Харчова непереносимість та харчова алергія: як розрізняти та лікувати

20–21 жовтня 2021 р. в рамках проєкту «Простір доказової алергології» в цифровому форматі відбулася ІІ Науково-практична конференція «Комплексний підхід до лікування алергічних захворювань. Постковідний синдром». Організаторами заходу виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра клінічної імунології та алергології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» та Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації. У рамках заходу Людмила Осипова представила доповідь «Харчова непереносимість. Сучасні можливості діагностики».

Вітальне слово

20–21 жовтня 2021 р. в цифровому форматі відбулася ІІ Науково-практична конференція «Комплексний підхід до лікування алергічних захворювань. Постковідний синдром». Програма конференції включала обговорення найбільш нагальних питань сучасної імунології та алергології, а саме:

сучасні можливості діагностики в алергології та пульмонології;
проблемні питання менеджменту пацієнтів з харчовою непереносимістю, кропив’янкою, алергічним ринітом та бронхіальною астмою;
нові тенденції в імунотерапії;
міжнародні рекомендації щодо менеджменту пацієнтів з алергологічними захворюваннями;
постковідний синдром та його ускладнення.

Перший день науково-практичної конференції розпочався зі слів привітання Андрія Курченка, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри імунології та алергології з секцією медичної генетики, віцепрезидента Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації» («УТФІАІ»), який зазначив, що 2 роки тому «УТФІАІ» разом з ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» започаткували проєкт «Простір доказової алергології», спрямований на обговорення найбільш актуальних питань сучасної алергології та імунології. Професор побажав учасникам конференції плідної роботи в рамках конференції. До привітання долучився директор ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України», професор Валерій Мінухін, який, зокрема, зазначив, що сьогоднішня конференція є вкрай актуальною, оскільки присвячена актуальній проблемі постковідного синдрому. Далі учасники перейшли до обговорення нагальних питань сучасної алергології та імунології.

Сучасна діагностика в алергології та пульмонології

У рамках заходу Людмила Осипова, кандидат медичних наук, доцент, член європейської академії алергології і клінічної імунології (EAACI), член української школи молекулярної алергології та імунології (USMAI), представила доповідь, яка стосувалася сучасних можливостей діагностики харчової непереносимості.

Сучасні дані свідчать, що частота харчової непереносимості з кожним роком підвищується, і кількість пацієнтів із такою проблемою з кожним днем збільшується. Безперечно, їжа відіграє важливу роль у здоров’ї та розвитку хронічних захворювань людини. З одного боку, їжа є важливою для нормального розвитку та функціонування організму, з іншого — вона може змінювати нормальні функції, викликати хронічні захворювання і навіть призвести до анафілактичного шоку. На сучасному етапі виділяють харчову непереносимість та харчову алергію (ХА).

Харчова непереносимість пов’язана з підвищенням проникності кишечнику, що призводить до того, що харчові речовини мають доступ до кровообігу, як наслідок, запускається вироблення специфічних антитіл IgG та зниження протизапальних цитокінів інтерлейкін (ІЛ)-10 та трансформуючого фактору росту β1 [1]. На противагу цьому ХА — феномен, при якому в людини у відповідь на вживання деяких харчових продуктів виникають побічні реакції (алергічні реакції з боку шкіри, слизової оболонки, травної, респіраторної систем, анафілаксія), опосередковані імунологічними механізмами [2]. Патофізіологічні механізми розвитку ХА включають головним чином гастроінтестинальну сенсибілізацію до харчових алергенів після їх потрапляння в шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Сенсибілізація до основних харчових алергенів розвивається протягом перших років життя людини. Залежно від імунопатофізіологічних механізмів розвитку розрізняють IgE-залежну ХА та не-IgE-залежну (клітинноопосередковану), а також змішані (комбінація IgE-залежної та не-IgE-залежної) форми ХА. Найпоширенішим механізмом вважається IgE-залежна ХА, яка характеризується гострим початком: перші симптоми з’являються в інтервалі від декількох хвилин до 2 год, у хворого проявляються зазвичай шкірні (кропивниця, набряк Квінке тощо), гастроінтестинальні (нудота, блювання, діарея) та/чи респіраторні симптоми. Найтяжчим проявом IgE‑опосередкованої ХА є анафілаксія, яка іноді може виникати за умови поєднання прийому їжі та фізичних вправ — так звана ХА, індукована фізичним навантаженням.

Таким чином, харчова непереносимість, на відміну від ХА, не характеризується змінами в імунній системі, а причини її розвитку зазвичай пов’язані із наявністю у людини різних супутніх хвороб, частіше за все шлунка, печінки, рідше нервової і ендокринної системи (рисунок) [3]. Крім того, ХА зберігається протягом усього життя людини, а харчова непереносимість може зникнути після вирішення проблем, які її спровокували. Класична парадигма алергічних реакцій зосереджується на агрегації антигенів IgЕ, зв’язаних з FсeRI на гладких клітинах і базофілах, що призводить до їх активації. Результати попередніх досліджень свідчать, що антитіла IgG можуть активувати гладкі клітини. Так, результати одного дослідження виявили, що здатність сироватки переносити шкірну гіперчутливість від однієї тварини до іншої зберігається як у термостійкій фракції γ-глобуліну сироватки (IgG), так і у термостійкій фракції реагіну [4]. Результати дослідження R.T. Strait та співавторів (2002), проведені на мишах, продемонстрували, що зшивання активуючих рецепторів IgG імунними комплексами призводить до каскаду сигнальних подій. Хоча анафілаксія залежить від гістаміну, FcγRIIIa-опосередкована анафілаксія передбачає вивільнення фактора активації тромбоцитів з макрофагів. Причому IgG-опосередкована анафілаксія, на відміну від IgЕ-опосередкованої анафілаксії, виникає переважно після внутрішньосудинного впливу антигену, і для цього необхідні значно вищі дози антигену [5]. У людей виявлення реакцій з фізіологічними особливостями анафілаксії після внутрішньосудинного введення препаратів, на які неможливо виявити відповідь IgЕ-антитіл, свідчить про існування шляху IgG. Інтеграція вхідних сигналів від активуючого та інгібуючого рецепторів визначає результат місцевих та системних запальних реакцій.

Рисунок. Харчова непереносимість та ХА

У патогенезі імунологічних механізмів IgG-залежної алергії ключова роль відводиться антигенспецифічному IgG в активації людських гладких клітин та базофілів. Цей механізм реалізується за допомогою високоафінних рецепторів FcγRIIIa для IgG, як наслідок, наявні дегрануляція та вивільнення метаболітів гістаміну та арахідонової кислоти. Показано, що профіль медіатора через активацію рецепторів IgG на гладкі клітини людини якісно не відрізняється від реакцій, що стимулюються за допомогою високоафінних рецепторів до IgЕ [6]. Результати інших досліджень також демонстрували, що значну роль у розвитку IgG-залежної алергії відіграють харчові антитіла IgG в ІІІ типі реакцій гіперчутливості, які опосередковані імунними комплексами. Так, антитіла IgG поєднуються з харчовим алергеном, утворюючи циркулюючі комплекси, до яких фіксується комплемент. Такі комплекси відкладаються в різних тканинах, сприяючи розвитку імунокомплексних реакцій (тип Артюса), васкуліту та пошкодження тканин. У свою чергу, активація комплементу призводить до розщеплення розчинних білків, утворюючи С5а та С3а, які активізують локальну дегрануляцію гладких клітин, що і призводить до розвитку запалення. Результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що будь-який харчовий антиген, який потрапляє в кров, може викликати симптоми, пов’язані з їжею, опосередкованою IgG-непереносимістю. Більшість харчових алергенів потрапляє в кров через епітелій кишечнику, стимулюючи синтез специфічних антитіл IgG, які зв’язуються з харчовими антигенами [7].

Перебіг харчової непереносимості зазвичай нагадує синдром подразненого кишечнику та клінічно проявляється наявністю неспецифічних симптомів:

метеоризм;
здуття;
інтоксикація;
головний біль;
підвищена втомлюваність;
поганий настрій;
збільшення маси тіла.

Лікування харчової непереносимості умовно можна розділити на специфічну та неспецифічну терапію. Перша включає елімінацію харчових алергенів (дієтотерапія) та, за потреби, алергенспецифічну імунотерапію (АСІТ). Окрім того, при тяжкому перебігу пацієнту можна призначати фармакотерапію із застосуванням Н₁-антигістамінних препаратів, протизапальну терапію, корекцію дефіцитних станів (препарати заліза, вітаміни, мінерали), ферменти, ентеросорбенти, про- і пребіотики.

Список використаної літератури:

1. Shakoor Z., AlFaifi A., AlAmro B. et al. (2016) Prevalence of IgG-mediated food intolerance among patients with allergic symptoms. Ann. Saudi Med.; 36(6): 386–390. doi: 10.5144/0256-4947.2016.386.
2. Urisu A., Ebisawa M., Mukoyama T. et al. (2011) Japanese guideline for food allergy. Allergol. Int., 60: 221–236.
3. Zanetti M. (2020) REAZIONI AVVERSE AGLI ALIMENTI. http://www.marcozanetti.info/blog/2020/03/11/reazioni-avverse-agli-alimenti/amp/.
4. Ovary Z, Bier O.G. (1953) Quantitative studies on passive cutaneous anaphylaxis in the guinea pig and its relationship to the Arthus phenomenon. J. Immunol.; 71(1): 6–11.
5. Strait R.T., Morris S.C., Yang M. et al. (2002) Pathways of anaphylaxis in the mouse. J. Allergy Clin. Immunol.; 109(4): 658–68. doi: 10.1067/mai.2002.123302.
6. Tkaczyk C., Okayama Y., Woolhiser M.R. et al. (2002) Activation of human mast cells through the high affinity IgG receptor. Mol. Immunol.; 38(16–18): 1289–93. doi: 10.1016/s0161-5890(02)00077-9.
7. Noris M., Remuzzi G. (2013) Overview of complement activation and regulation. Semin. Nephrol.; 33(6): 479–92. doi: 10.1016/j.semnephrol.2013.08.001.