Наше видання продовжує знайомити читачів із напрямками наукової діяльності та досвідом роботи провідних наукових установ НАМН України. Як вже повідомлялося, 24–25 листопада 2011 р. у Харкові відбулося виїзне засідання Президії НАМН України, на якому члени Президії заслухали звіти директорів п’яти таких установ. До вашої уваги пропонуються досягнення ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України».
Починаючи свій виступ Юрій Караченцев, доктор медичних наук, професор, директор ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (далі — Інститут), розповів, що основні наукові напрямки діяльності Інституту охоплюють питання клінічної, експериментальної ендокринології, створення нових лікарських препаратів тощо.
На сьогодні чисельність працівників становить 459 осіб, в науковому підрозділі працює 185 чоловік, в тому числі 85 наукових співробітників, у клініці — 84, у тому числі 46 лікарів. Вчене звання професора мають 5 осіб, науковий ступінь доктора наук — 10 (середній вік становить 68 років), кандидата наук — 66 (середній вік — 49 років), з них майже половині присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
Науково-дослідна робота
За звітний період Інститут виконував дослідження у співпраці з 36 установами НАН, НАМН, МОЗ України, серед який ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України», ДУ «Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України», ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Інститут теоретичної та прикладної механіки ім. С.О. Христіановича РАМН та ін.
Під час виконання науково-дослідних робіт співробітниками Інституту отримано важливі результати в галузі фундаментальних та прикладних досліджень з медицини, хімії, фармакології та токсикології. За звітний період виконано 35 науково-дослідних робіт, з них 19 фундаментальних та 16 прикладних.
Основні напрямки сучасної наукової діяльності Інституту:
- вивчення механізмів розвитку гетерогенності цукрового діабету (ЦД) та його ускладнень;
- розробка методів направленої модуляції адаптаційних властивостей панкреатичних β-клітин;
- вивчення генезу, діагностики та лікування різних форм тиреоїдної патології;
- популяційно-генетичні дослідження ЦД і тиреоїдної патології;
- диференційна діагностика та лікування порушень репродуктивної функції;
- дослідження механізмів регуляції ендокринних функцій та метаболічних процесів у нормі та при патології;
- створення, експериментальне та клінічне вивчення лікарських засобів для терапії ендокринних захворювань і супутньої патології;
- епідеміологія, клініка ендокринних захворювань, розробка та удосконалення методів, їх діагностики та лікування.
За цей час співробітниками Інституту створено оперативний реєстр хворих на ЦД, які отримують лікування інсулінами, гіпоглікемічними препаратами в Харківській, Полтавській, Сумській та Кіровоградській областях як основу для подальшого моніторингу та дотримання стандартів лікування і діагностики захворювання, а також профілактики ускладнень. Розроблено методичне підґрунтя для проведення скринінгу ЦД 2-го типу серед населення України як внеску в систему первинної профілактики серед поширеності цього захворювання (дослідження проводили у Золочівському районі Харківської області). Надана можливість оптимізації первинної профілактики ЦД та кардіоваскулярних ускладнень у групах ризику та їх розвитку за умов ранньої діагностики й удосконалення патогенетично обґрунтованої терапії. Визначено особливості формування порушень глюкозного гомеостазу на різних етапах онтогенезу залежно від гестаційного віку при народженні та сомато-статевого розвитку в період пубертату.
Оптимізовано діагностику та лікування вузлової тиреоїдної патології щитоподібної залози, експериментально обґрунтовано застосування тиреоїдоімунних препаратів плацентарного комплексу та нових хімічних сполук для корекції щитоподібної залози, і нині у клініці проводиться клінічна апробація застосування плаценти у лікуванні гіпотиреозу. Для дослідження репродуктивної системи чоловіків і жінок розроблено та впроваджено нові методичні підходи до диференційної діагностики і терапії ідіопатичної гіпофертильності чоловіків та комбіноване лікування жінок із синдромом полікістозу яєчників. Вивчено також особливості маніфестації для клінічного перебігу гормонально активних пухлин гіпофізу, розроблено проект національного консенсусу діагностики та лікування цих хворих та створено підґрунтя для розробки реєстру хворих на акромегалію.
За напрямком дослідження механізмів регуляції ендокринних функцій та метаболічних процесів досліджено причини та механізм розвитку ендокринозалежних остеопатій в молодому віці, встановлена роль гіпопінеалізму прискореного старіння серцево-судинної системи в організмі, результати цих експериментальних досліджень використано у клінічній практиці ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».
Що стосується розробки та експериментального вивчення лікарських засобів, то в Інституті розроблено препарат у вигляді м’якої форми для лікування виразкових уражень стопи, синтезовано нові хімічні сполуки та визначено ряд біологічно активних речовин, перспективних для корекції порушень при ЦД, тиреопатії та репрудоктопатії. Розроблено ряд нових експериментальних моделей ендокринних патологій, наближених до людського організму, що дозволяє патогенетично обґрунтувати біологічні дії потенційних лікарських засобів, які вивчаються в Інституті. Проведено доклінічне вивчення дії ряду лікарських засобів на основі факторів ризику розвитку серцево-судинної патології за умов переддіабету або діабету. Розроблено інші регламенти та методики визначення концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони та в атмосфері для лікарських засобів на виробництві тощо.
За результатами фундаментальних досліджень опубліковано 188 статей, в тому числі 21 стаття та 86 тез за кордоном, 7 методичних рекомендацій, 3 інформаційних листи, запропоновано 34 нововведення та зареєстровано 23 нові технології. Розробки у сфері теоретичної та клінічної медицини використано у 50 закладах практичної охорони здоров’я. За результатами прикладних досліджень за звітний період опубліковано 171 статтю, у тому числі 34 тези та 14 статей за кордоном, 14 методичних рекомендацій, 3 інформаційні листа, запропоновано 36 нововведень та зареєстровано 15 нових технологій. Результати прикладних розробок використано у 68 закладах практичної охорони здоров’я.
За звітний період співробітники Інституту також опублікували 17 підручників, серед яких 8 монографій, довідників та посібників для лікарів-ендокринологів, сімейних лікарів, 1 популярне видання для хворих на ЦД. Крім того, видано 15 збірок матеріалів науково-практичних конференцій, 24 номери медичного науково-практичного журналу «Проблеми ендокринної патології», понад 20 методичних рекомендацій та 9 інформаційних листів.
Протягом звітного періоду отримано 61 патент в Україні. Співробітниками Інституту виконано 2 докторські та 23 кандидатських роботи. На сьогодні виконується ще 7 докторських та 15 кандидатських робіт. Протягом звітного періоду в аспірантурі навчалися 9 аспірантів, ефективність роботи аспірантури становить 100%.
Робота клініки
Клініка Інституту акредитована на вищу категорію, клінічні лабораторії атестовані на право проведення вимірювань у сфері охорони здоров’я. Лікарський штат становить 46,5 лікарських посад. За штатом клініки працюють 8 кандидатів медичних наук, вищу категорію мають 30 осіб, першу — 3, другу — 2. Усього у клініці працюють 92% атестованих лікарів, що фактично становить 100% тих, хто має необхідний для цього стаж. Ліжковий фонд нараховує 140 ліжок. За 5 років в умовах стаціонару проліковано майже 19 тис. ендокринних хворих, у тому числі 177 дітей. У клініці лікують пацієнтів усіх регіонів України, більшу частку яких становлять мешканці Харківської, Донецької, Луганської, Полтавської та Сумської областей.
Консультативна поліклініка теж є структурним підрозділом Інституту, підрозділом клініки, яка надає високоспеціалізовану лікувально-діагностичну консультативну допомогу хворим з усієї України та країн СНД. Щорічно в поліклініці 75–90 тис. пацієнтів отримують консультації. Проводяться клінічні, біохімічні, імунологічні, гормональні та ультразвукові дослідження пацієнтів ендокринологічного профілю.
З 2006 р. при консультативній поліклініці функціонує денний стаціонар, відкрито педіатричний кабінет, оснащений сучасним обладнанням виробництва Німеччини.
Загалом за останні 5 років у практику охорони здоров’я впроваджено 147 основних методів діагностики та лікування захворювань.
Що стосується організаційно-методичної роботи, то відповідно до спільного наказу МОЗ та НАМН України від 28.03.2006 р. №175/23 «Про удосконалення організації надання ендокринологічної допомоги населенню України» Інститутом виконуються кураторські функції з метою удосконалення організації надання спеціалізованої ендокринологічної допомоги населенню в Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях. Щорічно на базі Інституту проходять наукові наради головних позаштатних спеціалістів-ендокринологів, на яких обговорюються нагальні проблеми, проводиться моніторинг стану ендокринологічної служби в регіонах тощо.
За звітний період було проведено 20 науково-практичних конференцій та симпозіумів, у роботі яких брали участь фахівці з Австралії, Албанії, Азербайджану, Грузії, Польщі, Білорусії, Молдови, Росії, Туреччини, США, Швеції. Інститут співпрацює з Лабораторією токсикології та патології Національного інституту охорони здоров’я та навколишнього середовища (Бітговен, Нідерланди) та іншими установами.
Співробітники Інституту регулярно беруть участь у міжнародних форумах, виступають із доповідями на конгресах Міжнародної діабетичної федерації (IDF), Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (EASD), Європейського товариства дитячих ендокринологів (ESPE) тощо.
Інститут акредитований на право проведення доклінічних досліджень фармакологічної ефективності лікарських засобів для корекції ендокринної патології; на право розробки та обґрунтування проектів гігієнічних нормативів лікарських засобів, напівпродуктів їх синтезу та інших хімічних сполук у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі та розробки гігієнічних нормативів; на право проведення досліджень (ідентифікації, випробування та оцінки ефективності) харчових продуктів і дієтичних добавок. В установі акредитовані всі 15 вимірювальних лабораторій.
В Інституті з 2001 р. працює спеціалізована Вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних та біологічних наук за спеціальністю 14.01.14 — ендокринологія. За звітний період проведено 35 засідань, захищено 3 докторські та 21 кандидатську дисертації.
Перспективи розвитку
При вивченні механізмів розвитку гетерогенності ЦД та його ускладнень планується сконцентрувати зусилля на розробці шляхів підвищення адаптаційних властивостей панкреатичних β-клітин. Поряд із продовженням досліджень механізмів розвитку, діагностики та лікування різних форм патології щитоподібної залози стоїть завдання вишукувати заходи щодо профілактики найбільш загрозливого захворювання — післяопераційних рецидивів вузлових тиреоїдних новоутворень, у тому числі папілярного раку щитоподібної залози.
Також планується визначити особливості змін функції системи гіпофіз-гонади у чоловіків при ідіопатичній гіпофертильності та досліджувати зв’язок антимюлерового гормону зі статевими гормонами при неплідності жінок із полікістозом яєчників; удосконалювати схеми терапії репродуктопатій, визначити патогенетичні механізми формування гетерогенності хронічних ускладнень за умов гіперсоматотропінемії, гіпер- та гіпопролактинемії у хворих на акромегалію та ефективні медичні заходи і прогнози наслідків лікування хворих на гормонально-активні пухлини гіпофіза; ініціювати 
створення національного реєстру хворих на ці ендокринопатії, розробляти і впроваджувати методики проведення мішень-спрямованого створення лікарських засобів із залученням підходів біоінформатики та високопродуктивного органічного синтезу.
Планується розширити коло напрямків організаційно-методичної, консультативної та лікувально-профілактичної допомоги закладам практичної охорони здоров’я міста, області та інших регіонів України, які курує Інститут майже півстоліття, ініціювати проведення комплексних наукових досліджень з близькими за профілем установами НАН, НАМН та МОЗ України з метою спільного вирішення актуальних проблем відповідної галузі медичної науки з використанням наявних матеріальних баз кожної з них.
Микола Тронько, академік НАМН України, голова комісії, яка здійснювала перевірку Інституту, підкреслив, що в останні роки відзначається позитивна тенденція у роботі та діяльності цього закладу. Але разом з тим він озвучив деякі зауваження, зокрема Інституту потрібно розширювати фундаментальні дослідження, шукати підґрунтя для створення нових фармацевтичних препаратів. Необхідно продовжувати той напрямок, який був закладений вчителями Харківського інституту ендокринології. До наукової роботи потрібно також залучати молодих лікарів. Більше уваги слід приділити такій патології, як захворювання щитоподібної залози, зокрема розширити спектр методів діагностики.
М. Тронько звернув увагу членів Президії НАМН України на те, що в Україні вкрай необхідно створити новий реєстр хворих на ЦД. Протягом 10 років виконується програма ЦД, однак будь-яких кардинальних змін стосовно цієї проблеми не відзначено. НАМН України в особі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» та ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського» була проведена колосальна робота щодо створення реєстру хворих на ЦД, зараз в ньому налічується понад півмільйона осіб. Але для позитивних результатів, об’єднавши зусилля, потрібно вирішувати це питання на державному рівні для того, аби цей реєстр дійсно міг стати дієвим методом для проведення постійного моніторингу, діагностики та показників ефективності лікування хворих
Марина Колесник,
фото автора
