Чимало позитивних зрушень в організації допомоги пацієнтам з орфанними захворюваннями відбулося останнім часом завдяки керівництву галузі, лікарям, пацієнтським організаціям. Про це зазначив перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров. Він висловив впевненість, що конференція стане платформою для обміну ідеями та втілення їх у практичну діяльність.
За допомогою відеозв’язку учасників конференції привітав Майкл Вілбур (Michael Wilbur), операційний директор Європейської організації з рідкісних захворювань (Rare Disease Europe — EURORDIS). Надійшло також привітання від координатора Європейської референтної мережі (European Reference Networks — ERN) Мауріціо Скарпа (Mauricio Scarpa).
Наталія Горовенко, членкиня-кореспондентка Національної академії медичних наук (НАМН) України, професорка, завідувачка кафедри медичної та лабораторної генетики Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) імені П.Л. Шупика, голова ГО «Всеукраїнська асоціація спеціалістів з медичної та лабораторної генетики», наголосила, що саме сучасні досягнення медичної генетики, геноміки, молекулярної біології дозволили зробити такий неймовірний прорив у медицині, зокрема, в діагностиці і лікуванні орфанної патології. Знаково, що учасниками конференції є представники різних медичних спеціальностей, які беруть активну участь у формуванні мультидисциплінарних команд, без яких неможливо надавати допомогу пацієнтам з орфанними захворюваннями.
Можливість лікування нерозривно зв’язана із діагностикою, зауважила Н. Горовенко, виступаючи із доповіддю «Загальні проблеми лікування орфанних спадкових захворювань». Розповідаючи про досягнення прогресу в розпізнаванні та розумінні етіології та патогенезу спадкових захворювань, доповідачка підкреслила головні обмеження лікувальних заходів, які пов’язані з початком формування патологічних незворотних змін на молекулярному рівні вже під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці задовго до появи часто неспецифічних проявів захворювання. На сьогодні така діагностика для ряду орфанних захворювань можлива вже на доклінічному етапі, наприклад при здійсненні неонатального скринінгу, і від часу встановлення і точності діагнозу залежать і можливість, і успішність лікування. Лікування рідкісних генетичних захворювань повинно починатися так рано, як тільки можливо. Для цього вже існує й активно використовується цілий арсенал орфанних ліків та спеціально розроблених методів корекції наявного генетичного порушення. Серед них:
- обмеження споживання певних продуктів харчування та використання лікувальних сумішей;
- замісна ферментотерапія, в тому числі з подоланням гематоенцефалічного бар’єра;
- зв’язування токсичного побічного продукту;
- субстратредукуюча терапія;
- фармакологічні шаперони, які впливають на структуру і функцію дефектного білка;
- рекомбінантний аналог натрійуретичний пептид С-типу, що регулює клітинні канали;
- РНК-терапія: антисенс олігонуклеотиди (ASO), малі інтерферуючі РНК (siRNA);
- генна терапія;
- редагування генів CRISPR-Cas9.
Важливо, щоб ці передові технології були доступні для пацієнтів з орфанними хворобами у країні їх проживання, інакше й надалі будуть збільшуватися масштаби «медичної еміграції».
Про сучасні підходи до генної терапії розповіла Гаяне Акопян, директорка Інституту спадкової патології НАМН України, докторка медичних наук. Генна терапія — це використання генетичного матеріалу для лікування або запобігання захворюванням. При цьому використовується генетична послідовність, здатна до синтезу після введення за допомогою вектора у клітини-мішені in vivo або ex vivo, з метою заміни дефектних або відсутніх генів (спадкові дефекти), а також лікування мультифакторних захворювань (наприклад онкопатології, хронічних інфекцій).
Згідно зі звітом за ІІІ кв. 2024 р. Американського товариства генної та клітинної терапії (American Society of Gene & Cell Therapy — ASGCT), усього у світі для клінічного використання схвалено:
- 32 засоби генної терапії (включаючи терапію генетично модифікованими клітинами);
- 34 засоби РНК-терапії;
- 68 методів лікування генетично не модифікованими клітинами.
При цьому лише 14 із 32 генних препаратів призначені для лікування рідкісних хвороб (табл. 1).
Таблиця 1. Схвалені в різних країнах для лікування орфанних хвороб препарати генної терапії станом на ІІІ кв. 2024 р. за даними ASGCT
Назва продукту |
Назва діючої речовини |
Рік першого схвалення |
Хвороба(и) |
Місце схвалення |
Компанія-оригінатор |
| Strimvelis | Аутологічні CD34+ збагачені клітини | 2016 | Дефіцит аденозиндезамінази | ЄС, Великобританія | Orchard Therapeutics |
| Luxturna | Воретиген непарвовец | 2017 | Вроджений амавроз Лебера; пігментний ретиніт | США, ЄС, Великобританія, Австралія, Канада, Південна Корея, Японія | Spark Therapeutics (Roche) |
| Zolgensma | Онасемноген абепарвовец | 2019 | Спінальна м’язова атрофія | США, ЄС, Великобританія, Японія, Австралія, Канада, Бразилія, Ізраїль, Тайвань, Південна Корея |
South Korea Novartis |
| Zynteglo | Бетибеглоген аутотемцел | 2019 | Трансфузійнозалежна бета-таласемія | США | Вluebird bio |
| Libmeldy | Атидарсаген аутотемцел | 2020 | Метахроматична лейкодистрофія | ЄС, Великобританія, Швейцарія, США | Orchard Therapeutics |
| Skysona | Елівальдоген аутотемцел | 2021 | Рання церебральна адренолейкодистрофія | США | Вluebird bio |
| Upstaza | Еладокаген екзупарвовек | 2022 | Дефіцит декарбоксилази ароматичних L-амінокислот (AADC) | ЄС, Великобританія | PTC Therapeutics |
| Roctavian | Валоктокоген роксапарвовек | 2022 | Гемофілія А | США, ЄС | BioMarin |
| Hemgenix | Етранакоген дезапарвовек | 2022 | Гемофілія В | США, ЄС, Великобританія, Канада, Швейцарія | UniQure |
| Elevidys | Деландистроген моксепарвовец | 2023 | М’язова дистрофія Дюшенна | США | Sarepta Therapeutics |
| Vyjuvek | Беремагене геперпавек | 2023 | Бульозний дистрофічний епідермоліз | США | Krystal Biotech |
| Casgevy | Екзагамглогенна аутотемна клітина | 2023 | Серповидноклітинна анемія; таласемія | США, Великобританія Бахрейн, Саудівська Аравія, ЄС, Канада | CRISPR Therapeutics |
| Lyfgenia | Ловотибеглоген автотемцел | 2023 | Серповидноклітинна анемія | США | Вluebird bio |
| Beqvez | Фіданакоген елапарвовек | 2024 | Гемофілія B | Канада, США, ЄС | Pfizer |
Згідно з визначенням Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), генна терапія — це введення генетичного матеріалу (РНК або ДНК) для модифікації чи маніпулювання експресією генів або для зміни біологічних властивостей живих клітин для їх наступного терапевтичного використання.
Із цікавою доповіддю про один із добре відомих методів лікування виступила Наталія Самоненко, завідувачка Центру орфанних захворювань та генної терапії НДСЛ «Охматдит» МОЗ України. Ферментозамісна терапія — це терапевтичний підхід, при якому специфічний фермент, відсутній або неактивний в уражених осіб, замінюється функціональною молекулою ферменту. За його допомогою досягають цілого ряду позитивних результатів (табл. 2).
Таблиця 2. Мета ферментозамісної терапії
Складові |
Детальний зміст |
| Відновлення нормальних метаболічних процесів | Забезпечення ефективного розщеплення токсичних субстратів, які накопичуються через дефіцит ферменту |
| Попередження та зниження ризику розвитку ускладнень | Запобігання ураженню органів і систем, таких як кістки, печінка, серце або нервова система |
| Покращення якості життя | Зменшення вираженості симптомів (біль, дисфункція органів, рухової активності) |
| Уповільнення або зупинка прогресування захворювання | Сповільнення дегенеративних змін у тканинах та органах |
| Збільшення тривалості життя пацієнта | Уникнення ранньої смертності, пов’язаної з тяжкими формами ферментних дефіцитів |
Про місце трансплантації кісткового мозку в лікуванні орфанних захворювань розповів Олександр Лисиця, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» МОЗ України. Зокрема, трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) вважається ефективною терапією окремих вроджених порушень метаболізму, пояснив доповідач. Завдяки спільним зусиллям кількох міжнародних центрів було визначено фактори, які передбачають успішні результати пацієнтів при проведенні ТГСК, розглянуто клінічні показання, режими підготовки та специфічне спостереження пацієнтів при різних метаболічних захворюваннях, що описано в оглядовій статті міжнародного колективу авторів [1].
О. Лисиця зазначив, що вроджені метаболічні захворювання та первинні імунодефіцити не є провідними за кількістю показань до проведення ТГСК. Так, у період 2019–2024 рр. на ці нозології припадало 2,2 та 5,8% алотрансплантацій кісткового мозку, проведених у відділенні трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит». Рання трансплантація, як свідчать дані з США, пов’язана із меншими витратами (у 2–4 рази) [2, 3] та кращими результатами (95 vs 75%) [2].
Які результати маємо в Україні? Як зазначив доповідач, середній показник народжуваності в Україні за останні 5 років до 2022 р. — 340 тис. на рік. При середньостатистичній захворюваності 1:50 000 щорічно в Україні мали діагностувати 5–7 пацієнтів із тяжким комбінованим імунодефіцитом (ТКІД). Але алогенну ТГСК при ТКІД в період 2019–2022 рр. отримали лише 3 пацієнти (замість орієнтовно 15–20). З моменту запровадження розширеного неонатального скринінгу наприкінці 2022 р. трансплантацію кісткового мозку проведено 3 пацієнтам із позитивним скринінговим результатом і один знаходиться на етапі пошуку донора. Таким чином, показники охоплення пацієнтів цим видом лікування значно покращилися.
Сучасна дієтотерапія спадкових метаболічних захворювань стала темою доповіді Марини Пацьори, педіатрині Центру орфанних захворювань та генної терапії НДСЛ «Охматдит» МОЗ України. Якість життя пацієнтів з метаболічними захворюваннями має бути в центрі уваги усіх лікарів, що дотичні до ведення таких хворих.
Досвідом використання генної терапії СМА в Україні поділилася Тетяна Шклярська, дитяча неврологиня Центру орфанних захворювань та генної терапії НДСЛ «Охматдит» МОЗ України. Екскурс в історію проблеми, який зробила доповідачка, нагадав про відкриття SMN1 та SMN2 у 1995 р. Відтоді стали можливими ДНК-діагностика захворювання та розробка методів терапії. Хронологічні віхи схвалення FDA специфічних ліків є наступними:
- у 2016 р. — нусінерсен (Spinraza);
- 2019 р. — онасемноген абепарвовек (Zolgensma);
- 2020 р. — рисдиплам (Evrysdi).
Зараз ми живемо в еру неонатального скринінгу, що за наявності ліків дозволяє надавати допомогу якомога раніше та мінімізувати інвалідизацію, покращуючи якість життя. Так, пресимптомне лікування генною терапією дозволяє значно покращити прогноз та якість життя дітей [4].
Реєстрація онасемногену абепарвовеку в Україні знаходиться на завершальних етапах, підкреслила Т. Шклярська. Можна очікувати, що наступного року препарат буде зареєстровано. Деяка невизначеність залишається щодо показань стосовно віку, маси тіла, типу СМА та кількості копій SMN2.
Сучасній медикаментозній терапії аутозапальних захворювань була присвячена доповідь Joost F. Swart, координатора ERN-RITA, дитячого ревматолога / імунолога (Нідерланди). Про мультидисциплінарний менеджмент і дослідження недосконалого остеогенезу в Центрі рідкісних хвороб кісток Амстердамського університетського медичного центру розповіла Лідія Житнік.
Цікаву доповідь про вроджену геморагічну телеангіектазію представив Meir Mei-Zahav, директор Національного центру HHT, директор астматичної служби Центру муковісцидозу Дитячого медичного центру Шнайдера, голова Ізраїльського товариства дитячої пульмонології. Директор названого центру, Dario Prais, представив ґрунтовну доповідь про сучасну терапію муковісцидозу.
Із підходами до адаптивної клітинної терапії в лікуванні орфанних захворювань розповів Євгеній Грогуль, завідувач відділу тканинного типування лабораторії медичної генетики НДСЛ «Охматдит» МОЗ України.
Біохімічний моніторинг ефективності лікування лізосомних хвороб накопичення та органічних ацидурій розповіли, відповідно, Наталія Мицик, завідувачка відділу діагностики спадкової патології, та Юлія Живиця, генетикиня відділу діагностики спадкової патології Лабораторії медичної генетики НДСЛ «Охматдит» МОЗ України.
Наступного дня програма заходу включала цікаві та інформативні майстер-класи «Ведення вагітності у жінок, обтяжених орфанним захворюванням» та «Цікаві клінічні випадки».
На завершення конференції організатори повідомили про продовження створення референсних центрів із окремими мультидисциплінарними командами фахівців з метою надання всеохоплюючої допомоги на виконання затвердженої у 2021 р. розпорядженням Кабінету Міністрів № 1235-р Концепції розвитку системи надання медичної допомоги пацієнтам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, на 2021–2026 рр.
Список використаної літератури
|
Редакція журналу «Український медичний часопис»
