Вступ
Мелатонін спроможний впливати на рівень глікемії, інсулінорезистентність (ІР), що показано в експерименті й описано в клінічній практиці у пацієнтів з ураженням пульпи зубів, при періодонтиті [1–6]. В дослідженні, проведеному на щурах із стрептозотоциновим діабетом, мелатонін у поєднанні з введенням інсуліну тваринам покращував рівень глікемії і знижував рівень ІР жирової тканини [7]. Мелатонін завдяки антиоксидантним властивостям знижував рівень оксиду азоту і прозапальних цитокінів, запобігав апоптозу астроглії в моделях стрептозотоцинового діабету у щурів. Під впливом мелатоніну описано зменшення вираженості тривожних і подібних до депресії розладів. У хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу порівняно зі здоровими людьми знижена нічна секреція мелатоніну, а його введення пацієнтам залежно від дизайну досліджень показало суперечливі результати. Також є неоднозначні повідомлення про мелатонін і ризик розвитку ЦД 2-го типу, пов’язаний із посиленням або послабленням мелатонінової сигналізації [8–10].
Мета дослідження: оцінити ефективність лікувального впливу мелатоніну на вуглеводний, жировий обмін і психопатологічні показники пацієнтів із ЦД 2-го типу.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідження включено 60 пацієнтів із ЦД 2-го типу і дефіцитом мелатоніну: 31 жінка і 29 чоловіків (середній вік 48±4,2 року). Критеріями включення в дослідження були рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) 7,0–8,5%, вік 19–75 років, відсутність тяжких хронічних ускладнень ЦД. Критерії виключення: ЦД 2-го типу з наявністю тяжких хронічних ускладнень, рівень HbA1c <7,0%, гострі запальні процеси, онкологічні хвороби, індекс маси тіла ≥40 кг/м2, прийом антидепресантів, препаратів мелатоніну менше ніж за 2 міс до початку дослідження.
Пацієнти методом випадкового вибору розділені на 2 групи по 30 осіб: основну, в якій отримали лікування мелатоніном, і контрольну, в якій проводили традиційну терапію ЦД 2-го типу. Пацієнти основної групи вживали препарат мелатоніну в дозі 3 мг за 1 год до сну протягом 2 міс на тлі прийому традиційної пероральної терапії ЦД 2-го типу, яка не змінювалася. Контроль мелатоніну в слині, метаболічних і психологічних показників здійснювали перед початком і наприкінці курсу лікування. Вимірювання ступеня вираженості психологічних показників — депресії, тривоги і стресу — проводили за 5-бальною шкалою за допомогою опитувальника DASS21.
Обстеження на мелатонін у слині проводили за таким алгоритмом: пацієнт мав лягти спати не пізніше 23:00. Вночі вставав за будильником і збирав пробу слини (2:00–3:00) у спеціальний контейнер. Лабораторну оцінку рівня мелатоніну в слині проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу.
Результати та їх обговорення
Динаміку показників на початку дослідження та через 2 міс лікування відображено для основної групи в табл. 1. В основній групі пацієнтів із ЦД 2-го типу через 2 міс лікування зафіксовано нормалізацію рівня мелатоніну, достовірне покращення показників HbA1c, індексу НОМА, зниження рівня загального холестерину, зменшення вираженості психопатологічної симптоматики.
Таблиця 1. Динаміка метаболічних і психологічних показників пацієнтів основної групи на початку та через 2 міс лікування (медіанне значення і міжквартильний інтервал)
| Показник | 0 міс (n=30) | 2 міс (n=30) | p |
|---|---|---|---|
| Мелатонін у слині, пг/мл | 5,2 (2,5–8,5)2 | 48,8 (42,2–68,2)1 | <0,001 |
| HbA1c,% | 7,95 (7,5–8,3)2 | 6,9 (6,4–7,4)1 | <0,001 |
| Індекс НОМА | 6,8 (3,6–11,2)2 | 3,2 (2,2–6,4)1 | <0,001 |
| Загальний холестерин, ммоль/л | 8,5 (6,5–9,8)2 | 6,3 (5,6–8,1)1 | <0,001 |
| Депресія | 3 (3–4)2 | 2 (2–3)1 | <0,001 |
| Тривога | 4 (2–3)2 | 2 (1–2)1 | <0,001 |
| Стрес | 4 (2–4)2 | 2 (2–3)1 | <0,001 |
Динаміку показників на початку дослідження та через 2 міс лікування відображено для контрольної групи в табл. 2. У контрольній групі пацієнтів через 2 міс не виявлено достовірного підвищення рівня мелатоніну, як і покращення HbA1c, індексу НОМА. Відмічали зниження рівня загального холестерину. Вираженість психопатологічних симптомів або збільшилася (депресія), або суттєво не змінилася (тривога, стрес).
Таблиця 2. Динаміка метаболічних і психологічних показників пацієнтів контрольної групи на початку та через 2 міс лікування (медіанне значення і міжквартильний інтервал)
| Показник | 0 міс (n=30) | 2 міс (n=30) | p |
|---|---|---|---|
| Мелатонін у слині, пг/мл | 6,2 (2,8–8,8) | 6,8 (4,2–9,2) | 0,132 |
| HbA1c,% | 7,9 (7,4–8,4) | 8,4 (6,8–10,2) | 0,081 |
| Індекс НОМА | 6,8 (3,2–10,2) | 6,2 (2,2–6,6) | 0,244 |
| Загальний холестерин, ммоль/л | 8,2 (6,4–9,4)2 | 7,3 (5,6–8,1)1 | 0,01 |
| Депресія | 3 (3–4)2 | 4 (3–4)1 | <0,001 |
| Тривога | 3 (2–3) | 3 (2–3) | 0,121 |
| Стрес | 3 (3–4) | 3 (2–3) | 0,11 |
Гіпотеза про вірогідний зв’язок дефіциту мелатоніну з підвищенням ІР, декомпенсацією ЦД, яка згадувалася в роботах інших авторів, підтвердилася [4, 5]. Можливості терапевтичного впливу мелатоніну на вуглеводний обмін у попередніх дослідженнях описані як неоднозначні [10]. Наші результати демонструють позитивний вплив мелатоніну на вуглеводний обмін та психопатологічні показники. Ці результати є обнадійливими, потребують підтвердження ефективності лікування мелатоніном на більших вибірках пацієнтів із ЦД 2-го типу.
Висновок
Виявлено достовірний позитивний вплив мелатоніну в дозі 3 мг протягом 2 міс на метаболічні показники пацієнтів із ЦД 2-го типу і покращення їхнього психоемоційного стану.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Бобрик Марина Іванівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри ендокринології НМУ імені О.О. Богомольця, Київ, Україна. Комісаренко Юлія Ігорівна — докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри ендокринології НМУ імені О.О. Богомольця, Київ, Україна. |
Information about the authors:
Bobryk Maryna I. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Endocrinology Department of Bogomolets NMU, Kyiv, Ukraine. Komisarenko Yulia I. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Endocrinology Department of Bogomolets NMU, Kyiv, Ukraine. |
Надійшла до редакції/Received: 20.05.2025
Прийнято до друку/Accepted: 22.05.202
