Між тим фенотипи нейропатичного болю як такого вивчали й раніше, і також давали оцінку ефективності різних лікарських засобів. Отже, виділяють три переважаючі фенотипи (таблиця).
Таблиця. Характеристики трьох переважаючих фенотипів нейропатичного болю із зазначенням приблизної оцінки поширеності серед пацієнтів (також у поєднаннях) та найбільш ефективних ліків [3]
| Назва фенотипу | Гіпосенсорний | Теплова гіпералгезія з алодинією | Механічна гіпералгезія |
|---|---|---|---|
| Частка пацієнтів | 52% | 33% | 30% |
| Патофізіологічне підґрунтя | Дегенерація та загибель майже усіх видів нервових волокон | Ефективна регенерація аксонів і сенсибілізація («дратівливість») ноцицепторів | Описується як «нейрогенна гіпералгезія» |
| Сенсорний профіль | Подібний до стиснення або блокади нерва | Знижений поріг теплових і холодових стимулів, алодинія | Втрата функції тонких волокон та сенситизація заднього рогу спинного мозку |
| Клінічні прояви | Втрата чутливості, парадоксальне відчуття жару (центральне розгальмування) | Можливий безперервний біль через гіперактивність ноцицепторів | Гіпералгезія тиску, зниження чутливості до холодного та теплого |
| Ліки із кращою відповіддю | Опіоїди; у деяких пацієнтів з цукровим діабетом — дулоксетин | Карбамазепін (протиепілептичний засіб) | Прегабалін, місцеве або внутрішньовенне введення лідокаїну, ламотриджин |
Дослідники, що вивчали поширення різних фенотипів серед пацієнтів із діабетичною полінейропатією, повідомили про наступну розповсюдженість найпоширеніших фенотипів [3]:
- гіпосенсорний (83%);
- механічна гіпералгезія (75%);
- термальна гіпералгезія (34%).
У частини пацієнтів відмічали поєднання фенотипів (рисунок).
Пацієнти з гіпералгезією до механічних стимулів також краще відповідали на лікування прегабаліном у вищезгаданому дослідженні [2]. При цьому для алодинії існувала зворотна залежність.
За висновками авторів, їхня робота підтверджує корисність фенотипів індукованого болю для прогнозування відповіді на анальгетики при посттравматичному нейропатичному болю.
Наявність гіпералгезії можна розглядати як предиктор відповіді на прегабалін. Це підтверджується також у рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з нейропатією на фоні ВІЛ-інфекції [4]. У цьому випробуванні різниця у відповіді між прегабаліном та плацебо була ще більшою (2,14 vs 0,76 бала), хоча і критерій гіпералгезії був жорсткішим: оцінка вираженості індукованого болю ≥8 з 10.
Таким чином, наявність гіпералгезії до механічних чинників може бути корисною ознакою для прогнозування відповіді на прегабалін, а подальше вивчення фенотипів больових синдромів перспективне для прогнозування відповіді на анальгетики.
Список використаної літератури
|
