17-ті Київські дерматологічні дні

17-ті Київські дерматологічні дні

11–12 листопада 2021 р. в цифровому форматі відбулася головна подія року для лікарів-дерматологів та суміжних спеціалістів — конгрес «17-ті Київські дерматологічні дні», організатором якого виступили Medical Knowledge Hub, ТОВ «Східно-Європейська академія дерматології», ТОВ «Український центр дерматовенерології», ТОВ «Академія персоналізованої медицини» та ТОВ «Ем Ка Ейч Стрім». Наукова програма 17-х Київських дерматологічних днів була дуже насиченою та включала доповіді провідних фахівців галузі дерматології нашої країни, 2 дні насиченої наукової програми, залучення до роботи конференції великої кількості молодих спеціалістів з наданням їм можливості представити широкій аудиторії власні наробки та досвід, понад 3000 зареєстрованих учасників з усієї України — дерматовенерологів, онкологів, фахівців естетичної медицини, а також суміжних спеціалістів. В рамках заходу було проведено одразу декілька тематичних секцій, присвячених загальним питанням дерматології, онкодерматології, міждисциплінарним проблемам:

• загальна дерматологія;
• дерматози обличчя;
• подологія;
• дерматоонкологія;
• дерматоалергологія.

Учасники мали можливість заслухати доповіді провідних вітчизняних фахівців галузі дерматології: професора, доктора медичних наук, завідувача кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної і лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П.Л. Шупика, заслуженого лікаря України, co-founder Medical Knowledge Hub Олександра Літуса, професора кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної і лабораторної імунології НУОЗУ ім. П.Л. Шупика, президента Української академії алергології, астми та імунології Юрія Бісюка, доктора медичних наук, президента Української академії дерматовенерології, професора кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова Марини Анфілової, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри шкірних та венеричних захворювань Ужгородського національного університету, експерта МОЗ України Юрія Андрашка, доктора медичних наук, професора, головного лікаря Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Олега Каденка, доктора медичних наук, професора кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної і лабораторної імунології НУОЗУ ім. П.Л. Шупика Світлану Возіанову, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти Людмили Болотної та ін. У рамках пленарних засідань виступили відомі вітчизняні фахівці у галузі дерматовенерології Катерина Безвершенко, Кузьма Хобзей, Аліна Мантула, Людмила Федорич та ін.

Традиційно відкрили конгрес Олександр Літус та Богдан Литвиненко, co-founder Medical Knowledge Hub, офіційний представник IDS в Україні, лікар-дерматоонколог, хірург, дерматовенеролог. О. Літус дав старт динамічній та науково насиченій програмі конгресу. У своїй вступній промові спікер зазначив, що цьогорічна подія є традиційною, оскільки вже 17 років поспіль проводяться Київські дерматологічні дні. Протягом багатьох років існування їх ключовою метою залишається поширення в Україні сучасних знань світового рівня стосовно лікування дерматологічних захворювань.

Періоральний дерматит: асоціація з мікробіомом шкіри

У рамках конгресу Кузьма Хобзей, лікар-дерматовенеролог, трихолог, член правління Української спільноти дослідження волосся, член Європейського співтовариства дослідження волосся, представив доповідь «Періоральний дерматит через призму мікробіому».

Дані клінічної практики свідчать, що хоча періоральний дерматит (ПОД) є досить простим для лікування захворюванням порівняно з більш серйозними дерматологічними станами (наприклад розацеа, акне або псоріаз), досить часто клініцисти у своїй щоденній практиці стикаються з проблемами менеджменту пацієнтів з ПОД. І якщо раніше лікування пацієнтів із цим захворюванням дійсно викликало певні труднощі, в останні роки з’являється все більша кількість наукових робіт стосовно нових підходів у терапії ПОД, включно з підтвердженою асоціацією впливу мікробіому на перебіг дерматологічних захворювань, що забезпечує розширення можливостей терапії [1].

ПОД являє собою висип з типовою локалізацією в періоральній зоні, який найчастіше виникає у молодих жінок і складається з невеликих запальних папул і пустул або рожевих плям з помірним лущенням. ПОД також може уражувати шкіру періорбітальної зони, навколо носа, в англомовній літературі також існує такий термін, як періорифіціальний (periorificial) дерматит, який також належить до ПОД та уражує шкіру навколо природніх отворів (наприклад очі, рот та ін.) [2, 3].

Етіологія ПОД:

• застосування глюкокортикостероїдів (ГКС): місцеве, інтраназальне та інгаляційне;
• інфекції: зміни мікробіому, в тому числі і вторинні;
• фторована зубна паста;
• жувальні гумки та зубні пломби;
• комбіноване використання зволожуючих і тональних кремів;
• фізичні сонцезахисні засоби [4­–7].

Незважаючи на той факт, що ПОД часто асоціюється із надмірним застосуванням місцевих ГКС, він вкрай рідко уражує пацієнтів із себорейним дерматитом, незважаючи на тривале застосування ними ГКС [8]. Окрім того, дані літератури свідчать, що ПОД може мати тенденцію до розвитку в умовах, багатих веретеноподібними бактеріями, а не в умовах, багатих Malassizia, як у випадку себорейного дерматиту.

Дані літератури свідчать, що бактеріальний мікробіом шкіри змінюється залежно від тяжкості атопічного дерматиту, зокрема наявна позитивна/негативна кореляція Corynebacterium simulans та Prevotella melaninogenica із тяжкістю атопічного дерматиту. Зменшення чисельності Staphylococcus та збільшення Prevotella spp., Staphylococcus epidermis Erwinia dispersa асоціюються з клінічним покращенням перебігу захворювання [9]. Порушення мікробіому здорової шкіри пов’язане також з носінням маски, що має серйозні наслідки для кількох дерматологічних станів, таких як екзема, акне і ПОД.

Сучасні гайдлайни регламентують, що базовий менеджмент пацієнтів з ПОД повинен включати:

• відмову від топічних ГКС;
• відмову від фторованої зубної пасти та жувальних гумок;
• Zero therapy (утримання від будь-якої терапії та спостереження);
• при неефективності рекомендовано призначення фармакологічного лікування [10–12].

При місцевому лікуванні ПОД, добре зарекомендували себе як препарати першої лінії метронідазол, азелаїнова кислота та топічні інгібітори кальциневрину (ТІК) [13, 14]. При неефективності місцевих препаратів рекомендоване призначення системної терапії ПОД протягом 8–12 тиж:

• тетрациклін 250–500 мг 2 рази на добу;
• доксициклін по 100 мг 1–2 рази на добу;
• міноциклін по 100 мг 1–2 рази на добу;
• ізотретиноїн 0,05–0,2 мг/кг/добу [15, 16].

Результати нещодавнього японського дослідження A. Maeda та співавторів (2016) продемонстрували, що у патогенезі ПОД значну роль також відіграють паличкоподібні бактерії (фузобактерії), наявність яких також є відмінною клінічною ознакою при диференціації ПОД від стероїдної розацеа [17]. Відповідно, застосування цефкапену півоксилгідрохлориду є ефективним варіантом лікування ПОД, асоційованого з паличкоподібними бактеріями [18].

Враховуючи дані стосовно впливу складу мікробіому шкіри на перебіг ПОД, постає питання стосовно доцільності та ефективності застосування інших препаратів, окрім антибіотиків, для впливу на мікробіом періоральної зони, зокрема терапії топічними препаратами з пробіотиками, які б могли сприяти відновленню мікробіому шкіри та забезпечувати ефективне лікування ПОД.

Список використаної літератури:

• 1. Kosari P., Feldman S.R. (2009) Case report: Fluocinonide-induced perioral dermatitis in a patient with psoriasis. Dermatol Online J. Mar 15; 15(3): 15.
• 2. Peters P., Drummond C. (2013) Perioral dermatitis from high fluoride dentifrice: a case report and review of literature. Aust. Dent. J. Sep; 58(3): 371–2.
• 3. Satyawan I., Oranje A.P., van Joost T. (1990) Perioral dermatitis in a child due to rosin in chewing gum. Contact Dermatitis. Mar; 22(3): 182–3.
• 4. Guarneri F., Marini H. (2008) Perioral dermatitis after dental filling in a 12-year-old girl: involvement of cholinergic system in skin neuroinflammation? ScientificWorldJournal. Feb 6; 8: 157–63.
• 5. Malik R., Quirk C.J. (2000) Topical applications and perioral dermatitis. Australas J. Dermatol. Feb; 41(1): 34–8.
• 6. Abeck D., Geisenfelder B., Brandt O. (2009) Physical sunscreens with high sun protection factor may cause perioral dermatitis in children. J Dtsch Dermatol Ges. Aug; 7(8): 701–3.
• 7. Bradford L.G., Montes L.F. (1972) Perioral dermatitis and Candida albicans. Arch. Dermatol. Jun; 105(6): 892–5.
• 8. Takiwaki H., Tsuda H., Arase S. et al. (2003) Takeichi H. Differences between intrafollicular microorganism profiles in perioral and seborrhoeic dermatitis. Clin. Exp. Dermatol. Sep; 28(5): 531–4. doi: 10.1046/j.1365-2230.2003.01349.x.
• 9. Teo W.L. (2021) The «Maskne» microbiome — pathophysiology and therapeutics. Int. J. Dermatol.; 60(7): 799–809. doi: 10.1111/ijd.15425.
• 10. Searle T., Ali F.R., Al-Niaimi F. (2021) Perioral dermatitis: diagnosis, proposed etiologies and management. J. Cosmet. Dermatol., Mar 9. doi: 10.1111/jocd.14060.
• 11. Lipozenčić J., Hadžavdić S.L. (2014) Perioral dermatitis. Clin. Dermatol.; 32(1): 125–30. doi: 10.1016/j.clindermatol.2013.05.034
• 12. Mokos Z.B., Kummer A., Mosler E.L. et al. (2015) PERIORAL DERMATITIS: STILL A THERAPEUTIC CHALLENGE. Acta Clin. Croat.; 54(2): 179–85.
• 13. Veien N.K., Munkvad J.M., Nielsen A.O. et al. (1991) Topical metronidazole in the treatment of perioral dermatitis. J. Am. Acad. Dermatol.; 24(2 Pt 1): 258–60. doi: 10.1016/0190-9622(91)70038-4
• 14. Jansen T. (2004) Azelaic acid as a new treatment for perioral dermatitis: results from an open study. Br. J. Dermatol.; 151(4): 933–4. doi: 10.1111/j.1365-2133.2004.06202.x.
• 15. Chu C.Y. (2005) The use of 1% pimecrolimus cream for the treatment of steroid-induced rosacea. Br J Dermatol.; 152(2):396-9. doi: 10.1111/j.1365-2133.2005.06404.x.
• 16. Goldman D. (2001) Tacrolimus ointment for the treatment of steroid-induced rosacea: a preliminary report. J. Am. Acad. Dermatol.; 44(6): 995–8. doi: 10.1067/mjd.2001.114739.
• 17. Maeda A., Ishiguro N., Kawashima M. (2016) The pathogenetic role of rod-shaped bacteria containing intracellular granules in the vellus hairs of a patient with perioral dermatitis: A comparison with perioral corticosteroid-induced rosacea. Australas J. Dermatol.; 57(3): 225–8. doi: 10.1111/ajd.12344.
• 18. Ishiguro N., Maeda A., Suzuki K. et al. (2014) Three cases of perioral dermatitis related to fusobacteria treated with β-lactam antibiotics. J. Dermatolog. Treat.; 25(6): 507–9. doi: 10.3109/09546634.2012.757284.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»