Системний червоний вовчак та вагітність: фактори ризику акушерських ускладнень

19 листопада 2021
1567
Резюме

Наведено огляд ключових факторів ризику розвитку акушерських ускладнень у вагітних із системним червоним вовчаком.

Актуальність

Системний червоний вовчак (СЧВ) — хронічне аутоімунне запальне захворювання, яке виникає внаслідок комбінованих порушень імунної системи, що призводять до хронічного запального процесу. Запалення при СЧВ може уражувати багато органів і систем, включаючи суглоби, шкіру, нирки, клітини крові, головний мозок, серце і легені. Статистичні дані свідчать, що жінки хворіють у 6–10 разів частіше, ніж чоловіки. При цьому понад 90% з них — репродуктивного віку [1]. Дані попередніх досліджень повідомляли, що вагітні з СЧВ  належать до групи високого ризику розвитку ряду акушерських ускладнень, що розвиваються внаслідок аномальної плацентації (гіпертензивні ускладнення, передчасні пологи, загроза переривання вагітності), частота яких є достовірно вищою [2]. Відповідно, перинатальний менеджмент вагітних з СЧВ повинен здійснюватися мультидисциплінарною командою фахівців зі залученням акушера-гінеколога із досвідом роботи щодо клініки екстрагенітальної патології, ревматолога, неонатолога та фахівця відділення медицини плода [3].

Важливо також зазначити, що вагітність може призвести до спалаху активності захворювання, що потребуватиме проведення імуносупресивної терапії. Дані літератури свідчать, що частота загострень СЧВ у період вагітності коливається у діапазоні 13–18%, що також супроводжується незворотними ураженнями органів і тканин і акушерськими ускладненнями. І хоча в останні роки діагностичні та терапевтичні стратегії менеджменту вагітних значно покращилися, СЧВ у період вагітності все ще є важливим фактором високого ризику через високу частоту розвитку акушерських ускладнень, включаючи прееклампсію, недостатню для гестаційного віку масу плода, передчасні пологи та мертвонародження [4, 5]. Консультування жінок з СЧВ перед плануванням вагітності має важливе значення для профілактики розвитку акушерських ускладнень. В нашій країні критерії позитивного рішення про планування вагітності включають перебування у ремісії не менш ніж 6 (12) міс на момент візиту, відсутність даних про значне ураження нирок або центральної нервової системи. Окрім того, імуносупресорна терапія повинна бути знижена в дозі або відмінена.

В останні десятиліття широко вивчалися можливі фактори ризику ускладнень у вагітних з СЧВ. Тим не менш на сьогодні відсутній консенсусний документ щодо предикторів ускладнень у період вагітності, а більшість відомих факторів представлені як категорійні змінні. Враховуючи різну поширеність СЧВ в різних країнах, існує потреба у створенні стислого та заснованого на доказах переліку факторів для оцінки ризику розвитку ускладнень у вагітних з СЧВ. Крім того, на сучасному етапі залишається невідомим, чи може активність захворювання точно передбачати наслідки вагітності. Щоб дати відповідь на ці запитання, група вчених на чолі з Мен Цзян (Meng Jiang) з кафедри акушерства та гінекології, лікарня Ренджи, Школа медицини, Шанхайський університет Цзяо Тонг, Шанхай, Китай (Department of Obstetrics and Gynecology, Ren Ji Hospital, School of Medicine, Shanghai Jiao Tong University, Shanghai, China), провели ретроспективне дослідження [6].

Методи

Проведено ретроспективне дослідження на базі лікарні Ренджи (Ren Ji Hospital), в яке були включені дані вагітних з СЧВ (відповідає ≥4 критеріям Американського коледжу ревматологів (American College of Rheumatology — ACR) у період з листопада 2010 по грудень 2018 р. Загальна кількість пологів, які відбулися у цей період у лікарні Ренджи, досягла 24 859, причому вагітність при СЧВ становила 2,2%.

Проведено ретроспективний аналіз 513 вагітностей жінок із СЧВ. 27 пацієнток, які зробили штучний аборт з особистих причин, були виключені з дослідження. Результати оцінювалися за акушерськими ускладненнями, які включали: втрату плода, передчасні пологи, недостатню для гестаційного віку масу, асфіксію новонароджених, ускладнення з боку плода та гіпертензивні розлади у період вагітності. Фактори ризику ускладнень при СЧВ визначалися за допомогою аналізу методом багатовимірної логістичної регресії та кореляційного аналізу Спірмена.

Результати

Фактори ризику втрати плода включали:

  • артеріальну гіпертензію;
  • гіпокомплементемію-С3;
  • позитивні антикардіоліпінові антитіла класу імуноглобуліну M;
  • загострення СЧВ у період вагітності.

Фактори ризику передчасних пологів включали:

  • загострення СЧВ;
  • імуносупресивну терапію;
  • гіпертензивні розлади у період вагітності.

Крім того, багатоплідна вагітність, загострення СЧВ та гіпертензивні розлади у період вагітності були незалежними факторами ризику розвитку передчасних пологів, а гіпертензія у жінки була незалежним фактором ризику асфіксії новонароджених. Незалежні фактори ризику для акушерських ускладнень включали багатоплідну вагітність, артеріальну гіпертензію у жінки, загострення захворювання у період вагітності, гіпертензивні розлади під час вагітності, гіпокомплементемію-C3 та застосування імуносупресивних препаратів.

При цьому застосування ацетилсаліцилової кислоти було фактором, що запобігає втраті плода та передчасним пологам. Антитіла до нативної ДНК мали низький діагностичний потенціал акушерських ускладнень, тоді як визначення ступеня зниження комплементу може передбачити частоту комбінованих ускладнень для плода та його загибель.

Висновок

Результати цього ретроспективного дослідження визначили фактори ризику акушерських ускладнень у вагітних з СЧВ. Ці дані зможуть допомогти клініцистам прогнозувати перебіг та наслідки вагітності у пацієнток з СЧВ та звести до мінімуму частоту ускладнень.

Нагадуємо, що нещодавно були опубліковані результати дослідження щодо частоти внутрішньоутробної передачі SARS-CoV-2 від матері до дитини.

Список використаної літератури:

  1. Wang Z., Wang Y., Zhu R. et al. (2015) Long-Term survival and death causes of systemic lupus erythematosus in China: a systemic review of observational studies. Medicine; 94: e794. doi:10.1097/MD.0000000000000794.
  2. Давидова Ю. В., Шевчук О. В., Лиманська О. Ю. та ін. (2016) Особливості перебігу вагітності та пологів у вагітних із системним червоним вовчаком та антифосфоліпідним синдромом. PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2(66): 9–13. doi 10.15574/PP.2016.66.9
  3. Давидова Ю.В., Ліманська А.Ю., Шевчук Є.В. та ін. (2014) Вагітність та системний червоний вовчак: перинатальні аспекти, діагностичні та лікувальні алгоритми. «Медичнa газетa «Здоров’я України», № 3 (15).
  4. Whitelaw D.A., Hall D., Kotze T. (2008) Pregnancy in systemic lupus erythematosus: a retrospective study from a developing community. Clin. Rheumatol.; 27: 577–80. doi:10.1007/s10067-007-0749-0.
  5. Phadungkiatwattana P., Sirivatanapa P., Tongsong T. (2007) Outcomes of pregnancies complicated by systemic lupus erythematosus (SLE). J. Med. Assoc. Thai.; 90: 1981–5. pmid: www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18041412.
  6. Jiang M., Chang Y., Wang Y. et al. (2021) High-risk factors for adverse pregnancy outcomes in systemic lupus erythaematosus: a retrospective study of a Chinese population. BMJ Open; 11: e049807. doi: 10.1136/bmjopen-2021-049807.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»