Динаміка метаболічних показників пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу під впливом лікування вітаміном D | Український Медичний Часопис

Бобрик М.І.,Резніченко В.М.,Мурашова Б.Ю.

Головна
Публікації
Динаміка метаболічних показників пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу під впливом лікування вітаміном D

Динаміка метаболічних показників пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу під впливом лікування вітаміном D

12 грудня 2024

УДК: 616.379-008.64+577.161.2

DOI: 10.32471/umj.1680-3051.166.261097

Ключові слова :

25(ОН)D,

D-дефіцит,

глікований гемоглобін,

цукровий діабет 2-го типу

Спеціальності :

Ендокринологія

Завантажити PDF

Резюме

Мета: оцінити зміни метаболічних показників хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу під впливом лікування вітаміном D.

Об’єкт і методи дослідження. У проспективне дослідження включено 164 пацієнти віком 19–75 років із ЦД 2-го типу з D-дефіцитом. Учасники розподілені на 2 групи: 82 пацієнти дослідної групи отримували лікування вітаміном D у дозі 10 000 МО протягом 3 міс, 82 пацієнти контрольної групи не отримували вітаміну D. Усі пацієнти застосовували перорально антигіперглікемічні засоби, дози яких не змінювали. Оцінку забезпеченості вітаміном D проводили за допомогою дослідження «25-гідроксикальциферол», яке виконували методом хемілюмінісцентного імуноаналізу. Визначення глікованого гемоглобіну проводили за допомогою методу високопродуктивної рідинної хроматографії, загального холестерину — колориметричним методом.

Результати. Під впливом лікування вітаміном D у дозі 10 000 МО виявлено достовірне підвищення рівня 25-гідроксивітаміну D у крові пацієнтів дослідної групи порівняно з пацієнтами контрольної групи, достовірну позитивну динаміку глікованого гемоглобіну і тенденцію щодо покращення рівня холестерину у крові.

Висновок. Корекція D-дефіциту у пацієнтів із ЦД 2-го типу чинить додатковий позитивний вплив на нормалізацію вуглеводного обміну, сприяє покращенню жирового обміну.

Вступ

Дефіцит вітаміну D патогенетично пов’язаний із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу [1]. Рівень D-дефіциту і D-недостатності в Україні у 2014 р. становив сумарно 95,4% всього населення [2]. Станом на 2022 р. ситуація покращилася: рівень D-дефіциту і D-недостатності в Україні вже в сумі сягав 47,3% [3].

Останніми роками наукова спільнота досліджує позаскелетні дії вітаміну D, вважаючи перспективними його терапевтичні можливості [3, 4]. Сучасні уявлення про позаскелетні впливи вітаміну D ґрунтуються на відкритті рецепторів до вітаміну D, які експресуються в багатьох тканинах і органах і не обмежуються лише кістковою тканиною [5, 6]. Рецептори до вітаміну D виявлені в головному мозку, молочних залозах, передміхуровій залозі, кишечнику, імунних клітинах [7]. Низка робіт описує зв’язок забезпечення організму вітаміном D з низкою хронічних захворювань: ЦД 2-го типу, метаболічним синдромом, аутоімунними, серцево-судинними захворюваннями [8].

На сьогодні відомо кілька механізмів дії вітаміну D на ендокринну частину підшлункової залози, зокрема безпосередня стимуляція секреції інсуліну шляхом активування рецепторів у β-клітинах. У результаті відзначається локальна активація ферментом 1α-гідроксилазою, що призводить до внутрішньоклітинної регуляції кальцію і, відповідно, підвищення секреції інсуліну [9].

Середній рівень 25-гідроксивітаміну D у крові пацієнтів був статистично значущо вищим за відсутності інсулінорезистентності, а в осіб з інсулінорезистентністю середній рівень 25-гідроксивітаміну D відповідав стану D-недостатності [10].

Мета дослідження: оцінити зміни метаболічних показників хворих на ЦД 2-го типу під впливом лікування вітаміном D.

Об’єкт і методи дослідження

У проспективне дослідження включено 164 пацієнтів віком 19–75 років із ЦД 2-го типу з D-дефіцитом. Пацієнти розподілені на дві групи: 82 пацієнти дослідної групи отримували лікування вітаміном D у дозі 10 000 МО протягом 3 міс, 82 пацієнти контрольної групи не отримували вітаміну D. Серед пацієнтів дослідної групи було 50% жінок та 50% чоловіків, контрольної — 52 та 48% відповідно.

Оцінку забезпеченості вітаміном D проводили за допомогою дослідження «25-гідроксикальциферол» (25-ОН D), яке виконували методом хемілюмінісцентного імуноаналізу. Визначення глікованого гемоглобіну проводили за допомогою методу високопродуктивної рідинної хроматографії, визначення загального холестерину — колориметричним методом.

Пацієнти дослідної групи отримували лікування вітаміном D у формі желатинових капсул у дозі 10 000 МО на добу, зранку після сніданку протягом 3 міс. Пацієнти контрольної групи не отримували вітаміну D. Обидві групи пацієнтів застосовували пероральні антигіперглікемічні препарати. Хворих на ЦД 2-го типу, які отримували інсулінотерапію або комбіновану з інсуліном терапію, у дослідження не включали. Критеріями виключення також були наявність хронічної хвороби нирок, індекс маси тіла >40 кг/м², прийом препаратів вітаміну D, починаючи з періоду за 3 міс до початку дослідження. Дози антигіперглікемічних препаратів не змінювали протягом досліджуваного періоду.

Результати та їх обговорення

Під впливом лікування вітаміном D у дозі 10 000 МО зафіксовано достовірне підвищення рівня 25-ОН D у крові пацієнтів дослідної групи порівняно з пацієнтами контрольної групи (р<0,05) (рис. 1).

Рисунок 1. Вплив лікування вітаміном D на рівень 25-ОН D у пацієнтів

На тлі лікування відмічали позитивний вплив на вуглеводний обмін. Динаміка глікованого гемоглобіну представлена на рис. 2. Різниця між дослідною і контрольною групами через 3 міс лікування / відсутності лікування вітаміном D була статистично значущою (р<0,05).

Рисунок 2. Динаміка рівня глікованого гемоглобіну під впливом лікування вітаміном D

Також досліджували зміни рівня загального холестерину у групах пацієнтів (рис. 3). Через 3 міс в дослідній групі відмітили більш суттєве зниження показника загального холестерину, ніж у контрольній групі, але різниця була недостовірною (р>0,05).

Рисунок 3. Зміни рівня загального холестерину у групах пацієнтів

Отримані результати свідчать про існування зв’язку між показниками вуглеводного обміну й рівнем забезпеченості вітаміном D у хворих на ЦД 2-го типу, що раніше відмітила низка авторів. Рівень глікованого гемоглобіну суттєво знизився при застосуванні терапевтичної дози 10 000 МО вітаміну D. Рівень загального холестерину також оптимізувався в дослідній групі пацієнтів, але недостовірно порівняно з контрольною. Такі зміни можуть бути наслідком покращення функції печінки під впливом вітаміну D, а також відображати оптимізацію жирового обміну у пацієнтів, в яких рівень глікованого гемоглобіну достовірно знизився під впливом лікування вітаміном D. Доведеним є факт, що активна форма вітаміну D може безпосередньо впливати на транскрипцію гена інсуліну [10]. Суттєвих побічних ефектів лікування протягом досліджуваного періоду не відмічали.

Висновок

Дослідження показало наявність позитивних змін метаболічних показників у хворих на ЦД 2-го типу під впливом лікування вітаміном D у дозі 10 000 МО. У групі пацієнтів з ЦД 2-го типу і D-дефіцитом під впливом 3-місячного лікування вітаміном D на тлі традиційної антигіперглікемічної терапії відмічали достовірне зниження рівня глікованого гемоглобіну і тенденцію до зниження загального холестерину порівняно з контрольною групою пацієнтів. Таким чином, корекція D-дефіциту у пацієнтів з ЦД 2-го типу чинить додатковий позитивний вплив на нормалізацію вуглеводного обміну, сприяє покращенню жирового обміну.

Список використаної літератури

1. Wu J., Atkins A., Downes M., Wei Z. (2023) Vitamin D in Diabetes: Uncovering the Sunshine Hormone’s Role in Glucose Metabolism and Beyond. Nutrients, 15(8): 1997.
2. Povoroznyuk V.V., Pludowski P. (Eds.) (2014) Deficiency and insufficiency of vitamin D: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment. Publishing House O.Yu. Zaslavskyi, Donetsk, 262 p.
3. Grygorieva N.V., Tronko M.D., Kovalenko V.M. et al. (2023) Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults: Ukrainian experts consensus statement. Pain, Joints, Spine, 13(2): 60–76.
4. Pankiv V.I., Yuzvenko T.Y., Pashkovska N.V., Pankiv I.V. (2022) The relationship between serum vitamin D concentrations and development of diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus. Int. J. Endocrinol., 18(8): 432–435.
5. Bouillon R., Marcocci C., Carmelietet G. al. (2019) Skeletal and Extraskeletal Actions of Vitamin D: Current Evidence and Outstanding Questions. Endocr. Rev., 40(4): 1109–1151.
6. Żmijewski M.A. (2022) Nongenomic Activities of Vitamin D. Nutrients, 14(23): 5104.
7. Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M. et al. (2020) Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur. J. Clin. Nutr., 74(11): 1498–1513.
8. Tuckey R.C., Cheng C.Y.S., Slominski A.T. (2019) The serum vitamin D metabolome: What we know and what is still to discover. J. Steroid Biochem. Mol. Biol., 186: 4–21.
9. Tsyryuk O.I., Tseyslyer Yu.V., Strubchevska K.R. et al. (2023) Relationship between vitamin D deficiency and metabolic disorders. Int. J. Endocrinol., 19(1): 45–52.
10. Bobryk M.I. (2023) Vitamin D status in persons with insulin resistance. Clin. Endocrinol. Endocr. Surg., 2: 23–27. doi: 10.30978/CEES-2023-2-23.

Інформація про авторів:

Бобрик Марина Іванівна — кандидатка медичних наук, доцентка кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, Україна. E-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0002-7477-213X.

Резніченко Вікторія Михайлівна — лікарка-ендокринологиня Державного закладу «Поліклініка № 2» Державного управління справами, Київ, Україна.

Мурашова Богдана Юріївна — лікарка-ендокринологиня Київського міського клінічного ендокринологічного центру, Київ, Україна.

Information about the authors:

Bobryk Maryna I. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Endocrinology Department of the Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine. E-mail: [email protected]. orcid.org/0000-0002-7477-213X.

Reznichenko Victoria M. — endocrinologist of the SI «Polyclinic No. 2» of the State Management of Affairs, Kyiv, Ukraine.

Murashova Bogdana Yu. — endocrinologist of the Kyiv City Clinical Endocrinology Center, Kyiv, Ukraine.

Надійшла до редакції/Received: 29.11.2024
Прийнято до друку/Accepted: 06.12.2024