Телемедицина в післяопераційному спостереженні пацієнтів після герніопластики

Вступ

Пахові грижі є одними з найпоширеніших хірургічних видів патології, що потребують оперативного втручання. За даними HerniaSurge Group, щорічно у світі виконують >20 млн операцій з приводу грижі передньої черевної стінки, причому близько 75% із них становлять пахові грижі [1]. Впровадження новітніх методик, таких як лапаро­скопічна герніопластика (TAPP, TEP) та безнатяжні методи (наприклад методика Ліхтенштейна), значно покращило результати лікування та знизило частоту рецидивів. Проте післяопераційний період залишається критичним етапом для пацієнтів, оскільки на цьому етапі можуть виникати ускладнення, які впливають на процес загоєння та подальшу якість життя [2].

Післяопераційне спостереження є ключовою складовою хірургічного лікування пахових гриж. Традиційно воно включає кілька візитів до лікаря протягом перших тижнів після операції, що дозволяє лікареві контролювати загоєння рани, виявляти можливі ускладнення (серома, гематома, нагноєння) та своєчасно коригувати реабілітаційний процес. Однак цей підхід має ряд обмежень, серед яких — необхідність фізичної присутності пацієнта в медичному закладі, що створює труднощі для осіб із віддалених регіонів, пацієнтів похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями [3].

Розвиток цифрових технологій у сфері медицини відкриває нові можливості для оптимізації післяопераційного догляду. Телемедицина, яка охоплює дистанційне спостереження пацієнта, відеоконсультації, мобільні додатки для моніторингу стану здоров’я та використання штучного інтелекту, стає важливим інструментом у сучасній хірургії. За даними R.S. Weinstein та співавторів (2020), використання телемедицини в післяопераційному спостереженні дозволяє знизити ризик ускладнень, оскільки пацієнти отримують швидкий доступ до лікаря у разі появи тривожних симптомів [3].

Сучасні підходи до телемедичного спостереження

Телемедицина в післяопераційній практиці включає такі основні компоненти:

• відеоконсультації та віртуальні прийоми — пацієнти можуть проходити огляд лікаря за допомогою відеозв’язку, що дозволяє оцінити загальний стан, розглянути стан післяопераційного рубця та визначити необхідність подальших втручань [4];
• мобільні додатки та сенсорні пристрої — сучасні технології дозволяють пацієнтам відстежувати свій стан у реальному часі, фіксувати симптоми (біль, набряк, зміни в ділянці післяопераційного рубця) та передавати дані лікарю для подальшої оцінки [5];
• використання штучного інтелекту — аналіз фотографій ран, автоматичне розпізнавання ускладнень за допомогою алгоритмів машинного навчання значно покращують якість післяопераційного контролю [6];
• системи нагадувань та контролю прийому ліків — пацієнти отримують автоматичні нагадування про необхідність прийому препаратів, виконання фізичних вправ або дотримання обмежень у харчуванні [7].

Дослідження N.A. Wilson та співавторів (2023) показало, що впровадження телемедицини в післяопераційний догляд за пацієнтами після герніопластики дозволило скоротити кількість ускладнень на 25%, а також зменшити середню тривалість реабілітаційного періоду на 15% порівняно з традиційними методами спостереження [4].

Переваги та виклики телемедицини в післяопераційному спостереженні

Основні переваги телемедицини у сфері післяопераційного догляду:

1. Доступність медичної допомоги — пацієнти можуть отримати консультацію лікаря незалежно від місця проживання.

2. Зниження витрат — скорочується потреба у транспортних витратах та зменшується навантаження на медичні установи.

3. Швидкість реагування — лікарі можуть миттєво реагувати на скарги пацієнтів, що знижує ризик розвитку ускладнень.

4. Комфорт для пацієнта — знижується рівень стресу, пов’язаний із необхідністю відвідувань лікарень, особливо в ранній післяопераційний період.

Однак впровадження телемедичних технологій має певні виклики:

• обмеженість фізичного огляду — лікар не може виконати пальпацію або перевірити глибокі структури тканин дистанційно;
• необхідність цифрової грамотності — особливо для людей старшого віку;
• можливі технічні проблеми — погана якість зв’язку, збої в роботі мобільних додатків або проблеми з передаванням даних.

Телемедицина в Україні та міжнародний досвід

В Україні телемедицину розглядають як перспективний напрямок у реформуванні охорони здоров’я. Відповідно до звіту Міністерства охорони здоров’я України (2023), цифровізація медичних послуг дозволяє підвищити доступність медичної допомоги, особливо в сільських та віддалених районах [9].

Світовий досвід показує, що країни з розвиненою телемедициною, такі як США, Канада та Німеччина, активно використовують дистанційне спостереження пацієнтів хірургічного профілю. Наприклад, дослідження, проведене у Канаді, показало, що використання відеоконсультацій після герніопластики дозволило скоротити кількість непотрібних фізичних візитів до лікарів на 40% [10].

З огляду на вищезазначене, застосування телемедицини в післяопераційному спостереженні пацієнтів після герніопластики є перспективним напрямком, що дозволяє знизити ризик ускладнень, покращити якість реабілітації та оптимізувати використання ресурсів системи охорони здоров’я. Дослідження спрямоване на оцінку ефективності цього підходу, його переваг, обмежень та перспектив подальшого розвитку.

Мета: оцінка ефективності телемедичних технологій у післяопераційному спостереженні пацієнтів після герніо­пластики, визначення їх впливу на частоту ускладнень, рівень задоволеності пацієнтів та економічну доцільність порівняно з традиційними методами післяопераційного контролю.

Об’єкт і методи дослідження

Об’єкт дослідження: пацієнти, які перенесли герніо­пластику (відкриту або лапароскопічну) та проходили післяопераційне спостереження за допомогою телемедичних технологій або традиційного методу контролю. Дослідження охопило 156 пацієнтів, які прооперовані в хірургічних відділеннях та проходили післяопераційний моніторинг.

Пацієнти розділені на дві групи:

• 1-ша (n=87) — пацієнти, які проходили традиційне післяопераційне спостереження з фізичними візитами до лікаря;
• 2-га (n=69) — пацієнти, які використовували телемедичні технології для післяопераційного контролю (відеоконсультації, мобільні додатки, онлайн-чати з лікарем).

Дослідження включало ретроспективний аналіз медичної документації та проспективне спостереження пацієнтів протягом 3 міс після операції. У дослідженні оцінювали такі параметри:

• частота післяопераційних ускладнень (сероми, інфекційні процеси, гематоми, хронічний біль, рецидиви грижі);
• час реагування лікаря на скарги пацієнта;
• кількість невідкладних госпіталізацій у зв’язку з післяопераційними ускладненнями;
• частота необхідності додаткових візитів до лікаря;
• загальний рівень задоволеності пацієнтів післяопераційним доглядом.

Для оцінки суб’єктивного досвіду пацієнтів проводили анкетування через 1 і 3 міс після операції, яке включало питання щодо рівня комфорту, доступності медичних послуг, швидкості комунікації з лікарем та загальної задоволеності післяопераційним спостереженням.

Окремим етапом дослідження був економічний аналіз, який включав оцінку витрат на післяопераційний догляд (витрати на транспорт, додаткові обстеження та консультації) та розрахунок потенційної економії при використанні телемедицини.

Для обробки отриманих даних застосовували статистичні методи з використанням програм «SPSS 26.0» та «Statistica 12.0». Порівняльний аналіз між групами проводили за допомогою методів описової статистики, t-критерію Стьюдента та χ²-критерію для оцінки залежностей між параметрами. Вірогідність статистичних висновків визначали при рівні значущості p<0,05.

Застосовані методи дозволили оцінити ефективність телемедичних технологій у післяопераційному моніторингу, їх вплив на рівень ускладнень, якість догляду та економічну доцільність впровадження в клінічну практику.

Результати

У ході дослідження проаналізовано 156 пацієнтів, які перенесли герніопластику та проходили післяопераційне спостереження. Серед них 87 (55,8%) пацієнтів проводили традиційний контроль з фізичними візитами до лікаря (1-ша група), тоді як 69 (44,2%) пацієнтів використовували телемедичні технології для післяопераційного моніторингу (2-га група). Аналіз результатів дозволив оцінити частоту ускладнень, швидкість реагування медичних працівників, кількість повторних візитів до лікаря, рівень задоволеності пацієнтів та економічну ефективність кожного з методів спостереження.

Частота післяопераційних ускладнень

У післяопераційний період загальна частота ускладнень у всіх пацієнтів становила 16,7% (26 випадків із 156), однак їх розподіл значно відрізнявся між групами. У традиційній групі ускладнення зафіксовані у 19 (21,8%) пацієнтів, у групі телемедицини — лише у 7 (10,1%) хворих, що свідчить про нижчий ризик розвитку післяопераційних проблем при дистанційному спостереженні (p=0,036).

Найпоширенішими ускладненнями були такі:

• сероми — 10 (6,4%) випадків: 7 (8,0%) у 1-й групі та 3 (4,3%) — у групі телемедицини;
• інфекційні ускладнення (нагноєння післяопераційної рани) — 8 (5,1%) випадків: 6 (6,9%) у 1-й групі та 2 (2,9%) — у групі телемедицини;
• гематоми — 5 (3,2%) випадків: 4 (4,6%) у 1-й групі та 1 (1,4%) у групі телемедицини;
• хронічний біль у ділянці оперативного втручання — 3 (1,9%) випадки: 2 (2,3%) у 1-й групі та 1 (1,4%) у групі телемедицини.

Результати свідчать, що використання телемедицини дозволило раніше виявляти початкові ознаки ускладнень, завдяки чому лікарі змогли вчасно скоригувати тактику лікування та запобігти розвитку більш серйозних проблем.

Час реагування на ускладнення

Одним із ключових параметрів ефективності післяопераційного контролю є швидкість надання медичної допомоги при появі ускладнень. У 1-й групі середній час від появи симптомів до отримання медичної консультації становив 24,6 год (±4,1 год), тоді як у групі телемедицини цей показник був значно нижчим — 3,8 год (±1,6 год) (p<0,001). Це пояснюється можливістю пацієнтів оперативно звертатися до лікаря через відеозв’язок або чат у мобільному додатку, що дозволило швидше ухвалювати рішення щодо корекції лікування.

Кількість повторних візитів до лікаря та невідкладних госпіталізацій

Завдяки ефективному дистанційному контролю та оперативному реагуванню на скарги пацієнтів кількість незапланованих фізичних візитів до лікаря була значно меншою у групі телемедицини:

• у 1-й групі (традиційне спостереження) середня кількість додаткових візитів до лікаря на пацієнта становила 2,4±0,8;
• у 2-й групі (телемедичний контроль) цей показник був значно нижчим — 0,9±0,5 (p<0,001).

Щодо невідкладних госпіталізацій, то у 1-й групі вони знадобилися у 4 (4,6%) випадках, у групі телемедицини — лише у 1 (1,4%) випадку, що також свідчить про ефективність раннього моніторингу та швидкого коригування лікування.

Рівень задоволеності пацієнтів

Анкетування пацієнтів показало, що загальний рівень задоволеності післяопераційним доглядом був вищим у групі телемедицини:

• 82% пацієнтів групи телемедицини оцінили якість медичного обслуговування як «відмінну» або «хорошу», тоді як у 1-й групі цей показник становив 64% (p=0,021);
• 89% пацієнтів групи телемедицини відзначили зручність дистанційного спостереження, тоді як у 1-й групі лише 52% повідомили, що їм було комфортно здійснювати фізичні візити до лікаря;
• 91% пацієнтів, які проходили телемедичне спостереження, зазначили, що їм було легко зв’язатися з лікарем у разі необхідності, тоді як у 1-й групі лише 67% повідомили про легкий доступ до медичної допомоги.

Економічний аналіз

Телемедичне спостереження дозволило значно скоротити фінансові витрати пацієнтів. У 1-й групі середні витрати на післяопераційний контроль (включаючи транспортні витрати, оплату додаткових консультацій) становили 1420 грн (±230 грн), у групі телемедицини цей показник був майже вдвічі нижчим — 720 грн (±190 грн) (p<0,001).

Зниження фінансового навантаження на пацієнтів пов’язане зі скороченням кількості фізичних відвідувань медичних установ, а також зниженням необхідності у додаткових госпіталізаціях.

Обговорення

Результати дослідження показали, що використання телемедицини в післяопераційному спостереженні пацієнтів після герніопластики має значні переваги порівняно з традиційним підходом. Головними аспектами ефективності цього методу є зниження частоти ускладнень, скорочення часу реагування на проблеми, зменшення потреби в додаткових візитах до лікаря та підвищення рівня задоволеності пацієнтів.

Зниження частоти післяопераційних ускладнень

Згідно з отриманими даними, загальна частота ускладнень у групі пацієнтів, які використовували телемедичні технології, була вдвічі нижчою, ніж у 1-й групі (10,1% проти 21,8%; p=0,036). Це узгоджується з дослідженнями R.S. Weinstein та співавторів (2020) та N.A. Wilson та співавторів (2023), які також відзначають, що своєчасний моніторинг пацієнтів після операцій за допомогою телемедицини сприяє ранньому виявленню ознак ускладнень та їх ефективному лікуванню [3, 4].

Зокрема, зменшення кількості випадків сером та нагноєнь післяопераційних ран у групі телемедичного контролю пояснюється швидшою діагностикою проблеми та можливістю отримання негайних рекомендацій щодо корекції лікування. Пацієнти мали змогу оперативно надіслати фото або відео стану післяопераційної рани лікарю, що дозволяло вчасно виявити тривожні симптоми та призначити антибактеріальну терапію чи додаткові процедури.

Час реагування та доступність медичної допомоги

Одним із ключових показників ефективності телемедицини є оперативність надання допомоги. У нашому дослідженні середній час від появи скарг до отримання консультації лікаря у групі телемедицини становив 3,8 год, що майже у 7 разів швидше, ніж у 1-й групі (24,6 год; p<0,001).

Ці дані підтверджують, що дистанційні консультації значно підвищують доступність медичної допомоги, що особливо важливо для пацієнтів, які проживають у віддалених регіонах або мають обмежені фізичні можливості. Відповідно до звіту Міністерства охорони здоров’я Украї­ни (2023), телемедицина може суттєво знизити навантаження на медичні заклади та забезпечити рівний доступ до якісної медичної допомоги незалежно від місця проживання пацієнта [9].

Зменшення кількості незапланованих візитів до лікаря та госпіталізацій

Використання телемедицини дозволило зменшити середню кількість додаткових візитів до лікаря з 2,4 до 0,9 на пацієнта (p<0,001). Це пояснюється тим, що пацієнти могли отримати відповіді на свої запитання та необхідні рекомендації дистанційно, без потреби у фізичному відвідуванні клініки.

Окрім того, використання телемедицини дозволило знизити частоту невідкладних госпіталізацій з 4,6 до 1,4%, що може бути наслідком раннього виявлення ускладнень та їх корекції на початковій стадії. Аналогічні результати отримані в дослідженні W. Glauser (2022), де повідомляли про скорочення числа повторних госпіталізацій після хірургічних втручань завдяки впровадженню цифрового моніторингу [2].

Рівень задоволеності пацієнтів

Телемедицина значно покращила досвід пацієнтів у післяопераційний період. У нашому дослідженні 82% пацієнтів, які використовували телемедичний контроль, були повністю задоволені отриманими послугами, тоді як у 1-й групі цей показник становив 64% (p=0,021).

Основними перевагами, які зазначали пацієнти телемедичної групи, були такі:

• відсутність необхідності витрачати час та кошти на візити до лікаря;
• легкий та швидкий доступ до медичної консультації;
• зручність використання мобільних додатків для моніторингу стану здоров’я.

Зазначені фактори відповідають результатам міжнародних досліджень, які підтверджують високий рівень прийняття телемедицини серед пацієнтів, особливо серед людей, які мають труднощі з пересуванням або проживають у віддалених районах [4, 5].

Економічна ефективність

Одним із важливих аспектів впровадження телемедицини є зниження фінансового навантаження на пацієнтів та систему охорони здоров’я. У нашому дослідженні середні витрати пацієнтів на післяопераційний догляд у 1-й групі становили 1420 грн, тоді як у групі телемедицини — 720 грн (p<0,001).

Основними факторами економії були наступні:

• скорочення транспортних витрат;
• зменшення кількості фізичних візитів до лікаря;
• оптимізація використання медичних ресурсів.

Зниження загальних витрат на реабілітацію підтверджується результатами досліджень N.A. Wilson та співавторів (2023), які показують, що використання мобільних додатків для післяопераційного контролю дозволяє скоротити витрати медичних установ на 30% [4].

Обмеження та потенційні недоліки телемедицини

Попри значні переваги, впровадження телемедицини має певні обмеження:

• неможливість фізичного огляду пацієнта — у випадках, коли потрібні пальпація або додаткові маніпуляції, дистанційний моніторинг не є достатньо ефективним;
• необхідність цифрової грамотності — особливо серед осіб старшого віку, які можуть мати труднощі з використанням мобільних додатків та відеозв’язку;
• технічні проблеми — нестабільний інтернет-зв’язок або технічні збої можуть ускладнювати комунікацію між лікарем і пацієнтом.

Проте ці обмеження можна мінімізувати за допомогою навчання пацієнтів перед операцією, покращення доступу до цифрових технологій та комбінування телемедицини з періодичними фізичними оглядами у складних випадках.

Отримані результати підтверджують, що використання телемедицини в післяопераційному спостереженні після герніопластики є ефективною, економічно вигідною та зручною альтернативою традиційним методам моніторингу.

Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку алгоритмів комбінованого підходу, який поєднує дистанційний контроль із фізичними візитами у разі необхідності, а також на вдосконалення мобільних додатків для ще більшого покращення взаємодії між лікарем та пацієнтом.

Висновки

Результати дослідження підтверджують, що використання телемедицини в післяопераційному спостереженні пацієнтів після герніопластики є ефективним, безпечним та економічно доцільним підходом, який може значно покращити якість медичного догляду.

1. Зниження частоти післяопераційних ускладнень — у пацієнтів, які використовували телемедичний конт­роль, частота ускладнень була вдвічі нижчою (10,1 проти 21,8%; p=0,036), що свідчить про ефективність раннього дистанційного моніторингу та швидкого реагування на можливі ускладнення.

2. Скорочення часу реагування на ускладнення — середній час від появи симптомів до консультації лікаря у групі телемедицини становив 3,8 год, що у 7 разів швидше, ніж у традиційній групі (24,6 год; p<0,001). Це дозволило вчасно скоригувати лікування та уникнути госпіталізації.

3. Зменшення кількості незапланованих візитів до лікаря — пацієнти, які проходили дистанційний моніторинг, потребували значно меншої кількості додаткових візитів (0,9±0,5 у групі телемедицини проти 2,4±0,8 у 1-й групі; p<0,001), що знижує навантаження на медичні установи та робить процес реабілітації більш комфортним.

4. Підвищення рівня задоволеності пацієнтів — 82% пацієнтів у групі телемедицини позитивно оцінили зручність та доступність дистанційного контролю, тоді як у традиційній групі цей показник становив 64% (p=0,021).

5. Економічна ефективність — використання телемедицини дозволило зменшити середні витрати пацієнтів на післяопераційний догляд майже вдвічі (720 проти 1420 грн; p<0,001), що особливо важливо для оптимізації фінансових витрат пацієнтів та медичних закладів.

Попри значні переваги, телемедицина має певні обмеження, зокрема неможливість фізичного огляду пацієнта, потребу в цифровій грамотності та можливі технічні труднощі. Проте ці аспекти можуть бути поліпшені шляхом навчання пацієнтів, покращення доступу до цифрових технологій та поєднання телемедицини з періодичними фізичними візитами у разі необхідності.

Таким чином, телемедичні технології є перспективним напрямом у післяопераційному моніторингу пацієнтів після герніопластики. Подальші дослідження повинні бути зосереджені на розробці алгоритмів комбінованого підходу, який оптимально поєднує дистанційний контроль із фізичними оглядами, а також на вдосконаленні мобільних додатків для ще більш ефективного спостереження та взаємодії між пацієнтом і лікарем.

Список використаної літератури

Надійшла до редакції/Received: 07.03.2025
Прийнято до друку/Accepted: 11.03.2025