Інсуліновий індекс харчових продуктів у контексті цукрового діабету 2-го типу та надмірної маси тіла

Згадка в літературних джерелах, виданих в країнах колишнього СРСР, таких показників, як інсуліновий індекс (ІІ) харчових продуктів та страв доволі обмежена [2]. Натомість концепція ІІ у світовій літературі обговорюється з 1997 р. [12]. Також є повідомлення про кореляцію ІІ прийнятої їжі та надмірної маси тіла у здорових осіб молодого віку [14]. Побудований алгоритм розрахунку дієти із визначенням ІІ у хворих на цукровий діабет 1-го типу дозволив домогтися зниження постпрандіальної гіперглікемії після споживання продуктів, що містять білок [5]. Наразі у представленій статті зроблена спроба оцінки доцільності визначення ІІ у пацієнтів цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) та надмірною масою тіла. Тривала гіперінсулінемія може зумовлювати формування інсулінорезистентності та збільшення маси тіла [1, 4]. Водночас секреція інсуліну залежить від рівня постпрандіальної глікемії та вмісту в їжі вуглеводів. Глікемічний індекс (ГІ) їжі пов’язаний із стимуляцією вироблення інсуліну (так звана інсулінова відповідь); однак зв’язок між ГІ та сумарною кількістю вуглеводів у їжі не підтверджена [4]. Вільні жирні кислоти, білок разом із вуглеводами також здатні стимулювати секрецію інсуліну [4, 9]. Однак додавання жирів до їжі із високим вмістом вуглеводів знижує постпрандіальну глікемію, не впливаючи на інсулінову відповідь [4, 10]. Відзначено зворотний зв’язок між вмістом в дієті жирів і інсуліновою відповіддю; для білка і харчових волокон достовірна кореляція такого роду не підтверджена [4]. Для оцінки впливу харчових продуктів на рівень інсуліну крові використовується ІІ, який розраховують за формулою:

ІІ = Площа під кривою концентрації інсуліну в крові впродовж 2 г на 1000 кДж тестованого продукту / білого хліба · 100 [4].

ІІ кількісно характеризує постпрандіальну секрецію інсуліну, в тому числі після прийому їжі з низьким вмістом вуглеводів [4, 6]. Інсулінове навантаження (insulin load) визначається як добуток ІІ й отриманої з даним продуктом за день енергії [3, 11, 17]. Знаючи ІІ окремих продуктів і страв, можна розрахувати інсулінове навантаження і ІІ запропонованої дієти в цілому (dietary insulin index) [3, 11]. Площа під кривою концентрації інсуліну в крові корелює з потребою в інсуліні, розрахованою на підставі ІІ дієти [4]. Дані про зв’язок між ІІ, ризиком розвитку макроангіопатії та інших ускладнень ЦД2 суперечливі [3, 17, 19]. Повідомлялося про позитивну кореляцію ІІ з рівнем тригліцеридів в крові і негативною — з концентрацією ліпопротеїдів високої щільності (ЛВПЩ) в осіб з ожирінням [17]. Натомість асоціації ІІ з рівнем ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), глікозильованого гемоглобіну і С-реактивного протеїну [17], підвищенням ризику розвитку серцево-судинних захворювань, ожиріння і метаболічного синдрому не встановлено [11, 19]. Повідомляється також про кореляцію інсулінового навантаження з рівнем глюкози натще [16]. Необхідно зауважити, що рядом недавніх досліджень, що виконувалися в Ірані, де дієта характеризується високим вмістом вуглеводів, встановлено, що високий ІІ дієти може викликати збільшення маси тіла, інсулінорезистентності та дисфункції β-клітин [15]. Крім глюкози, існують й деякі інші фактори, які здатні стимулювати секрецію інсуліну: амінокислоти і жирні кислоти, глюкагон і холецистокінін, інкретини (шлунково-кишкові гормони), в тому числі глюкагоноподібний пептид 1 (ГПП-1) та ін. [1, 4, 9, 19]. Вплив продуктів харчування з високим ІІ на секрецію інсуліну можна порівняти з одним з ефектів цукрознижувальних препаратів інкретинового ряду — агоністів рецепторів ГПП-1 та інгібіторів дипептидилпептидази-4, які гальмують деградацію ГПП-1 [13]. Вочевидь визначення ІІ для різних продуктів харчування мало б сприяти виробленню чітких рекомендацій для обґрунтування тієї чи іншої дієти. Однак однозначної відповіді немає. Глікемічний та інсуліновий індекси (ГІ, ІІ) деяких продуктів харчування наведено в таблиці [1, 4, 7, 12, 18]. Відзначається високий ІІ відвареної картоплі, необхідність обмеження його споживання при ЦД2 добре відома. Відносно високим виявився ІІ молока і молочних продуктів, однак дані неоднорідні.

Таблиця. Глікемічний та інсуліновий індекси (ГІ, ІІ) деяких продуктів харчування [1, 4, 7, 12, 18]

Попри таку неоднорідність у поглядах, необхідно зазначити, що молочні продукти чинять сприятливу дію або принайм­ні нейтральні у хворих на ЦД2 та метаболічний синдром [8]. При цьому автори наголошують, що результати отримано на здорових особах з нормальною масою тіла, і можуть бути використані лише умовно до хворих на ЦД2 [4]. Теоретично облік ІІ при формуванні дієти може зменшити вираженість постпрандіальної гіперінсулінемії, сприяти збереженню чутливості тканин до інсуліну і функції бета-клітин; проте довготривалі ефекти потребують подальших досліджень [5]. На думку автора, концепція ІІ на сьогодні суттєво не впливає на рекомендації при формуванні дієти для хворих на ЦД2 та з надмірною масою тіла.

Список використаної літератури

• 1. Аметов А.С. (2011) Сахарный диабет 2 типа: проблемы и решения. ГЭОТАР-Медиа, Москва, 696 с.
• 2. Никберг И.И. (2011) О гликемическом и инсулиновом индексах пищевых продуктов. Новости медицины и фармации., 11–12(371–372): 18–19. http://www.mif-ua.com/
• 3. Anjom-Shoae J., Keshteli A.H., Sadeghi O. et al. (2020) Association between dietary insulin index and load with obesity in adults. Eur. J. Nutr., 59(4): 1563–1575.
• 4. Bao J., de Jong V., Atkinson F. et al. (2009) Food insulin index: physiologic basis for predicting insulin demand evoked by composite meals. Am. J. Clin. Nutr., 90: 986–992.
• 5. Bell K.J., Gray R., Munns D., Petocz P. et al. (2014) Estimating insulin demand for protein-containing foods using the food insulin index. Eur. J. Clin. Nutr., 68(9): 1055–1059.
• 6. Bell K.J., Bao J., Petocz P. et al. (2015) Validation of the food insulin index in lean, young, healthy individuals, and type 2 diabetes in the context of mixed meals: an acute randomized crossover trial. Am. J. Clin. Nutr., 102(4): 801–806.
• 7. Brand-Miller J., Holt S.H., de Jong V. et al. (2003) Cocoa powder increases postprandial insulinemia in lean young adults. J. Nutr., 133(10): 3149–3152.
• 8. Dugan C.E., Fernandez M.L. (2014) Effects of dairy on metabolic syndrome parameters: a review. Yale J. Biol. Med., 87(2): 135–147.
• 9. Fu Z., Gilbert E.R., Liu D. (2013) Regulation of insulin synthesis and secretion and pancreatic Beta-cell dysfunction in diabetes. Curr. Diabetes Rev., 9(1): 25–53.
• 10. Gannon M.C., Nuttall F.Q., Westphal S.A. et al. (1993) The effect of fat and carbohydrate on plasma glucose, insulin, C-peptide, and triglycerides in normal male subjects. J. Am. Coll. Nutr., 12: 36–41.
• 11. Ghorbaninejad P., Imani H., Sheikhhossein F. et al. (2021) Higher dietary insulin load and index are not associated with the risk of metabolic syndrome and obesity in Iranian adults. Int. J. Clin. Pract., 75(7): e14229.
• 12. Holt S.H., Miller J.C., Petocz P. (1997) An insulin index of foods: the insulin demand generated by 1000-kJ portions of common foods. Am. J. Clin. Nutr., 66: 1264–1276.
• 13. Jargin S.V. (2019) Management of type 2 diabetes mellitus with overweight: Focus on SGLT-2 inhibitors and GLP-1 receptor agonists. Eur. J. Ther., 25: 93-96. DOI: 10.5152/EurJTher.2019.18067.
• 14. Joslowski G., Goletzke J., Cheng G. et al. (2012) Prospective associations of dietary insulin demand, glycemic index, and glycemic load during puberty with body composition in young adulthood. Int. J. Obes. (Lond)., 36(11): 1463–1471.
• 15. Mirmiran P., Esfandiari S., Bahadoran Z. et al. (2015) Dietary insulin load and insulin index are associated with the risk of insulin resistance: a prospective approach in Tehran lipid and glucose study. J. Diabetes Metab. Disord., 15: 23.
• 16. Mozaffari H., Namazi N., Larijani B. et al. (2019) Associations between dietary insulin load with cardiovascular risk factors and inflammatory parameters in elderly men: a cross-sectional study. Br. J. Nutr., 121(7): 773–781.
• 17. Nimptsch K., Brand-Miller J.C., Franz M. et al. (2011) Dietary insulin index and insulin load in relation to biomarkers of glycemic control, plasma lipids, and inflammation markers. Am. J. Clin. Nutr., 94(1): 182–190.
• 18. Ostman E.M., Liljeberg Elmstahl H.G.M., Bjorck I.M.E. (2001) Inconsistency between glycemic and insulinemic responses to regular and fermented milk products. Am. J. Clin. Nutr., 74: 96–100.
• 19. Teymoori F., Farhadnejad H., Mirmiran P. et al. (2020) The association between dietary glycemic and insulin indices with incidence of cardiovascular disease: Tehran lipid and glucose study. BMC Public Health., 20(1): 1496.

Редакція журналу «Український медичний часопис»