвороби):

• гіпотиреоз — стан, коли щитоподібна залоза виробляє недостатньо гормонів (зниження функції). Це синдром, який найчастіше виникає через аутоімунний тиреоїдит (Хашимото) або нестачу йоду. Симптоми: втома, сухість шкіри, збільшення маси тіла, мерзлякуватість, сповільнення пульсу;
• гіпертиреоз (тиреотоксикоз) — стан надмірного вироб­лення гормонів (підвищення функції). Найчастіше це синдром, спричинений хворобою Грейвса — Базедова або токсичним вузловим зобом. Симптоми: схуднення, прискорене серцебиття, підвищене потовиділення, тривожність та тремтіння рук.

Структурні захворювання (їх перебіг можливий без зміни функції):

• аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) — найпоширеніше хронічне захворювання. Імунна система атакує тканину залози. Часто має безсимптомний перебіг та може викликати гіпотиреоз (зниження функції), але на ранніх етапах функція може бути незмінною;
• вузловий зоб (формування вузлів у тканині щитоподібної залози) — поширене явище. Більшість вузлів є доброякісними. Вони можуть не впливати на рівень гормонів (еутиреоз), але потребують контролю. Деякі вузли можуть виробляти надмірну кількість гормонів, викликаючи гіпертиреоз;
• дифузний зоб — збільшення всієї залози. Часто пов’язаний з нестачею йоду або аутоімунними процесами. Може супроводжуватися відчуттям тиску в шиї. Функція може бути підвищеною, зниженою або нормальною;
• рак щитоподібної залози — рідкісне захворювання. У більшості випадків має сприятливий прогноз. Як правило, функція залози не змінена, але ріст вузла може викликати зміни голосу або утруднення ковтання.

Який лікар лікує щитоподібну залозу?

Основним спеціалістом, який перевіряє щитоподібну залозу, займається діагностикою та лікуванням її захворювань, є лікар-ендокринолог. Саме він оцінює гормональний фон, результати досліджень, УЗД та інших обстежень, а також визначає, чи є порушення в роботі залози та за потреби призначає лікування. Ендокринолог контролює увесь спектр порушень щитоподібної залози — стани, пов’язані з нестачею або надлишком гормонів, і структурні зміни, наприклад, вузли, кістозні утворення чи збільшення щитоподібної залози.

У випадку виявлення вузлів або підозри на пухлинний процес до консультації та лікування пацієнта може також долучитися хірург-ендокринолог. Він проводить додаткові інструментальні дослідження та, за потреби, хірургічне втручання.

Щитоподібна залоза — маленький орган з величезним впливом на ваше самопочуття. Вчасна діагностика, увага до симптомів та консультація з лікарем-ендокринологом допомагають виявити порушення ще на ранніх етапах.

Дбайте про своє гормональне здоров’я — це основа енергії, настрою та хорошого самопочуття загалом.

Матеріал підготовлено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА