Вступ
Зараз сучасна медицина повинна стрімко розвиватися завдяки появі значної кількості принципово нових знань у фундаментальних галузях науки, здобуткам технічної революції та активному розвитку інформаційних технологій. Зокрема, значний поштовх для подальшого розвитку медицини надає прогрес квантової фізики [1–4]. Тому зараз продовжується трансформація усіх галузей природознавства з появою її квантових галузей. Наприклад, з’явилися квантова біологія [5, 6], квантова хімія [7, 8]. Настає черга імплементувати квантові рівні й у медичну галузь. Які нові знання потребують вдосконалення наукової медичної парадигми? Першочергово це знання про будову тіла людини на мікрорівні. Згідно зі стандартною моделлю будови атома [9–11], зараз зрозуміло, що на мікрорівні всі речовини на планеті Земля є організованими електромагнітними польовими структурами. Це є справедливим також і для тіла людини (рис. 1).
У речовині на глибині понад 10–19 см немає атомів. Там є лише електромагнітна енергія в різних якостях свого прояву. Це квантові рівні будови речовини. Ці наукові знання трансформують та поглиблюють наукові уявлення про молекулярні та субмолекулярні механізми взаємодії та функціонування тіла людини. Тому сучасна медицина має і повинна піти глибше у вивченні функціонування організму людини: з молекулярного рівня зануритись у квантові рівні тіла. Зазначене диктує необхідність створення новітніх концепцій та теорій, які б відповідали реальним науковим знанням про будову і функціонування тіла людини. Це є викликом для вчених біомедичного напрямку.
Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин і життя
Для розв’язання цього завдання у 2018 р. розпочато міждисциплінарне принципово нове для клінічної медицини теоретичне наукове дослідження стосовно визначення концептуальної системи поглядів на роль внутрішніх електромагнітних полів у тілі людини. Дослідження було фрагментами виконання ініціативних науково-дослідницьких робіт за темами «Розробка алгоритмів і технології впровадження здорового способу життя у хворих неінфекційними захворюваннями на підставі вивчення психоемоційного статусу» (№ державної реєстрації 0116U007798, УДK 613: 616-052: 159.942: 616-03, термін виконання 2016–2020 рр.) та «Розробка алгоритмів і технологій запровадження здорового способу життя у хворих на неінфекційні захворювання на підставі вивчення функціонального статусу» (номер держреєстрації 0121U108237, УДK 613:616-056-06:616.1/9-03, термін виконання 2021–2025 рр.). Воно виконувалось у міждисциплінарній консолідації медичних та технічних фахівців колективів двох закладів вищої освіти: Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (Україна, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; координатор — завідувач кафедри фундаментальних дисциплін та медичної інформатики, професор, доктор медичних наук Озар Мінцер) та Полтавського державного медичного університету (Україна, 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23; координатор — завідувач кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів, професор, доктор медичних наук Максим Потяженко, субкоординаторка — доцентка, кандидатка медичних наук Ганна Невойт). Результати дослідження узагальнено в магнітоелектрохімічній теорії обміну речовин і життя [13–16]. У 2021 р. видано перший том монографії [17], у якій концептуалізовано роль електромагнітних процесів на субатомному, атомному, молекулярному, субклітинному і клітинному рівнях. Ця наукова праця отримала позитивні відгуки від провідних вчених України [18–20] (рис. 2).
З 2022 р. це теоретичне дослідження було продовжено спільно із вченими Литовського університету наук про здоров’я (Литва, 44307, м. Каунас, вул. Мічкавічуса, 9; координатори — завідувачка кафедри нефрології медичного факультету, професорка, докторка медичних наук Інга Аруне Бумбліте та старший науковий співробітник лабораторії автоматизованих досліджень серця Інституту кардіології, професор, доктор медичних наук Альфонсас Вайнорас). З 2024 р. до співпраці долучилися вчені Херсонського державного медичного університету (Україна, 77311, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 14; координатори — доцентка, кандидатка медичних наук Світлана Данильченко та доцент, кандидат біологічних наук Ігор Головченко), а з 2025 р. — вчені з Інституту спортивної науки та інновацій Литовського спортивного університету (Литва, 44221, м. Каунас, вул. Спорту, 6; координатор — доцентка, докторка філософії Кристина Подерієне).
Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин і життя вперше з позиції системної медицини екстраполювала сучасні біофізичні знання стосовно феноменів квантового рівня на процеси функціонування організму людини. На сучасному науковому рівні було концептуалізовано участь у квантових магнітоелектрохімічних процесах феномену життя води [21], клітинних мембран [22], а також зроблено узагальнення щодо сутності механізмів біологічного життя [13–17]. Зараз продовжується концептуалізація ролі електромагнітних процесів на тканинному, органному і організменному рівнях. Концептуалізовано роль біофотонів у тілі людини [23] та у біомедичних дослідженнях [24]. Створено новітній перспективний робочий концепт біофотонового сигналінгу, який у межах сучасних біологічних уявлень презентує і обґрунтовує участь електромагнітних процесів у міжклітинній та міжорганній взаємодії, у квантових процесах функціонування головного мозку людини [25–27]. Ці ідеї заповнюють «білі плями» сучасної біологічної науки і є фундаментом для подальшого дослідження міжклітинної комунікації в тілі людини.
Принципове значення для медицини має той факт, що сформульовано та обґрунтовано квантове поняття феномену біологічного життя на мікрорівні будови тіла людини. Стало зрозуміло, що біологічне життя тіла людини відбувається лише за умови магнітоелектричної активації його біомолекул. Це зумовлює їх біохімічну активність, структурну цілісність, координовану колективну взаємодію в організмі [15–17, 21–27]. Життя біополімерних та інших молекул in vivo можливе виключно за умови генерації біополімерами та транспортування когерентної електромагнітної енергії у вигляді солітонів по ланцюгах молекулярних структур клітин. Коли припиняються ця генерація та транспортування електромагнітної енергії по біополімерах клітин, то настає їх біологічна смерть. Це кардинально поглиблює і змінює медичне уявлення щодо сутності феноменів здоров’я та хвороби. Відповідно до концептів магнітоелектрохімічної теорії обміну речовин та життя, здоров’я — це стан наявності адекватних (яких саме — належить конкретизувати в майбутньому) рівнів перебігу магнітоелектричних енергетичних процесів між біомолекулами, що об’єктивно проявляється на макрорівні нормальним обміном речовин, функціонуванням тканин та органів людського організму. Відповідно, хвороба — це розлад магнітоелектричного стану біомолекулярних структур [15–17, 21–27]. Інакше кажучи, адекватність обміну квантами електромагнітної енергії в її різних станах (електронами, фотонами, солітонами і тому подібне) між молекулярними структурами в тілі людини є базисом його клініко-морфологічної будови і здоров’я. Тому процеси обміну енергії квантового рівня є наступним патогенетичним рівнем осягнення медициною патогенезу захворювань внутрішніх органів і терапевтичною мішенню. Таким чином, загальне практичне значення магнітоелектрохімічної теорії метаболізму і життя полягає в тому, що вона формує новітній науковий напрямок і обґрунтовує доцільність виникнення квантових галузей медицини [28] та так званої біоелектронної медицини.
Біоелектронна медицина, або Подивись на медицину інакше
Зараз настав час поглиблення медичної парадигми: в медичній науці сформовано відповідне теоретичне підґрунтя для її переходу з молекулярного рівня в осягнення квантових рівнів функціонування тіла людини. Саме тому задля поширення цих знань серед академічної спільноти у 2023 р. активовано навчально-науковий проєкт «Біоелектронна медицина, або Подивись на медицину інакше». Цей поки що ініціативний проєкт має на меті розвинути напрямок квантової медицини на базі поєднання існуючих медичних знань із сучасними біофізичними знаннями про функціонування тіла людини на нанорівні і глибше. Його завданнями є сприяння подальшому розвитку галузі «Терапія» та інших медичних напрямків, поглиблення фундаментальних знань, формування новітніх наукових поглядів на ключові аспекти функціонування тіла людини. Відповідно, на цій основі проєкт має сприяти подальшому розвитку комплексного лікування захворювань людського організму та більш ефективній реалізації заходів зі збереження здоров’я.
Біоелектронна медицина як науковий концепт знань є результатом об’єднання молекулярної медицини із нейробіологією, інженерією та інформатикою. Вона включає розробку і використання із діагностично-лікувальною метою різноманітних за впливом та механізмом дії апаратно-програмних пристроїв. Сутність терапевтичної складової біоелектронної медицини — усвідомлене спрямування лікування на квантові рівні тіла людини як головну терапевтичну мішень. Важливо розуміти, що всі терапевтичні методи, які зараз використовує ортодоксальна медицина, включаючи фармакотерапію, також впливають на квантові рівні тіла людини. Але механізми цього впливу поки що залишаються недослідженими. Наприклад, фармакологічні агенти на мікрорівні своєї будови також є польовими структурами, які мають специфічні частотнохвильові енергетичні параметри. Тому вони на мікрорівні будови тіла людини за принципами біоелектронної взаємодії реагують із польовими компонентами відповідних молекул тіла людини. Таким чином біоелектронна медицина не протирічить парадигмі ортодоксальної медичної науки, а переводить її на якісно новий перспективний рівень досліджень. Саме тому, на думку багатьох вчених, біоелектронна медицина стає переднім краєм потенційної революції в лікуванні захворювань внутрішніх органів та є перспективним напрямом для подальших наукових досліджень [29–35]. У межах зазначеного проєкту сформульовано й обґрунтовано основні концепти біоелектронної медицини [36]. Задля подальшої імплементації ідей розпочато роботу над створенням методичного забезпечення та перспективного лекційного курсу. Прочитано гостьові лекції в Полтавському державному медичному університеті (рис. 3), Херсонському державному університеті [37] та Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Б. Хмельницького [38]. Робота щодо подальшого створення і вдосконалення лекційних матеріалів проєкту триває.
Продовжується робота із популяризації і запровадження комп’ютеризованих методик обстеження пацієнтів у роботу сімейних лікарів та інших спеціалістів терапевтичного профілю [39–42]. Апробовано підходи оцінки функціонального стану пацієнтів на підставі аналізу показників короткого запису варіабельності серцевого ритму [43–51], аналізу електрофотонної емісії [24, 47, 52–54], біоімпендансометрії складу тіла [55–58] та вегеторезонансного тестування [59]. Але все це є лише початком шляху до зміни парадигми.
Практичне впровадження та перспективи
У межах зазначеного напрямку виконано ряд клінічних і теоретичних досліджень. Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин і життя стала значним внеском і базисом для подальшого розвитку магнітобіології. У 2022 р. в межах науково-дослідної роботи продовжено пошук потенціальних механізмів зв’язку між функціонуванням тіла людини і впливом на нього електромагнітного поля Землі. Вперше виконано пошукове дослідження зв’язків між випадками хронічних ниркових захворювань та річною динамікою змін резонансів Шумана [60], а також пошук новітніх електромагнітних механізмів патогенезу кардіоренального синдрому [61]. Зазначене було узагальнено в сучасному висвітленні проблематики взаємодії тіла людини із електромагнітним полем Землі в частотному спектрі резонансів Шумана [12]. Наразі ця дослідницька робота триває.
Розвиток аспектів вивчення квантового патогенезу хронічних неінфекційних захворювань із позиції магнітоелектрохімічної теорії обміну речовин і життя став основою для поглиблення уявлень про ключову роль мітохондріальної дисфункції в цих процесах. Концептуалізовано участь мітохондрій відповідно до етапів виникнення хронічних неінфекційних захворювань, розвинуто ідеї існування загального континууму хронічних неінфекційних захворювань [62–66]. Наразі дійшли висновків, що мітохондрії є ключовою ланкою для реалізації механізмів квантового патогенезу захворювань внутрішніх органів. Ця дослідницька робота також продовжується. При цьому подальша екстраполяція знань про ключову роль мітохондрій у метаболізмі клітин людського тіла стала поштовхом для концептуалізації квантової ролі м’язів [26, 67]. Це формує принципово новітні фундаментальні погляди на алгоритми запровадження здорового способу життя і принципове значення кінезіотерапії в комплексному лікуванні хворих.
Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин і життя, зокрема її концепт біофотонового сигналінгу [25–27], є значним внеском у розробку фундаментальних механізмів клінічної ефективності методів рефлексотерапії. Зараз цей напрямок досліджень відповідно до висновків Всесвітньої організації охорони здоров’я у «Звіті глобального саміту традиційної медицини 2023 р.: Гуджаратська декларація» від 17–18 серпня 2023 р. визнається важливим та актуальним [68]. Концепт біофотонового сигналінгу є по суті біологічною теорією, яка пояснює з позиції сучасних біофізичних і медичних знань виникнення і передачу енергії та її інформаційної складової на всіх ієрархічних рівнях будови тіла людини. Ідеї цієї концепції є науковим підґрунтям для подальшої інтеграції значної кількості методик традиційної медицини в ортодоксальну медичну науку, а також для подальшого вивчення квантових механізмів функціонування головного мозку людини.
Окремими фрагментами практичного впровадження магнітоелектрохімічної теорії обміну речовин і життя й біоелектронної медицини є подальше теоретичне обґрунтування і клінічний розвиток діагностично-лікувальних методик на основні використання частотно-хвильових параметрів тіла людини. Ці методики об’єднують значну кількість інструментальних апаратних методів, які за рахунок дії електромагнітних полів здатні впливати на функціональний стан тіла людини. Продовжується вивчення можливостей використання методу вегеторезонансного тестування у клінічній практиці лікаря при об’єктивному обстеженні пацієнтів. Виконано теоретичне обґрунтування механізмів цієї методики з позиції сучасних біофізичних знань [59], готується до видання навчально-методичний посібник «Вегеторезонансний тест у клінічному обстеженні пацієнтів».
Висновки
1. Біофізичний напрямок розвитку сучасної медицини є інваріантним та важливим напрямом поглиблення медичної парадигми, який відкриває нові шляхи розв’язання проблем захворювань внутрішніх органів.
2. Знання фундаментальних аспектів електромагнітної комунікації клітин тіла людини є новою основою для поглиблення фундаментальних знань про патогенез захворювань внутрішніх органів і це є новітнім перспективним напрямком для подальших досліджень.
3. Біоелектронна медицина як новітній компонент медичної науки базується й спрямовує терапевтичний вплив на квантові рівні будови і функціонування тіла людини.
4. Ініціативний навчально-науковий проєкт «Біоелектронна медицина, або Подивись на медицину інакше» є практичною спробою в умовах наукового сьогодення знайти шлях до зміни наукової парадигми і популяризувати новітні знання серед академічної спільноти біомедичного напрямку.
У червні 2025 р. професор М.М. Потяженко святкує свій 82-й день народження, а професор О.П. Мінцер — 85-річний ювілей (рис. 4).
Колеги-вчені і редакція журналу «Український медичний часопис» раді приєднатися до привітань і побажати нашим видатним українським вченим міцного здоров’я та тривалих років творчого наукового життя на благо світової науки під мирним небом України!
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Невойт Ганна Володимирівна — кандидатка медичних наук, доцентка, наукова співробітниця лабораторії автоматизації серцево-судинних досліджень Інституту кардіології Литовського університету медичних наук, Каунас, Литва. ORCID: 0000-0002-1055-7844. E-mail: [email protected] Подерієне Крістіна — кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри охорони здоров’я та реабілітації Інституту спортивної науки та інновацій Литовського спортивного університету, Каунас, Литва. ORCID: 0009-0000-4151-0742 Данильченко Світлана Іванівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри фізичної терапії та ерготерапії Херсонського державного університету, Івано-Франківськ, Україна. ORCID: 0000-0001-5312-0231 Кітура Оксана Євгенівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри внутрішньої медицини та медицини невідкладної допомоги Полтавського державного медичного університету, Полтава, Україна. ORCID: 0000-0001-5319-5831 Люлька Надія Олександрівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри внутрішньої медицини та невідкладної допомоги Полтавського державного медичного університету, Полтава, Україна. ORCID: 0000-0002-2301-5374 Головченко Ігор Валентинович — кандидат біологічних наук, доцент кафедри медицини, декан медичного факультету Херсонського державного університету, Івано-Франківськ, Україна. ORCID: 0000-0003-2153-2367 Потяженко Максим Макарович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини та невідкладної допомоги Полтавського державного медичного університету, Полтава, Україна. ORCID: 0000-0001-9398-1378 Мінцер Озар Петрович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фундаментальних дисциплін та інформатики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. ORCID: 0000-0002-7224-4886 Ярусявічус Гедімінас — доктор медичних наук, професор, завідувач лабораторії автоматизації серцево-судинних досліджень Інституту кардіології Литовського університету медичних наук, Каунас, Литва. ORCID: 0000-0001-9205-1902 Вайнорас Альфонсас — доктор медичних наук, професор, старший науковий співробітник лабораторії автоматизації серцево-судинних досліджень Інституту кардіології Литовського університету медичних наук, Каунас, Литва. ORCID: 0000-0002-5732-8520 |
Information about the authors:
Nevoit Ganna V. — PhD, Associate Professor, Dr, Researcher of the Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania, ORCID: 0000-0002-1055-7844. E-mail: [email protected] Poderiene Kristina — PhD, Associate Professor of the Department of Health and Rehabilitation, Lithuanian Sports University Institute of Sports Science and Innovation, Kaunas, Lithuania. ORCID: 0009-0000-4151-0742 Danylchenko Svitlana I. — PhD, Associate Professor, Dr, Associate Professor of the Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine. ORCID: 0000-0001-5312-0231 Kitura Oksana Ye. — PhD, Associate Professor, Dr, Associate Professor of the Department of Internal Medicine and Emergency Medicine, Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine. ORCID: 0000-0001-5319-5831 Liulka Nadiia O. — PhD, Associate Professor, Dr, Associate Professor of the Department of Internal Medicine and Emergency Medicine, Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine. ORCID: 0000-0002-2301-5374 Golovchenko Igor V. — PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Medicine, Dean of the Faculty of Medicine, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine. ORCID: 0000-0003-2153-2367 Potyazhenko Maksim M. — MD, Professor, Dr, Head of the Department of Internal Medicine and Emergency Medicine, Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine. ORCID: 0000-0001-9398-1378 Mintser Ozar P. — MD, Professor, Dr, Head of the Department of Fundamental Disciplines and Informatics, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0002-7224-4886 Jarusevicius Gediminas — MD, Professor, Dr, Head of the Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania. ORCID: 0000-0001-9205-1902 Vainoras Alfonsas — MD, Professor, Dr, Senior Researcher of the Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania. ORCID: 0000-0002-5732-8520 |
Надійшла до редакції/Received: 27.05.2025
Прийнято до друку/Accepted: 30.05.2025
